- •"Земельне право україни"
- •Соціально-економічні і екологічні передумови розвитку земельного права України.
- •Поняття і предмет земельного права України.
- •Співвідношення норм земельного права з нормами інших галузей національного права України.
- •30. Земельний податок (зп) і його юридична природа.
- •Стаття 4. Закону України «Про оренду землі» визначає об’єкти орендної плати за землю:
- •31. (2)
- •32. Особливості обчислення плати за землі с/г призначення.
- •33. Правові форми плати за землі несільськогосподарського призначення.
- •34. Відповідальність за порушення законодавства про плату за землю.
- •36. Повноваження органів управління в галузі використання, відтворення і охорони земель.
- •37. Компетенція вр України в галузі регулювання земельних відносин.
- •38. Компетенція вр арк в галузі регулювання земельних відносин.
- •39, Компетенція обласних рад в галузі регулювання земельних відносин. (ст. 12 зк)
- •40. Компетенція органів місцевого самоврядування в галузі регулювання земельних відносин.
- •41. Земля, як об’єкт права власності.
- •42. Передача земельних ділянок у власність (зд).
- •43. Припинення права власності на землю та користування нею.
- •44. Право приватної власності на землю: загальна характеристика.
- •45. Підстави виникнення права приватної власності на землю.
- •46. Підстави припинення права приватної власності на землю в Україні.
- •47. Право колективної власності на землю в Україні: загальні положення.
- •48. Підстави виникнення і припинення права колективної власності на землю в Україні.
- •49. Право державної власності на землю в Україні.
- •50. Вилучення ( викуп ) земель за законодавством України.
- •51. Правовий статус земель с/г призначення.
- •53. Суб’єкти і об’єкти с/г землекористування.
- •54. Права і обов’язки землекористувачів щодо використання, відтворення і охорони земель с/г призначення. Стаття 39. Зк Права власників земельних ділянок і землекористувачів
- •56.Права і обов‘язки землекористувачів щодо використання, відтворення і охорони земель сільськогосподарського призначення.
- •57.Правовий статус земель населених пунктів.
- •58.Поняття і склад земель населених пунктів та особливості їх правового режиму.(см.57)
- •59.Суб‘єкти, об‘єкти та зміст права землекористування на землях населених пунктів.
- •61.Управління в галузі використання, відтворення і охорони земель промисловості, транспорту, зв‘язку, оборони та іншого призначення.
- •62.Правовий режим земель промисловості.
- •63.Суб‘єкти і об‘єкти права промислового землекористування.
- •64.Підстави виникнення, зміни та припинення промислового землекористування.
- •66.Особливості користування землями залізничного, автомобільного, річкового, морського авіаційного та трубопровідного транспорту.
- •68.Правовий режим використання земель зв‘язку, ліній електропередач та іншого обладнання комунікаційного призначення.
- •69. Право користування землями зв‘язку, ліній електропередач та іншого обладнання комунікаційного призначення.
- •70. Суб‘єкти, об‘єкти , зміст та підстави виникнення, зміни і припинення права користування землями зв‘язку, ліній електропередач та іншого обладнання комунікаційного призначення.
- •71.Правовий режим земель оборони.
- •72.Право оборонного землекористування.
- •73.Суб‘єкти, об‘єкти та зміст права оборонного землекористування.
- •74.Підстави виникнення, зміни та припинення права оборонного землекористування.
- •75.Право природоохоронного землекористування та його види.
- •76.Суб‘єкти та об‘єкти права природоохоронного землекористування.
- •77.Зміст права природоохоронного землекористування.
- •78.Підстави виникнення та зміни права природоохоронного землекористування.
- •79.Підстави припинення права природоохоронного землекористування.
- •80.Правовий режим земель лікувально-оздоровчого призначення.
- •Землі оздоровчого признач – в держ власності
- •81. Зміст права лікувально-оздоровчого землекористування.
- •86.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави припинення права історико-культурного землекористування.
- •87.Правовий статус земель лісового фонду.
