Книга з радіожурналістики

питує, інтерв'юйований — відповідає. Перший визначає коло питань, якими цікавляться радіослухачі, від імені яких він входить у контакт з інтерв'юйованим, другий розкриває суть запитань, дає на них вичерпну зідповідь. Радіовиступи — це монологи. Той, хто виступає перед мікрофо­ ном, не лише першоджерело інформації; він сам вирішує, в якому обсязі подавати інформацію про факт, подію, явище, до яких аспектів приверну­ ти увагу слухачів. Якщо в інтерв'ю автор своїми запитаннями може уточ­ нювати якісь факти, судження, оцінки, деталі перебігу події, то під час радіовиступу радіожурналіст відсутній, господарем радіоефіру у відведе­ ний час є людина, яка виступає перед мікрофоном. Організатор радіови­ ступу визначає тему, окреслює її зміст, тривалість виступу перед мікрофо­ ном (1—5 хв.). Нерідко теми пропонують виступаючі — носії важливої та цікавої для слухачів інформації. З допомогою радіовиступів також реалі­ зується свобода слова, плюралізм думок.

Особливість сприймання виступу по радіо полягає в тому, що зникають усі проміжні ланки між людиною, запрошеною до мікрофону, та аудито­ рією. Виступаючий виходить на мінімально коротку відстань спілкування із слухачами, які дістають цікаву для них інформацію "з перших рук" — від людей, прямо причетних до суспільно важливих подій, явищ, процесів розвитку держави. "Виступ перед мікрофоном — це короткий суб'єктив­ ний монолог, — зазначає В. Я. Миронченко. — Він має епічний характер, що найчастіше розвивається у двох напрямах" [26, с 276]. Якщо радіови­ ступ містить відчуття про подію, спогади або враження, то він характери­ зується розважливістю оповіді, емоційністю, зворушливістю. Якщо ж ви­ ступаючий передає свою думку про подію, відгукується на неї, протестує, то такому радіовиступу притаманні інтерпретація, раціональність вислов­ лювання, коментування. Однак ці радіовиступи мають спільні жанрові особливості, які виявляються у внутрішній переконаності виступаючого, його індивідуальній манері мислення, висловлювання своїх думок. Отже,

радіовиступ — це короткий монолог авторитетної людини про соціально значущі, цікаві факти, події, явища суспільно-державного життя.

Вимоги до радіовиступу. У зв'язку з тим, що характерною особливістю радіомовлення є загальність, широкомасштабність слухання, то радіови­ ступи мають бути побудовані так, щоб зацікавити слухачів. Виступаючий перед мікрофоном повинен не лише володіти суспільно значущою інфор­ мацією, а й уміти її викласти, щоб його слова глибоко проникли у свідомість слухачів, спонукали до добрих вчинків в ім'я утвердження демократії, прозорості діяльності представників усіх трьох гілок влади, розбудови української України.

Виступаючий перед мікрофоном не може обмежуватися лише повідом­ ленням фактів. Факт служить початковим пунктом розповіді, пояснення,

оцінки ситуації. Повідомлення про факт, подію, явище та їх роз'яснення у цьому жанрі урівноважуються. Радіовиступ є обґрунтований лише тоді, коли предметом його розповіді є факти, що лежать у сфері професійної компетентності, моральності відчуттів виступаючого, який має власну дум­ ку з цього питання. Виступаючий перед мікрофоном — це пропагандист своєї позиції, яка, безперечно, не повинна виходити за стратегічні межі національних інтересів України.

Різновиди радіовиступів. Уже зазначалося: радіовиступи завжди по­ в'язані з певними подіями, що вже відбулися або ще відбуваються. Залеж­ но від мети виступи перед мікрофоном поділяють на такі різновиди [26, с 276—277]:

1)радіовиступ-звіт;

2)радіовиступ-коментар;

3)радіовиступ-відгук;

4)радіовиступ-спогад;

5)радіовиступ-звернення.

Переважно радіовиступи звучать в інформаційних випусках. Також можуть бути окремою радіопередачею. Це залежить від призначення й об­ сягу мовлення (4—5 хв.). Інколи використовують радіовиступи в інших радіожанрах (радіорепортаж, радіонарис, радіокомпозиція, радіофільм).

