11.Яка подія х століття в історії Київської Русі відіграла вирішальне значення для розвитку держави? Дайте пояснення.

Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства у Київській Русі. Ключова подія — масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.

Хрещення Русі створило необхідні умови для освіти Російської православної церкви. З Візантії прибутку єпископи на чолі з Митрополитом, та якщо з Болгарії - священики, які привезли з собою богослужбові книжки на слов'янською мовою; будувалися храми, відкривалися училища на підготовку духівництва з російської середовища. Літопис повідомляє (під 988 рік), що князя Володимира "наказав рубати церкві та ставити їх за тим місцях, де колись стояли кумири. І поставив церква в ім'я святого Василя на пагорбі, де стояли ідол Перуна та інші де творили їм треби князь і. І на інших містам почали ставити церкві та визначати у яких попів та послідовно приводити людей на Хрещення за всі містах і селах". З допомогою грецьких майстрів у Києві побудували величний кам'яний храм на вшанування Різдва Пресвятої Богородиці (Десятинний) і до нього святими мощами рівноапостольної княгині Ольги. Храм цей символізував собою істинний тріумф християнства Київської Русі і речовинно уособлював собою "духовну Російську Церква".Равноапостольний князя Володимира дбав і про просвітництво над народом. За свідченням літописі (під 988 рік) він велів "зібрати у кращих людей дітей й віддаватиме в навчання книжкове". Продовжувачем апостольській місії святого князю Володимиру був її син великий князь Київський Ярослава Мудрого (1019-1054), до якого християнська віра на Русі, за свідченням літописі (під 1037 рік), продовжувала "плодитися і розширюватися, і чорноризці стали множитися, і монастирі з'являтися... і наростали пресвітери і християнські. І радів Ярослав, бачачи багато Церков та людей християнських..." При ЯрославіМудром побудовано такі визначні пам'ятки російського церковного зодчества, як київська Софія (закладена у 1037 року) і новгородська Софія (1045-1055 роки), грунтується знаменитий Києво-Печерський монастир (1051 рік), багато в чому який визначив розвиток релігійної й нерозривності культурної життя Київської Русі. Для підготовки духівництва Ярослава Мудрого в 1030 року відкрив Новгороді школу, у якій навчалося 300 дітей. Є підстави вважати, такі школи існували і інших архієрейських кафедрах, і у Києві.

12. Коли була побудована в Київській Русі перша кам яна церква? Як вона називалася, чому? Яка дискусія точиться сьогодні стосовно цієї пам ятки?

Перша кам"яна церква Київської Русі. Споруджена древньоруськими та візантійськими майстрами у 989-996 роках у період князювання Володимира Святославовича, котрий виділив на її побудову десятину частину княжих доходів - десятину. Звідси й виникла назва храму. Старовинні джерела називають Десятинну церкву церквою Богородиці.

Представляла собою хрестово-купольний шестистовпний храм. На початку ХІ століття її оточили галереями. Десятинну церкву вкрашали мозаїка, фрески, різні мармурові та шиферні плити (ікони, хрести та посуд привезено з Херсонеса Тавридського (Корсуня)). У Десятинній церкві поховані Володимир Святославович та його жінка - візантійська царівна Анна, сюди ж з Вишгорода привезли прах княгині Ольги.

Наприкінці 1240 року орди хана Батия, захопивши Київ, знищили Десятинну церкву - останню схованку киян.

Розкопки руїн почалися ще в 30-х роках XVII століття за ініціативи митрополита Петра Могили. Далі розкопки проводились у 1824 році К. А. Лохвицьким, у 1826 році - Єфимовим, у 1908-14 роках - археологом Д. В. Милеєвим. Під час розкопок було знайдено чимало цінних фрагментів мозаїки підлоги, фрескового і мозаїчного прикрашень храму, кам"яні захоронення, залишки фундаменту тощо.

Поблизу Десятинної церкви було відкрито руїни княжих палаців і житла бояр, а також ремеслецькі майстерні та численні поховання ІХ-Х століть. Археологічні знахідки зберігаються у заповіднику "Софійський музей", в історичному музеї України та в інших музеях.

У 30-х роках XVII століття Петром Могилою і у 1828-42 роках за проектом В. Й. Стасова на місці Десятинної церкви були збудовані однойменні храми, що не збереглися.

Споруджена у 988—996 роках на території Київського Дитинця Володимиром Великим, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину (звідки і походить назва храму).

Полеміка про відбудову Десятинної*

В наші дні, майже через вісім століть після руйнації збудованого

Володимиром храму, знову постало питання про відродження Десятинної церкви.

12 лютого 2000 року Президент України Леонід Кучма підписав

розпорядження за номером 83/2000 «Про першочергові заходи з відродження

церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві». У розпорядженні було

сказано: «Враховуючи значення церкви Богородиці (Десятинної) як символу

древньої української державності, її роль у справі утвердження

національно-культурних традицій українського народу і беручи до уваги

звернення засновників благодійного фонду «Відродження Десятинної церкви»

(…) – Кабінету міністрів України переглянути Програму відновлення

видатних пам’яток історії і культури України в частині включення в

перелік об’єктів (…) церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві». Слід

сказати, що ініціатором відбудови Десятинної була Українська православна

церква Київського патріархату. 15 липня 2004 року після хресного ходу з

Володимирського собору було встановлено дерев’яний хрест на фундаментах

Десятинної в ознаменування відновлювальних робіт та створено фонд

відбудови церкви.

Одразу після цього на шпальтах газет, у радіо та телеефірі розгорнулася

бурхлива дискусія про доцільність такої відбудови.

Пізніше це розпорядження Президента було скасоване - у вересні 2004 року

Леонід Кучма видав указ про впорядкування території та будівництво

пам’ятної каплички церкви Богородиці (Десятинної). *[**36**]***

Після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка питання

відбудови Десятинної церкви знову стало актуальним.

З лютого 2005 року тодішній київський мер Олександр Омельченко

повідомив, що доручив почати роботи по проектуванню і будівництву

Десятинної церкви. Основою проекту мав стати варіант реконструкції

архітектора Логвина (1910 – 2001 рр.). Але, як пояснив Олександр

Омельченко, відбудовувати церкву повністю за древніми описами не будуть.

Директор Інституту «Укрпроектреставрація» Анатолій Антонюк пояснив

журналістам, що будівельники планують використати лише мотиви

візантійської архітектури.