5.2. Фактори, що впливають на якість продукції

До факторів, що впливають на якість продукції належать ті, які безпосередньо впливають на якість, і ті, що стимулюють якість.

До першої групи факторів належить якість виготовлення (якість нормативно-технічної документації; якість обладнання та інструмен­тів; якість сировини; комплектуючих виробів; якість праці робітників, дотримання технологічних режимів праці).

До другої групи, тобто до стимулюючих факторів, належить економічна ефективність (у тому числі ціна), матеріальна зацікавле­ність робітників, санкції за випуск продукції низької якості.

Ці фактори можуть бути об'єктивними і суб'єктивними. Об'єктивними факторами є конструкція виробу, технічний рівень ви­робничої бази та бази експлуатації, який повинен відповідати якості продукції, що використовується, тощо. Об'єктивні фактори є стабіль­ними, на відміну від суб'єктивних.

До суб'єктивних факторів належать такі, що пов'язані з діяльні­стю людини, тобто залежать від здібності та відношення людей до ви­конання виробничих функцій: професійна майстерність, загально­освітній рівень, психологічний склад людини, особиста зацікавленість у результатах праці.

Особливість суб'єктивних факторів - їх менша стійкість порів­няно з об'єктивними факторами. На якість продукції впливають і умови, в яких діють дані фактори.

На підвищення якості продукції та прискорення технічного про­гресу значно впливає стандартизація товарів. Підвищення рівня стан­дартизації позитивно впливає на якість товарів, тому що вимоги до якості, нормативи окремих показників та інші відомості про товар ре­гламентуються стандартами або технічними умовами.

5.2. Показники якості

Різноманітність нашого світу визначається безліччю власти­востями різних його сторін - живої матерії, матеріальних і фізичних об'єктів, явищ, процесів тощо. Ці властивості виявляються при виго­товленні та експлуатації різних об'єктів. Певна група властивостей належить до такого узагальненого поняття, як якість (продукції, праці, послуг тощо).

Якість характеризується перш за все сукупністю властивостей, які здатні задовольняти потреби людини. Якість залежить від роз­витку науки, техніки, технології, виробничої та громадської органі­зації праці, кваліфікації виробників та ряду інших факторів. Якість є одним із головних показників, і для її визначення використовують фізичні величини. За допомогою фізичних величин здійснюють вимірювання і опис властивостей, які в сукупності визначають якість об'єкта.

Кожна властивість може бути виражена кількісною характерис­тикою. Однак кожна властивість може виявлятись по-різному. Одним із проявів інертності тіла, наприклад, є сила, з якою тіло притя­гується до Землі. Довгий час така величина, як сила застосовувалась для кількісної характеристики інертності. Але в невагомості ця сила дорівнює нулю, а властивість інертності залишається і виявляється в іншому. Отже, кількісних характеристик у кожної властивості може бути декілька. З них визначають найбільш характерну, яку називають мірою властивості. Міра властивості, яка визначає якість об'єкта, називається показником якості. Показник якості - це кількісна характеристика однієї чи декількох властивостей, що характеризують якість стосовно визначених умов створення та експлуатації.

Класифікація показників якості за характерними для них властивостями має велике значення, тому що дає змогу пов'язати між собою показники і властивості об'єктів та визначити номенклатуру техніко-економічних показників для оцінки їх якості. Техніко-економічні показники у кваліметрії згідно з РД 50-64-84 поділяються на такі групи:

• показники призначення;

• показники надійності;

• показники технологічності;

• показники стандартизації та уніфікації;

• ергономічні показники;

• естетичні показники;

• патентно-правові показники;

• показники транспортування;

• екологічні показники;

• показники безпеки;

• економічні показники.

Показники призначення характеризують властивості продукції, що визначають їх основні функції, для виконання яких вона призна­чена, і що обумовлюють галузь її використання. До показників при­значення належать: класифікаційні, функціональні, конструктивні, складу і структури.

Показники надійності характеризують надійність виробу як в цілому, так і його окремих складових частин при збереженні основ­них параметрів функціонування протягом часу і в межах умов споживання, які встановлені в НД. Показники надійності характери­зуються властивостями безвідмовності, довговічності, ремонтопри­датності, збереженості.

Показники технологічності характеризують властивості продук­ції, що обумовлюють оптимальний розподіл витрат матеріалів, засобів, праці та часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні та експлуатації продукції. До основних показників технологічності належать: показники трудомісткості, матеріало­місткості та коефіцієнт використання матеріалів.