Диктор:)/ Верховній Раді зареєстровано законопроект № 3410-8 "Про вне­ сення змін до Закону України "Про мови в Українській РСР"", що регламентує провідні засади функціонування української та інших мов. Основний зміст документа: україн­ ська мова є, як і раніше, державною, але запроваджується також статус офіційних мов, що ними на всій території України мають бути українська і російська, а в адмі­ ністративно-територіальних одиницях, де поширені інші національні мови, допус­ кається на підставі рішень місцевої влади використання як офіційних також і цих мов. Законопроект дозволяє офіційно використовувати (в роботі, діловодстві тощо) не тільки одну з офіційних мов, й не тільки мову і більшості населення, а й про­ сто — "мову, прийнятну для населення даної місцевості".

Запрошуємо послухати виступ "Пам'ять в історії" лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, письменника Юрія Мушкетика.

Мушкетик: Вони бредуть через усю нашу історію. Це розпочалося з татар­ ських часів на Русі, коли київський митрополит, сидячи в татаро-мордовсько-чудській Москві, називався київським і, підтримуваний татаро-монголами, посилав свої по­ веління і керував церковними справами (й не тільки церковними) по всій Русі.

Особливо ж це проявилося в козацькі часи. Два яскраво виявлені терени. Одні козацькі ватажки накладали головами, конали на палях, під батогами в ім'я Украї­ ни, їх багато: Сагайдачний, Сулима, Павлюк, Острянин, Гуня, Наливайко, Бородав­ ка, Дорошенко, Мазепа, Орлик, Виговський, Полуботок і ще й ще; інші запродува­ ли її діями супроти її національних інтересів, насамперед, це Тетеря, Брюховець-

<ий, Многогрішний, Самойлович. З Російської історії вони випали (взагалі Москва -є має своєї історії, від свого зародження вона була проміжним пунктом зі збиран- - = татарської данини), вони були їм не потрібні — виконали своє холуйське призна­ чення, й квит. Деяким (Многогрішному, Самойловичу) було ще й щедро заплаче- -z — Сибіром, де вони й сконали. В українській історії вони залишилися зрадника­ ми, запроданцями, "гряззю Москви", й тяглася ця брудна тасьма далі до косіорів, і2 щербицьких. Надто брудно й гірко вона прославилася через мовне питання, адже без мови немає нації, і знівелювати її, знищити ставало першочерговим зав­ данням всіляких перевертнів білодідів і маланчуків. Скажи мені, як ти ставишся до

. країнської мови, і я скажу, хто ти, до якого ряду ти належиш. Сьогодні це прояви­ лося особливо. Так, Янукович у своєму вибудуванні кар'єри вибрав нівелювання, знищення української мови й у кінцевому результаті програв. Бо десь у глибинах етносу, народу, в його грудях живуть національна гордість, національний біль, і цей компас ставить у відповідальний час людей на праведну путь. А що веде тих, інших, по чорному шляху — ми також знаємо, і яка по них пам'ять в історії, в народі — також. А тільки ж оцей перебіг, переступ вражає надто гірко. Так, я, незважаючи на різність політичних поглядів, завжди зараховував Олександра Мороза до тих, хто прагне порядності, справедливості, істинності. І ось раптом такий мовний кульбіт, переступ — з одного ряду в інший — підступний проект з розмивання, нівеляції української мови, припудрений демагогічною сухозлотицею. А так же хрестився Шевченком і Франком!

На що розраховує? Що здобуде? А нічого. Окрім осуду, зневаги. А щодо влас­ ного поступу — назавжди поставив на собі хрест.

Диктор: Ви слухали виступ лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, письменника Юрія Мушкетика.

* * * * *

Диктор: Надаємо слово лауреатові літературної премії імені Івана Франка, члену Національної спілки письменників України з Івано-Франківська Геннадію Бурнашову.

Бурнашов: Відверто скажу: я не проти, щоб російська мова була й офіційною,

йдержавною, але... в Росії.

Я— росіянин, але в Московії не народився і навіть там ніколи не жив. Для мене, уродженця Казахстану, Україна, де я живу змалечку, стала найдорожчою Батьківщиною, тому ніякої російської "Родіни" мені не потрібно. Тут я ріс, вихову­ вався, здобув престижну освіту, одружився з українкою-галичанкою з репресова­ ної більшовиками сім'ї, тут народилися мої діти та онуки, в моїй сім'ї панує україн­ ська мова. Мова — це душа нації, і я захищатиму з усіх сил душу українського народу, в лоні якого маю щастя жити.

Геннадій БУРНАШОВ

Диктор: Слово про Олеся Бердника виголошує лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, депутат Верховної Ради, поет Борис Олійник.

Олійник: Гарні люди вмирають завжди передчасно... чомусь.

