
- •2. Самосвідомість особистості
- •3. Неусвідомлювані процеси і явища.
- •5. Розвиток особистості.
- •6. Перцептивні процеси особистості.
- •7. Мнемічні процеси особистості.
- •8. Мислення та уява.
- •9. Мовленнєва діяльність особистості
- •4. Мотиваційно-потребова сфера особистості. Спрямованість.
- •10. Індивідуальність. Характерологічні властивості особистості.
- •11. Індивідуальність. Темпераментальні властивості людини.
- •12. Індивідуальність. Здібності людини.
- •13. Емоційні процеси особистості.
- •14. Довільність поведінки людини.
- •15. Саморегуляція особистості.
- •16. Індивідуальність та її діяльність.
- •17. Взаємодія і спільно-розподільна діяльність.
- •18. Особистість і соціальна ситуація.
- •19. Психологічні закономірності комунікації.
- •20. Міжособистісне сприймання.
- •21. Існування особистості в малій групі.
- •22. Рольова взаємодія особистості.
- •23. Особистість в організації.
- •24. Групова динаміка
- •25. Формування особистості. Психологія виховання.
- •26. Формування особистості. Психологія навчання.
- •27. Індивідуальні варіанти розвитку особистості.
- •28. Індивідуальність та її життєвий шлях.
- •29. Професійна самореалізація особистості.
- •30. Психологічний вплив.
- •31. Професійні, етичні і моральні вимоги щодо діяльності практичного психолога
- •32. Поняття про психічний розвиток. Закономірності та механізм психічного розвитку.
- •33. Життєвий цикл і вікові кризи.
- •34. Основні напрями сучасної психології.
- •37. Психологічні особливості українського національного характеру.
- •1. Персоналістичні напрями
- •2. Психіка і вища нервова діяльність
- •3. Генетична психологія
- •4. Біхевіоризм
- •5. Гешальтпсихологія
- •6. Структурна психологія
- •7. Психоаналіз
- •36. Внутрішньоособистісні конфлікти і суїцидальна поведінка.
- •38. Розкрити статус та особливості взаємодії різнорівневих компонентів структури індивідуальності.
- •39. Психодіагностика як наука, її структура, основні підходи, вимоги і завдання.
- •40. Класифікація методів наукового психологічного дослідження.
- •1. Психологічне діагностування мотиваційно-потребової сфери особистості.
- •2. Психологічне діагностування свідомості і самосвідомості особистості.
- •3. Психологічне діагностування пізнавальних психічних процесів.
- •4. Психологічне діагностування емоційної сфери особистості
- •5. Психологічне діагностування здібностей.
- •6. Психологічне діагностування темпераменту і характеру особистості.
- •7. Комплексне психологічне діагностування індивідуальності.
- •8. Психологічне діагностування взаємостосунків і комунікативної сфери особистості.
- •10. Особливості психологічної допомоги в молодшому шкільному віці.
- •11. Особливості психологічної допомоги в підлітковому віці.
- •40. Експеримент як основний метод наукового психологічного дослідження.
- •12. Особливості психологічної допомоги юнацькому віці.
- •13. Особливості психологічної допомоги дорослим.
- •15. Особливості психологічної допомоги при психічній залежності
- •16. Особливості психологічної допомоги особистістьм з девіантною поведінкою.
- •17. Особливості психологічної допомоги при посттравматичному стресовому синдромі.
- •18. Психологічна реабілітація особистості.
- •19. Особливості психологічної і допомоги соматично-хворим людям.
- •20. Психосоматичні проблеми в психології.
- •21. Особливості організації і проведення індивідуального психологічного консультування.
- •22. Особливості надання психологічної допомоги сім'ї
- •23. Групові форми роботи в практичній психології
- •24. Особливості психологічної допомоги особистості в психоаналітичному напрямі.
- •25. Особливості психологічної допомоги в гуманістичному напрямі.
- •26 Психологічне здоров'я та професійно важливі якості особистості психолога – практика.
- •27. Особливості психологічної допомоги в межах екзистенціальної психології.
- •28. Особливості психологічної допомоги в біхевіоральній терапії.
- •29 Організація психологічної служби в закладах освіти.
- •30. Особливості просвітницької діяльності практичного психолога.
- •31. Застосування методів математичної статистики в роботі психолога.
- •32. Проективні техніки у дослідженні особистості.
- •33. Сучасні напрями психотерапії
- •1. Психодинамічний напрям
- •1.2. Аналітична психологія к. Юнга
- •2. Поведінковий напрям
- •3. Когнітивний напрям
- •4. Гуманістична психотерапія
- •34. В чому полягає особливість взаємозв’язку всіх видів діяльності практичного психолога, що працює в галузі освіти. Наведіть приклади.
- •35. Обґрунтуйте необхідність функціонування психологічної служби в інноваційних навчально-виховних закладах, вузах.
- •36. Психологічна характеристика невербальних засобів комунікації. Проблема інтерпретації невербальної поведінки.
