- •1.Основні етапи дослідження укр. Культури.
- •2.Cхарактеризуйте основні джерела з історії укр. Культури
- •3. «Чужинці» про Україну
- •4. Хто одним з перших зробив опис території сучасної України?
- •5. Загальна характеристика та періодизація української культури
- •6. У який період із названих палеоліт, мезоліт, неоліт – з явилися перші зразки образотворчого мистецтва на території України? Назвіть найбільш відомі?
- •7. Назвіть найпростіші форми релігійних уявлень, що відображені в пам ятках первісного мистецтва, знайдених на території сучасної України.
- •8. Коли і ким вперше були відкриті та досліджені пам ятки трипільської культури?
- •9. Що є більш характерним для мистецтва Київської Русі?
- •10. До якого періоду європейської культури належить культура Київської Русі? Вкажіть етапи її розвитку.
- •11.Яка подія х століття в історії Київської Русі відіграла вирішальне значення для розвитку держави? Дайте пояснення.
- •12. Коли була побудована в Київській Русі перша кам яна церква? Як вона називалася, чому? Яка дискусія точиться сьогодні стосовно цієї пам ятки?
- •13. Як оформлювався інтер’єр християнського храму в часи Київської Русі?
- •Інтер'єр собору
- •Мозаїка
- •14. Дайте характеристику найкоштовнішому виду монументального живопису Софії Київської ?
- •15. Який вид станкового сакрального мистецтва активно розвивався у Київській Русі? Що ви про нього знаєте?
- •16. Хто був визначним майстром станкового малярства у Київській Русі? Які джерела містять перші відомості про нього?
- •17. Звідки Київська Русь запозичила церковну музику? в чому її особливості?
- •18. Чи належали скоромохи Київської Русі до професійних акторів? Відповідь обґрунтуйте.
- •19. Які музичні інструменти були відомі у Київській Русі? Вкажіть основні джерела інформації про це.
- •20. Що було основою княжого театру? Що ви знаєте про нього? Де зустрічаються перші зображення акторів Київської Русі?
- •21. Які імена періоду Київської Русі зафіксувала нам писемна спадщина? Вкажіть джерела.
- •22. Які ви знаєте найдавніші книги Київської Русі? Як вони виглядали? Як оформлювались і де зберігались?
- •23. Що ви знаєте про мистецтво оформлення книжок давньоруськими писцями і художниками?
- •24. Вкажіть причини розпаду Київської Русі як єдиної держави.
- •25. Причини піднесення ремісництва та декоративно-ужиткового мистецтва в часи Київської Русі.
- •26. Які міста були важливими освітніми і науковими центрами Галицько-Волинського князівства? Чому?
- •27. Які типи шкіл існували в Галицько-Волинському князівстві?
- •29. Що ускладнило розвиток української культури 14-16 століття?
- •30. Коли в Україні з явилися перші вертепні вистави? Схарактеризуйте їх.
- •31. Яка система освіти використовувалась в Острозькій академії?
- •32. Які особливості мали записи в нотних книгах без лінійною нотацією(невмовою)?
- •33. З чиїми іменами пов язане європейське та вітчизняне книгодрукування?
- •34. Де і коли в Україні була укладена перша вища школа? Її уклад.
- •35. Назвіть автора перших полемічних творів «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», надрукований в Острозі у 1587 році? Чому подібні твори з являлися в українській літературі?
- •36. З якою метою виникають братства та яка їхня роль в українській культурі?
- •37. Назвіть відомих майстрів гравюри другої половини 18 ст.? Вкажіть специфічні особливості гравюри цього періоду.
- •38. Які архітектурні пам’ятки Львова 16 ст. Відтворювали простір гармонійно організованого ренесансного міського середовища?
- •39. Схарактеризуйте роль козацтва у становленні української освіти.
- •40. Тема українського козацтва в національній та зарубіжній культурі.
15. Який вид станкового сакрального мистецтва активно розвивався у Київській Русі? Що ви про нього знаєте?
