Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Реферат на тему.docx
Скачиваний:
30
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
40.18 Кб
Скачать
    1. Годування і іграшки

Годувати дитя починали, як правило, з правої груді, вірили, що буде «правак». «До року «сокотили» волосся «нич не стригли», а вперше стригли у рік, замотували у ряндочку і зберігали у ладі (скрині). Інколи, коли дитя впісювалося, то тим волоссям обкурювали постільку» [29]. Коли волосся було великим, то частину могли закопати під фруктове дерево, вірили при тому, що деревце вродить солодкі яблучка.

Старалися дитині не давати в руки дзеркало «скорось дзеркало не показували, не мож було, доки дзеркало не видит, доти з ангелами бавиться. Бо воно бавиться своїми ручками, а покажеш дзеркало перестає бавитися ручками» [30]. Купованих іграшок у дітей майже не було. Старші дітки робили меншим із «цурявого ряндя» ляльки. Саморобні ляльки, зроблені із тканини, соломи, кукурудзяного листя, відтворено за матеріалами експедиційних досліджень в інтер’єрах хат в експозиції «Закарпаття» в Національному МНАП НАН України м. Київ (автори інтер’єрів – Гайова Є.В., Кобальчинська Р.Р.).

На ярмарках купували дерев’яні деркачі, клепачики, глиняні піщалки (свистунці), плетені із шашу (комишу) кошарчики, плетені із лози цоркало, інколи робили іграшки із вільхи «то ся не сказить (не розіб’ється – Є.Г.) в дитячих руках». Бавили дитят - робленими іграшками з дерева: ложка, мися, пищалки з берези.

Словник і місцеві вирази:

Хижа –хата.

Огень –огонь.

Не напудилася – не злякалася.

Не валушно було позирати на мерлого – не дивися на мертвого.

Красна – гарна.

Воліла – бажала.

Пасулі – квасолі.

Час вагітності вираховувала собі по цвіту –час відраховувала після останньої менструації.

Топанки – взуття.

Хоть ко - хто.

Єдна – одна.

Кіть – як, коли.

Метали грань – кидали гарячі вуглики.

Писана плахта – рядно переткане червоними смугами і орнаментом.

Жона, котра мала на собі – жінка, яка очищається.

Гойкати –кликати.

Звідати – запитати, дізнатися.

Куш – димохід над піччю.

Нанашко, батечко – хрещений тато.

Нанашка, маточка – хрещена мама.

Використані джерела

1. Записано автором 5.05.2005 в с. Верховина Бистра Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. від Шуляк Анни Федорівни, 1937 р.н.

2. Записано автором 3.04.1987 в с. Золотареве Хустського р-ну Закарпатської обл. від Голяк Олени Василівни 1924 р.н.

3. Записано автором 7.05.1988 в с. Липовець Хустського р-ну Закарпатської обл. від Гернешій Івана Васильовича 1939 р.н.

4. Записано автором 8.09.2007 в селах Ужок, Стричава, Домашино Великоберезнянського району Закарпатської обл. від Кулинич Марії Іванівни 1914 р.н., Шаранич Марії Іванівна 1940р.н., Лукан Анни Іванівни 1937р.н., Варгулич Олена Юріївна 1951р.н.

5. Записано автором 12.08 2001 в с. Сіль Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. від Тур Марії 1920р.н.

6. Записано автором 17.08.2003 в с. Смерекове Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. від Кирлик Марії Юріївни 1927р.н.

7. Записано автором 20.08. 2002 в с. Буківцьово Великоберезнянського р-ну від Боднар Олени Василівни 1932р.н.

8. Записано автором 7.06. 1989 в с. Медведівці Мукачівського р-ну Закарпатсьвої обл. від Осадченко Марії Іваніви 1927р.н.

9.Записано автором 25.09.1981 в с.Стеблівка Хустського р-ну Закарпатської обл. від Калинич Василини Михайлівни 1935 р.н.

10. Записано автором 5-16.08.2008 в с.Стричава Великоберезнянського району Закарпатської обл. від Мохналь Марії Іванівни 1926 р.н.