37. Неуспішність у навчанні. Причини та способи подолання.

НЕУСПІШНІСТЬ – дуже складне явище, яке найчастіше виникає внаслідок накладання, переплетення та одночасної дії кількох різнопланових факторів, які знаходяться в складних причинно-наслідкових взаємо з»язках між собою. Причому на перший погляд все виглядає дуже просто та однозначно: погано вчиться – значить замало працює, не старається; не робить уроки – варто додати контролю і примусу; не вміє розв»язувати завдання – варто ще раз детальніше пояснити. Але, практика свідчить, що таке спрощене розуміння проблеми призводить до побудови неправильних шляхів її вирішення. Дії, які застосовуються внаслідок такого спрощеного сприйняття, на жаль лише «ретушують», «згладжують» її зовнішні прояви. Для продуктивного вирішення «проблеми неуспішності учнів» необхідно знати і враховувати психофізіологічні основи протікання розумових процесів, їх структурно-функціональну організацію. Адже шкільна успішність (чи неуспішність) відображає стан тих якісних процесів, що протікають в мозку дитини під час здійснення нею інтелектуальної (розумової) діяльності - здобуття знань. На жаль, існує спрощений підхід до розуміння причин шкільної неуспішності батьками (чи вчителями), він схожий на пошуки «винуватого» і спроби перекласти свої недопрацювання на когось іншого. Внаслідок проведеного вивчення думок батьків, щодо ймовірних причин появи шкільної неуспішності їхніх дітей(…..). то ними найчастіше виступають: «невміння педагогів знайти підхід до дитини» - 48%, «нецікаве подання предмету» – 36%, «лінивство дитини, її байдужість» – 32%, «несправедливість вчителя» – 29%, «недостатність уваги та контролю зі сторони вчителя» – 28%, «великі навчальні навантаження» – 24%, «низька кваліфікація вчителя» – 23%. Вчителі, в свою чергу, до причин, які спричиняють появу шкільної неуспішності відносять: «погане здоров»я дитини» – 60%, «сімейні проблеми та негаразди» – 32%, «пасивність батьків і їх неуважність до потреб дітей» – 31%, «педагогічну занедбаність в ранньому та безконтрольність у старшому віці» – 24%, «небажання чи невміння батьків допомогти своїй дитині» -18%, «високий рівень особистої тривожності дитини» – 18%, «складність навчальної програми» – 16%, «невпевненість дитини» – 16%. Психологи ж до причин шкільної неуспішності відносять: «незрілість психічних функцій учнів та несформованість їх мотиваційно-потребнісної та емоційно-вольової сфери» – 63%, «слабке здоров»я дітей» – 37%, «нерозуміння та ігнорування батьками законів психофізичного розвитку дитини та основ психічної діяльності, їх амбіції» – 29%, «недостатнє врахування індивідуальних особливостей школярів» – 27%, «складні життєві обставини дитини» – 26%, «наслідки неправильного виховного впливу (висока особистісна тривожність, неадекватна самооцінка, низький рівень розвитку вольової самоорганізації дитини)» – 58%.

Звичайно, всі перелічені фактори, в тій чи іншій мірі, відіграють певну роль у формування шкільної неуспішності, але найчастіше значна частина з них являється не причиною неуспішності, а її наслідком. Оскільки, як доведено вченими, основна причина неуспішності – це недоліки в розвитку ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ УЧНІВ, яка складається з наступних пізнавальних процесів: відчуття, сприйняття, увага, пам»ять, мислення та уява. Неуспішність виражається в тому, що учень має слабкі навички читання, рахунку, слабко володіє інтелектуальними вміннями аналізу, узагальнення та ін систематична неуспішність веде до педагогічної занедбаності, під якою розуміється комплекс негативних якостей особистості, що суперечать вимогам школи , суспільства. Це явище вкрай небажане і небезпечне з моральної, соціальної, економічної позицій. Педагогічно запущені діти часто кидають школу, поповнюють групи ризику. Неуспішність - складне і багатогранне явище шкільної дійсності, що вимагає різнобічних підходів при її вивченні. p align="justify"> Невідповідність підготовки учнів обов'язковим вимогам школи в засвоєнні знань, розвитку умінь і навичок, формуванні досвіду творчої діяльності та вихованості пізнавальних відносин. Все це веде до неправильного розкладу. Попередження неуспішності передбачає своєчасне виявлення і усунення всіх її елементів.... p align="justify"> Неуспішність школярів закономірно пов'язана з їх індивідуальними особливостями і з тими умовами, в яких протікає їх розвиток. Найважливішим із цих умов педагогіка визнає навчання, і виховання дітей у школі. Неуспішністю, як явищем в освітньому процесі, і його характеристиками цікавиться все більше наук, пов'язаних з людиною, індивідом, особистістю. Дослідження проблеми все більш зв'язується з широким колом соціальних питань. p align="justify"> Хоча завдання розкриття сутності неуспішності в літературі не поставлена, у багатьох роботах можна виявити підходи до її вирішення. Один з цих підходів полягає в аналізі умов, що породжують неуспішність. Так, М. А. Данилов пов'язує неуспішність з рушійними силами процесу навчання - його суперечностями. Відповідно до цієї позиції, в тих випадках, коли суперечливе єдність можливостей учнів і того, що від них вимагається, порушується, виникає неуспішність [9, 141]. Подібні думки висловлює В. вікон, який визначає неуспішність як порушення взаємодії між учнями, вчителями та зовнішніми умовами [16,92]. p align="justify"> Проте дослідження, виконані в руслі цього підходу, не можна вважати достатніми, вони спрямовані на з'ясування зовнішніх зв'язків явища і залишають в тіні його внутрішню будову.

