7. Снід

1. Вірус імунодефіциту і цитомегаловірус створюють у мозку:

1. атеросклеротичні бляшки

2. внутрішньоядерні включення

3. цитоплазматичні включення

4. мікрогліальні вузлики

5. вогнища демієлінізації

2.Приступи у хворих СНІДом можуть розвиватися внаслідок нижчеперерахованого, крім:

1. прогресуючої багатовогнищевої лейкоенцефалопатії

2. абсцесів мозку

3. герпетичного енцефаліту

4. мікобактеріального менінгоенцефаліту

5. токсичної дії азідотіламідіна

3. Найбільш часта мозкова пухлина у осіб інфікованих вірусом імунодефіциту людей (ВІЛ), це:

1. саркома Капоші

2. олігодендрогліома

3. мультиферментна гліобластома

4. первинна лімфома

5. менінгіома

4. У хворого, 27 років, відмічається хронічна, на протязі більше місяця, діарея, зниження маси тіла на 10%, переміжна гарячка на протязі одного місяця з температурою тіла 38-40⁰, супровідна рясним потовиділенням, переважно в ночі. Поставте клінічний діагноз:

1. герпетичний енцефаліт

2. туберкульоз

3. СНІД

4. сифіліс

5. ентероколіт

5. Хвора, 18 років, скаржиться на тривалий, на протязі місяця, кашель, втрату в вазі на 10%, генералізовану лімфаденопатію, гарячку на протязі місяця з температурою 38-40⁰, супровідну рясним потовиділенням, переважно в ночі. Поставте клінічний діагноз:

1. герпетичний енцефаліт

2. туберкульоз

3. СНІД

4. сифіліс

5. лімфолейкоз

6. Хворий, 22 років, відмічає зниження маси тіла на 20%, рецидивуючий оперізуючий герпес, висипання в порожнині рота, хронічну, на протязі більше місяця, діарею. Поставте клінічний діагноз:

1. герпетичний енцефаліт

2. туберкульоз

3. СНІД

4. сифіліс

5. ентероколіт

7. У хворого, 37 років, на протязі 3-х місяців розвилося сповільнення м’язових і рухових реакцій, зниження пам’яті на імена, адреси, порушились пізнавальні функції, з’явилась скутість, сонливість, розвилася неохайність, байдуже відношення до оточуючих та до свого стану. Втратив у вазі 12 кг. Відмічає переміжну гарячку. При огляді генералізована лімфоаденопатія. Поставте клінічний діагноз:

1. герпетичний енцефаліт

2. туберкульоз

3. СНІД

4. сифіліс

5. лімфолейкоз

Головний біль

1. До первинного головного болю відносяться всі нижчеперераховані, крім:

1. мігрень

2. головний боль напруження

3. кластерний

4. ice-cream headache

*5. абузусний

2. До симптомів, які найчастіше передують нападу головному болю при мігрені відносяться всі, крім:

1. скотоми

*2. афазія

3. втрата зору на одно око

4. односторонні парестезії або слабкість

5. фотопсії

3. При класичній формі мігрені передує нападу головного болю:

1. атаксія

2. афазія

3. діплопія

4. односторонні парестезії або слабкість

*5. фотопсії

4. У пацієнтів з нападом головного болю треба провести КТ во всіх слідуючих випадках, крім:

1. виражений мігренозний біль, що виник вперше

2. атиповий головний боль

*3. наявність в продромальному періоді приступу фотопсій

4. наявність в анамнезі судорог

5. наявність очагової неврологічної симптоматики

5. Мігрень має спадковий характер у:

1. 20% випадків

2. 40% випадків

3. 60% випадків

*4. 80% випадків

5. 100% випадків

6. Зазвичай мігрень починається до:

1. 10 років

*2. 20 років

3. 30 років

4. 40 років

5. 50 років

7. Меньш характерним для мігрені є:

1. пульсуючий односторонній головний біль

*2. двохсторонній головний біль

3. головний біль, що супруводжується нудотою

4. головний біль, що супруводжується зоровими порушеннями

5. локалізується в лобово-скроневій області

8. Мерехтлива скотома характерна для:

*1. мігрені

2. головного болю напруження

3. кластерного головного болю

4. ice-cream headache

5. абузусного головного болю

1. Препаратом вибору для профілактики мігрені є:

1. селективні агоністи сератонину (суматриптан)

2. трициклічні антидепресанти

3. нестероідні протизапальні речовини

*4. β-блокатори

5. опіоідні анальгетики

10. Препаратом вибору для лікування нападу мігрені середньої тяжкості і важкого є слідуючи препарати:

*1. селективні агоністи сератонину (суматриптан)

2. трициклічні антидепресанти

3. нестероідні протизапальні речовини

4. ерготамін

5. опіоідні анальгетики

11. Препаратом вибору для лікування нападу мігрені легкої тяжкості є слідуючи препарати:

1. селективні агоністи сератонину (суматриптан)

2. трициклічні антидепресанти

*3. нестероідні протизапальні речовини

4. ерготамін

5. опіоідні анальгетики

12. Дебют кластерного болю приходиться на вік:

1. 0-10 років

2. 10-20 років

3. 20-30 років

*4. 20-40років

5. 40-60 років

13. 70-90% хворих на кластерний головний біль складають особи:

1. молодого віку

*2. молодого віку чоловічої статі

3. молодого віку жиночої статі

4. літні чоловічої статі

5. літні жиночої статі

14. Всі перераховані симптоми більш характерні для нападів кластерного болю, крім :

1. наявність серії нападів

2. наявність ремісії після періода нападів

*3. односторонній характер головного болю

4. нічний характер нападів

5. тривалість нападу від декілька хв. до декількох десятків хв.

15. Найбільш ефективним засобом лікування нападу кластерного болю є:

1. селективних агоністів сератонину (суматриптан)

2. введення кортікостероідів

*3. вдихання чистого кисню

4. краніогіпотермія

5. введення ерготаміну

16. Для головного болю напруження характерні всі нижчеперераховані симптоми, крім:

1. біль помірної або незначної інтенсивності

*2. біль пульсуючого характеру

3. біль хронічна

4. біль, що тисне, стягує

5. щоденна

17. Який з симптомів є характерний для головного болю напруження?

*1. біль за типом “надітої шапки”

2. біль пульсуючого характеру

3. біль “будільниковая”

4. біль “самогубців”

5. кинджальний головний біль

18. Всі з симптомів є характерними для кластерного головного болю, крім:

1. біль за типом “надітої шапки”

2. біль пульсуючого характеру

3. біль “будільниковая”

4. біль “самогубців”

*5. головний біль, що розколює

19. За поширеністю первинні головні болі можна ранжировати (мігрень-1, кластерний біль-2, головний біль напруження-3, хронічна пароксизмальна гемікранія-4):

1. 1-2-3-4

*2. 3-1-2-4

3. 2-1-3-4

4. 3-2-1-4

5. зустрічаються практично з однаковою частотою

20. Поширеність мігрені в популяції складає:

1. 1-4%

2. 4-8%

*3. 8-15%

4. 15-20%

5. 20-25%

21. Поширенність порушення сну серед дорослих складає:

1. 5-10%

2. 10-20%

3. 20-30%

*4. 30-45%

5. 45-65%

22. Все перераховане відноситься до парасомній, крім:

1. бруксизм

2. нічні страхи

3. сомнамбулізм

*4. епілептичні напади

5. сноговорення

23. Найбільш поширені парасомнії у осіб середнього та похилого віку є всі

нижчеперераховані, крім:

1. хропіння храп,

2. кошмарні сновидіння

3. сноговоріння

4. синдром нічного обструктивного апное

*5. сомнамбулізм

24. Все перераховане відноситься до нарколепсії, крім:

1. напади сну,

*2. кошмарні сновидіння

3. катаплексія

4. сонний параліч

5. гіпногогічні галюцінації

КОДИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ ДО ТЕСТОВИХ ПИТАНЬ ТА ЗАДАЧ
		Номер теста