Тема 2. Концептуальні засади логістики

Метою вивчення даної теми є еволюцією концепції логістики та її основних функціональних сфер, поняття логістичних витрат.

2.1.Еволюція концепції логістики. Основні функціональні сфери логістики.

2.2.Вплив логістичних витрат на результати господарської діяльності підприємства. Дослідження залежності логістичних витрат від величини матеріальних запасів. Концепція мінімізації загальних витрат підприємства.

Література: основна: 1-6, додаткова: 1, 4-6,9,10,12,14,17

2.1.Еволюція концепції логістики. Основні функціональні сфери логістики

Логістика - унікальна область діяльності, оскільки нею займаються всюди в світі по 24 години на добу, по 7 днів на тиждень протягом 52 тижнів в рік. Лише деякі сфери ділових операцій можуть похвалитися тієї ж складністю внутрішніх взаємозв'язків і такий же широтою географічного охоплення, які характерні для логістики.

Сучасна логістика - явище парадоксальне. Те, що ми сьогодні називаємо логістикою, виникло із зародженням цивілізації, тобто це ніяке не нововведення. Однак найдосконаліших досягнень логістика досягла, як ми вже зазначали раніше, у військовому середовищі і дещо пізніше - в економічному середовищі, тобто в середовищі сучасного бізнесу.

По одному з останніх визначень (детально про це буде сказано в наступних параграфах) логістика представляє собою спільну точку зору на компанію і її партнерів по бізнесу (стратегічну, тактичну та оперативну) з матеріальними та інформаційними потоками в якості інтегратора.

Однак такий погляд на логістику формувався протягом певного історичного періоду. На малюнку представлена еволюція логістики за кордоном в плані розвитку теорії та практики управління матеріальними, а також супутніми інформаційними та фінансовими потоками, тобто вирішення всього комплексу питань, пов'язаних з процесами обігу сировини, матеріалів і готової продукції, доведенням їх від постачальників до підприємств - виробників і від останніх до кінцевих споживачів відповідно до їх вимог.

У генезисі логістики XX ст. можна виділити кілька історичних періодів. Період з 20-х до початку 50-х рр.. умовно називається періодом фрагментації, коли ідея логістики як інтегрального інструменту зниження загальних витрат і управління матеріальними потоками в бізнесі не була затребувана. Окремі логістичні активності були важливі з точки зору зниження складових витрат, наприклад у виробництві, в транспортуванні і т. п.

Показовим у цьому відношенні є етап розвитку економіки США. У розглянутий період США мали швидко зростаючий ринок, який характеризується впровадженням нових виробничих технологій (наприклад, в автомобілебудуванні), високим рівнем спеціалізації, достатком природних ресурсів, хорошим інвестиційним кліматом, мінімальним державним регулюванням економіки. Виробники товарів і послуг ледве справлялися з потребами розширюваного ринку. Природно, що в цих умовах основна увага менеджменту було направлено на те, як наситити ринок, тобто на пошук технічних і технологічних резервів у виробництві продукції, нехтуючи при цьому іншими логістичними активностями (розвитком дистрибуції, управлінням закупівлями, запасами і т. п ., тобто тим, що істотно впливає на загальні витрати організації і задоволеність споживача).

Таким чином, у цей період були сформульовані окремі передумови майбутнього впровадження логістичної концепції. До них можна віднести наступні:

• зростання запасів і транспортних витрат у системах дистрибуції товарів:

• зростання транспортних тарифів;

• поява концепції маркетингу;

• розвиток теорії та практики військової концепції.

Необхідно відзначити появу у розглянутий період перших логістичних організацій і співтовариств. Найстаршою організацією в світі являється Національна асоціація проблем управління закупівлями (заснована в США в 1915 p.), перетворена в 1967 р. в Національну асоціацію агентів постачання.

Період з середини 1950-х по 1970-і pp.. західні фахівці називають періодом становлення логістики. Він характеризувався інтенсивним розвитком теорії і практики логістики, перш за все знову в США.

