Контрольні питання навички та уміння

З дисципліни “Історія медицини”

Для студентів зі спеціальності: 7.110106 – стоматология

Практичні навички

1. Вести бібліографічний пошук наукових джерел з історії медицини.

2. Засвоїти основні принципи побудови архівної справи і вміти працювати з архівними джерелами.

3. Знати основні книгозбірні і архівні сховища України, де зберігаються матеріали з історії медицини.

4. Ознайомитися з музеями, музейними кімнататми та виставками історико-медичного характеру, що розміщені на території проживання і навчання, та сприяти їхньому подальшому розвитку.

5. Уміти написати реферат з історії медицини на запропоновану тему.

ПРАКТИЧЕСКИЕ НАВЫКИ И УМЕНИЯ

(для иностранных студентов)

1. Вести библиографический поиск научных источников из истории медицины.

2. Усвоить основные принципы построения архивного дела и уметь работать с архивными источниками.

3. Знать основные книгозбірні и архивные хранилища Украины, где сохраняются материалы из истории медицины.

4. Ознакомиться с музеями, музейными кімнататми и выставками историко-медицинского характера, которые размещенные на территории проживание и обучение, т оказывать содействие их дальнейшего развития.

5. Уметь написать реферат из истории медицины на предложенную тему.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА СЕМЕСТРОВОГО ЗАЛІКУ

1. Що вивчає історія медицини?

2. Назвіть перші писемні джерела з історії медицини.

3. Хто із українських вчених вніс найбільший вклад у вивчення світової і української медицини?

4. Джерела вивчення історії медицини.

5. Що з історії медицини України замовчувалось і фальсифікувалось в імперські і радянські часи?

6. Періодизація вивчення історії медицини.

7. Значення історії медицини для лікаря.

8. Які основні здобутки медицини первісного періоду?

9. Назвіть основні риси медицини Давнього Єгипту.

10. В чому полягає профілактична спрямованість давньокитайської медицини?

11. Правила лікарської етики і деонтології в індійській медицині.

12. Основні погляди медицини Вавілону та Ассирії.

13. Медицина античної Греції: погляди на здоров'я І нездоров'я людей, медична освіта.

14. Гіппократ — батько клінічної медицини, вчення про темпераменти людей. «Кодекс» і Присяга Гіппократа.

15. Медицина Стародвнього Риму, Асклепіад, Лукрецій Кар, Корнелій Цельс.

16. Клавдій Ґален — анатом, фізіолог і фармацевт.

17. Засади громадської медицини в Стародавньому Римі.

18. Медицина на українських землях в стародавні часи, трипільська культура.

19. Медицина скіфів.

20. Медицина Візантії. ОрибазІй. Монастирська медицина.

21. Внесок арабів у світову медицину.

22. Погляди Авіценни на лікування і профілактику хвороб.

23. Медицина в Західній Європі за доби раннього середньовіччя.

24. Перші світські медичні школи та система освіти в них.

25. Що ви знаєте про «Салернський кодекс здоров'я»?

26. Розвиток анатомії за доби Відродження. А. Везалій.

27. Епідеміологія Д. Фракасторо.

28. Парацельс — алхімік і фармацевт.

29. Реміснича (цехова) медицина в Західній Європі за доби середньо­віччя. Амбруаз Паре.

30. Розвиток фізіології за доби Відродження. В. Гарвей.

31. Ятрофізики та ятрохіміки, їхні погляди на природу здоров'я і нездоров'я.

32. Погляди Т. Мора, Ф. Бекона, В. Петті на громадську медицину.

33. Б. Рамацціні і його праця про хвороби від занять.

34. Монастирська медицина Київської України-Руси ІХ-ХІІ ст.

35. Що ви знаєте про видатного українського лікаря Агапіта?

36. Світська і народна медицина Київської України-Руси.

37. Медико-санітарні положення в законодавчих актах київських князів — Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

38. Розвиток медичної освіти в Україні за доби Козаччини і Гетьман­ щини. «Острозькі Афіни», Замойська академія, Киево-Могилянський колегіум.

39. Юрій Дрогобич — професор Болонського і Краківського університетів.

