1. Мета та завдання практичної роботи

Мета роботи  систематизація та закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і практичних заняттях шляхом визначення екологічної небезпеки гірничих підприємств для грунтів, що дозволить зорієнтуватися щодо методів їх відновлення.

Формулування завдання.Гірниче підприємство під час своєї роботи впливає на грунти за рахунок дії низки факторів техногенезу, перелік яких та маштаби реалізації різняься в залежності від типу основного технологічного процесу, маштабів виробництва, характеру грунтів та їх стану і т.ін.

Потрібно:

1. Розрахувати рівень техногенної дії вказаного гірничого підприємства на грунти:

1. побудувати таблицю залежності факторів техногенезу вказаного гірничого підприємства від видів деградації грунтів в межах його впливу (вихідні дані в таблицю обирають із варіантів, що наведені у розділі № 5 «Варіанти розрахункових завдань»);

2. розрахувати коефіцієнти техногенної дії кожного із реалізуємих в конкретному і випадку факторів техногенезу (K_ie_i) з урахуванням поправкових коефіцієнтів (e_i);

3. розрахувати показник рівня техногенної дії гірничого підприємства на грунти (Т_k) та визначити характер цієї дії;

4. визначити (у %) внесок кожного із факторів техногенезу у загальний рівень дії аналізуємого гірничого віробництва на грунти та провести їх ранжування для визначення вкладу кожного з них у деградацію цих екосистем.

4. Обрати екологічно та економічно доцільні методи реабілітації грунтів:

1. оцінити напрямок, згідно з яким необхідно проводити реабілітацію деградованих гірничим віробництвом грунтів;

2. обрати екологічно та економічно доцільні методи реабілітації грунтів, деградованих під впливом відповідного гірничого виробництва.

2. Загальні положення

До основних напрямків політики нашої держави в області охорони довкілля та використання природних ресурсів відноситься створення умов для екологічно безпечного існування навколишнього середовища, зокрема, його екологічної рівноваги.

Особливо багато екологічних проблем пов’язують з техногенною перебудовою грунтів, від яких залежить рівень стійкості всієї біосфери. Проте деградація цих екосистем є найпоширенішим наслідком функціонування гірничодобувних підприємств. Видобування й переробка корисних копалин в Україні, які складають понад 70% всієї маси споживаємих природних ресурсів, є причиною техногенної трансформації грунтів під впливом широкого спектру різних за механізмом дії та кінцевим результатам факторів техногенезу, а також їх сполучень, ефекти від реалізації яких призводять до виникнення екологічно небезпечних ситуацій з маштабною деградацією грунтів. Тому питаня еколо-гічної безпеки грунтів під час видобування й переробки корисних копалин постають найбільш гостро і потребують вирішення багатьох задач. Це викли-кано не тільки відмінністю грунтів від інших природних об’єктів рівнем організації та кількістю здійснюваних функцій, а також їх унікальною здатніс-тю акумулювати зміни за весь період існування антропогенного навантаження і відображати процеси геохімічних перебудов в біосфері, але й масштабами і специфікою дії на них гірничих комплексів. В гірничопромислових районах грунти потрапляють під трансформуючий вплив надзвичайно широкого спектра різноманітних за механізмом та кінцевими результатами факторів техногенезу, взаємне накладення яких призводить до виникнення складної екологічної ситу-ації за рахунок розвитку прямих, а також повторних та комбінованих ефектів, які спричиняють деградацію грунтів, а з ними й інших ценотичних компонен-тів. Через це екологічна безпека грунтів, що межують з об’єктами гірничого виробництва, потребує особливої уваги.