
- •31. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти в Україні в 21 ст.
- •32. Становлення та розвиток національної освіти в Україні. Закон України «про Освіту».
- •33. Поняття виховання, основні його категорії: виховання, самовиховання та перевиховання.
- •34. Основні етапи процесу виховання. Його рушійні сили.
- •36. Характеристика принципів виховання: опора на позитивне, індивідуально-особистісний підхід, єдність виховних впливів школи, сім`ї, громадськості.
- •37. Сутність понять метод, прийом, засіб виховання. Класифікація методів виховання.
- •38. Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •39. Характеристика методів організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки.
- •40. Методи стимулювання діяльності та поведінки
- •41. Умови оптимального вибору методів виховання.
- •42. Дитячий колектив, його ознаки, структура, типи. Розробка теорії колективу в працях Макаренка і Сухомлинського.
- •43. Колектив і особистість. Особливості діяльності та спілкування в колективі.
- •44. Макаренко про етапи розвитку колективу та шляхи його створення.
- •45. Сімейне виховання – перша і найголовніша ланка національного виховання.
- •46. Основи козацької педагогіки як культурного феномена української духовності.
- •47. Форми взаємозв’язку школи та сім`ї. Макаренко та Сухомлинський про сімейне виховання
- •48. Зміст, форми, методи морального виховання учнів. Етнопедагогіка про моральне виховання.
- •49. Основи статевого виховання учнівської молоді. Установка українського народознавства з питань кохання, шлюбу, міцної сімї, виховання дітей.
- •50. Сутність та функції праці, завдання трудового виховання.
- •51. Система профорієнтаційної роботи у школі, її форми та методи.
- •52. Естетичне виховання учнів.
- •53. Фізичне виховання учнів, його роль, завдання, зміст і форми організації.
- •54. Виховання особистості в системі учнівського самоврядування, дитячого та юнацького молодіжного руху.
- •55. Позакласна робота в системі виховання цілісної особистості. Національні підходи у вирішення завдань позакласної та позашкільної роботи.
- •56. Класний керівник — організатор виховної роботи в класі.
- •57. Професійно-педагогічні та особисті якості вчителя.
- •58. Зміст, завдання, форми і методи розумового виховання учнів.
- •59. Основи управління школою. Типи шкіл. Функції керівних осіб.
- •60. Мета, зміст та форми методичної роботи у школі. Підвищення кваліфікації та атестація вчителів.
56. Класний керівник — організатор виховної роботи в класі.
На класного керівника покладається відповідальність за організацію життя дітей, формування та виховання колективу, за стан навчально-виховної роботи в класі. Як вихователь учнів він дбає про їхній всебічний розвиток, про виховання у них працьовитості, колективізму, про підвищення якості знань та зміцнення дисципліни й порядку в класі. Усю цю роботу він проводить як офіційна, службова особа. Він несе відповідальність перед керівництвом школи та органами народної освіти за ідейно-політичну спрямованість, за зміст та організацію виховної роботи в дорученому йому класі.
Основні обов'язки класного керівника сформульовано в Статуті середньої загальноосвітньої школи. У його діяльності поєднуються ідейно-виховні, організаторські та адміністративні функції. Лише за умови органічної єдності та правильного поєднання усіх цих функцій можна забезпечити успішне здійснення складних і відповідальних виховних завдань.
Основна функція класного керівника — виховання учнів і згуртування їх у дружний колектив. Його увагу привертають питання навчальної роботи, підвищення рівня знань. Але до їх розв'язання він підходить передусім як вихователь. Класний керівник допомагає вчителям у підвищенні якості навчання, діючи головним чином засобами виховання (виховання свідомого і відповідального ставлення до навчальних обов'язків, організація взаємодопомоги у навчанні, привчання до додержання шкільного режиму тощо).
ін несе відповідальність за виховання учнів у процесі навчання, а також за доручені йому позакласні заходи. Саме вчитель передусім відповідає за дисципліну й порядок на своїх уроках, за виконання учнями поставлених до них вимог. Класний керівник у разі потреба допомагає вчителеві порадою, як краще підійти: до того чи того учня, разом з учителем він проводить у класі роз'яснювальну роботу, а інколи й бесіди з батьками. Проте він не підміняє вчителів, які працюють у його класі, у проведенні ними повсякденної виховної роботи.
Вимоги до особистості класного керівника
1. Суспільно-гуманістична спрямованість, яка передбачає:
високий рівень самосвідомості, суспільної та національної свідомості;
усвідомлення громадянського обов'язку, високий рівень політичної культури та культури міжнаціонального спілкування;
високий рівень моральної вихованості;
соціальну активність і відповідальність;
володіння навичками суспільно-гуманістичної роботи, вмінням творчо працювати, використовувати й цінувати колективний досвід, критично оцінювати досягнуте;
володіння вмінням брати участь у співпраці, співтворчості;
здатність до прояву громадянської активності на благо суверенної України.
2. Професійно-педагогічна спрямованість, сутністю якої є:
розуміння соціальної ролі педагогічної професії, інтерес до дитини як суб'єкта діяльності, вміння розуміти її потреби й особливості, складність і неоднозначність внутрішнього світу;
педагогічна спостережливість; педагогічний такт.
3. Високий рівень педагогічної майстерності, який передбачає:
знання основ предмета, завдань і категорій педагогіки;
знання вікових, анатомо-фізіологічних та психічних особливостей розвитку учнів, соціального формування особистості; розуміння суті, мети, завдань, форм і методів виховання;
знання індивідуально-психологічних та індивідуально-типологічних особливостей вихованців;
володіння вміннями й навичками організації виховної діяльності школярів, визначення рівня вихованості учнів, вміннями проектування розвитку особистості в колективі, планування, відбору, узагальнення навчально-виховного матеріалу;
володіння прийомами й засобами педагогічної техніки, вмінням встановлювати педагогічне доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчителями, аналізувати свою діяльність і діяльність колективу, результати роботи.