Показники стандартизації й уніфікації характеризують наси­ченість продукції стандартними, уніфікованими та оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виробами. До цих показників належить коефіцієнт пристосування, коефіцієнт повторюваності, коефіцієнт взаємної уніфікації та інші.

Ергономічні показники характеризують системи "людина-виріб", "людина-робоче місце", "людина-машина" і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних і психологіч­них властивостей людини, які виявляються у виробничих і побутових процесах.

Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форм, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції та товарного вигляду. До естетичних показників належать: відповідність моди, стильова відповідність, художнє оформлення, чіткість виконання маркування й упакування та інші.

Патентно-правові показники характеризують новизну, патентну чистоту і патентний захист технічного рішення, яке використане при створенні продукції і визначає її конкурентоспроможність.

Показники транспортування характеризують придатність продукції до транспортування конкретним видом транспорту і збере­ження своїх властивостей під час транспортування, а також можли­вість до операцій, пов'язаних з транспортуванням.

Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на оточуюче середовище, що виникає при експлуатації або спожи­ванні продукції. При виборі та визначенні цих показників слід враховувати вимоги щодо охорони навколишнього середовища. До екологічних показників належить наявність шкідливих домішок, які викидаються в оточуюче середовище, ймовірність викидання шкідли­вих часток, газів при збереженні, транспортуванні, експлуатації чи споживанні продукції.

Показники безпеки характеризують особливості продукції, які забезпечують її нешкідливість і безпеку для людини при експлуатації чи споживанні. До показників безпеки належить час спрацювання захисних пристроїв, умови і режими експлуатації чи споживання, обмеження солей тяжких металів у консервах тощо.

Економічні показники характеризують витрати на розробку, виготовлення, експлуатацію чи споживання продукції. До еконо­мічних показників належать витрати на виробництво та випробування дослідних зразків, собівартість продукції та інші.

Науково обгрунтована номенклатура показників якості дає змогу отримати точну і об'єктивну оцінку якості об'єкта стандар­тизації. За сучасних умов господарювання показники якості є визна­чальними при оцінці господарської діяльності підприємств, які вироб­ляють промислову продукцію та товари народного споживання.

Показники якості визначають шляхом застосування тих самих законів і правил, що і в області вимірювання фізичних величин. Однак поняття "фізична величина" і "показник якості" не тотожні. Фізична величина відображає об'єктивні властивості природи, а показник якості - суспільну потребу в конкретних умовах. Наприклад: маса - фізична величина, а маса виробу - показник його транспортування; швидкість - фізична величина, а швидкість машини - показник призначення.

Показники якості, як і фізичні величини мають розмірність чи можуть бути безрозмірними. На них також розповсюджується поло­ження теорії розмірностей.

Кількісною характеристикою показників якості є їх розмір, який слід відрізняти від значення. Значення - це вираження розміру у пев­них одиницях. Розмір і значення показників якості від вибору оди­ниць не залежать. Показники якості можуть виражатися в різних оди­ницях, наприклад: кілометрах на годину; грамах, міліграмах у 100 г продукту якоїсь речовини; годинах на відміну та інших. Крім того, наприклад, трудомісткість виготовлення визначається кількістю часу, яка витрачена на виготовлення одиниці продукції і виражається в нормо-часах. Але, якщо цей показник виразити у людино-днях, то показник не зміниться. Не змінюються й економічні показники, якщо ціну чи собівартість виробу виражати в різних грошових одиницях.

Значення показників якості можуть бути абсолютними і віднос­ними. Показники якості можуть бути одиничними і комплексними. Одиничні показники характеризують одну властивість, яка визначає якість, наприклад: смак чаю, колір хліба, масову частку жиру та інші. Комплексні показники характеризують декілька властивостей одно­часно, наприклад: зовнішній вигляд виробу, харчову цінність про­дукту та інші. Комплексні показники пов'язані з одиничними показниками через функціональну залежність, які відображають об'єктивні закони природи. Різновидом комплексного показника якості, якій дає змогу з економічної точки зору визначати оптимальну сукупність властивостей виробу, є інтегральний показник. Інтегральний показник якості є узагальненим показником ефективності використання про­дукції і визначається як співвідношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції та сумарних витрат на її створення та експлуатацію або споживання.

У галузях промислового виробництва, різних видах господар­ської діяльності, товарознавстві велику увагу приділяють якості про­дукції. Тому останнім часом найбільш актуальною є проблема оцінки (вимірювання) якості продукції.