40. Братства в Укра'іні та їхня роль у розвитку медицини.

41. Реміснича (цехова) медицина в Україні за доби середньовіччя.

42. Боротьба з пошесними хворобами в Україні за доби середньовіччя.

43. Медичне забезпечення Запорізького війська.

44. Розвиток аптечної справи в Україні за доби середньовіччя.

45. Розвиток анатомії в Лейденському університеті у XVIII ст. Альбінус, Ф. Рюїш.

46. Започаткування Дж. Морганьї патологічної анатомії.

47. Фізіологічні дослідження Ф. Мажанді.

48. Відкриття Е. Дженнером вакцинації проти віспи.

49. Розвиток клінічної медицини в Лейденському університеті Г. Бургаве.

50. Відкриття перкусії та аускультації. Л. Ауенбруґґер, Ж. Корвізар, Р. Лаеннек.

51. Система медичної поліції Й.П. Франка.

52. Виділення фармації як самостійної науки. Перші кафедри фармації і медичної матерії.

53. Українські вчені — фундатори медичної науки в Росії: О. Шумлянський, М. Тереховський, Н. Максимович-Амбодик, Д. Самойлович.

54. Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Є. Мухін.

55. Медичний колегіум і медичний факультет університету у Львові (1773, 1784). А. Крупинський.

56. Розвиток громадської медицини в Україні у XVIII ст.

57. Розвиток фармації в Україні у XVIII ст.

58. Розвиток патологічної анатомії у XIX ст. К. Рокитанський, Р. Вірхов.

59. Розвиток фізіології у XIX ст. К. Людвіґ, К. Бернар, Г. Ґельмґольц, І. Сєченов, І. Павлов.

60. Відкриття Луї Пастера і становлення мікробіології як науки,

61. Внесок Р. Коха у мікробіологію.

62. Відкриття знеболюючих засобів. В. Воррен, Т. Мортон, Дж. Сімпсон, М. Пирогов.

63. Боротьба з інфекцією ран. П. Персі, І. Семмельвейс, Дж. Лістер,

64. Розвиток техніки оперативних втручань в асептичну еру. Ж. Пеан, Т. Більрот. Спеціалізація в хірургії.

65. Відкриття Х-променів. І. Пулюй, К. Рентґен.

66. Громадсько-медичні погляди Е. Поймана і Р. Вірхова.

67. Розвиток земської медицини у Росії.

68. Здобутки експериментальної фармакології у XIX ст. Аптекарський статут в Росії 1836 р.

69. Медична освіта в Україні у XIX ст. Медичні факультети у Харкові (1806) та Києві (1841).

70. Розвиток хірургії в Україні у XIX ст. В. Грубе, М. Трінклер, В. Караваев, А. Підріз.

71. Розвиток терапії в Україні у XIX ст. В. Образцов.

72. Відкриття фагоцитозу І. Мечниковим.

73. Героїчні досліди із самозараженням поворотним і висипним тифами Г. Мінха і Й. Мочутковського.

74. Відкриття Д. Заболотним явища пероральної імунізації через самозараження вірулентною культурою холерного вібріону.

75. Відкриття В. Високовичем бактерицидної дії ендотелію судин.

76. Видатні українські вчені XIX ст., що працювала за межами України: П. Загорський, І. Буяльський, Я. Чаруківськмй, П. Пелехін, І. Горбачевський.

77. Розвиток громадської медицини в Україні у XIX ст.

78. Роль кафедри «матеріа медіка» у Харківському університеті в розвитку фармації, фармакогнозії та фармакології в Україні. Є. Гордієнко.

79. Внесок Львівського аптечного товариства в розвиток аптечної справи. Т. Торосевич, І. Зех, Г. Лукашевич.

80. Відкриття теорії спадковості Ґ. Менделем, А. Вейсманом і Т. Морґаном.

81. Досягнення фізіології XX ст. В. Айнтґовен, Ч. Шеррінгтон, Е. Старлінґ.

82. Відкриття гормонів. Л. Соболєв, Ф. Бантінг.

83. Розвиток мікробіології у XX ст. Ф. Лефлер, Ш. Ніколь, А. Кальметт.