Як і решта творів середньовічного мистецтва, станковий живопис обмежувався переважно релігійною тематикою. В оздобленні давньоруських храмів, крім монументальних розписів, важливе місце займали твори станкового мистецтва — ікони. Вони писалися мінеральними фарбами на дерев'яних дошках, обклеєних полотном та покритих шаром спеціального грунту — левкасу.
Іконами прикрашалися як храми, так і князівські та боярські палаци, а також житла простих людей. Це був один з найпоширеніших видів образотворчого мистецтва на Русі. Але до нашого часу дійшла тільки невелика кількість ікон. Про ранні твори давньоруського станкового мистецтва можна судити на підставі поодиноких екземплярів ікон та з описів писемних джерел.
Одна з найбільш відомих на Русі іконописних майстерень XI—XII ст. знаходилася у Печерському монастирі в Києві. Тут творив відомий художник Аліпій, про якого у «Києво-Печерському патерику» сказано: «...Иконы писати хитръ бе зело...».
Уявлення про високохудожні твори, що потрапляли на Русь з навколишніх країн, дає ікона відомої «Володимирської богоматері», привезена з Візантії у Вишгород на початку XII ст. На ній зображена богоматір з немовлям на руках. Ікона відзначається великою досконалістю виконання. Цей твір видатного майстра, мабуть, справив певний вплив на виховання художніх смаків та майстерності руських іконописців.
Ікон, які б безперечно належали до київської художньої школи, дійшло до нашого часу зовсім мало. У Третьяковській галереї у Москві зберігається так звана «Ярославська Оранта» — велика ікона, що зображує богоматір у молитовній позі з немовлям та двома архангелами у медальйонах. Ікона за своїми стилістичними рисами (монументальністю, видовженістю пропорцій, малюнком очей та брів) подібна до мозаїк собору Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві, зокрема до зображень Дмитра Солунського та Стефана. Деякі дослідники датують ікону початком XII ст. і пов'язують її створення з ім'ям Аліпія.
У київській художній школі склалася іконографія святих Бориса та Гліба, зображення яких були дуже поширені у творах станкового живопису. Ікона «Борис і Гліб» кінця XIII — початку XIV ст., наприклад, зберігається в Київському державному музеї російського мистецтва.
До творів, в яких відчувається художня та іконографічна манера південноруських майстрів (щоправда, з цими висновками погоджуються не всі дослідники), належить ікона з Владимиро-Суздальської Русі «Дмитро Солунський», знайдена у м. Дмитрові. Святого зображено у вигляді античного воїна на троні з мечем на колінах. Вся його постать, рішучий вираз обличчя, войовничість є уособленням влади. Саме ці риси намагався підкреслити художник, зобразивши Дмитра на троні у царській діадемі на голові та з напівоголеним мечем. Дослідники вважають, що ікона виконана на замовлення Всеволода Юрійовича Велике Гніздо, патроном якого був св. Дмитро.
В Юр'ївському монастирі у Новгороді збереглася ікона XII ст. «Устюзьке благовіщення». З Новгорода походить також ікона «Архангел» кінця XI ст. Близькі за стилем, вони нагадують фрескові та мозаїчні зображення собору Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві.
Безперечним твором київських майстрів XIII ст. є ікона так званої «Свенської богоматері», поруч з якою зображено Антонія та Феодосія — засновників Києво-Печерського монастиря.
Галицьке походження має ікона XIII ст. «Покрова», що зберігається у Київському державному музеї українського мистецтва. Популярність її у давнину пояснювалася тим, що зображена на ній богородиця розглядалась як заступниця від зовнішніх ворогів. Галицька ікона відзначається цікавою кольоровою гамою та незвичайною іконографією. Вона не знаходить собі повних аналогій серед інших подібних пам'яток давньої Русі. Існує думка, що це копія з переробленого оригіналу ікони Влахернського храму в Константинополі.