Плани семінарських занять з соціології

Тема 1. Соціологія як наука

1. Предмет соціології.

2. Структура соціологічного знання.

3. Місце соціології серед інших царин знання.

4. Соціологія в житті суспільства.

Література

1. Бергер П. Приглашение в социологию. Гуманистическая перспектива.

– М., 1996.

2. Гіденс Е. Соціологія. – К., 1999.

3. Міллз Ч.Р. Социологическое воображение

// Человек и общество. Хрестоматия. – К., 1999.

4. Парсонс Т. Развитие социологии как научной дисциплины

// Кравченко А.И. Социология. Хрестоматия для вузов. – М., 2002.

5. Піча В.М. Соціологія. – К., 1999.

6. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс. – К., 1996.

7. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: Курс лекций. – К., 1996.

8. Руденко А.А. Практикум по социологии. – М., 1999.

9. Руткевич М.Н. О предмете социологической науки:

три методо­логических вопроса // Социологические исследования. – 1991. – №7.

10. Смелзер Н. Социология

// Социологические исследования. – 1990. – №11.

11. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

12. Соціологія. Підручник / За заг. ред. Андрющенка В.П. – К., 1998.

13. Соціологія / Під ред. Городяненка В.Г. – К., 1999.

14. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии

// Социологические исследования. – 1990. – №2.

Тексти першоджерел

Сорокин П. Структурная социология // Человек.

Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С. 161–163, 178–180.

Завдання до тексту

1. П.Сорокін називає соціологію генералізуючою наукою. Поясніть, що це означає?

2. У чому полягає відмінність між: а) соціологією та історією; б) соціологією та іншими науками, що генерелізують?

3. Як соціологія вирішує питання про природу людини та проблему відносин між соціальними явищами?

4. Які найважливіші моменти виділяє П.Сорокін у постконтівській фазі розвитку соціології?

Гидденс Э. Социология

// Социологические иссле­дования. – 1994. – №2. – С. 129–130, 138.

Завдання до тексту

1. Чому соціологія має внутрішньосуперечливий характер?

2. Чому "природнича наука" про суспільство практично неможлива?

3. Чому між соціологією та іншими науками про суспільство не можуть існувати жорстко встановлені бар’єри?

4. Що Гіденс називає подвійною включеністю індивідів та інституцій?

5. Як може соціологія відігравати звільнювальну роль у суспільстві?

Бергер П. Приглашение к социологии

// Человек и общество. Хрестоматия / Под ред. С.А.Макеева. – К., 1999. – С. 17–24.

Завдання до тексту

1. Чому П.Бергер визначає переживання соціологічного відкриття як "культурний шок" без географічних переміщень?

2. Кому, на думку автора, не слід займатися соціологією, а кому вона принесе користь?

3. Чому П.Бергер робить висновок, що не всі історичні обставини сприятливі для розвитку соціології?

4. Які приклади наводить автор, щоб продемонструвати, як соціологія "заглядає" за фасади соціальних структур?

5. Як Ви поясните слова автора: "…Коли складаються або конструюються конкретні умови, індивіди дозволяють собі закохуватись", або "…Стріли Купідона слідують досить вивіреними траєкторіями"?

6. Чому автор вважає, що викривальний пафос соціології вкорінений не в психології, а в методології?