Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word.docx
Скачиваний:
80
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
94.66 Кб
Скачать

Трагедія ідеаліста в романі «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда

“Великий Гетсбі” — один з найкращих творів письменника. В ньому найяскравіше виявились дві властивості таланту Фіцджеральда — пафос, емоційна напруженість романтика і гострий, навіть сатиричний погляд реаліста. Ці властивості переплітаються в художній тканині твору, створюючи яскравий та індивідуальний малюнок. А художня тканина будьякого твору словесності — це насамперед його мова. Цілком справедливою є думка проф. А. І. Ревякіна, що мова твору “в будьякому своєму прояві не нейтральна, а ідейно і естетично цілеспрямована, підкорена певним завданням, які поставив перед собою письменник”.

Головна ціль Фіцджеральда — розвінчання американської мрії у романі “Великий Гетсбі”. Що ж таке “американська мрія”? Це бажання блискавичного успіху та швидкого збагачення. А найголовніше те, що щастя і багатство є тотожними для людей, які сповідують постулати цієї “американської мрії”.

Цей міф включає в себе рівні можливості для всіх людей незалежно від їх стартового капіталу і соціального походження. Назва цієї мрії втілює ідею того, що все це можливе лише в одній окремо взятій країні — Америці. Саме цю теорію розвінчує Ф.Фіцджеральд у романі “Великий Гетсбі” та інших своїх творах. Він доводить, що людина, яка все своє життя поклала на здобуття матеріальних благ, не стає щасливішою від цього, а навпаки, втрачає своє власне “я”, свій духовний світ і, як наслідок, бажання жити повноцінним життям. Автор показує трагедію людини, яка все життя прагнула до багатства, що врештірешт призвело до її загибелі.

Американська мрія не могла не стати предметом пильного інтересу американських письменників. “Із самого початку американська белетристика, в основному, жила вабленням до Мрії — і відчуттям, що мрію зрадили, — пише відомий англійський письменник і літературознавець Уолтер Аллен. — На цьому тримаються романи Купера про Натті Бампо, звідси йде гіркота і лють багатьох американських “радикальних романів” — від Френка Норріса і Драйзера до Нормана Мейлера. Творчість цих письменників пройнято критичним відношенням: до предмета зображення (окремий американець або яканебудь сторона американського життя) вони підходять з наперед складеним уявленням про те, яким повинне бути життя в Америці, і, протиставляючи ідеал дійсності, вершать суд над нею”. Скотт Фіцджеральд також вершить суд над американською мрією, над буржуазною Америкою у “Великому Гетсбі”.

Фіцджеральд, як і інші письменники “втраченого покоління”, що переважно втратили ідеали (”всі боги померли”), наполегливо шукав людське в людині. Це одна з визначальних рис всіх творчо близьких Фіцджеральду письменників. Інша справа, що шляхи пошуків були різними. Мета ж була одна: знайти цінності, здатні протистояти доларовій цивілізації, в якій, здавалося б, немає і не може бути місця істинно людським відчуттям, будьякій позитивній програмі.

Оповідач у творі — тридцятирічний Нік Каррауей, уродженець Середнього Заходу, син поважаних батьків, випускник престижного університету, учасник Першої світової війни, що у повоєнний час (1922 р.) приїхав до НьюЙорка навчатися банківській справі, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Це він розповідає читачеві про ту пригоду, в яку виявився втягнутим два роки тому. Тоді він зняв занедбаний будиночок у приміській зоні НьюЙорка Вест-Егг, на березі затоки, де розташовано було багаті будинки, що належали “богзна яким заможникам”. Головним героєм оповіді й стає його найближчий сусіда, хазяїн великого палацу із вежами і пишними сходами, справжньою бібліотекою, мармуровим басейном і величезним парком, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодий чоловік на ім’я Джей Гетсбі — “Великий Гетсбі”. Постать оповідача сприяє створенню ліричної тональності й наявності іронічного погляду водночас. Нік Каррауей став ідеальною знахідкою для Фіцджеральда, адже він — людина освічена й неупереджена, іронічна і розважлива, толерантна до іншого і своя у світі “заможних”.

