8.Вимоги до якості вирощуваної продукції.

Якість продукції — це сукупність властивостей продукції, які зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення.

Лише за умови дотримання певних технологічних вимог економічна важливість проблеми якості рослинницької продукції має аргументовані підстави успішного вирішення. Якість вирощеної продукції повинна відповідати вимогам чинних стандартів

Стандартна продукція — продукція, яка відповідає всім вимогам чинних стандартів або технічних умов. Реалізації споживачу, як правило, підлягає стандартна продукція.

Нестандартна продукція з дефектами, передбаченими допустимими відхиленнями стандартів, але понад встановлені норми. Нестандартна продукція може відбраковуватись і надходити в реалізацію за зниженими цінами. Технічний брак (продукція нетоварна) — продукція з дефектами, недопустимими за стандартом, для технічної переробки або на кормові цілі. Ця продукція має дефекти, які можна усунути. Наприклад, зіпсовану частину плоду або овочів зрізують, а здорову використовують на переробку в кулінарії або у свіжому вигляді.

Вимоги до продукції:

— відповідають чітко визначеним потребам, сфері застосування або призначення;

— задовольняють вимоги споживача;

— відповідають застосовуваним стандартам і технічним умовам;

— відповідають чинному законодавству й іншим вимогам суспільства;

— пропонуються споживачу за конкурентоспроможними цінами;

— спрямовані на отримання прибутку.

9.Вимоги до обробітку грунту в зоні Степу.

В умовах Степу основним завданням обробітку ґрунту є створення оптимальних умов для максимального накопичення і раціонального використання вологи; захист ґрунтів від водної і вітрової ерозії; проведення комплексу агротехнічних заходів для розширеного відтворення родючості ґрунту.

До системи основного обробітку ґрунту в зоні недостатнього зволоження, яким є Степ, входить чергування оранки на різну глибину під плоскорізний і поверхневий обробіток. Глибина їх залежить від ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей культур, розміщення у сівозмінах.

На схилах основний обробіток здійснюють упоперек схилу по горизонталях поверхні ґрунту. За таких умов для зменшення змиву одночасно або вслід за оранкою проводять ґрунтопоглиблення або щілювання на глибину 50-65 см. Цей захід підвищує водопроникність ґрунту, зменшує стікання води, збільшує на 10-15% запаси вологи.

Враховуючи постійний дефіцит вологи в системі передпосівного обробітку, зменшують кількість проходів агрегатів, використовуючи широкозахватні агрегати, укомплектовані залежно від стану ґрунту та способу основного обробітку його або важкими, або голчастими боронами. Передпосівну культивацію під ярі виконують на глибину 6-8 см, а коли зяблевий обробіток проводився плоскорізом, то навесні обробляють протиерозійними культиваторами. У системі передпосівного обробітку ґрунту в Степу важливим прийомом є коткування, яке здійснюють залежно від стану ґрунту та забезпеченості вологою або перед сівбою, або після неї.