От поганим, здається, й тисячоліття замало.

Ікричу я в розпуці: — О мамо Природо, пильнуйсь: Чи не вкралась похибка у корінь твого праначала?! Та стоїть вона мудро на древньому прузі Дніпра

Івеликою правдою чорну журу мою палить:

Все в природі доцільно — погане насправді вмира, А хороша людина лише переходить у пам'ять.

Навіть для українців, схильних до романтизму, постать Олеся Бердника не вель­ ми звична. Він не вписувався ні в минулий режим, ні в нинішній. Позаяк усі режи­ ми — навіть супердемократичні, за своєю природою, хоч-не-хоч, а змушені дума­ ти про земне, про владу. І як її здобути, а потім — утримати. І тут князь світу сього з-за лівого плеча лукаво нашіптує, що не важливий метод, а важливий результат.

Олесь Бердник — постать духовна, сказати б, піднебесна. В ньому фізичне і духовне було в ідеальній гармонії. Високий, урочий, він стремів і сам до горніх висот, і кликав, і вів за собою громаду. І ззовні, і внутрішньо він належав до касти жерців, пророків, проповідників. Мрія його — створити Духовну Республіку — вела подвижника все життя.

Відтак, він стоїчно зносив удари долі, в'язниці, заборону на друк. І знову брав­ ся за своє. Офіційна критика внесла його в реєстр письменників-фантастів. І ми, сірі, в переважній більшості сприймали цю версію. Але для Олеся Бердника — то була не фантастика, а спосіб його мислення і діяння, реальність, одягнена в шати незвичайного і незвичного для обивателя.

Я мав щастя і знати його особисто, і редагувати деякі його твори, зокрема "Чашу Амріти". То були воістину найкращі, просвітлені духом години мого життя.

На преглибокий сум, він до розпачу рано пішов од нас у піднебесся. У мене, грішного, таке відчуття, що неміч Олеся Бердника почалася з моральної туги за тим, що і в цьому суспільстві, яке він виборював і за яке страждав, до влади при­ липли особини, котрим усе ж ближче князь світу цього, а не небесний Вседержи­ тель.

Але будьмо оптимістами на своїй не купленій і поки що не проданій землі! Справа цього могутнього духовного енергоносія не згасла, вона вже ввійшла в ге­ нетичний код свідомих українців. І саме ця духовна частина суспільства особливо гостро відчуває відсутність Олеся Бердника. Бо такі, як він, нині у нас, як і в усі часи, явище рідкісне. Але без них життя було б нецікаве.

Диктор: Перед мікрофоном виступав лауреат Національної премії України, депутат Верховної Ради, поет Борис Олійник.

* * * * *

Диктор: Запрошуємо послухати виступ журналістки Наталії Ротай про те, що одесити встановили пам'ятник російській імператриці Катерині II.

Ротай: Черговий іронічний пам'ятник, який за одеською традицією з'явився 1 квітня в саду Літературного музею, для багатьох українців став справжньою не­ сподіванкою. І річ навіть не в тій загадковості, якою організатори одеської Гуморини завжди намагаються огорнути новий міні-монумент (зазвичай, навіть найдопитливіші журналісти могли "витягти" із запеклих конспіраторів хіба що назву нової скульптури; інформація про її вигляд та символіку розкривалася тільки вранці

квітня). Річ у тім, кого саме зобразив київський скульптор Олег Чорноіванов у групі Одеських читачів", що відкрилася під гаслом "Одеса сама знає, що читати, а у що :зеледець загортати". Хто б міг передбачити, що найбільшим поціновувачем оде- :ької (себто й української теж) літератури виявиться... російська імператриця Катезина II в оточенні своїх фаворитів та "перших мужів" Одеси! На вигляд це практич- э зменшена копія відомого монумента із площі Потьомкінців "Катерина і фавори­ ти", із тією лишень різницею, що в Одесі всі персонажі "озброїлися" книгами. Князь Іотьомкін читає Бабеля. Платона Зубова зацікавили "12 стільців" Ільфа та Петроза, де Рібас гортає "Збірку творів Михайла Жванецького", а Деволан намагається оозібратися в путівнику по Одесі. Сама ж Катерина, яка возвеличується над реш­ тою, тримає в руках "Російсько-український розмовник".

