51. Правовий статус земель с/г призначення.

Призначена Гл. 7 ЗК.

Землями с/г призначення визнаються землі, надані до потреб с/господ-ва абр призначені для цих цілей. Під правовим режимом земель розуміють встановлений правовими нормами порядок та умови використання за цільовим призначенням земель усіх категорій і форм і форм власності на землю. Забезпечення прав власників землі і землекористувачів, здійснення державного управління земельними ресурсами, контролю за раціональним використанням землі додержанням зем. законодавства. Ведення зем кадастру, проведення землеустрою, моніторингу землі, справляння плати за землю і застосування юр. відповідальності за порушення зем зак-ва.

У складі земель України землі с/г призначення поставлені на перше місце.

До складу земель с/г призначення відносяться землі:

1. передані у власність або надані у користування для потреб с/г;(до них відносяться:землі , надані громадянам або юр. особам увласність або у постійне чи тимчасове користування)

2. призначені для цілей с/г.( переважно землі запасу, які не передані у власність або не надані у користування для потреб с/г).

До земель, призначених для цілей с/г відн-ся:

1. с/г землі, які надаються у тимчасове користування для видобування корисних копалин;

2. деградовані с/г угіддя, які перебувають у тимчасовій консервації і до яких здійснюються заходи щодо відновлення родючості грунтів;

3. інші с/г землі, що тимчасово не використовуються.

За видами угідь землі с/г призначення поділяються на ріллю, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження.

За конкретними цілями використання землі с/г призначення поділяються на землі:

А) для ведення особистого підсобного госп-ва

Б)для ведення товарного с/г виробництва;

В)для дослідних і навч. цілей;

Г)для ведення підсобного госп-ва нес/г підприємствами;

Віднесення землі с/г призначення до того чи іншог виду позначається їх правовим режимом, на суб’єктному складі власників чи землекористувачів, на розмірі зд, на порядку розгляду зем спорів, на розмірі плати за землю та ін.

Так, суб’єктами права приватної власності на землі с/г призначення можуть бути лише громадяни У. (ст.. 6 ЗК). Для ведення особистого підсобного господарства громадянам можуть передаватись у приватну власність зд розміром не більше 0,6 га (ст.. 56 ЗК). Додатково їм можуть надаватись зд у користування (але не більше 1 га). Збільшення розмірів зд до 2 га може провадитись за погодженням з обласною радою.

Розмір зд, що передаються у власність для садівництва, не повинен перевищувати 0,12 га (ст.. 57 ЗК). Для городництва, сінокосіння і випасання худоби зд надаються лише у користування (ст.. 59 ЗК). У залежності від якості зд визначається розмір плати за землю.

53. Суб’єкти і об’єкти с/г землекористування.

Землі с/г призначення можуть належать суб’єктам зем відносин на праві приватної, колективної і державної форм власності. У ст.. 4 ЗК записано, що у державній власності перебувають усі землі У., за винятком земель переданих у колективну і приватну власність. При цьому суб’єктами права державної власності виступають: ВРУ – землі загальнодержавної власності У; ВР АРК – на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські ради – на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Об’єктом права у земельних правовідносинах виступає земля с/г призначення або ж конкретна зем ділянка (зд).

Згідно зі ст.. 13 Конституції У. , земля, яка знаходиться в межах території У., є об’єктом права власності українського народу. Суб’єктами права власності на землю виступають громадяни України. Лише вони у сукупності складають Укр. Народ, юр особи і державу.

ВРУ визначає засади використання землі, правовий режим власності, приймає закони про землю, якими регулює зем відносини в У. Президент як глава держави виступає гарантом додержання Конституції У., прав і свобод людини і громадянина, в тому числі і прав на землю. КМУ забезпечує виконання Конституції і законів, законодавчих актів України, в тому числі і прав на землю. Органи місц само вряд. В межах компетенції здійснюють права власника на землю від імені Укр. Народу, а також права власника тер громад.

Громадяни У. можуть бути суб’єктами права приватної власності на землі с/г призначення для:

*ведення селянського господарства;*ведення особистого підсобного господарства;

*садівництва.

Із змісту ст.. 13 Конституції У. і ст.. 6 ЗК У випливає, що суб’єктами права приватної власності на землю, в тому числі с/г призначення, не можуть бути громадяни іноземних держав та особи без громадянства.

Суб’єктами права колективної власності на землі с/г призначення згідно зі ст.. 5 ЗК є:*колективні с/г підприємства; ільськогосподарські кооперативи;садівницькі товариства;*сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних с/г підприємств.

Згідно зі ст.. 7 і 8 ЗК України суб’єктами права постійного чи тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, можуть бути державні і недержавні організації, а також спільні підприємства, міжнародні об’єднання організації з участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб (а в постійне користування, крім цього, підприємства, що повністю належать інвесторам).

Право користування землями с/г призначення згідно зі ст.. 48 ЗК України, крім вищезазначених, надається:*державним с/г підприємствам та іншим с/г п/п та організаціям для ведення товарного с/г виробництва; *с/г науково-дослідним установам і навчальним закладам...- для дослідних і навч. Цілей; нес/гпідприємствам – для ведення підсобного сільського господарства ; *іншим організаціям для ведення с/г у випадках, передбачених законодавством У. та АРК.