Перед читачем “Великого Гетсбі” виникає яскрава картина потворності буржуазного світу. Сам Гетсбі на початку роману є досить загадковою особою. Він неймовірно багатий, живе в розкішному будинку поблизу НьюЙорка, на самому березі затоки, і майже щодня влаштовує грандіозні прийоми для сотень гостей. Ні гості, ні сусіди таємничого Гетсбі не знають, з якою метою ці прийоми влаштовуються, невідоме також і походження величезного капіталу хазяїна, але це, очевидно, нікого не бентежить. Коли Каррауей (а з ним і читач) дізнається, що Гетсбі купив цей будинок, щоб оселитись поблизу коханої жінки Дейзі, а прийоми влаштовує, сподіваючись дочекатись її візиту, загадковість поведінки Гетсбі ще більше посилюється. Нарешті автор знайомить читача з історією головного героя твору.

Гетсбі і Дейзі давно покохали одне одного, але одружитися не могли, тому що він — тоді ще молодий офіцер, який збирався на війну, — був бідняком. Гетсбі повертається з війни героєм, але, як і раніше, без цента в кишені. Після демобілізації йому навіть нема на що купити цивільний одяг. Не дочекавшись коханого, Дейзі одружується з багатим ділком Томом Б’юкененом. Але через деякий час Гетсбі всміхається щастя, і він стає мільйонером.

І все ж таки доля Гетсбі трагічна, тому що це доля бідняка. Успіх, визнання, навіть торжество коханнязалежать в буржуазному світі від грошей. Але згадаємо, що одним з постулатів американської мрії є рівність можливостей для всіх американців незалежно від матеріального статусу. Фіцджеральд піднімається тут до серйозної критики суспільства, яке спотворює людські почуття і взаємини, штовхає людину на злочин, робить трагедію, якщо не неминучою, то в усякому разі закономірною.

Ми розуміємо, що “Великий Гетсбі” — розповідь про “зразкового” американського юнака. Гетсбі пройшов Першу світову війну, мужності, сили, стійкості йому також було не позичати — про це свідчить його військова кар’єра, воєнні відзнаки. Сину незаможних батьків довелося вже з дитячих років не тільки формувати себе, а й прокладати шлях до суспільства, “вибудовувати” власну кар’єру, турбуватися про своє майбутнє, ловити мить вдачі.

Й тут при щасливій зустрічі із мандруючим багачем, колишнім здобувачем золота на Далекому Заході Даном Коді, він виявив і спритність, і винахідливість, і метикуватість, і розуміння людської природи — тобто, все те, чому навчає життя обдарованого бідняка. Проте його вміння використати щасливий випадок виявилося недостатнім для того, щоб відстояти свій невеличкий спадок у світі тих, чиї моральні норми відшліфовані життям серед багатих. Той юний ідеаліст, який був певен, що досягне великого багатства, а значить і щастя, цілеспрямовано додержуючись певних правил поведінки (франклінівських заповітів “Бідного Річарда”), зберігся в ньому, незважаючи на те, що він свідомо змінив ім’я в надії обманути долю.Війна не позбавила його смаку до життя, великої мрії і конкретної мети: розбагатіти й одружитися з коханою, яка може почуватися комфортно лише в багатстві. Задля досягнення цієї мрії він, не переймаючись роздумами й сумнівами, після періоду поневірянь, не використавши подарунок долі — можливість навчатися в Оксфорді, яку надавав уряд демобілізованим військовим, приймає позалегітимні норми повоєнного життя, досить своєрідно вписується в реальність. Гетсбі зумів розбагатіти на буттлегерстві — незаконному продажу спиртного під час дії “сухого закону”.

Роман т. Драйзера «Американська трагедія»

Роман розпочинається в Канзас-Сіті, жаркий літній вечір. Двоє дорослих і четверо дітей розспівують псалми й роздають брошури релігійного змісту. Старшому хлопчикові явно не подобається те, чим він змушений займатися, але його батьки з жаром віддаються справі порятунку заблудших душ, якесь, втім, приносить їм лише моральне задоволення. Эйса Грифітс, батько сімейства, відрізняється великою непрактичністю, і сім'я ледве зводить кінці з кінцями.

Юний Клайд Грифітс прагне вирватися із цього сумовитого мірка. Він улаштовується помічником продавця содової в аптеці, а потім розсильним у готель " Гри-Девідсон". Робота в отеленні не вимагає ніяких особливих навичок і вмінь, але приносить непогані чайові, що дозволяє Клайду не тільки вносити свій внесок у сімейний бюджет, але й купувати собі гарний одяг і дещо відкладати.