Може, це такий специфічний одеський гумор, який не всі розуміють, і насправді ніхто не збирався увіковічнювати пам'ять особи, яка нещадно вибивала з України зільний дух, дощенту зруйнувала Запорозьку Січ, скасувала Гетьманщину та ввела на українських землях кріпацтво. Але більшості українців, які добре знають історію, такі жарти навряд чи будуть до вподоби. Тож авторам сміливої ідеї доведеться добряче попрацювати, аби довести, що пам'ятник одеському читачеві — не зну­ щання над патріотами нашої держави.

Наталя РОТАЙ

Методика підготовки радіовиступу. Головні складники підготовки радіовиступів перед мікрофоном — вибір теми і відповідного виступаючо­ го, який би зумів змістовно, переконливо, правдиво, оригінально розпо­ вісти про важливу подію, актуальне суспільно-політичне явище. Адже слу­ хача треба зацікавити. Кожний радіовиступ — це розмова з мільйонами різних за характером, віком, професією, освітою, світоглядом, смаками людей. їх треба собі уявити, попробувати у думках звернутися до них, а вже потім записуватися у студії чи виходити прямо в ефір. Радіослуха­ чам, до речі, не байдуже, хто і як з ними розмовляє, хто до них звертаєть­ ся. Млявий, інертний радіовиступ не викличе зацікавленості у радіослу­ хачів.

Радіовиступ — це також самовираження людини, її національно-гро- мадянсько'і позиції, морально-духовних устремлінь, переконань, уподо­ бань. Тому і вибір теми, і вибір виступаючого — дуже важливий підготов­ чий етап. Можна відштовхуватися від актуальності теми, а потім шукати людину, яка би її розробила і донесла сутність до слухачів. Або навпаки — досвідчений політик, громадський діяч, учений, бізнесмен пропонує тему, журналіст її схвалює (або не схвалює, залежно від актуальності, важли­ вості), визначає обсяг, час виходу в ефір. Але за будь-яких умов радіожурналіст сам повинен добре розуміти ситуацію, з'ясувати і визначити кон­ кретні запитання, які він хоче поставити радіовиступаючому.

Інформаційний привід радіожурналіст формулює у введенні до висту­ пу — слова для ведучого чи диктора. Введення і сам радіовиступ — це два основні структурні елементи цього жанру. Радіовиступ сприймається най­ краще, якщо мова образна, коли відчувається, що виступаючий вболіває за те, про що розповідає. Отже, людина, яка опинилася перед мікрофоном, покликана сказати таке і так, що знайшло б живий відгук у серцях радіо­ слухачів. Цю вимогу повинен, насамперед, пам'ятати радіожурналіст, коли добирає виступаючого. Він зобов'язаний (якщо є текстовий запис) уважно вичитати текст виступу, щоб українська мова виступаючого була літера­ турною, простою, дохідливою для слухачів. Можливо, потрібно деяким виступаючим нагадати, що в Україні державною мовою є українська, а у статті 9 Закону "Про телебачення і радіомовлення" записано: "телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою". Лише там, де компак­ тно проживають національні меншини, мовлення також може здійснюва­ тися мовою національних меншин. Якщо виступаючий записується без тексту, робить фактичні мовні помилки, то, не соромлячись, треба його ввічливо зупинити і перезаписати ті чи інші абзаци, речення. Після запи­ су радіовиступ потрібно кваліфіковано змонтувати: вилучити обмовки, фактичні, мовні помилки, невиправдані паузи, підкреслити найістотніше.

8.6. Радіоогляд преси

Призначення інформаційного радіоогляду преси — ознайомити слу­ хачів з найважливішими матеріалами періодичних видань про політичне, економічне, наукове, освітнє, соціальне, культурне, літературне та інше життя країни, області, міста; виокремити публікації, в яких різні думки про актуальні життєві питання; зіставити різні оціночні позиції авторів матеріалів з позицією оглядача та його радіоредакції, поінформувати ауди­ торію про найцікавіші, найбільш неординарні, сенсаційні матеріали, що опубліковані у пресі; виконати відверто рекламне завдання, привернувши увагу слухачів до будь-якого конкретного видання.

Найважливішими вимогами до інформаційного радіоогляду преси є

оперативність, достовірність, актуальність, інформаційна насиченість, ін­ тригуючий виклад матеріалу. Несучи стратифіковану інформацію, радіо­ огляд преси таким чином сприяє виділенню й популяризації цікавих по­ чинань тієї чи іншої газети.

Зазвичай, можуть бути радіоогляди однієї або кількох газет. Автор ра­ діоогляду преси об'єднує матеріали за тематикою, адресним (географічним) принципом, або, навпаки, підкреслює багатоманітність питань, про які

написано в газеті. Інколи в інформаційному радіоогляді преси називають

іу же важливу публікацію, зацікавлюють нею слухачів, а потім у визначе-

йчас її зачитують по радіо. Отже, інформаційні радіоогляди преси бу- : лють в основному загальними, тематичними. Є також малі форми огля­

дів преси.