Одним з ключових факторів швидкої експансії логістики стало виникнення концепції загальних (тотальних) витрат в дистрибуції. До цього часу стало ясно, що витрати окремих логістичних операцій тісно пов'язані між собою: економія на транспортних витратах може призвести до значного зростання витрат, викликаних зростанням складських запасів, економія на упаковці - до додаткових витрат, викликаних ушкодженням вантажів при доставці і т. д. Тому виникла необхідність інтегрувати в потоці різні функції товароруху, встановлюючи при цьому оптимальне співвідношення витрат окремих ланок логістичного ланцюга.

Таким чином, сенс концепції загальних витрат полягає в тому, що можна так перегрупувати витрати в дистрибуції, що загальний рівень витрат на просування товарів від виробника до споживача зменшиться (загальний результат діяльності перевершить суму окремих ефектів). Наприклад, перемикаючи перевезення товарів з автомобільного на повітряний транспорт, можна уникнути створення проміжних складів, тобто виключити витрати на складування. І хоча витрати на транспортування зростуть, загальний їх рівень у мережі розподілу зменшиться.

Пізніше концепція загальних витрат стала основною концепцією інтегрованої логістики. Разом з тим виникли такі передумови подальшого розвитку логістики. До них відносяться:

• зміни в моделях і відносинах споживчого попиту (розвиток олігополістичних ринків);

• тиск витрат на виробництво;

• прогрес в комп'ютерних технологіях;

• зміни в стратегіях формування запасів;

• вплив військового досвіду.

До початку 70-х рр. були сформульовані фундаментальні принципи бізнес-логістики і деякі західні фірми стали успішно застосовувати їх на практиці. Однак для багатьох фірм логістичний підхід до контролю і зменшенню витрат ще не став очевидним. Крім того, спроби впровадження логістичної координації у багатьох фірмах не вдавалися внаслідок зустрічного опору. Менеджери, які протягом тривалого часу звикли виконувати традиційні функції, наприклад закупівель, транспортування, вантажопереробки, часто перешкоджали впровадженню організаційних змін, необхідних для реалізації наскрізного управління матеріальним потоком на основі концепції зниження загальних витрат. Додаткові труднощі створювали існуючі в той час системи бухгалтерського обліку, не пристосовані для виділення і контролю складових логістичних витрат та оцінки фінансових результатів логістичних активностей фірми.

Таким чином, у період з 1980-х до середини 1990-х рр.. логістика набула статусу "образу мислення", або, іншими словами, концептуальної стратегії, заснованої на глибокій інтеграції всіх областей господарської діяльності в єдину ресурсопровідну систему (період інтеграції). Тут наріжним утла ставився не продукт, а процес у формі потоку (матеріального, інформаційного та ін), в чому й полягала принципова новизна логістичного підходу, а логістична концепція дозволила перейти від дискретного до наскрізного управлінню з усього логістичного ланцюга.

У сучасному бізнесі істотно збільшився час проходження товару по різних каналах матеріально-технічного забезпечення (понад 90% тимчасових витрат). Тому необхідний послідовний логістичний підхід до управління матеріальними потоками. Він дозволяє значно (на 30-50%) скоротити всі види запасів матеріальних ресурсів, зменшити час руху продукції від джерела сировини до кінцевого споживача (на 25-40%) і період обороту капіталу, знизити витрати на виробництво, дистрибуцію і, що найголовніше , найбільш повно задовольнити запити споживачів щодо якості товарів і сервісу.

Протягом розглянутого історичного періоду відбулися також суттєві зміни у світовій економіці, які пояснюють феномен логістичного зльоту.

Основними з них є наступні:

• революція в інформаційних технологіях і впровадження персональних комп'ютерів (ПК);

• глобалізація ринку;

• зміни в державному регулюванні інфраструктури економіки;

• повсюдне поширення філософії TQM (тотальне управління якістю);

• зростання партнерства і стратегічних союзів;

• структурні зміни в організаціях бізнесу.