84. Розвиток вірусології у XX ст.

85. Розвиток внутрішньої медицини у XX ст. Д. Маккензі, Ф. Краус, Ф. Генч, Є. Чазов.

86. Розвиток психіатрії та психології. 3. Фройд.

87. Досягнення хірургії у XX ст. Ф. Тренделенбурґ, А. Каррель, С. Брюхоненко, Д. Кулі, В. Деміхов, X. Бернард, С. Федоров.

88. Розвиток громадської медицини у XX ст.

89. Роль Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у розвитку медицини і охорони здоров'я.

90. Досягнення фармакології і фармації у XX ст.

91. Відкритття антибіотиків, А. флемінґ, 3. Ваксман.

92. Відкритття сульфаніламідів, Ґ. Домаґк.

93. Досягення осередків української національної медицини у Львові і Києві у перше десятиліття XX ст. Є. Озаркевич, М. Галин, О. Корчак-Чепурківський, О. Черняхівський.

94. Досягнення українських патологів і анатомів. В. Підвисоцький, В. Воробйов.

95. Відкритття Д. Заболотним умов зберігання і розповсюдження чумної інфекції в природі.

96. Створення українських терапевтичних шкіл. Т. Яновський, М. Стражеско.

97. Відкритття В. Філатова в галузі офтальмології.

98. Організація медичного факультету в Українському державному університеті (УНР, 1918).

99. Організація Всеукраїнської Академії наук та її Медичної секції (1918). В. Вернадський, О. Корчак-Чепурківський.

100. Організація Міністерства народного здоров'я і опікування в уряді гетьмана П. Скоропадського. В. Любинський. Б. Матюшенко. Д. Одрина.

101. Організація Українського (таємного ) університету з медичним факультетом у Львові. М. Панчишин.

102. Створення українських національних медичних шкіл європей­ського рівня в період національно-визвольних змагань і національного відродження 20-30-х років XX ст. О. ЧерняхІвський, П. Кучеренко, М. Левітський, М. Вашетко, В. Радзимовська, М. Нещадименко, Є. Черня­хівський, О. Пучківський, О. Тижненко, О. Крупський.

103. Репресії тоталітарного режиму проти української національної медицини в 30-40-х роках XX ст.

104. Боротьба тоталітарного режиму з генетикою, соціальною медициною та іншими «лженауками», їхні наслідки для розвитку радянської медицини.

105. Здобутки української радянської медицини.

106. Основні принципи організації охорони здоров'я в радянських умовах, її здобутки і прорахунки.

107. Санітарні наслідки для України Другої світової війни.

108. Сучасні українські медичні школи світового рівня.

109. Організація наукових досліджень та організація медичної допомоги в самостійній Україні. Проблеми, здобутки, перспективи.

КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ К СЕМИНАРСКИМ ЗАНЯТИЯМ И СЕМЕСТРОВОМУ ЗАЧЕТУ

(для иностранных студентов)

1. Что изучает история медицины?

2. Назовите первые письменные источники по истории медицины.

3. Кто из украинских ученых внес наибольший вклад в изучение мировой и украинской медицины?

4. Источники изучения истории медицины.

5. Что из истории медицины Украины замалчивалось и фальсифицировалось в имперские и советские времена?

6. Периодизация изучения истории медицины.

7. Значение истории медицины для врача.

8. Какие основные достижения медицины первобытного периода?

9. Назовите основные черты медицины Древнего Египта.

10. В чем состоит профилактическая направленность древнекитайской медицины?

11. Правила врачебной этики и деонтологии в индийской медицине.

12. Основные взгляды медицины Вавилона и Ассирии.

13. Медицина античной Греции: взгляды на здоровье и нездоровье людей, медицинское образование.

14. Гиппократ — отец клинической медицины, учение о темпераментах людей. «Кодекс» и Присяга Гиппократа.

15. Медицина Древнего Рима, Асклепиад, Лукреций Кар, Корнелий Цельс.

16. Клавдий Гален — анатом, физиолог и фармацевт.

17. Основы общественной медицины в Древнем Риме.

18. Медицина на украинских землях в древние времена, трипольская культура.

19. Медицина скифов.