- •88.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення, зміни та припинення лісового землекористування.
- •89.Правове регулювання відтворення і охорони земель лісового фонду.
- •90.Правовий режим земель водного фонду.
- •91.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення. Зміни та припинення права користування землями водного фонду.
- •92.Правове забеспечення відновлення і охорони земель водного фонду.
- •93. Правовий режим земель запасу.
- •95. Управління в галузі використання, відтворення і охорони земель запасу.
- •96. Поняття правової охорони земель.
- •97. Система заходів правової охорони земель.
- •98.Суб"єкти правової охорони земель.
- •99.Земельний фонд як об"єкт правової охорони земель.
- •100.Зміст та порядок правової охорони земель.
- •101. Моніторінг земель.
- •102.Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •103.Відшкодування збитків заподіяних порушенням земельного законодавства.
- •104.Земельні правопорушення, як підстави дисциплінарної відповідальності.
- •105.Земельні правопорушення, як підстави адміністративної відповідальності.
- •106. Земельні правопорушення, як підстави цивільної відповідальності.
- •107.Земельні правопорушення, як підстави кримінальної відповідальності.
- •108.Вирішення земельних спорів.
- •109.Державний земельний кадастр.
- •110. Землеустрій.
86.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави припинення права історико-культурного землекористування.
До земель історико-культурного призначення належать землі історико -культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам"яток та архітектурно -ландшафтних комплексів. Ці землі використовуються в особливому режимі.До
об"єктів, які розташовуються на землях історико-культурного призначення, відносяться пам"ятники історії і культури.
Пам"ятниками історії та культури є споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.До пам"яток історії та культури належать:
пам"ятки історії- будинки, споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави.
пам"ятки містобудування і архитектури- архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, споруди цивільної, промислової, військової, культурнлї архитектури.
пам"ятки археології-городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні предмети.
До пам"яток історії та культури можуть бути віднесені й інші об"єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.
Користування пам"ятками історії та культури здійснюється на підставі відповідних охоронних зобов"язань. З метою забеспечення охорони пам"яток історії, археології, містобудування і архитектури, монументального містецтва встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони охоронюваного природного ландшафту в порядку, який визначається законодавством.Зони охорони пам"яток історії та культури встановлюються виконавчими комітетами обласних, міських Рад народних депутатів за поданням відповідних державних органів охорони пам"яток. У межах зазначених зон забороняється провадження земляних, будівельних та інших робіт. а також господарська діяльність без дозволу відповідних органів охорони пам"яток. Проекти планування, забудови і реконструкції міст та інших населених пунктів, які мають пам"ятки історії, археології, місобудування і архитектури підлягають погодженню з відповідними органами охорони пам"яток.Державні органи охорони пам"яток мають право зупиняти будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи у разі виникнення в процесі проведення цих робіт небезпеки для пам"яток історії та культури або порушення правил їх охорони.
87.Правовий статус земель лісового фонду.
Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.
Землі лісового фонду поділяються на:
а) лісові:
вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;
не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;
б) нелісові:
зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;
зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);
зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.
До лісового фонду не належать:
усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.
Усі ліси в Україні є власністю держави.
Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.
Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення.
До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.
До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.
Для ведення лісового господарства важливе значення мають такі поняття, як групи лісів і категорія захисності лісів.Лісове законодавство виділяє ліси першої та другої групи. Основна ціль такого поділу полягає в тому, щоб визначити режим заготівлі деревини і забеспечити охорону найбільш цінних лісів, які мають важливе природоохоронне значення. В залежності від груп і категорій захищенності лісів встановлюється порядок ведення лісового господарства в них, використання лісового фонду, а також порядок вилучення ділянок лісового фонду. Віднесення лісів до відповідної групи визначає використання тих чи інших видів і способів вирубки,ширини просік. До першої групи належатьліси, що виконують переважно природоохоронні функції.До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлутаційне значення, і для збереження захисних фукцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмежаного лісокористування.