1.1Сутність і зміст мотивації праці

Керівництво організації може розробити хороші плани, знайти оптимальні виробничі і організаційні структури, використовувати найсучасніше обладнання та найкращі технології. Однак це не дасть бажаних результатів, якщо члени організації не належним чином працюють , не прагнуть своєю працею сприяти досягненню організацією поставленої мети.

Готовність людини добре виконувати свою роботу одна із найважливіших чинників успішної діяльністі будь-якої організації. Людина - не машина, її не можна «включати», коли потрібно робити, і «вимикати», коли потреба її у праці відпадає. Шлях до ефективності управління людиною лежить через розуміння її мотивації. Тільки знаючи те, що рухає людиною, спонукає її до діяльності, які мотиви лежать у основі її дії, можна спробувати розробити ефективну систему форм і методів управління нею. Треба лише знати, як виникають чи викликані ті чи інші мотиви, як і яким способами мотиви можуть бути приведені на дію, як здійснюється мотивування людей.

У цьому питанні мотивації праці, приваблюють дедалі більшу увагу дослідників та практичних працівників.

Щодо сутності поняття мотивації праці існують різні думки, оскільки проблемами мотивації займаються психологи, економісти, соціологи,акцентуючи свою увагу різних аспектів цього запитання.

Розглянемо низку формулювань з погляду економістів. У словнику менеджера поняття мотивації сприймається як стан схильності чи готовності, схильності діяти (надходити) належним чином. У основі поведінки людини значне місце посідають ціннісні орієнтації особистості, під якими соціологи розуміють стійкі установки тих чи інші соціальних цінностей.

Золотарьов В. Г. вважає, що мотивація — це спонукальна причина, привід до якоїсь дії, активний стан людини (його мозкових структур), що спонукає її робити спадково закріплені або куплені досвідом дії, створені задля задоволення індивідуальних (наприклад, жага, голод та інших.) чи групових (турбота дітей та інших.) потреб.

У економічній енциклопедії дається таке визначення. Мотивація - це спонукання до активності і забезпечення діяльності суб'єкта (особистості, соціальної групи, спільності людей), пов'язане з прагненням задовольнити певні потреби.

Уткін Е.А. формулює мотивацію праці як прагнення працівника задовольнити свої потреби (отримати якісь блага) у вигляді праці.

Найбільш характерна риса,перелічених вище трактувань цього терміна -це спонукання до якоїсь свідомої діяльності. З вище розглянутих сутнісних характеристик проаналізуємо і сформулюємо поняття мотивації праці. У виконанні вітчизняної економічної літератури за працею розуміють цілеспрямовану, свідому, затребувану діяльність людини .[]

Мета мотивації - досягнення у процесі праці цілей організації та цілей працівника. У основі мотивації праці — мотиви і стимули які пов'язані з процесом праці.

Теорії мотивації пройшли тривалий шлях розвитку і вдосконалення. Ще у «школі наукового управління» застосовувалася теорія мотивації на теорії «батога і медяника». Тейлор та його сучасники запровадили поняття «достатнього денного вироблення» і запропонували оплачувати працю тих, хто виробляв більше продукції, пропорційно їх вкладах.

З розвитком технологій і поглиблення спеціалізації праці фахівці з галузі управління почали шукати нові розв'язання проблеми мотивації в психологічних аспект. Результати досліджень поведінки людини у праці дозволили створити дві категорії теорії мотивації: змістовними та процесуальні.

Змістовні теорії мотивації грунтуються на ідентифікації внутрішніх спонукань, званих потребами, описані у роботах А. Маслоу, Д. МакКленда, Ф.Герцберга. Сучасні теорії мотивації грунтуються у тому, як поводяться котрі мають урахуванням їхньої сприйняття й пізнання (теорія очікувань, теорія справедливості, модель мотиваціїПортера-Лоулера).

Хоча ці теорії розходяться щодо низки питань, але вони є взаємовиключними. Розвиток теорій мотивації явно мало еволюційний. Але ці теорії можна використовувати ефективно під час вирішення завдань управління персоналом підприємства.

Таблиця 1.

Основні теорії становлення теорій мотивації

Назва теорії, автор	Принципові теорії становлення мотивації
1	2
Теорія економічної людини А.Сміта	Домінуюча роль соціально-економічних умов, що впливають на ефективність праці та визначають методи мотивації
>Поведінкова теорія управління Э.Мейо	Методи мотивації пов'язані з результатами психологічних досліджень, які спонукають стимулюванню праці людини
Теорія потреб Маслоу	Виділяється п'ять типів потреб (фізіологічні, безпеки, соціальні, успіху, самовираження), що утворюють ієрархічну структуру визначається поведінка людини.
Теорія МакКленда	Використовуються потреби: влади, успіху , які можна задовольняти винагородами
Теорія Герцберга	Виділено чинники, що діють роботу і впливають задоволення потреб: відчуття успіху, просування службовими кроками, визнання з боку навколишніх, відповідальність, зростання можливостей.
Теорія очікувань	Грунтується на припущенні, що людина спрямовує свої зусилля для досягнення цілей й задовольняє свої потреби за допомогою досягнення цієї мети.
Теорія справедливості	Передбачається, що піддаються суб'єктивній оцінці ставлення винагороди витраченим зусиллям і порівнюють із тим, що одержали інших працівників за аналогічну роботу
Модель Портера-Лоулера	Заснована у тому, що мотивація є функцією потреб, чекань й сприйняття працівниками отриманого винагороди. Результативність праці породжує задоволеність розміром винагороди