20. Медицина Византии. Орибазий. Монастырская медицина.

21. Вклад арабов в мировую медицину.

22. Взгляды Авиценны на лечение и профилактику болезней.

23. Медицина в Западной Европе в период раннего средневековья.

24. Первые светские медицинские школы и система образования в них.

25. Что вы знаете про «Салернский кодекс здоровья»?

26. Развитие анатомии в период Возрождения. А. Везалий.

27. Эпидемиология Д. Фракасторо.

28. Парацельс — алхимик и фармацевт.

29. Ремесленная (цеховая) медицина в Западной Европе в эпоху средневековья. Амбруаз Паре.

30. Развитие физиологии в период Возрождения. В. Гарвей.

31. Ятрофизики и ятрохимики, их взгляды на природу здоровья и нездоровье.

32. Взгляды Т. Мор, Ф. Бекона, В. Петти на общественную медицину.

33. Б. Рамаццини и его работа о болезнях от занятий.

34. Монастырская медицина Киевской Украины-Руси ІХ-ХІІ ст.

35. Что вы знаете про выдающегося украинского врача Агапита?

36. Светская и народная медицина Киевской Украины-Руси.

37. Медико-санитарные положения в законодательных актах киевских князей — Владимира Большого и Ярослава Мудрого.

38. Развитие медицинского образования в Украине в период Козачества и Гетьманщины. «Острожские Афины», Замойская академия, Киево-Могилянский коллегиум.

39. Юрий Дрогобыч — профессор Болонского и Краковского университетов.

40. Братства в Украине и их роль в развитии медицины.

41. Ремесленная (цеховая) медицина в Украине в период средневековья.

42. Борьба со стихийными болезнями в Украине в период средневековья.

43. Медицинское обеспечение Запорожского войска.

44. Развитие аптечного дела в Украине в период средневековья.

45. Развитие анатомии в Лейденском университете в XVIII ст. Альбинус, Ф. Рюиш.

46. Начинание Дж. Морганьи патологической анатомии.

47. Физиологические исследования Ф. Мажанди.

48. Открытие Э. Дженнером вакцинации против оспы.

49. Развитие клинической медицины в Лейденском университете Г. Бургаве.

50. Открытие перкуссии и аускультации. Л. Ауенбруггер, Ж. Корвизар, Р. Лаэннек.

51. Система медицинской полиции Й.П. Франко.

52. Выделение фармации как самостоятельной науки. Первые кафедры фармации и медицинской материи.

53. Украинские ученые — основатели медицинской науки в России: О. Шумлянский, М. Тереховский, Н. Максимович-Амбодик, Д. Самойлович.

54. Елисаветградская медико-хирургическая школа. Е. Мухин.

55. Медицинский коллегиум и медицинский факультет университета в Львове (1773, 1784). А. Крупинский.

56. Развитие общественной медицины в Украине в XVIII ст.

57. Развитие фармации в Украине в XVIII ст.

58. Развитие патологической анатомии в XIX ст. К. Рокитанский, Р. Вирхов.

59. Развитие физиологии в XIX ст. К. Людвиг, К. Бернар, Г. Гельмгольц, И. Сеченов, И. Павлов.

60. Открытие Луи Пастера и становление микробиологии как науки.

61. Взнос Р. Коха в микробиологию.

62. Открытие обезболивающих средств. В. Воррен, Т. Мортон, Дж. Симпсон, М. Пирогов.

63. Борьба с инфекцией ран. Г. Перси, И. Семмельвейс, Дж. Листер,

64. Развитие техники оперативных вмешательств в асептическую эру. Ж. Пеан, Т. Бильрот. Специализация в хирургии.

65. Открытие Х-лучей. И. Пулюй, К. Рентген.

66. Общественно-медицинские взгляды Э. Поймана и Р. Вирхова.

67. Развитие земской медицины в России.

68. Достижения экспериментальной фармакологии в XIX ст. Аптекарский устав в России 1836 г.

69. Медицинское образование в Украине в XIX ст. Медицинские факультеты в Харькове (1806) и Киеве (1841).

70. Развитие хирургии в Украине в XIX ст. В. Грубе, М. Тринклер, В. Караваев, А. Подрез.