Товариші по роботі швидко приймають Клайда у свою компанію, і він з головою занурює в нове веселе існування. Він знайомиться з гарненькою продавщицею Гортензією Бригу, що, однак, не по роках розважлива й не збирається робити кому-небудь прихильність винятково за гарні очі. Їй дуже хочеться модний жакет, що коштує сто п'ятнадцять доларів, і Клайду важко встояти перед її бажанням. Незабаром Клайд із компанією відправляється на розважальну прогулянку в розкішному "паккарді". Цю машину один з молодих людей, Спарсер, взяв без дозволу з гаража багатія, у якого служить його батько. По дорозі назад у Канзас-Сіті погода починає псуватися, валить сніг, і їхати доводиться дуже повільно. Клайд і його товариші спізнюються на роботу в готель і тому просять Спарсера додати швидкість. Він так і надходить, але, зазівавшись, збиває дівчинку, а потім, ідучи від переслідування, не справляється з керуванням.

Водій і одна з дівиць залишаються лежати без свідомості в розбитій машині, всі інші розбігаються.

Наступного дня газети поміщають повідомлення про подію. Дівчинка вмерла, арештований Спарсер назвав імена всіх інших учасників пікніка. Побоюючись арешту, Клайд і дехто з інших членів компанії залишають Канзас-Сіті.

Три роки Клайд живе вдалині від будинку під чужим ім'ям, виконує брудну невдячну роботу й одержує за неї гроші. Але один раз у Чикаго він зустрічає свого приятеля Рете-Рера, що теж був з ним в "паккарді". Ретерер улаштовує його в " Юнион-Клуб" розсильним. Двадцятилітній Клайд цілком задоволений своїм новим життям, але якось раз у клубі з'являється Семюєл Грифітс, його дядько, що живе в місті Ликурге, штат Нью-Йорк, і владеющий фабрикою по виробництву комірців.

Результатом зустрічі родичів стає переїзд Клайда в Ликург. Дядько обіцяє йому місце на фабриці, хоча золотих гір не обіцяє. Клайду ж контакти з багатими родичами здаються перспективніше роботи в " Юнион-Клубі", хоча заробляє він непогано.

Син Семюєла Гілберт без особливої радості приймає двоюрідного брата й, переконавшись, що той не має ніякі корисні знання й навички, визначає його на досить важку й малооплачиваемую роботу в декатировочному цеху, розміщеному в підвалі.

Клайд знімає кімнату в дешевому пансіоні й починає, що називається, з нуля, сподіваючись, однак, рано або пізно превстигнути.

Проходить місяць. Клайд справно робить усе, що йому доручене. Грифітс-Старший цікавиться в сина, якого той думки про Клайда, але Гілберт, досить насторожено віднісшийся до появи бідного родича, прохолодний в оцінках. На його думку, Клайд навряд чи зуміє висунутися - у нього немає утворення, він недостатньо цілеспрямований і занадто м'який. Втім, Семюєлу Клайд симпатичний і він готовий дати племінникові шанс показати себе.

Всупереч бажанню Гілберта, Клайда запрошують у будинок на сімейний обід. Там він знайомиться не тільки із сімейством Грифітсов, але й із чарівними представницями ликургського бомонду юними Бертиной Крэнстон і Сондрой Финчлі, яким цілком сподобався гарний і вихований юнак.

Нарешті на настійну вимогу батька Гілберт знаходить для Клайда менш важку й більше престижну роботу - той стає обліковцем. Втім, Гілберт попереджає його, що він повинен "дотримувати пристойностей у відносинах з робітницями" і всякого роду вільності будуть рішуче припинятися. Клайд готовий свято виконувати всі приписання своїх роботодавців і, незважаючи на спроби деяких дівчин зав'язати з ним відносини, залишається глухий до їхніх загравань.

Незабаром, однак, фабрика одержує додаткове замовлення на комірці, і це, у свою чергу, вимагає розширення штатів. На фабрику надходить юна Роберта Олден, перед чарівністю якої Клайду нелегко встояти. Вони починають зустрічатися, залицяння Клайда робляться усе більше наполегливими, і вихованої в строгих правилах Роберті усе сутужніше й сутужніше пам'ятати про дівоцьку розсудливість.

