- •Питання №1 «Менеджмент як наука і мистецтво. Основні категорії менеджменту.»
- •Питання №2 «Процесний підхід в управлінні»
- •Питання №3 «Організації та їх загальні характеристики»
- •Питання №4 «Ситуаційний підхід в управлінні»
- •Питання №5 «Методи, принципи, закони і закономірності менеджменту»
- •Питання №6 «Сучасна управлінська парадигма»
- •Питання №7 «Бар’єри в комунікаційному процесі»
- •Питання №8 «Заходи щодо забезпечення етичної поведінки»
- •Питання №9 «Поняття регулювання. Його види та етапи»
- •Питання №10 «Міжособові комунікації»
- •Питання №13 «Сутність і основні параметри організаційних перетворень»
- •Питання №14 «Види керівництва»
- •Питання №15 «Умови прийняття управлінських рішень»
- •Питання №20 «Поведінкові аспекти контролю»
- •Питання №21 «Етапи процесу контролю»
- •Питання №22 «Поняття стратегічного планування»
- •Питання №23 «Сутність планування, його види та їхній взаємозв’язок»
- •Питання №24 «Поняття, зміст та види контролю. Системи контролю з зворотним зв’язком»
Питання №4 «Ситуаційний підхід в управлінні»
Одним із найновіших методів управління підприємствами в умовах динамічного зовнішнього середовища, який потрібно засвоїти сучасним менеджерам, є метод, що базується на ситуаційному підході. Він є логічним продовженням теорії систем. Центральним моментом ситуаційного підходу є ситуація, тобто конкретний склад обставин, які в значній мірі впливають на підприємство (організацію) в даний момент. Ситуаційний підхід намагається пов'язати конкретні прийоми та концепції з певними конкретними ситуаціями для того, щоб досягти цілей організації, а також ті, які скоріше всього можуть вплинути на її успіх.
Питання №5 «Методи, принципи, закони і закономірності менеджменту»
Розвиток менеджменту підпорядкований дії певних об'єктивних закономірностей та законів. Розуміння механізму їхньої дії, правильне використання - це рівень управління, ефективності управлінської діяльності. Чим вищий рівень управління, тим більше управлінська діяльність підпорядковується об'єктивним законам менеджменту. Тому надзвичайно важливим у з'ясуванні змісту законів менеджменту є наукове обгрунтування сутності категорії "закон" як методологічної засади пізнання природи та суті законів, що діють у сфері управління. Серед основних об'єктивних законів менеджменту можна виділити такі:1) закон спеціалізації управління, який передбачає розподіл управлінської діяльності на засадах конкретних управлінських функцій, їх прояву в реальних умовах, на різних рівнях;2) закон інтеграції управління - це закон, що спрямований на досягнення єдності зусиль всіх структур організації для виконання її завдань шляхом підвищення управлінської ефективності. Інтегруючими чинниками можуть виступати завдання, цілі, інтереси, вимоги ринку;3) закон демократизації управління, який спонукає до участі працівників у діяльності, забезпечує двостороннє спілкування. Поняття "промислова демократія" характеризує високий ступінь участі працівників в управлінні підприємством, партнерські відносини між керівником і працівником;4) закон співвідношення керуючої та керованої підсистем-акцентує увагу на тому, що удосконалення керуючої підсистеми здійснюється більш динамічними темпами, ніж керованої підсистеми;5) закон пропорційного розвитку систем управління - спрямований на досягнення послідовної та постійної еволюції всіх управлінських систем будь-якої організації (виробничої, соціальної, фінансової, інноваційної тощо);6) закон економії часу в процесі управління, який передбачає підвищення продуктивності праці в управлінській сфері, зменшення трудомісткості завдяки впровадженню передових методів і прийомів праці.
Питання №6 «Сучасна управлінська парадигма»
Управлінська парадигма -- це науковий підхід, теорія, що спирається на систему понять, які виражають істотні сторони управлінської дійсності. Такими поняттями є функції управління, цілі діяльності, ефективність, комунікації, мотивація, централізація. У сучасній (маркетинговій, інформаційній) парадигмі управління, головними пріоритетами є : 1. Ставка робиться на людину, котра самореалізується. Людина знаходиться в постійному розвитку, активна. 2. Підприємство розглядається, як живий організм, що складається з людей об"єднаних загальними цінностями (уміння працювати в команді). 3. Організація розглядається як "відкрита система", головні передумови успіху фірми лежать поза нею. Успіх залежить від того наскільки вдало фірма вписується в довкілля і адаптується до змін. 4. Сукупність системного і ситуаційного підходу. Втіленням нового підходу стало стратегічне управління, яке передбачає доповнення до планування потенціалу фірми, стратегії фірми, на основі прогнозів майбутнього стану зовнішнього середовища. 5. Соціальна відповідальність менеджменту перед суспільством в цілому, і перед людиною і підприємством.