Ведучий: Огляд газет на радіо "Epa-FM".

(Музична перебивка) Голос: Доброго ранку! У студії Ія Сухіташвілі.

(Музична перебивка)

Кор.: ЛЬ серпня почнеться евакуація єврейських поселень у Палестинській ав- "зномії. Влада Ізраїлю збирається переселити 21 єврейське поселення із сектора "аза та 4 великі поселення із західного берега річки Йордан. Газета "День" пише, що допоки компенсацію за це вирішили отримати 60 % людей — майже 2000 ро­ дин, які повинні залишити свої домівки. Видання зазначає, що нині поселенці, які -є хочуть їхати з рідних місць, проводять бурхливі акції протесту. Як очікується, евакуація триватиме впродовж місяця. Уже прогнозують, що противники відступу -змагатимуться й далі потрапити в поселення. Утім тепер це уже військова зона проникнути до неї буде набагато важче. Адже з півночі 14 серпня перебування зраїльтян у секторі Газа вважатиметься незаконним. І протягом наступних двох днів солдати та поліцейські будуть заглядати до кожної домівки, повідомляючи -оселенців, що вони повинні евакуюватися. А з 17 серпня ізраїльські силові струк­ тури (Кабінет міністрів прийняв відповідне рішення) почнуть евакуювати поселенців з їхніх будинків. Якщо виникатиме потреба — навіть силоміць. До речі, після висе­ лення бульдозери знищать усі житлові та громадські будівлі, які було розташовано у цьому реґіоні.

(Музична перебивка)

Чотириста сімдесят однієї гривні в Україні може досягнути рівень прожитково­ го мінімуму у наступному році. "Факти" зазначають, що проект закону про бюджет 2006 практично готовий і в ньому уже вказано відповідну суму для прожиткового мінімуму, розрахованому на основі показників інфляції, яка наступного року, за даними Міністерства економіки, може скласти трохи більше 9 відсотків.

(Музична перебивка)

У найближчі п'ять років в Україні планується активне будівництво та рекон­ струкція доріг. У цьому зв'язку, як пише "Инвест-газета", уряд уже затвердив 22 інве­ стиційні програми. Для того, аби їх реалізувати, необхідно не мало, не багато — 7 мільярдів доларів. Поки що цих грошей немає — потрібні інвестори. Але, як ствер­ джують експерти, на них можна розраховувати лише у випадку законодавчих змін, які б врахували інтереси інвесторів у разі збитків.

(Музична перебивка)

Тисячам людей, які приїхали на півострів Крим оздоровитися та відпочити, псує настрій будівельний ажіотаж. Адже, як зазначає "Голос України", мріяли насолоди­ тися тишею та красою кримської природи, а потрапили, як то кажуть, у гомінливі

кам'яні джунглі. На жаль, незважаючи на запевнення урядовців про те, що влітку у Криму забороняється будівництво, насправді бачимо зовсім іншу картину. Для прикладу можна взяти хоча б Ялту або Алушту. Як стверджують журналісти газети, тут курортники змушені милуватися не морськими, а будівельними пейзажами, оскільки у розпал курортного сезону триває реконструкція набережної.

(Музична перебивка)

Ви слухали короткий огляд української преси, який підготувала та провела Ія Сухіташвілі. Бажаю вам гарного та приємного дня. Залишайтеся з нами.

* * * * *

(Музична перебивка) Ведучий: Національне радіо. Нам є про що розповісти.

(Музична перебивка)

Кор.: До Вашої уваги огляд деяких українських видань.

Створена 1995 року пілотажна група військово-повітряних сил "Українські со­ коли" стала заявкою України на входження до еліти розвинених авіаційних держав світу. За п'ять років "Соколи" підтвердили серйозність цієї заявки, з успіхом висту­ паючи на авіашоу у різних країнах світу та в Україні. Проте держава власноруч ліквідувала предмет своєї гордості. Як і чому таке стало можливим? Про це ви можете дізнатися з чергового номера газети "День".

