1.4. Система управляння охороною праці

Система управління охороною праці (СУОП) – сукупність органів управління підприємством, які на підставі діючих нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану планомірну діяльність по виконанню завдань охорони праці, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Суб’єктом управління в області є обласна та районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування відповідно до самоврядних або делегованих повноважень, що надані цим органам Законом України «Про місцеве самоврядування», а також регіональні (територіальні) підрозділи центральних органів виконавчої влади, до повноважень яких належить здійснення управління, нагляду та контролю в галузі ОП, пожежної, техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

На виробничому рівні суб’єктами управління ОП є власник або уповноважений ним орган, спеціальні служби ОП, комісії з питань пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, інші функціональні підрозділи, посадові особи і спеціалісти відповідно вимог посадових інструкцій щодо їх обов’язків, прав і відповідальності в галузі ОП, а також працівники згідно з чинними законодавчими та нормативними актами.

Об’єктом управління в СУОП на регіональному рівні є стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на підприємствах області, а на виробничому рівні - відповідно на підприємстві, в його структурних підрозділах та на робочих місцях.

Таблиця 1.6.

Основні повноваження органів державного і регіонального

нагляду за охороною праці

Органи	Повноваження в галузі охорони праці
Міністерства та інші центра-льні органи дер-жавної викона-вчої влади	- проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці; - розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі; - укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці; - фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про охорону праці; - організація у встановленому порядку навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі; - створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань; - здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці.
Місцеві державніх адміністрації.	- забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; - формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; - організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування; - здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці; - створюють при необхідності фонди охорони праці. Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.

Cкладовою частиною СУОП на всіх рівнях є інформаційна база, яка формується із джерел внутрішньої та зовнішньої (по відношенню до суб’єкту управління) інформації. Це сукупність чинних законодавчих та нормативних актів, проектної, кошторисної, технічної, санітарно-гігієнічної, обліково-контрольної, звітної документації та інших носіїв інформації. Стосовно інформаційної бази конкретної особи на робочому місці - це поточна інформація про події та засоби виробництва, що зберігається в оперативній (короткочасній) пам’яті людини і потрібна при виконанні тієї чи іншої негайної дії, а також обсяг відомостей, знань, умінь, якими володіє людина, що зберігається у довгочасній пам’яті. Організація накопичення інформації, яка використовується для аналізу та прийняття рішення щодо подальших дій, направлених на поліпшення безпеки праці, є однією з функцій СУОТ.

На стан охорони праці об’єкта управління впливають небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища, методи роботи, організація праці тощо (внутрішні фактори притаманні підприємству), а також зовнішні по відношенню до об’єкту управління фактори природного чи техногенного (антропогенного) походження, які можуть погіршити умови праці, спричинити надзвичайні ситуації, аварії та катастрофи.

СУОП – це система зі зворотнім зв’язком. Інформація про стан охорони праці та про виконання управляючих рішень надходить до інформаційної бази суб’єкта управління і стає основою для вироблення нових управляючих рішень.

Рис. 1.8. Загальна блок-схема СУОП

Основні завдання управління охоронною праці:

— навчання працівників з питань охорони праці;

— забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

— нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

— забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

— забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

— організація лікувально-профілактичного обслуговування;

— професійний добір працівників з окремих професій.

Служба охорони праці на підприємстві вирішує завдання:

— забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

— забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

— професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

— вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працівників.

Обов'язки роботодавця в сфері охорони праці

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього він організовує: навчання трудящих правилам ОП і контроль знань, контроль правильності ведення технологічного процесу з погляду ОП, розробку інструкцій з ТБ, розробку заходів щодо їхнього запобігання, розробку перспективних планів механізації й автоматизації виробництва.