3. Демієлінізуючі та спадково-дегенеративні захворювання нервової системи

1. У розвитку розсіяного склерозу має значення поєднання усіх нижчевказаних факторів, крім:

1. генетичної схильності

2. географічного фактору

3. порушення імунітету

4. вірусної інфекції з повільним перебігом

5. розладів гемодинаміки

2. При розсіяному склерозі частіше уражаються усі нижчевказані структури, крім:

1. білої речовини головного та спинного мозку

2. зорових нервів

3. оболонок головного мозку

4. білої речовини спинного мозку

5. мозочка

3. Основними клінічними формами розсіяного склерозу є усі нижчевказані, крім:

1. церебелярної

2. спинальної

3. церебральної

4. цереброспинальної

5. екстрапірамідної

4. Вкажіть найбільш характерний варіант клінічного перебігу розсіяного склерозу:

1. блискавичний

2. двохвильовий

3. прогресуючий

4. гострий

5. регресуючий

5. Вкажіть, які патоморфологічні зміни в нервовій системі спостерігаються при розсіяному склерозі:

1. демієлінізація і ремієлінізація нервових волокон

2. крововилив в нервову тканину

3. дистрофічні зміни нейрона

4. запальні зміни в оболонках мозку

5. судинна мозкова недостатність

6. Вкажіть, в якому віці найчастіше розпочинається розсіяний склероз:

1. 3 - 5 років

2. 20 - 30 років

3. 40 - 50 років

4. 60 - 70 років

5. старше 70 років

7. Вкажіть, які патоморфологічні зміни в нервовій системі визначають період ремісії розсіяного склерозу:

1. збільшення вогнищ демієлінізації

2. посилення вогнищ запалення

3. посилення процесів демієлінізації

4. зменшення процесів ремієлінізації

5. відновлення нормальної структури нервових волокон

8. Вкажіть, які патоморфологічні зміни в нервовій системі визнача­ють період загострення розсіяного склерозу:

1. відновлення структури нервових волокон

2. зменшення концентрації циркулюючих імунних комплексів

3. зменшення вогнищ демієлінізації

4. посилення процесів ремієлінізації

5. утворення бляшок в інших відділах головного та спинного мозку

9. Ранніми симптомами розсіяного склерозу є усі нижчевказані, крім

1. минущої слабкості нижніх кінцівок

2. атрофії дисків зорових нервів

3. відсутності черевних рефлексів

4. минущих порушень зору

5. минущих парестезій

10. Вкажіть, який вид чутливості частіше порушується на ранніх стадіях розсіяного склерозу:

1. больова

2. вібраційна

3. стереогноз

4. тактильна

5. температурна

11. Вкажіть, які зміни з боку зорового аналізатора характерні для розсіяного склерозу:

1. геміанопсії гетеронімні

2. блідість скроневих половин дисків зорових нервів

3. метаморфопсії

4. амавроз

5. геміанопсії гомонімні

12. Вкажіть, які зміни рухової сфери властиві розсіяному склерозу:

1. брадикінезія

2. джексонівська епілепсія

3. центральні парези кінцівок

4. периферичні парези кінцівок

5. олігокінезія

13. Для розсіяного склерозу характерні усі з нищевказаних ознак, крім:

1. інтенційного тремору, ністагму

2. блідості скроневих половин дисків зорових нервів

3. зниження температурної чутливості

4. нижнього спастичного парапарезу

5. відсутності поверхневих рефлексів

14. Вкажіть, які неврогенні форми порушення сечовипускання найбільш характерні для розсіяного склерозу:

1. анурія

2. імперативні позиви до сечовипускання

3. енурез

4. справжнє нетримання сечі

5. парадоксальна затримка сечі

15. Ознаками сімптомокомплексу Марбурга при розсіяному склерозі є усі нижчевказані, крім:

1. блідості вискових половин дисків зорових нервів

2. скандованної мови

3. відсутності черевних рефлексів

4. періодичного нетримання сечі

5. ністагму

16. Вкажіть рухливий розлад, який належить до тріади Шарко при розсіяному склерозі:

1. параплегія

2. брадикінезія

3. адіадохокінез

4. статичний тремор

5. інтенційний тремор

17. До якої групи захворювань за патогенезом відноситься розсіяний склероз:

1. спадково-дегенеративним захворювань нервової системи

2. демієлінізуючим

3. судинним

4. інфекційно-токсичним

5. вродженним мієлопатіям

18. В період ремісії розсіяного склерозу використовуються усі з нижчевказаних препаратів, крім:

1. блокаторів Са каналів

2. імуномодуляторів (Т-активін, тимолін)

3. активаторів церебрального метаболізму

4. вітамінів

5. кортикостероїдів

19. Клінічними проявами гострого розсіяного енцефаломієліту є усі нижчевказані, крім

1. рухових розладів центрального та периферичного типу

2. гострого розвитку

3. загальномозкових та оболонкових симптомів

4. вогнищевої симптоматики ураження головного та спинного мозку

5. епілептичних приступів

20. Клінічними ознакими бічного аміотрофічного склерозу є усі нижчевказані, крім:

1. атрофії м'язів рук

2. бульбарних розладів

3. афазій

4. фібрилярних посмикувань в уражених м'язах

5. гіперрефлексії сухожильних та періостальних рефлексів

21. Вкажіть клінічну форму бічного аміотрофічного склерозу:

1. екстрапірамідна

2. периферічна

3. шийно-грудна

4. поліневритична

5. церебелярна

21. Вкажіть характер клінічного перебігу бічного аміотрофічного склерозу:

1. гострий

2. двохвильовий

3. регресуючий

4. прогресуючий

5. ремітуючий

21. Вкажіть, який розлад характерний для бічного аміотрофічного склерозу:

1. бульбарний синдром

2. гіпертензійний синдром

3. менінгеальний синдром

4. набряк мозку

5. гіпотензія

21. Клінічними проявами бульбарної форми бічного аміотрофічного склерозу є усі нижчевказані, крім:

1. атрофії і фібрилярних посмикувань м'язів язика

2. атаксії

3. дизартрії

4. дисфагії

5. дисфонії

21. Вкажіть, який неврологічний синдром виникає при бічному аміотрофічному склерозі:

1. бульбарний

2. афазія

3. апраксія

4. Аргайла-Робертсона

5. паркінсонізм

21. Клінічними симптомами шийно-грудної форми бічного аміотрофічного склерозу є усі нижчевказані, крім:

1. фібрилярних посмикувань в атрофічних м'язах рук

2. атрофії м’язів рук

3. спастичного парезу ніг

4. гіперрефлексії сухожильних і періостальних рефлексів

5. порушення сечовипускання

21. Ураження яких нижчевказаних ядер черепних нервів не характерне для бічного аміотрофічного склерозу:

1. ІІІ пари

2. IХ пари

3. Х пари

4. XI пари

5. XII пари

21. Вкажіть причину смерті хворих при бічному аміотрофічному склерозі:

1. порушення дихання

2. набряк мозку

3. епілепсія

4. печінкова недостатність

5. виснаження

21. Вкажіть, який причинний фактор лежить в основі розвитку сирінгомієлії:

1. вірусна інфекція

2. порушення обміну міді

3. патологічна спадковість

4. порушення обміну ліпідів

5. дефект ембріонального розвитку нервової системи у вигляді дизрафії

21. Основними ознаками сирінгомієлії є усі нижчевказані, крім:

1. дисоційованого розладу чутливості за сегментарним типом

2. порушення слуху

3. атрофічних парезів рук

4. вегетативно-трофічних розладів

5. зниження рефлексів на руках

21. Основними клінічними ознаками сирінгобульбії є усі нижчевказані, крім:

1. дисфагії, дизартрії, дисфонії

2. псевдобульбарного синдрому

3. дизартрії, анартрії

4. атрофії м'язів язика

5. дисоційованого розладу чутливості в зонах Зельдера

21. Усі нижчевказані нервові утвори уражаються при сирінгомієлії, крім:

1. бічних рогів спинного мозку

2. задніх рогів спинного мозку

3. передніх рогів спинного мозку

4. міжхребцевих вузлів

5. передньої білої спайки

21. Вкажіть ознаки дизрафічного статусу при сирінгомієлії:

1. арахнодактилія

2. дизартрія

3. порушення слуху

4. порушення чутливості

5. первинна атрофія дисків зорових нервів

21. Вкажіть захворювання з яким диференцюють сирінгомієлію:

1. бічний аміотрофічний склероз

2. розсіяний склероз

3. міопатія

4. параплегія Штрюмпеля

5. інтрамедулярна пухлина

21. Вкажіть метод лікування сирінгомієлії:

1. антибіотики

2. міорелаксанти

3. радіоактивні ізотопи, рентгенотерапія

4. рібонуклеаза, інтерферон

5. імуномодулятори

36. Вкажіть особливості патологічного процесу при міастенії:

1. атрофія клітин передцентральної звивини

2. демієлінізація пірамідних шляхів

3. дегенерація клітин передніх рогів спинного мозку

4. порушення нервово-м’язової передачі на рівні синапсів

5. деструктивні зміни в периферичних нервах

37. Вкажіть можливий варіант порушення нервово-м’язової передачі при міастенії:

1. зниження активності ферменту холінестерази

2. підвищення активності ферменту холінестерази

3. порушення обміну катехоламінів

4. ураження клітин передніх рогів

5. ураження периферичних нервів

38. Вкажіть основні клінічні форми міастенії:

1. кіркова та спинальна

2. генералізована, бульбарна та очна

3. псевдогіпертрофічна

4. абортивна, безсимптомна

5. паралітична, менінгеальна

39. Вкажіть характерні симптоми міастенії:

1. фібрилярні та фасцикулярні посмикування м’язів

2. порушення поверхневої та глибокої чутливості

3. м’язова слабкість при повторені рухів та підвищенна втома м’язів при навантаженні

4. атрофія м’язів

5. гіперкінези

40. Вкажіть основні симптоми генералізованої форми міастенії:

1. порушення чутливості

2. слабкість м’язів кінцівок та порушення дихання

3. атрофія м’язів та стійкі парези кінцівок

4. сенситивна або мозочкова атаксія

5. альтернуючі синдроми

41. Вкажіть симптоми бульбарної форми міастенії:

1. атрофія м’язів та стійкі парези кінцівок

2. сенситивна або мозочкова атаксія

3. дисфагія, дисфонія та порушення дихання

4. альтернуючі синдроми

5. диплопія, птоз верхньої повіки

42. Вкажіть симптоми очної форми міастенії:

1. атрофія м’язів та стійкі парези кінцівок

2. сенситивна або мозочкова атаксія

3. дисфагія, дисфонія та порушення дихання

4. альтернуючі синдроми

5. диплопія, птоз верхньої повіки

43. Вкажіть основні клінічні критерії постановки діагнозу міастенії:

1. наявність м’язових атрофій та стійких парезів кінцівок

2. зменшення рухових розладів при прозеріновій пробі та підвищена втома при навантаженні

3. сенситивна або мозочкова атаксія

4. дисфагія, дисфонія та порушення дихання

5. альтернуючі синдроми

44. Вкажіть фактори, що провокують розвиток міастенії:

1. грип, інтоксикація

2. набряк і набухання мозку

3. порушення обміну міді

4. порушення синтезу церулоплазміну

5. черепномозкова травма

45. Вкажіть, з яким захворюванням потрібно диференціювати міастенію:

1. бічним аміотрофічним синдромом

2. сирінгоміелією

3. стовбуровим енцефалітом

4. міопатією

5. менінгітом

46. Вкажіть методи дослідження, що підтверджують діагноз міастенії:

1. ехоенцефалоскопія

2. електроенцефалографія

3. краніографія

4. томографія середостіння

5. спонділографія

47. Який симптом найбільш характерний для міастенії:

1. порушення психіки

2. прогресуюча атрофія м’язів

3. порушення координації рухів

4. гіпестезія за типом “рукавичок”, “шкарпеток”

5. підвищена м’язова втомлюваність

48. У молодої жінки з’явилися минущі порушення гостроти зору. Через рік виникла слабкість правої ноги. При неврологічному обстеженні виявлено горизонтальний ністагм, відсутність черевних рефлексів, гіперрефлексію сухожильних і періостальних рефлексів, клонус правої стопи, симптом Бабінського, Россолімо з двох боків, інтенційний тремор, хитка хода. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

1. гострий розсіяний енцефаломієліт

2. розсіяний склероз

3. арахноїдит задньої черепної ямки

4. енцефаліт

5. бічний аміотрофічний склероз

49. У хворого об’єктивно виявляється інтенційний тремор, скандована мова, адіадохокінез, ністагм, відсутність черевних рефлексів, бітемпоральне збліднення дисків зорових нервів. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз:

1. гострий розсіяний енцефаломієліт

2. розсіяний склероз

3. арахноїдит задньої черепної ямки

4. енцефаліт

5. бічний аміотрофічний склероз

50. У чоловіка 28 років з розсіяним енцефаломіелітом при магніторезонансному дослідженні виявлені вогнища деміелінізації в лівих відділах півкулі мозочка і ділянці лівої внутрішньої капсули. Вкажіть найбільш вірогідну клінічну симптоматику:

1. правосторонній геміпарез, лівостороння мозочкова атаксія

2. лівосторонній геміпарез, мозочковая атаксія з переважанням зліва

3. правосторонній гемипарез, астазія-абазія

4. левостороння геміплегія, тулубна атаксія

5. тетрапарез, сенситивна атаксія

51. Жінка 24 років скаржиться на хиткісь при ході та втрату зору, які з’явилися раптово. Неврологічний статус: симптом Бабінського з двох боків, відсутність вібраційної чутливості та м’язово-суглобового відчуття нижче стегнів та неможливість пересуватися або стояти із закритими очима. Окуліст виявив – центральну скотому, блідість темпоральних половин дисків зорових нервів. Попередній діагноз: розсіяний склероз. Вкажіть найменш суттєві дані для постановки діагнозу:

1. молодий вік

2. багато вогнищевої неврологічної симптоматики

3. втрата вібраційної чутливості

4. збліднення темпоральних половин дисків зорових нервів

5. симптом Бабінського з 2-х сторін

52. Жінка 28 років скаржиться на непостійну слабкість у лівій руці та нозі на протязі року. Потім ці симптоми повністю щезли і два місяці не з’являлися. За неділю перед госпіталізацією ослабла ліва нога і хвора стала чіплятися нею при ході, з’явилося періодичне недержання сечі. У віці 20 років був епізод діплопії, яка спонтанно регресувала. Неврологічний статус: слабкість у лівій руці, підвищення рефлексів с обох сторін. Симптом Бабінського зліва. Геміплегічна хода. Виявлена блідість темпоральних половин дисків зорових нервів. Поставте діагноз:

1. пухлина спинного мозку

2. шийний спондильоз

3. розсіяний склероз

4. перніціозна анемія

5. туберкульоз хребта

53. Чоловік 26 років хворіє на протязі трьох років. Скаржиться на періодичне затруднення при ході та тремтіння рук. Неврологічний статус: ністагм, скандована мова, двусторонній адіадохокінез, інтенційне тремтіння, підвищення рефлексів на руках, симптом Бабінського з обох сторін. Результати всіх лабораторних та рентгенографічних досліджень були у нормі. Лікар встановив діагноз розсіяного склерозу. Вкажіть найменш інформативний метод дослідження для підтвердження попереднього діагнозу:

1. дослідження ліквора

2. дослідження очного дна

3. магнітно-резонансна томографія голови

4. дослідження викликаних потенціалів

5. реоенцефалографія

54. Чоловік 23 років скаржиться на слабкість в ногах, хиткість ходи, затримку сечі. Хворіє 3 роки з періодами загострення та ремісіями. В неврологічному статусі: Горизонтальний ністагм, скандована мова. Нижній центральний парапарез, мозочкова атаксія. Порушення функцій тазових органів. На очному дні – збліднення вискових половин дисків зорових нервів. Вкажіть основні механізми патогенезу хвороби:

1. аутоімунна демієлінізація

2. порушення обміну ліпопротеідів

3. порушення обміну мікроелементів

4. порушення реологичних властивостей крові

5. розлади гемодинаміки

55. У хворого на фоні нормальної температури з’явилось двоїння в очах, зниження зору. Через 2 місяці стан погіршився - з’явилась слабкість в нижніх кінцівках, затримка сечовипускання, оніміння в нижніх кінцівках. В неврологічному статусі: парез погляду вгору і вліво, горизонтальний ністагм, нижній спастичний парапарез, відсутність черевних рефлексів. На очному дні збліднення скроневих половин дисків зорових нервів. Поставьте діагноз:

1. пухлина головного мозку

2. гострий розсіяний енцефаломієліт

3. розсіяний склероз

4. гострий менінгоенцефаліт

5. базальний арахноідит

56. Хворий 52 років поступив до неврологічного відділення зі скаргами на слабкість в кінцівках, схуднення кістей, посіпування м’язів рук і ніг. В неврологічному статусі: атрофія міжкісткових м’язів кисті, фібрилярні посіпування в м’язах верхнього плечового поясу, високі сухожильні рефекси на ногах, патологічні стопні рефлекси розгинального типу (Бабінського, Монакова, Гордона) з 2-х боків, деяке підвищення м’язового тонусу в ногах). Ваш діагноз:

1. поліневрит

2. міопатія

3. бічний аміотрофічний склероз

4. мієліт

5. радикуліт

57. Хворому 46 років. Хворіє з 13 років. З’явилось оніміння в правій руці, потім почав відмічати періодичну слабкість в ногах.в останні 3 роки звернув увагу на порушення чутливості в правій руці,став погано відчувати тепло. Неврологічний статус: гіпотрофія м’язів правої кисті, рефлекси на руках справа трохи знижені, колінні і ахиллові живі, непостійний симптом Бабінського з обох боків. Випадіння больової і температурної чутливості справа за типом “півкрутки” від С3 до Тh2 сегментів. Плечовий і ліктьовий суглоби правої руки зібльшені в об’ємі, при рухах різкий хруст. Поставте діагноз:

1. сирінгомієлія

2. міопатія

3. міастенія

4. бічний аміотрафічний склероз

5. розсіяний склероз

58. 23-х річна жінка скаржиться на невпевнені рухи лівої руки, погрішення зору, підвищенну втомливість при ході. Місяць тому відмічала затерплість лівої руки, яка потім пройшла. Неврологічний статус: ністагм при погляді вліво, сухожилкова гіперрефлексія з розширенням рефлексогенних зон на нижніх кінцівках. Викликаються патологічні рефлекси Бабінського. Інтенційне тремтіння в руках і ногах, відсутність черевних рефлексів. Хворому проведена офтальмоскопія. Якого характеру зміна очного дна найбільш імовірна у цьому випадку:

1. ангіосклероз сітківки

2. збліднення скроневих частин диска зорового нерва

3. ангіопатія сітківки

4. симптом Салюса

5. відсутність змін очного дна

59. 22 річний чололвік скаржиться на слабкість в лівій нозі, хиткість, порушення ходи. Захворів 2 тижні тому. В анамнезі біля 8-9 місяців тому відмічались епізоди погіршення зору, слабкість в ногах. Неврологічний статус: горизонтальний ністагм, сухожилкова гіперрефлексія з кінцівок, більш з нижніх, відсутність черевних рефлексів. Інтенційний тремор рук при виконанні координаторних проб. Хворому встановлено попередній діагноз – розсіяний склероз, призначене обстеження. Вкажіть найменш інформативний метод дослідження при цьому захворюванні:

1. електрофорез білків крові

2. офтальмоскопія

3. комп’ютерна томограма голови

4. магнітно-резонанстна томографія голови

5. дослідження викликаних потенціалів

60. В неврологічне відділення поступила жінка 29 років зі скаргами на значне порушення ходи, підвищену втомливість, біль в хребті. Біля 2-х років тому відмічалась слабкість в ногах, диплопія, хиткість. Лікувалась амбулаторно з поліпшенням. Погіршення стану з’вилось тиждень тому. Магнітно-резонанстна томографія дала змогу виявити загострення розсіяного склерозу. Які із препаратів є найбільш доцільними для призначення:

1. кортикостероїди

2. антигістамінні

3. ноотропи

4. церебральні вазоділятатори

5. протисклеротичні

Дополнительно к спадково-дегенеративним

1.Всі патологічні стани характеризують спадкові захворювання нервово-м’язового апарату, крім:

1.м’язова слабкість

2.м’язова атрофія

3.порушення психіки

4.порушення локомоторної функції

5.порушення статичної функції

2.Первинні м’язові дистрофії –це міопатії, пов’язані з первинним ураженням:

1.м’язової тканини

2.периферичних нервів

3.периферичного мотонейрону

4.спино-мозкового ганглію

5.передніх рогів спинного мозку

3.До групи первинних міопатій входять такі захворювання, крім:

1.Псевдогіпертрофічна форма Дюшена

2.Спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана

3.Плечо-лопатково-лицева форма Ландузі- Дежеріна

4.Псевдогіпертрофічна доброякісна форма Беккера

5. Ювенільна форма Ерба – Рота

4.Вторинні аміотрофії - це група захворювань, яка пов’язана з первинним порушенням:

1.м’язової тканини

2.периферичного ганглію

3.бокових канатиків спинного мозку

4.задніх канатиків спинного мозку

5.периферичного нерву або передніх рогів

5.Міотонія - порушення м’язового тонусу, що характеризується комплексом змін, крім:

1.утруднення розслаблення м’язів після активного скорочення

2.підвищення рівню ацетилхоліну у м’язах

3.підвищення механічного збудження м’язів

4.формування парезів чи паралічів

5.дифузна гіпертрофія м’язів

6.Для міастенічного синдрому не характерно:

1.слабкість посмугованих м’язів

2.ураження рухового апарату у ділянці міоневрального синапсу

3.підвищення рівню ацетилхоліну у м’язах

4.стомлюваність м’язів після фізичного навантаження

5.тимома

7.Основні принципи лікування міастенічного синдрому включають всі нижчеперераховані, крім:

1.призначення антихолінестеразних препаратів (прозерин, калімін)

2.уведення солей калію

3.променева терапія загрудинної залози

4.корекція імунних розладів ( глюкокортикоїди, імунодепресанти, плазмоферез)

5.призначення міорелаксантів

8.Діагностичними критеріями пароксизмальної міоплегії являються всі нижчеперераховані симптоми, крім:

1.гіпоглікемія

2.наявність сімейного анамнезу захворювання

3.порушення обміну електролітів

4.тривалість нападу слабкості м’язів від декількох годин до декількох днів

5.напади різкої слабкості кінцівок

9.Діагностичними критеріями гепатоцеребральної дистрофії (хвороби Вільсона-Коновалова) є всі перелічені, крім:

