Тема 9: «Поняття про неособові форми дієслова »

Неособові форми дієслова виражають дію без зазначення особи, числа і способу, не мають звичайних дієслівних часових форм, а лише вказують на час, співвіднесений з моментом дії, вираженої дієсловом в особовій формі. Неособові форми дієслова ніколи не бувають присудком у реченні (тому й називаються ще непредикативними), а виконують функції інших членів речення. Це такі форми: інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle). Інфінітив вживається для утворення часових форм групи Indefinite та наказового способу.Дієприкметник теперішнього часу (the Present Participle) вживається для утворення часових форм групи Continuous. Дієприкметник минулого часу (the Past Participle) вживається для утворення форм доконаних часів та дієслів пасивного стану. Але неособові форми дієслів мають і самостійні функції. У цьому разі вони поєднують свої дієслівні властивості з властивостями інших частин мови і виконують у реченні їхні синтаксичні функції. Так, інфінітив і герундій, поєднуючи властивості дієслова та іменника, виконують функції іменника, тобто вживаються в ролі підмета, іменної частини присудка, додатка, означення і обставини. Дієприкметники, поєднуючи властивості дієслова і прикметника або прислівника, вживаються в ролі означення і обставини:

То learn new words is useful (інфінітив у ролі підмета). — Вчити нові слова корисно.

He is fond of singing (герундій у ролі додатка). — Він любить співати.

The girl standing at the window is my friend (дієприкметник у ролі означення). — Дівчина, що стоїть біля вікна, моя подруга.

She stood there thinking (дієприкметник у ролі обставини). — Вона стояла там замислившись.

Вправa 1.

Напишіть неособові форми дієслів: to ring, to take, to discuss, беручи до уваги їх приналежність до правильних або неправильних дієслів.

ТО 2. Дозвілля

Тема 10: «Утворення форм інфінітива»

Інфінітив — безособова форма дієслова. Стандартна форма англійськогоінфінітива утворюється за допомогою базової форми дієслова, якій передує частка «to»: «to go», «to read», «to walk» тощо. У ряді випадків дієслово вживається без частки «to».

Після деяких дієслів можна використовувати тільки інфінітив, після деяких — тільки герундій, деякі ж дієслова допускають після себе використання і інфінітива, і герундія.

Інфінітив, як правило, використовується після таких дієслів:

agree (погоджуватися); intend (допускати); appear (здаватися, з’являтися); learn (дізнаватися, вчити); arrange (влаштовувати, організовувати); manage (справлятися, успішно виконувати); ask (просити, запитувати); mean (мати на увазі); claim (вимагати, визнавати); offer (пропонувати); consent (погоджуватися, миритися); plan (планувати); decide (вирішувати); prepare (готувати); demand (вимагати); pretend (прикидатися); deserve (заслуговувати); promise (обіцяти); expect (очікувати); refuse (відмовляти); fail («провалитися — наприклад, на іспиті); seem (здаватися); forget (забувати); threaten (загрожувати); hesitate (коливатися); wait (чекати); hope (сподіватися); want (хотіти).

Приклади: We hоpe to buy а car. (Ми сподіваємося купити машину.)

You expected to get аll infоrmation you need. (Ти чекав, що отримаєш всю необхідну тобі інформацію.)

He dоesn't want tо produce these goods. (Він не хоче виробляти ці товари.)

You want to use а nеw computer. (Ти хочеш використовувати новий комп’ютер.)

He deserves tо be sent tо prison. (Він заслуговує на те, щоб його відправили у в’язницю.)