Тим часом Клайд знову зустрічається із Сондрой Финчли, і ця зустріч круто міняє його життя. Багата спадкоємиця, представниця місцевої грошової аристократії, Сондра виявляє непідроблену цікавість до парубка й запрошує його на вечір з танцями, де збирається ликургска золота молодь. Під натиском нових вражень скромна принадність Роберт починає мерхнути в очах Клайда. Дівчина почуває, що Клайд уже не так уважно до неї, їй страшно втратити його любов, і один раз вона піддається спокусі. Роберта й Клайд-Стають коханцями.

Сондра Финчли, однак, не зникає з його життя. Навпроти, вона вводить Клайда у своє коло, і привабливі перспективи кружляють йому голову. Це не залишається не заміченим Робертой, і вона випробовує тяжкі борошна ревнощів. На довершення до всього з'ясовується, що вона вагітна. Вона зізнається в цьому Клайду, і він гарячково намагається знайти вихід з положення, що створилося. Але ліки не приносять бажаного результату, а лікар, якого вони знаходять із такою працею, категорично відмовляється зробити аборт.

Єдиний вихід - женитися - рішуче не влаштовує Клайда. Адже це означає, що йому доведеться розстатися із мріями про блискучу майбутність, які вселили в нього відносини із Сондрой. Роберта в розпачі. Вона готова піти на те, щоб розповісти про те, що трапилося, дядькові Клайда. Це означало б для нього кінець кар'єри й хрест на романі із Сондрой, але він проявляє нерішучість, сподіваючись щось придумати.

Але отут Клайду попадається на очі замітка в газеті, що оповідає про трагедію на озері Пас, - чоловік і жінка взяли човен, щоб покататися, наступного дня човен знайшли переверненої, пізніше виявили й тіло дівчини, але чоловіка так і не вдалося відшукати. Ця історія робить на нього сильне враження, тим більше що він одержує листа від Роберты, що виїхала до батьків: вона не має наміру більше чекати й обіцяє повернутися в Ликург і все розповісти Грифітсу-Старшому.

Клайд розуміє, що часу в нього в обріз і він повинен прийняти якесь рішення.

Клайд запрошує Робертові зробити поїздку на озеро Великий Випі, обіцяючи потім обвінчатися з нею.

І от Клайд і Роберта їдуть у човні по пустельному озеру. Похмуро-замислений вид Клайда лякає Робертові, вона обережно підбирається до нього, запитує, що з ним трапилося. Але коли вона намагається доторкнутися до нього, він не пам'ятаючи себе вдаряє її фотоапаратом і штовхає так, що вона заточується й падає у воду. Човен перевертається, і її борт ударяє Робертові по голові. Вона благає Клайда допомогти їй, не дати потонути, але він не діє.

Але й перевернений човен, і тіло Роберти швидко знаходять. Слідчий Хейт і прокурор Мейсон енергійно беруться до роботи й незабаром виходять на Клайда. Той спочатку защіпається, але досвідченому прокуророві не становить праці загнати його в кут. Клайд арештований.

Тепер його долю вирішить суд.

Семюєл Грифітс, зрозуміло, шокований случившимся, але проте наймає гарних адвокатів. Ті борються щосили, але й Мейсон знає свою справу. Довгий і напружений судовий розгляд закінчується винесенням смертного вироку. Грифітси припиняють надавати допомогу Клайду, і тільки його мати намагається для нього щось зробити.

Клайда перекладають у в'язницю Оберна, іменовану Будинком смерті. Розпачливі спроби матері знайти гроші для продовження боротьби за життя сина успіху не приносять. Суспільство втратило інтерес до засудженого, і ніщо тепер не перешкодить машині правосуддя довести справу до кінця.

Тим часом колишнє замилування Спенсером змінилося іншим світоглядом. У Трагічній Америці (Tragic America, 1931) Драйзер призиває американців учитися в росіян рятувати демократію; надалі він по багатьом питанням підтримував комуністів: в 1941 написав антибританську публіцистичну книгу Америку варто рятувати (America Is Worth Saving ), в 1945, бажаючи підтримати програму об'єднання миру під радянсько-американською егідою, подав заяву про прийом до комуністичної партії.