У механізмі мотивації труднощів можна виділити декілька послідовних етапів.

Перший етап -рушійна сила процесу мотивації праці - виникнення потреб. Потреби - те, що всередині людини. Це щось спільне для різних людей, але водночас має індивідуальний прояв в кожної людини. Це те, чого людина завжди хоче добитися. Тому ,що потреба є, і вона постійно дається взнаки і вимагає задоволення. Люди по різному усувають свої потреби: задовольняють їх, придушують або реагують на них. Потреби виникають свідомо і несвідомо. Більшість потреб періодично відновлюється, хоча заодно вони можуть змінювати форму свого прояву, рівень наполегливості.

Важливий аспект аналізу потреб був частиною ієрархії. Причиною виникнення інтелектуальних і духовних потреб є функціонування фізіологічних систем організму людини. Досвід свідчить, що ієрархія потреб є переважно індивідуальною чи груповою. При класифікації потреб повинні враховуватися і рівні задоволення.

Момент виявлення потреби у свідомості, визначається терміном «актуалізація потреби», може бути початковою стадією мотивації. Формою реалізації потреби є інтерес, тобто конкретна форма, у якій може виражатися потреба (гроші, звання, схвалення, нова посада і т.д.). Цей етап процесу мотивації збігається з етапом психологічного пояснення процесу задоволення потреб. Як наявність ситуації, у якій потреба приймає цілком певний, конкретний характер, необхідне виникнення установи, і наявність інтересу, є ланцюгом між формуванням потреби і мотиву. Інтерес може бути матеріальним (як зарплати, премії, путівки до санаторію тощо.), чи моральним (у вигляді подяки, занесений в трудову книжку, фотографії на дошці пошани, усній подяки від керівництва компанії тощо.) Інтерес може поєднувати елементи моральних і матеріальних властивостей. Наприклад, премія , видається в грошах, але очікування її вручення їм в урочистій обстановці, особисто від шановної і авторитетної людини, зі словом подяки й т.д., може бути переважно моральним інтересом. Мотив є чинником, здатним примусити людини виконати ту чи іншу роботу . Важливо, коли ключове значення у процесі мотивації займає стимул. Волгін Н.А. зазначає, що стимул - спонукання до дії, причина якого - інтерес (матеріальний, моральний, особистий, колективний).

Взагалі поведінка людини формується злагодженою стабільною взаємодією стимулів і мотивів. Стимули є зовнішні впливи, які спонукають суб'єкт діяти належним чином. Можна запропонувати високі стимули, але, якщо вони не узгоджуються з внутрішніми мотивами людини, то будуть безрезультатні,або їх результати виявляться набагато нижчі очікуваних. Проходячи через свідомість, стимули трансформуються у внутрішні спонукальні причини (в мотиви поведінки людини). Причому між мотивами і стимулами - ціла гама опосередковуваних ланок — це інтереси, ціннісні орієнтації, соціальні очікування, можливості й уміння реалізації . За певних умов вони стають мотивами дій.

Отже, стимул - зовнішня спонукальна причина до якоїсь діяльності, яка залежить від працівника. Завдання менеджера - створити такі умови праці, щоб стимул направити на виникнення мотиву.І тут буде максимальна зацікавленість персоналу в якісному, ефективному і результативному виконанні роботи .

Нас цікавить саме психологічна поведінка людини, оскільки визначення ступеня впливу мотивів на конкретний результат діяльності, усвідомлена поведінка працівника може дати позитивного результату підприємству і сприяти його управлінню мотивацією. На етапі формування мотиву,поведінка працівника стає вольовою, тобто він сам визначає, варто виконувати якусь роботу, оцінює всі «плюси» і «мінуси» своєї діяльності. Щоб зацікавити працівника працювати з повним віддачею, необхідно на етапі процесу мислення (коли визначається поведінка, найбільш доцільне в людини) дати імпульс активності у вигляді стимулу, актуального для працівника саме у цій ситуації, що стане мотивом діяльності працівника.

Отже, мотивація є спонуканням до діяльності, із задоволення певних потреб. Мотивація проводиться в кілька етапів: виникнення потреб, виявлення потреб у свідомості, формування мотиву до діяльності з задоволенням потреб.