Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ОР-кНТУВАЛЬНА ОСНОВА лекц

.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.06.2015
Размер:
145.41 Кб
Скачать

9

ЗДІБНОСТІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЇХ РОЗВИТКУ

Поняття про здібності.

2. види та структура здібностей.

3. Рівні розвитку здібностей.

4. Програма та методи розвитку здібностей.

5. Психологічні основи роботи з обдарованими дітьми.

Сьогодні найчастіше користуються визначенням який акцентує увагу на наступних ознаках здібностей:

по-перше, здібності – це індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від другої; по-друге, до здібностей відноситься лише те, що має відношення до успішності виконання певної діяльності, чи декількох видів діяльності; по-третє, здібності не зводяться до знань, вмінь, навичок, що вже набуті людиною, хоч і обумовлюють легкість та швидкість їх надбання.

Здібності не з’являються на порожньому місці. В їх основі лежать певні природні властивості людини, її задатки. Тобто, людина народжується з генетичними,анатомо-фізіологічними особливостями, на грунті яких, за певних соціальних умов, у процесі діяльності та спілкуванні формуються здібності особистості.

ЗАГАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ – це ті, які впливають на успішність людини в різних видах діяльності. До них, наприклад, відносяться розумові здібності, тонкість та точність ручних рухів, розвинена пам’ять, досконала мова тощо.

сПЕЦІАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ визначають успішність людини в специфічних видах діяльності, які потребують особливих задатків та їх розвитку. Це музикальні, математичні, лінгвістичні, літературні, художні, спортивні здібності. Часто загальні та спеціальні здібності взаємодоповнюються та взаємозбагачуються.

ТЕОРЕТИЧНІ і ПРАКТИЧНІ здібності відрізняються тим, що перші визначають успішність людини в абстрактно-теоретичних міркуваннях (наукові теорії, відкриття законів природи, і ін.),а другі – у конкретних, практичних простих і оригінальних діях. Такі здібності, на відміну від загальних та спеціальних, дуже рідко доповнюють один одного.

Якщо НАВЧАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ визначають успішність людини в навчанні та вихованні, засвоєнні нею знань, вмінь, навичок, формуванні якостей особистості, то ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ – проявляються у створенні неординарних предметів матеріальної та духовної культури, відкриттях та винаходах і ін.

ЗДІБНОСТІ ДО СПІЛКУВАННЯ (комунікативні здібності) – це мова людини в її комунікативній функції, здібність міжособистісного сприймання і оцінювання оточуючих, здібність соціально-психологічної адаптації до різних обставин, здібність контактувати з різними людьми, здійснювати вплив і ін.

Талант – це поєднання здібностей, що дає людині можливість успішно, самостійно йоригінально виконувати певну складну трудову діяльність.

Найвищий рівень розвитку здібностей, що виявляються у творчій діяльності, результати якої мають історичне значення для суспільства, розвитку науки, літератури, мистецтва, називають геніальністю.

Обдарована дитина — дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких досягнень у певному виді діяльності.

Здібності, задатки, талант, обдарованість, геніальність, загальні здібності, спеціальні здібності, творчі здібності, педагогічні здібності.

10

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕЛЕКТУ

1. Сутність інтелекту.

2. Психологічна структура інтелекту.

3. Сенсорний, перцептивний і когнітивний інтелект.

4. Основні характеристики інтелекту

Інтелект (лат. intellectus - розуміння, сприйняття) - динамічна структура пізнавальних властивостей людини, що формується в діяльності, пізнанні світу, спілкуванні, спогляданні, спеціальному тренуванні і зумовлена культурно-історичними умовами та індивідуальними особливостями.

Сутність інтелекту визначається зв'язками між вербальними та невербальними складовими, здатністю особистості до виконання операцій логічного мислення, рівнем розвитку пізнавальних функцій, зокрема обсягом оперативної пам'яті та стійкістю уваги.

Інтелект не зводиться до мислення, невіддільний від особистості, пов'язаний із мотиваційною та емоційною сферами, самосвідомістю. Рівень його розвитку визна­чається сформованістю уваги, продуктивністю розуму, затратами психічної енергії у розв'язанні проблем.

Визначає він стиль та стратегію розв'язання проблем, ефективність індивідуального підходу до пізнавальних і проблемних ситуацій. У цілісному інтелекті поєднані основні пізнавальні функції людини (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява). Показни­ками його розвитку є обсяг, структура та якість знань, володіння розумовими операціями, рівень інтуїції, володіння стратегіями розв'язування завдань тощо.

Природною основою становлення інтелекту є задатки, які на 42-48% визначають рівень його розвитку, а решта залежить від соціальних умов та особливостей навчання. База логічного абстрактного мислення - ліва півкуля, права відповідає за конкретне образне мислення.

Завдяки розвиненому інтелекту людина адекватно пізнає світ і себе, швидко приймає рішення, чітко висловлює свої думки, легко пристосовується до нової ситуації, глибоко засвоює домінуючу систему цінностей, осмислює своє життя та свій шлях. Інтелект проявляється в діяльності людини (компетентність), неординарності досягнень (талант), досвіді літніх людей (мудрість). Він не зводиться до з'ясування особливостей пізнавальних процесів людини, а втілюється в особливостях її ментального (розумового) досвіду.

Інтелект, вербальний і невербальний інтект, сенсорний, когнітивний та перцептивний інтелект, штучний, індивідуальний та колективний, інтелект.

Емоційний інтект.

інтелект, розумові структури, когнітивний досвід, структури значень, структури смислів, поняття, сенсорний інтелект, перцептивний інтелект, когнітивний інтелект, емоційний інтелект, розлади інтелекту, багатовимірність інтелекту, нелінійна динаміка інтелекту, самоорганізація інтелекту, суб’єктність інтелекту, залежність інтелекту від ситуації та оточення, унікальність інтелекту, одночасна актуалізація різних складових розумового досвіду, мобільність інтелекту, структура інтелекту, рівні інтелекту, види інтелекту, простір розмірковування, мимовільний досвід розмірковування, інтелектуальний самоконтроль, відкрита пізнавальна позиція, закрита пізнавальна позиція, інтелектуальні здібності

11

12

13

14

15