4.9. Деякі заходи пожежної безпеки при експлуатації обладнання

Протипожежна профілактика – це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на здійснення безпеки людей, попередження пожеж, локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

При викопуванні траншей та котлованів у зимовий час грунт підігрівають за допомогою гарячої води, пари, електричного струму, відкритого вогню та нагрітих сипучих тіл (піску, шлаку тощо), стежачи при цьому, щоб між поверхнею грунту, що підігрівається, та кабелем зв'язку знаходився шар землі товщиною не менше 0,2 м. Застосування відкритого вогню для цих робіт дозволяється тільки при відсутності небезпеки постування вибухонебезпечного газу в розроблення.

При встановленні заземлених розподільних шаф відстань їх від електрообладнання чи газоходів повинна бути не менше 0,5 м.

Перед початком робіт у підземних спорудах, приміщеннях вводу кабелів та на горищах перевіряється наявність у них небезпечних та шкідливих газів. Для визначення при проведенні цих робіт присутності вибухонебезпечних газів застосовують газоіндикатори у вибухонебезпечному виконанні, попередньо перевірені на справність встановлення стрілки приладу на реперне та нульове позначення (перевіряються вони один раз на рік). Причому наявність газів необхідно перевіряти не тільки в кабельному колодязі, а і в суміжних з ним колодязях крізь люки та вентиляційні шахти, які розташовані в різних кінцях колектора. Дослідження повітря на присутність вибухонебезпечних газів проводиться газоаналізаторами, причому для визначення метану в повітрі для аналізу повинно забиратися з верхньої зони шахти, а пропану — з нижньої зони. Якщо газоаналізатор показав присутність вибухонебезпечних газів, повітря перевіряється на присутність у ньому вуглекислого газу за допомогою інтерферометра, а при його відсутності, - шляхом опускання на дно відра, у якому поміщена запалена паяльна лампа або свічка. Припинення або зменшення інтенсивності горіння полум'я вказує на наявність вуглекислого газу. При виявленні небезпечного газу роботу припиняють.

При використанні паяльної лампи необхідно дотримуватися таких вимог:

- заливати лампу пальним потрібно не більше 3/4 ємності резервуара;

- закручувати паливну пробку до відказу;

- забороняється поблизу відкритого вогню наливати чи виливати паяльну лампу;

- забороняється одночасно розпалювати лампу та наливати пальне крізь ніпель пальника;

- забороняється спускати стиснене повітря через наливний отвір. Полум'я необхідно гасити запірним вентилем;

- забороняється: підігрівати резервуар паяльної лампи, наливати в неї етиловий бензин, передавати лампу з рук в руки.

Проходи для обслуговування акумуляторних батарей повинні мати просвіти між акумуляторами не менше 1 м при розташуванні обладнання по обидва боки і 0,8 м - по один бік. Відстань від акумуляторів до опалювальних приладів повинна бути не менше 0,75 м для кислотних акумуляторів і 1 м - для лужних. Забороняється палити в приміщенні акумуляторної, входити з вогнем, користуватися електронагрівальними приладами і апаратами, які можуть дати іскру.

При запусканні двигуна внутрішнього згоряння забороняється підігрівати маслопровідну і паливнопровідну системи паяльними лампами, факелами, відкритим вогнем. Для підігрівання систем необхідно використовувати гарячу воду. У приміщення, де встановлені двигуни внутрішнього згоряння і в сховища для палива забороняється входити з відкритим вогнем (сірники, свічки, гасові лампи і т. п.) і палити.