1.ураження підкіркових вузлів головного мозку з розвитком гіперкінезів

2.ознаки ревматичного процесу з ураженням клапанного апарату серця

3.порушення обміну міді

4.рогівкове кільце Кайзера-Флейшера

5.дегенеративні зміни у печінці

10.Який діагностичний критерій не характерний для хвороби Гентінгтона:

1.хореїчні гіперкінези

2.порушення психіки

3.порушення церебрального метаболізму з дисфункцією трансмітерів (недостача ГАМК-ергічних систем, підвищення дофамінергічної активності)

4.відсутній спадковий чинник

5.атрофія кори півкуль з утисненням таламусу

11.Етіопатогенетичними чинниками хвороби Паркінсона є нижчевказані, крім:

1.зменьшення вмісту дофаміну в підкіркових гангліях

2.зниження чутливості дофамінергічних рецепторів

3.дегенерація нігростріарних нейронів

4.підвищення активності хвостатого ядра

5.порушення обміну міді в нейронах підкіркових структур

12.При лікуванні хвороби Паркінсона не призначають:

1.антагоністи кальцію

2.агоністи дофаміну (парлодель)

3.центральні холінолітики (циклодол, паркопан)

4.адреноблокатори (анаприлін, обзидан)

5.препарати, що містять L-дофу (наком, синемет, медонар

13.Клінічні прояви м’язової дистонії включають наступні синдроми, крім:

1.спастична кривошия

2.блефароспазм

3.лицевий геміспазм

4.поява патологічних рефлексів

5.писальний спазм

14.Основними клінічними проявами сімейної атаксії Фрідрайха є нижчеперелічені, крім:

1.атаксія, ністагм

2.міокардіодистрофія

3.розлади м’язово-суглобової та вібраційної чутливості

4.деформація стопи (стопа Фрідрайха) та хребта (кіфосколіоз)

5.рогівкове кільце Кайзера-Флейшера

15.Діагноз сімейний спастичний параліч Штрюмпелля ставлять на основі таких симптомів, крім:

1.розлади чутливості

2.симетричне гліозне переродження пірамідних шляхів у бокових та передніх канатиках

3.спастична хода

4.підвищення сухожилкових та поява патологічних рефлексів

5.спадковість

16.Для БАС характерні такі патоморфологічні зміни, крім:

1.дегенерація клітин передніх рогів спинного мозку

2.демієлінізація периферичних нервів

3.дегенерація нейронів у третьому та п’ятому шарах кори великого мозку

4.руйнування мієліну в кірково-спинальних шляхах

5.порушення мотонейронів рухових ядер нижнього відділу стовбура головного мозку

17.Виділяють слідуючі основні форми БАС, крім:

1.церебральну

2.периферичну

3.шийно-грудну

4.попереково-крижову

5.бульбарну

18.Клінічними проявами, не характерними для БАС є:

1.центральні парези та паралічі

2.в’ялі парези кінцівок

3.бульбарний та псевдобульбарний синдроми

4. порушення психіки

5.фасцикуляції

19.Який з нижчеперелічених патологічних станів не завжди має спадкове походження:

1. хвороба Вердніга - Гоффмана

2.м’язові дистонії

3.хвороба Вільсона-Коновалова

4.атаксія Фрідрайха

5.міотонія Томпсона

20.Які з перелічених терапевтичних заходів не використовують у лікуванні спадкових нервово-м’язових захворювань:

1.міорелаксанти (мідокалм, баклофен

2.анаболічні гормони (ретаболіл, нераболіл)

3.електроміостимуляція

4.амінокислоти (лейцин, карнітін)

5.фізіотерапевтичні процедури

Варіант вірних відповідей до тестів

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
3	1	2	5	4	3	5	1	2	4	5	1	4	5	1	2	2	4	2	1