Праксичні почуття

Праксичні почуттявиникають у діяльності. Яскраве уявлення про зміст і форми діяльності, її процес і результат, громадську цінність - головна передумова виникнення і розвитку праксичних почуттів.

 Праксичні почуттярозвиваються або згасають залежно від організації та умов діяльності. Вони особливо успішно розвиваються і стають постійними тоді, колидіяльністьвідповідає інтересам, нахилам і здібностям людини, коли в діяльності виявляються елементи творчості, окреслюються перспективи її розвитку.

 Праксичні почуттястають багатшими, якщо поєднуються з моральними почуттями. Праця як справа честі, гуманістичне ставлення до діяльності роблять праксичніпочуттяважливим чинником боротьби за високу продуктивність та якість праці.

Естетичні почуття

Естетичні почуттявиникають у процесі сприйняття природи і творів мистецтва. Вони проявляються при сприйнятті прекрасного, піднесеного, трагічного і комічного. Коли ми бачимо щось красиве ми ним милуємося, захоплюємося, коли перед нами щось потворне, ми обурюємося.

Емоції і почуттямають вплив наособистість. Вони роблять людину духовно багатою і цікавою. Людина, здатна до емоційних переживань, може краще зрозуміти інших людей, відгукнутися на їхніпочуття, проявити милосердя і чуйність.

Почуттядають можливість людині краще пізнати саму себе, усвідомити свої позитивні і негативні якості, викликати бажання подолати свої недоліки, допомагають утриматися від поганих вчинків.

Пережиті емоції та почуттянакладають відбиток на зовнішній і внутрішній вигляд особистості. У людей, схильних до переживання негативних емоцій, сумний вираз обличчя, в осіб з перевагою позитивних емоцій – веселий.

Особистістьне тільки може опинитися у владі своїх почуттів, а й сама спроможна чинити на них вплив. Одніпочуттяособистістьсхвалює і заохочує, інші засуджує і відкидає. Припинити виниклевідчуттялюдина не може, але подолати його вона в змозі. Однак, це може зробити тільки людина, що займається самовихованням і саморегуляцією своїх емоцій і почуттів.

Виховання почуттів починається з розвитку здатності управляти їх зовнішнім виразом. Вихована людина вміє стримувати свої почуття, здаватися незворушною і спокійною, хоча всередині неї вирує емоційна буря. Кожнаособистістьможе сама позбутися від будь-якого небажаногопочуття. Звичайно це досягається не шляхом самонаказування, а через непряме його усунення за допомогою аутогенного тренування.

Якщо відчуттяще не вкоренилося, то позбутися його можна шляхом самовідволікання, направивши свої думки і дії на предмети, що не мають нічого спільного з об'єктом, який викликаєпочуття. Самовідволікання може бути підкріплене забороною згадувати і думати про предмет, через який виниклипочуття. Так, якщо людині була нанесена образа, то при зустрічі з кривдникомпочуттяможе виникнути з колишньою силою. Для того, щоб позбутися цьогопочуттянеобхідно, перебуваючи в спокійному стані, уявити свого кривдника на невеликий час, а потім забути про нього. Після багаторазового асоціювання образу цієї людини з Вашим спокійним станом йогообраз, та й сама людина перестане викликатипочуттяобрази. Зустрівши його Ви спокійно пройдете мимо.

Почуття, що закріпилося можна подолати тільки за допомогою іншого сильногопочуття. Таким почуттям може бути, наприклад,почуттясорому.

Емоції і почуття, часто повторюючись, можуть стати однією з характерних особливостей особистості, однією з її властивостей. Причому, одні з них можуть виникнути на основі переживання емоцій і емоційних станів, інші можуть бути пов'язані з переживаннями моральних, естетичних та інтелектуальних почуттів..