(Музична перебивка)

Після нових вибухів на складах боєприпасів у Новобогданівці проблема утилі­ зації та знешкодження вибухонебезпечних речовин набуває знову особливої акту­ альності. Як повідомляли ЗМІ, Ізраїль береться допомагати Україні у розв'язанні цієї проблеми. Воно й не дивно. Якщо взяти до уваги, що після розпаду Радянсько­ го Союзу на території України залишилося мільйони тонн боєприпасів, переважно застарілих, ракетного пального та інших вибухонебезпечних і токсичних виробів колись могутнього військово-промислового комплексу. Тепер усі вони потребують негайного знешкодження, а потім і утилізації. Фахівці із Севастополя винайшли унікальну технологію комплексного застосування бактеріальних і фізико-хімічних методів утилізації боєприпасів. Докладніше про цей винахід ви зможете дізнатися з чергового номера газети "Урядовий кур'єр".

(Музична перебивка)

"Винахід наших учених — водяна бомба", — пише газета "Сегодня", — заціка­ вив Міністерство з надзвичайних ситуацій. Відомий український вчений, професор Володимир Захметов-Брегит, який розробив принципово нові методи боротьби з вогнем, створив і унікальну бомбу. Існуюча протипожежна техніка непридатна для вирішення завдань, пов'язана з пожежами на складах боєприпасів. Там потрібні специфічні підвісні бомби, які можна підривати з безпечної висоти, щоб не стався новий вибух. За розрахунками вченого, гвинтокрила машина з підвісною десяти­ тонною платформою здатна доправити до місця пожежі 40 бомб і погасити за один виліт до 16 тисяч квадратних метрів палаючої території. Нині водяній бомбі, розробленій професором Захметовим, немає альтернативи у справі вирішення проблем Новобогданівки.

(Музична перебивка)

Кияни вже звикли до того, що взимку грітимуться всі. І справні платники, і злісні :эржники. Київенерго все ж намагалося вибити кошти за надані енергоресурси, д'єднуючи гарячу воду в цілих будинках. Але це лише викликало обурення у бага- _DOX мешканців. Адже від'єднували не окремі квартири неплатників, а всі. Цьогоріч і.'туація може змінитися радикально. Завдяки спеціальному винаходу можна буде блокувати помешкання боржників. Полтавський водоканал винайшов новий метод іоротьби з боржниками, розробивши спеціальний пристрій, який може перекри­ вати водопостачання в окремі квартири багатоповерхового будинку. Докладніше

-ро цей пристрій розповідає газета "Вечірній Київ".

(Музична перебивка)

Затриманий минулого тижня в Пологах Запорізької області підозрюваний у ско­ єнні понад трьох десятків зґвалтувань та убивств неповнолітніх може бути відомим "авлоградським маніяком, який наводив жах на мешканців Дніпропетровської об- _асті в середині 80-х років минулого століття. Чому тоді вбивці вдалося втекти? З ексклюзивному інтерв'ю газеті "Факти" про події 20-річної давності розповів ко­ лишній заступник начальника Дніпропетровської міліції Анатолій Білий.

(Музична перебивка)

Острів Хортиця — унікальна пам'ятка природи, історії та культури України. / зв'язку з корегуванням генерального плану розвитку національного заповідника Хортиця", яке проводиться згідно з Указом Президента, постало питання про реалі­ зацію заходів, що були запрограмовані давно, але досі не реалізовані. Вони вклю­ чають комплексні археологічні, національно-дослідні, відновлювальні, будівельні та інші заходи за різноманітними провідними науково-експозиційними темами запозідника. На замовлення дирекції Національного заповідника "Хортиця" в інституті Київпроектреставрація розроблено низку проектів упорядкування, відновлення та музейофікації об'єктів заповідника. Реалізація цих проектів започаткує один з найці­ кавіших музейних куточків заповідника. Він органічно доповнюватиме рекреаційно відпочинкові та оздоровчі заклади міста Запоріжжя, розташовані у цій частині Хор­ тиці. Докладніше про ці проекти розповідає газета "Урядовий кур'єр".

Це був огляд деяких свіжих номерів вітчизняних газет.

(Музична перебивка)

* * * * *

Ведучий: Ви слухаєте Національне радіо.

(Музична перебивка)

Кор.: А зараз у нашій програмі огляд матеріалів деяких сьогоднішніх вітчизня­ них видань.

Нещодавно російська влада знову порушила проблемне питання: про скасу­ вання поїздок українських громадян до Російської Федерації за внутрішніми пас­ портами і без штампів митниці. За словами першого заступника міністра закор­ донних справ України Антона Бутейка питання про в'їзд українців в Росію за закор­ донними паспортами вирішиться уже у вересні. Свій погляд на проблему пропонує читачам газета "Сегодня".