50. Сутність та функції праці, завдання трудового виховання.

Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості. «Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті, — писав видатний російський педагог Костянтин Ушинський (1823—1871). — Саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя».

Сутність праці як соціального явища виявляється в її функціях. Найголовніша з них — створення матеріально-культурних благ, забезпечення суспільства предметами та послугами, які задовольняють потреби людини. Друга функція — забезпечення матеріального добробуту працівника і його сім'ї, адже сама по собі людина не може забезпечити себе всіма необхідними предметами та послугами.

Ще одна функція праці пов'язана із формуванням особистості. Розвиток виробництва не повинен бути самоціллю, він передусім має забезпечувати вільний розвиток сутнісних сил особистості, який залежить від багатьох чинників — матеріально-технічної бази системи освіти, професійного навчання тощо. Праця повинна стати сферою самореалізації, самоствердження людини.

Важлива роль належить ціннісній функції праці, пов'язаній із формуванням у працівників ціннісних установок, мотиваційної сфери, життєвих цілей та планів на майбутнє.

Трудове виховання— виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності.

Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі. Воно покликане забезпечити: психологічну готовність особистості до праці (бажання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлення соціальної значущості праці як обов'язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності); підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяльності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

51. Система профорієнтаційної роботи у школі, її форми та методи.

Завданням профорієнтаційної роботи з учнями є підготовка їх до свідомого вибору професії. Він можливий за таких умов:

- знання учнем якомога більше професій, їх особливості, вміння порівняти свої можливості з вимогами професії;

- врахування потреб суспільства в тій чи іншій професії.

Профорієнтаційна робота складається з таких етапів:

Професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Професійна інформація - дає змогу учням ознайомитися з різними професіями, з вимогами які ці професії висувають до людини, а також де ними можна оволодіти.

Профорієнтаційна діагностика - система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей.

Профорієнтаційна консультація - надання особистості на основі її вивчення науково-обгрунтованої допомоги щодо найбільш оптимальних для неї напрямів і засобів професійного самовизначення.

Профорієнтаційний вибір - система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування.

Профорієнтаційна адаптація - здійснюється тоді, коли учень вже обрав собі професію і перебуває на стадії оволодіння нею.

Профорієнтаційну роботу в школі проводять учителі, класні керівники, інші члени педагогічного колективу, фахівці різних галузей виробництва:

а) у процесі вивчення предметів трудового циклу та ін. навчальних предметів;

б) під час позакласної виховні роботи. Важливу роль у профорієнтації учнів відіграють факультативні курси. Значна їх частина орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань умінь і навичок з цієї професії.

Провідна роль у цій роботі належить класному керівникові. Він протягом тривалого часу, спостерігає за учнями свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає виховний потенціал кожної сім'ї. Це дає йому змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні. Серед форм такої роботи найефективнішими, що виконують класні керівники є: екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи, що дає їм змогу спостерігати за розвитком у школярів професійних інтересів. Серед форм такої роботи, використовуваних класними керівниками, найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи, що дає їм змогу спостерігати за розвитком у школярів професійних інтересів.

Для ефективного інформування учнів про певну професію використовують її професіограму.