71. Развитие терапии в Украине в XIX ст. В. Образцов.

72. Открытие фагоцитоза И. Мечников.

73. Героические опыты с самозаражением возвратным и сыпным тифами Г. Минха и Й. Мочутковского.

74. Открытие Д. Заболотным явления пероральной иммунизации через самозаражение вирулентной культурой холерного вибриона.

75. Открытие В. Високовичем бактерицидного действия эндотелия сосудов.

76. Выдающиеся украинские ученые XIX ст., которые работали за пределами Украины: П. Загорский, И. Буяльский, Я. Чаруковский, П. Пелехин, И. Горбачевский.

77. Развитие общественной медицины в Украине в XIX ст.

78. Роль кафедры «материа медика» в Харьковском университете в развитии фармации, фармакогнозии и фармакологи в Украине. Е. Гордиенко.

79. Вклад Львовского аптечного общества в развитие аптечного дела. Т. Торосевич, И. Зех, Г. Лукашевич.

80. Открытие теории наследственности Г. Менделем, А. Вейсманом и Т. Морганом.

81. Достижение физиологии XX ст. В. Айнтговен, Ч. Шеррингтон, Э. Старлинг.

82. Открытие гормонов. Л. Соболев, Ф. Бантинг.

83. Развитие микробиологии в XX ст. Ф. Лефлер, Ш. Николь, А. Кальметт.

84. Развитие вирусологии в XX ст.

85. Развитие внутренней медицины в XX ст. Д. Маккензи, Ф. Краус, Ф. Генч, Е. Чазов.

86. Развитие психиатрии и психологи. 3. Фройд.

87. Достижение хирургии в XX ст. Ф. Тренделенбург, А. Каррель, С. Брюхоненко, Д. Пули, В. Деміхов, X. Бернард, С. Федоров.

88. Развитие общественной медицины в XX ст.

89. Роль Всемирной организации здравоохранения (ВООЗ) в развитии медицины и здравоохранения.

90. Достижение фармакологии и фармации в XX ст.

91. Відкритття антибиотиков, А. Флемінг, 3. Ваксман.

92. Відкритття сульфаниламидов, Г. Домагк.

93. Досягення ячеек украинской национальной медицины в Львове и Киеве в первое десятилетие XX ст. Е. Озаркевич, М. Галин, О. Корчак-Чепурковский, О. Черняховский.

94. Достижение украинских патологов и анатомов. В. Подвисоцкий, В. Воробьев.

95. Открытие Д. Заболотним условий сохранения и распространение чумной инфекции в природе.

96. Создание украинских терапевтических школ. Т. Яновский, М. Стражеско.

97. Открытие В. Филатова в области офтальмологии.

98. Организация медицинского факультета в Украинском государственном университете (УНР, 1918).

99. Организация Всеукраинской Академии наук и ее Медицинской секции (1918). В. Вернадский, О. Корчак-Чепурковский.

100. Организация Министерства народного здоровья и попечение в правительстве гетмана П. Скоропадского. В. Любинський. Б. Матюшенко. Д. Одрина.

101. Организация Украинского (тайного ) университета с медицинским факультетом в Львове. Г. Панчишин.

102. Создание украинских национальных медицинских школ европейского уровня в период национально-освободительных соревнований и национального возрождения 20-30-х лет XX ст. О. Черняховский, П. Кучеренко, М. Левитский, М. Вашетко, В. Радзимовская, М. Нещадименко, Е. Черняховский, О. Пучковский, О. Тижненко, О. Крупский.

103. Репрессии тоталитарного режима против украинской национальной медицины в 30-40-х годах XX ст.

104. Борьба тоталитарного режима с генетикой, социальной медициной и другими «лженауками», их следствия для развития советской медицины.

105. Достижения украинской советской медицины.

106. Основные принципы организации здравоохранения в советских условиях, его достижения и просчеты.

107. Санитарные последствия для Украины Второй мировой войны.

108. Современные украинские медицинские школы мирового уровня.

109. Организация научных исследований и организация медпомощи в самостоятельной Украине. Проблемы, достижения, перспективы.