4.5. Протипожежні вимоги до будинків і споруд
Приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці діляться на п’ять категорій.
На розвиток пожежі у приміщеннях та спорудах значно впливає здатність окремих будівельних елементів чинити опір впливу тепла, тобто їх вогнестійкість. Основним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний його вибір і експлуатація, особливо у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях. Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяються на вибухонебезпечні (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа) і пожежонебезпечні (П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-Ш) зони.
Рис. 4.1. Основні причини виникнення пожеж
Таблиця 4.4
Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою
|
Категорія |
Характеристика |
|
До категорії А |
належать приміщення, де перебувають спалимі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28С, а також речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа. |
|
До категорії Б |
належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28С та спалимі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа. |
|
До категорії В |
належать приміщення, де перебувають спалимі та важкоспалимі рідини, тверді спалимі та важкоспалимі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), а також речовини і матеріали які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним тільки горіти (за умови, що ці приміщення не відносяться до категорії А чи Б) |
|
До категорії Г |
належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також спалимі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум’я |
|
До категорії Д |
належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали у холодному стані |
Вибухонебезпечна зона — це простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.
Пожежонебезпечна зона — це простір, де знаходяться або можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях, а також при їх складуванні.
Згідно з ПУЕ, в пожежонебезпечних зонах використовується електрообладнання закритого типу, внутрішній простір якого відділений від зовнішнього середовища оболонкою. Апаратуру керування і захисту, світильники рекомендується застосовувати в пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію.
У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках слід використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене згідно з ГОСТ 12.2.020-76. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В-І та В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може використовуватися броньований кабель. Світильники для класів В-І, В-ІІ, В-ІІа також повинні мати вибухозахищене виконання.
Категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення, а також клас його вибухопожежонебезпеки за ПУЕ повинні бути позначені відповідно табличкою згідно встановлених норм на вхідних дверях виробничих та складських приміщень.
Поширення пожежі у будівлях та спорудах значною мірою залежить від вогнестійкості їх будівельних конструкцій.
Вогнестійкість – здатність будівельних конструкцій чинити опір дії високої температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню в умовах пожежі і виконувати при цьому свої звичайні експлуатаційні функції. Вогнестійкість конструкцій будівель характеризується межею вогнестійкості.
Межа вогнестійкості – це час, на протязі якого конструкція може витримати дію вогню, а потім вже починається деформація.
Всі будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості за СНиП 2.01.02-85 поділяють на 5 основних і три додаткових ступенів, які характеризуються межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій та межами поширення вогню по цих конструкціях. Так будівлі першої ступені вогнестійкості виконуються з негорючих матеріалів а будівлі п’ятої ступені – з горючих матеріалів. Для будівель першої ступені вогнестійкості межа вогнестійкості конструкцій максимальна (наприклад несучі стіни, колони повинні мати межу вогнестійкості 2,5 год), а для будівель п’ятої ступені – не нормується.
Вогнестійкість будівельних конструкцій визначається за часом, який складає проміжок від початку випробування будівельної конструкції до виникнення тріщин, або втрата несучої здібності, а також підвищення температури на негорючій поверхні в середньому більш як на 140 0С або в любій точці поверхні більш як на 180 0С порівняно з температурою конструкції до випробування або більш як на 210 0С незалежно від температури конструкції до випробування.
До заходів підвищення вогнестійкості слідує віднести: штукатурку, обмазку, обкладку цеглою, використання вогнестійких фарб, обробка конструкцій з горючих матеріалів важко горючими або не горючими матеріалами.
Таблиця 4.5
|
Клас зони |
Характеристика |
|
В-І |
зони приміщень, в яких виділяються горючі гази і пари в такій кількості та з такими властивостями, що можуть створювати з повітрям або іншими окисниками вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи. |
|
В-Іа |
зони приміщень, в яких вибухонебезпечна концентрація газів і парів можлива лише внаслідок аварії або несправності. |
|
В-Іб |
ті ж самі зони, що й класу В-Іа, але мають особливості: горючі гази мають високу нижню концентраційну межу поширення полум’я (15% і більше) та різкий запах; при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об’єм, не більший 5% загального об’єму приміщення; горючі гази і ЛЗР використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум'я, у витяжних шафах або під витяжними зонтами. |
|
В-Іг |
простір навколо зовнішніх установок, які містять горючі гази або ЛЗР (наземних і підземних резервуарів з ЛЗР або горючими газами, естакад для зливання і наливання ЛЗР тощо) |
|
В-ІІ |
зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окисником при нормальних, режимах роботи. |
|
В-ІІа |
зони, аналогічні зонам класу В-ІІ, де вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності. |
|
П-І |
зони приміщень, в яких застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С. |
|
П-ІІ |
зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум'я понад 65 е/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст якого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій. |
|
П-ІІа |
зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини, що нездатні переходити у завислий стан. |
|
П-Ш |
зони, що розташовані ззовні та зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °С, або тверді горючі речовини. |
4.6. Класифікація речовин і матеріалів за вогнестійкістю (табл. 4.5 )
Ступінь займання матеріалів оцінюють по відношенню тепла, що виділяється з стандартного зразка матеріалу, до теплового імпульсу джерела запалювання.
За цим показником матеріали поділяються на три групи:
І – негорючі – з показником займистості менш 0,1;
ІІ – важко горючі – 0,1 - 0,5;
ІІІ - горючі – більш 0,5, у т.ч.
Таблиця 4.6
|
Група займистості |
Характеристика | |
|
Матеріалів |
Конструкції | |
|
Негорючі |
Під впливом вогню або високої температури не займаються, не жевріють і не обвуглюються |
З негорючих матеріалів |
|
Важко горючі |
Під впливом вогню або високої температури важко займаються, чи жевріють обвуглюються і продовжують горіти або жевріти тільки при наявності джерела вогню, а після його видалення – припиняються |
З важко горючих матеріалів, а також з горючих матеріалів, які захищенні від вогню або високої температури |
|
Горючі |
Під дією вогню або високою температурою займаються або тліють і продовжують горіти або тліти після видалення джерела вогню |
З горючих матеріалів, які незахищені від вогню або високої температури |