Таким чином, період інтеграції зробив логістику одним з найважливіших інструментів у конкурентній боротьбі для багатьох організацій бізнесу, і ті фірми, які використовували передові концепції логістики, як правило, зміцнили свої позиції на ринку

На сучасному етапі основними тенденціями в економіці західного ринку, що впливають на майбутню еволюцію логістичної концепції, є:

• деякий спад промислового виробництва;

• подальше поглиблення спеціалізації в промисловості;

• змінилися відносини з торговими партнерами, що вимагають нових підходів в організації співпраці та нових форм менеджменту;

• подальший розвиток світових інтеграційних процесів;

• посилилася конкуренція у всіх сферах бізнесу;

• розвиток нових інформаційно-комп'ютерних технологій;

• поява гнучкого технологічного устаткування, систем автоматизації проектування, гнучких автоматизованих і роботизованих виробництв, що дозволяють швидко переходити на випуск нових видів продукції;

• посилене впровадження принципів логістики в індустрію сервісу.

Сучасна концепція логістики

Система поглядів на вдосконалення господарської діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками є концепцією логістики. Основні положення даної концепції можна сформулювати так:

1. Системна побудова логістики підприємства на основі методології загальної кібернетичної теорії систем з фіксуванням основних моментів системного підходу: мети створення системи логістики; обґрунтованого вибору її елементів і структури, спрямованих на досягнення поставленої мети; функціонування цієї системи, її взаємодії з зовнішнім середовищем; аналізу результатів діяльності та порівняння його з поставленою метою.

2. Головне в процедурі організації матеріального потоку - це врахування потреб ринку. Немає необхідності організовувати матеріальний потік, затрачаючи на нього ресурси і зусилля, якщо немає повної впевненості в тому, що ці товари будуть користуватися попитом на ринку, знайдуть збут, свого споживача. Для того щоб переконатися в цьому, попередньо на етапі планування й організації матеріального потоку досліджують потреби ринку. Крім цього, роблять розрахунки можливих обсягів продажів товару, щоб переконатися, що окупляться витрати на виробництво цього товару, і можна отримати прибуток, досягнення якого є основною метою логістичної системи.

3. Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом, тобто вважається, що важливіше спланувати і передбачити розподіл і збут товарів, ніж їх виготовити. На перший погляд це здається деяким парадоксом. Однак насправді непотрібні товари, які не відповідають за якими-небудь параметрами потребам ринку, не знайдуть свого споживача або на ринку будуть продані за зніженою ціною, що може призвести до збитків. На їх виготовлення були витрачені деякі ресурси, які не окупляться, що не дозволить почати новий логістичний цикл без додаткових витрат.

4) Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів (під клієнтом розуміється будь-який споживач товарів, робіт, послуг, пропонованих підприємством на ринку). На перший погляд здається, що відповідно другого принципу логістики чим вищий рівень обслуговування, тим краще, оскільки найбільшою мірою при цьому задовольняються потреби клієнтів. Однак, чим вищий рівень обслуговування, тим більші витрати на виготовлення і доставку товарів споживачу, а, отже, і вище ціна товарів. Тому варто обирати обґрунтоване компромісне рішення за рівнем обслуговування: він повинен бути не дуже низьким (щоб не втратити клієнтів) і не занадто високим (щоб витрати не біли надмірними).

5. Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу, тобто від пункту прибуття або призначення матеріального потоку та у напрямку, зворотному матеріальному потоку. Також і кожна логістична операція в ланцюзі повинна проектуватися так, щоб щонайкраще відповідати потребам і умовам наступних операцій (у напрямку матеріального потоку).

6. Під час вдосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга варто розглядати не ізольовано цю ланку, а весь логістичний ланцюг і проаналізувати, як зміни в одній ланці логістичного ланцюга вплинуть на весь матеріальний потік і загальні результати логістичного процесу.

7. Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції як у матеріальній підсистемі матеріального потоку, так і в підсистемі його інформаційного забезпечення.

8. Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їх техніко-економічних показників. Варто не просто розглядати різні можливі варіанти технічних і організаційних рішень, а визначити за ними техніко-економічні показники і на підставі їх порівняння обирати оптимальні рішення та варіанти.

9. Відповідність всіх рішень планування й організації матеріальних потоків загальної стратегії підприємства.

10. Наявність і використання найбільш повної інформації про товари.