- •37. Загальна стратегія використання психологом знань про властивості основних нервових процесів при здійсненні профорієнтаційної роботи.
- •38. Надання практичним психологом допомоги вчителю щодо формування стильових варіантів його педагогічної діяльності.
7. Мнемічні процеси особистості.
Мнемоніка – мистецтво запам'ятовування. Мнемотехніка - система різних прийомів, що полегшують запам'ятовування і збільшують об'єм пам'яті шляхом утворення додаткових асоціацій.
Пам'ять та її види. Пам'яттю називається здатність індивіда зафіксовувати,зберігати і відтворювати інформацію, навички, уміння та досвід. Серед процесів пам'яті основне місце належить запам'ятовуванню. Процес фіксації інформації, який іноді називають консолідацією, триває від декількох секунд до декількох годин. Пам'ять якоюсь мірою вибіркова. Не все, що сприймається, запам'ятовується однаково. Найкраще запам'ятовується те, що пов'язане з досягненням поставленої мети, потребами і мотивами особистості. Мимовільне запам'ятовування ґрунтується на утворенні тимчасових зв’язків переважно на рівні першої сигнальної системи, тому воно здебільшого не тривале, а довільне - на рівні другої сигнальної системи, воно більш стійке. При мимовільному запам'ятовуванні ми не ставимо собі певної мети щодо того, що треба запам'ятати, але запам'ятовування відбувається неначе саме собою. Мимовільному запам'ятовуванню сприяють емоції, що забарвлюють певну подію (як +, так і -). Основна роль у нашому житті і д-сті, безсумнівно, належить довільному запам'ятовуванню, за умови якого засвоєння інформації і поминається, і стимулюється волею, тобто здійснюється навмисно і має цілеспрямований х-р. Механічне запам'ятовування – це запам'ятовування непов'язаних між собою розділів конкретного матеріалу. Пам'ять людини має свої індивідуальні особливості: У одних переважає слухова, у інших зорова пам'ять, тобто інформація сприймається і фіксується через певні органи чуттів. 3-й тип пам'яті - це так звана рухова, або моторна (кінестична пам'ять), властива людям, які добре запам'ятовують інформацію, пов'язану з рухом - моторика обличчя, рух губ. Найчастіше зустрічається змішаний тип пам'яті. Тому найефективнішим вважається запам'ятовування інформації шляхом запису під диктовку. Людина при цьому одночасно чує, пише і бачить написане. Але є ще один тип пам'яті, мабуть, найстійкіший - це пам'ять на почуття, на переживання, тобто емоційна пам'ять. Виділяють також оперативну пам'ять, особливості якої заключаються в її ніби посередницькій участі, у взаємозв'язку між короткочасною і тривалою пам'яттю, коли відбувається відбір інформації від короткочасної пам'яті і вона переходить до тривалої. Другим важливим процесом є збереження, тобто здатність утримувати, зберігати сприйняту інформацію.
8. Мислення та уява.
Мислення - це вищий пізнавальний процес опосередкованого(словом, дією, образом) й узагальненого (сприймання в цілому) відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності у їх істотних (суттєвих) зв'язках та відношеннях. М. нерозривно пов'язане з мовою та мовленням; М. виділяє суттєве в предметі й називає його словом;М. має соціальну природу.
Функції М: 1) розуміння; 2) розв'язання проблем і задач; 3) породжує нові цілі; 4) рефлексія.
Мислячи, людина розкриває причинні зв'язки явищ об'єктивної дійсності, їх суть, закони. М. тісно пов'язане з трудовою діяльністю, організовує і управляє діями; практична діяльність неможлива без М. М. породжується потребою зрозуміти щось нове, коли є проблемна задача. Форми М.: судження, міркування, умовиводи,поняття.
Види М.: 1. Наочно-дійове. 2. Наочно-образне. 3. Словесно-логічне. 4. В залежності від змісту завдань. Індивідуальні відмінності М. людей зумовлені особливостями їх діяльності, життя, навчанням, типом ВНД. Змістовна дія-ть сприяє всебічному розвитку цінних якостей М. о-ті.
Уява - це вищий пізнавальний процес створення людиною нових (власних) образів на основі її попереднього досвіду. Функції У.: 1) моделювання кінцевого результату дія-ті, засобів, необхідних для її досягнення; 2) створення програми поведінки, коли проблемна ситуація не є визначеною; 3) ств. образів, які не програмують дія-ть, а підміняють її; 4) ств. Образів об'єктів з опорою на схеми та описи. У. складає сутність нашого внутрішнього світу. В У. людина може відчувати себе вільною. У. пов'язана зі сприйманням, предметною дійсністю, емоціями, мисленням, творчістю...
Види У.: 1) пасивна (мимовільна), активна; 2) репродуктивна (відтворююча), творча (продуктивна); 3) реальна (дієва), нереальна (безпідставні образи); 4) художня, наукова, технічна, музична.