Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕБГГДР Грунтовая / Материал для экзамена / Земельное право Украины.doc
Скачиваний:
50
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
513.54 Кб
Скачать

86.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави припинення права історико-культурного землекористування.

До земель історико-культурного призначення належать землі історико -культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам"яток та архітектурно -ландшафтних комплексів. Ці землі використовуються в особливому режимі.До

об"єктів, які розташовуються на землях історико-культурного призначення, відносяться пам"ятники історії і культури.

Пам"ятниками історії та культури є споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.До пам"яток історії та культури належать:

  1. пам"ятки історії- будинки, споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави.

  2. пам"ятки містобудування і архитектури- архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, споруди цивільної, промислової, військової, культурнлї архитектури.

  3. пам"ятки археології-городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні предмети.

До пам"яток історії та культури можуть бути віднесені й інші об"єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.

Користування пам"ятками історії та культури здійснюється на підставі відповідних охоронних зобов"язань. З метою забеспечення охорони пам"яток історії, археології, містобудування і архитектури, монументального містецтва встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони охоронюваного природного ландшафту в порядку, який визначається законодавством.Зони охорони пам"яток історії та культури встановлюються виконавчими комітетами обласних, міських Рад народних депутатів за поданням відповідних державних органів охорони пам"яток. У межах зазначених зон забороняється провадження земляних, будівельних та інших робіт. а також господарська діяльність без дозволу відповідних органів охорони пам"яток. Проекти планування, забудови і реконструкції міст та інших населених пунктів, які мають пам"ятки історії, археології, місобудування і архитектури підлягають погодженню з відповідними органами охорони пам"яток.Державні органи охорони пам"яток мають право зупиняти будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи у разі виникнення в процесі проведення цих робіт небезпеки для пам"яток історії та культури або порушення правил їх охорони.

87.Правовий статус земель лісового фонду.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові:

вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;

б) нелісові:

зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;

зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);

зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

До лісового фонду не належать:

усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Усі ліси в Україні є власністю держави.

Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.

До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.

Для ведення лісового господарства важливе значення мають такі поняття, як групи лісів і категорія захисності лісів.Лісове законодавство виділяє ліси першої та другої групи. Основна ціль такого поділу полягає в тому, щоб визначити режим заготівлі деревини і забеспечити охорону найбільш цінних лісів, які мають важливе природоохоронне значення. В залежності від груп і категорій захищенності лісів встановлюється порядок ведення лісового господарства в них, використання лісового фонду, а також порядок вилучення ділянок лісового фонду. Віднесення лісів до відповідної групи визначає використання тих чи інших видів і способів вирубки,ширини просік. До першої групи належатьліси, що виконують переважно природоохоронні функції.До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлутаційне значення, і для збереження захисних фукцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмежаного лісокористування.