12.2. Загальні методологічні принципи визначення економічної ефективності стандартизації

Проблеми визначення економічної ефективності стандартизації посідають важливе місце в загальній теорії стандартизації. Правильне рішення питань методології розрахунків економічної ефективності стандартизації має велике наукове значення. Науково обґрунтована методика визначення економічної ефективності стандартизації базується на єдиних методологічних принципах незалежно від виду об'єкта стандартизації. Основним методологічним принципом визначення економічної ефективності стандартизації є отримання народногосподарського ефекту в суспільному виробництві. В основу методологічного підходу покладено всебічний облік усіх можливих витрат при впровадженні стандартів.

Методологія визначення економічної ефективності стандарти­зації включає наступні основні положення:

1. Оцінка економічної ефективності стандартизації повинна бути комплексною і враховувати всю різноманітність економічних, організаційних і технічних наслідків стандартизації.

2. При визначенні економічного ефекту враховуються масштаби впровадження заходів зі стандартизації.

3. Величина економічного ефекту визначається за весь період дії стандарту.

4. Ступень ефективності визначається шляхом зіставлення витрат на розробку і впровадження стандартів з величиною ефекту від його використання.

Визначення величини народногосподарського економічного ефекту повинно починатися з початкової стадії і супроводити весь процес розробки стандарту з метою вибору та встановлення оптимального рівня стандартизованої продукції. У процесі роботи по створенню стандарту проводять техніко-економічні розрахунки очіку­ваного народногосподарського ефекту. Ці розрахунки потрібні для вибору оптимального варіанта рішення задач зі стандартизації. Відпо­відно до встановлених правил Державної системи стандартизації кожний проект стандарту повинен мати обґрунтування та розрахунки економічної ефективності. Розроблений стандарт подають на розгляд і затвердження з техніко-економічним розрахунком ефективності, який потрібний для прийняття рішення про його затвердження та впровадження в промисловість.

Після впровадження стандарту у виробництво на основі даних фактично отриманих результатів при проектуванні, виробництві та експлуатації об'єктів стандартизації, може бути розрахована величина фактичного економічного ефекту. Зіставлення даних очікуваного і фактичного економічного ефекту дає змогу зробити аналіз змін економічних показників внаслідок проведення робіт зі стандартизації, встановлення повноти впровадження стандарту та оцінювати роботу в галузі стандартизації.

Порядок, запроваджений для проведення техніко-економічних розрахунків, допускає ряд винятків із загальних правил. Враховуючи різноманітність об'єктів стандартизації, не завжди є можливість визначення економічної ефективності деяких об'єктів. Для таких об'єктів у стандартах даються якісні характеристики, визначаються доцільність їх впровадження та витрати на розробку і впровадження. Це стосується:

• стандартів, в яких техніко-економічні показники залишилися без змін порівняно з базовими;

• стандартів, які встановлюють підвищені норми для органолептичних властивостей продукції;

• організаційно-методичних стандартів, які визначають порядок проведення робіт (інструкції, положення, правила і норми виробничо-технічного призначення, документація в галузі управління, інформація);

• стандартів на терміни, визначення, класифікацію, позначення.

Визначення економічної ефективності стандартизації базується на методах розрахунку порівняльної економічної ефективності, її проводять шляхом зіставлення економічних результатів до і після проведення робіт зі стандартизації. Отриманий результат цілком залежить від бази порівняння, тому чітке встановлення правил її вибору може забезпечити достовірність проведених розрахунків. У процесі удосконалення економічних основ теорії стандартизації удосконалювалися і підходи до виробу бази порівняння. Як базу порівняння приймають досягнутий рівень техніко-економічних показників, які відображені в НД, по яких нині виробляється продукція. Додержуючись цього принципу, розробник стандарту може показати тільки дійсну та істинну величину економічного ефекту, яка, в першу чергу, характеризує прогресивність нового вибору. Вимоги, які пред'являють до вибору бази порівняння, приведені в табл. 12.2.

Таблиця 12.2