Такі поняття як відставання і неуспішність нерозривно пов'язані, оскільки одне є частиною іншого, а саме відставання виступає в якості первісної стадії неуспішності.

Відставання - це невиконання вимог (або одного з них), яке має місце на одному з проміжних етапів всередині того відрізку навчального процесу, який є тимчасової рамкою для визначення успішності. Слово В«відставанняВ» позначає і процес накопичення невиконанні вимог, і кожен окремий випадок такого невиконання, тобто один з моментів цього процесу. p align="justify"> Суперечливість такого розуміння і термінології закладена в самій сутності досліджуваного явища: процес відставання складається з актів відставання. p align="justify"> У неуспішності як продукті синтезовані окремі відставання, вона підсумок процесу відставання. Різноманітні відставання, якщо вони не подолані, розростаються, переплітаються один з одним, утворюють в кінцевому рахунку неуспішність. p align="justify"> Для відповіді на питання, чому можливо відставання, ми повинні насамперед розібрати чинники успішності. p align="justify"> Вивчення відповідних наукових даних дозволило виділити три основні чинники успішності:

В· вимоги до учнів, які з цілей школи;

В· психофізичні можливості учнів;

В· соціальні умови їхнього життя, виховання і навчання в школі та поза школою.

Вимоги до учнів становлять основу для розробки контрольних завдань та критеріїв оцінок. Вимоги змісту освіти тільки тоді можуть бути ...здійсненними, коли вони не перевищують фізичних і психічних можливостей школярів і знаходяться у відповідності з умовами навчання та виховання дітей. У можливостях дітей розрізняють дві тісно пов'язані один з одним боку - фізичні можливості (стан організму його розвиток) і психічні (розвиток мислення, пам'яті, уяви, сприйняття, уваги). При розробці вимог до учнів фахівці кожного навчального предмета орієнтуються на якусь норму можливостей дітей того чи іншого шкільного віку. p align="justify"> Психофізичні можливості дітей змінюються, вдосконалюються під впливом соціальних умов, у тому числі і впливом навчально-виховної роботи школи. Зміст і методи навчання підвищують (а іноді затримують, знижують) можливості учнів. p align="justify"> Соціальні умови (в широкому сенсі слова) як фактор - успішності також взаємодіють з можливостями дітей. Це умови, в яких діти живуть, навчаються, виховуються, побутові умови, культурний рівень батьків і навколишнього середовища, наповнюваність класів, обладнання школи, кваліфікація вчителів, наявність і якість навчальної літератури та багато іншого. І цей фактор так чи інакше враховується при визначенні змісту навчання. p align="justify"> Одні й ті ж умови навчання і виховання по-різному впливають на дітей, які виховуються в різних умовах, мають відмінності в організмі, в загальному розвитку. Не тільки навчання, а й усе життя дитини впливає на формування його особистості, і розвиток особистості не відбувається під впливом одних зовнішніх умов. p align="justify"> Вчені-педагоги розглядають класифікації та види неуспішності, наприклад Бударний А.А. розрізняє, два види неуспішності. Він вказує, що неуспішність є поняття умовне, конкретний зміст якого залежить від встановлених правил перекладу учнів в наступний клас. Оскільки в школі переводять в наступний клас тих, хто задовольняє мінімуму вимог, що співвідносяться з балом В«3В», то неуспішність виражається оцінками В«2В» і В«1В». Ця та абсолютна В»неуспішність, яка співвідноситься з мінімумом вимог. Висувають і інше поняття, співвіднесені не тільки з мінімумом вимог, але і з можливостями окремих учнів. Це так звана відносна неуспішність - недостатня пізнавальна навантаження тих учнів, які могли б перевищити обов'язкові вимоги [6, 37]. p align="justify"> Більш розгорнуту класифікацію неуспішності представляє в своїй роботі А. М. Гельмонта, який виділив три види неуспішності в залежності від кількості навчальних предметів і стійкості відставання. В основі неуспішності в школі завжди лежить не одна причина або фактор, а кілька, і часто вони діють в комплексі. Всупереч поширеній думці неуспішність школярів далеко не завжди пояснюється низькими розумовими здібностями або небажанням вчитися. У педагогічній практиці при відсутності правильної диференціювання причин неуспішності до відстаючим учням застосовується убогий і недосконалий набір засобів: це або додаткові заняття з використанням традиційних методів навчання, або різні форми дисциплінарного тиску на учня. Ці кошти, як правило, виявляються не тільки малоефективні, але й шкідливі, оскільки не усувають реальних прич...ин неуспішності. А ці причини можуть бути різні; в основі неуспішності може лежати кілька взаємопов'язаних причин, що породжують у свою чергу вторинні порушення в навчальній діяльності. p align="justify"> Я розглянула причини, які виділяє Балашова Є.Ю. - Наш сучасник, професор МДУ ім. Ломоносова, кандидат психологічних наук. Вона стверджує, що говорячи про причини шкільної неуспішності, про труднощі в навчанні, то перш за все варто виділяти біологічні причини, тобто це фактори, які викликають збої в роботі ряду систем організму і зокрема головного мозку, і середовищні причини, тобто як певні дії середовища можуть провокувати, призводити до виникнення труднощів у навчанні. Під середовищем Балашова увазі саме соціально-предметну. p align="justify"> Основні біологічні причини:

В· Спадкові фактори;

В· Ускладнення внаслідок особливостей протікання вагітності і пологів;

В· Соматичні захворювання в ранньому віці;

В· Індивідуальні особливості мозкової організації психічних функцій;

Насамперед, торкнемося причину, пов'язану з протіканням вагітності, пологів та раннього розвитку дитини. Балашова Є.Ю. підкреслює, що розглядаються тільки В«нормальні дітиВ», без будь-яких серйозних травм або відхилень, але відчувають труднощі в адаптації і в навчанні. За даними медичної статистики, сьогодні все частіше з'являються на світ діти за допомогою кесаревого розтину. Це загрожує певними небезпеками, а саме, внаслідок швидких пологів, мозок дитини не встигає адаптуватися до навколишнього середовища, різкий перепад тиску надалі може негативно позначитися на тому, як розвиватиметься психіка дитини. У таких дітей, часто на першому році життя виявляють гіпертонус (підвищення м'язового тонусу). Це легко знімається засобами лікувальної фізкультури, але все ж, пізніше, в молодшому шкільному віці з'являється прояв синдрому рухової збудливості і гіперактивності або підвищена виснаженість, а саме несформованість уваги. Всі ці явища вони у дитини виявляються певною проблемною сферою. p align="justify"> Серйозні труднощі в навчанні можуть створювати, якщо дитина в ранньому дитинстві, хворіє-якими важкими соматичними захворюваннями, наприклад, ниркова патологія або серцева патологія. Такі захворювання дають певний синдром інтоксикації організму (проблеми з виведенням токсинів з організму), який не може не позначитися на розвитку мозку дитини надалі. Тут можна помітити, як біологічна причина плавно переходить в наслідки психологічні. Часто хвора дитина знаходить у своєрідній ізоляції від однолітків, він не так інтенсивно спілкується з світом як здорові діти, і більше того він відчуває гиперопеку з боку родичів. Саме вона може викликати труднощі соціалізації надалі. p align="justify"> Говорячи про біо...логічні причини, також слід згадати погану екологію (поступові екологічні зрушення та екологічні катастрофи). В якості наслідків таких катастроф у дітей можуть виникнути певні проблеми в успішному психічному розвитку. Балашова Є.Ю. приводить в приклад Чорнобильську катастрофу, яка сталася в середині 80-х років. З Москви виїхало кілька психологів, щоб обстежити дітей з області, які потрапили під вплив радіації. Один з результатів, які були виявлені, виявився те, що деякі зони мозку запізнюються у своєму формуванні, що надалі може негативно позначитися в засвоєнні шкільних навичок, письма, читання, концентрації уваги і т.д. Інший приклад: порівняння дітей, що проживають в екологічно чистих регіонах з дітьми, що проживають в екологічно неблагополучних регіонах (інтенсивне промислове виробництво). З'ясувалося, що у таких дітей проявляються труднощі у формуванні деяких психічних процесів і погана установка серійної організації рухів (здатність виконання рухів, в якому один елемент слід за іншим, в шкільній практиці, це техніка письма). p align="justify"> У наші дні підвищується відсоток лівшів в популяції. Якщо раніше (10-20 років тому) на клас, що складається з 25ти людина, доводилося 1-2 лівшів, то зараз на ту ж аудиторію їх доводиться 5-6. Це часто пов'язано з тим, що з раннього віку дитини перестали переучувати. Лівша - людина, у якого провідну роль у багатьох психічних процесах відіграє права півкуля мозку, яка відповідає за процеси адаптації, зокрема адаптації до стресів. Якщо уявити собі, як майбутня мама постійно, в силу особливостей нашого життя, відчуває різні стреси, її організм виробляє гормони стресу, а дитина становить з її організмом єдине ціле, то не виключено, що багато хто з сучасних лівшів вони такими стають ще внутрішньоутробного розвитку. За рахунок хвилювання матері, права півкуля мозку дитини інтенсивно починає функціонувати. І вже свідомо воно формується як провідне. У цій гіпотезі є логіка, і можливо, цим і пояснюється високий відсоток лівшів в популяції. p align="justify"> Основні середовищні причини:

В· Педагогічна занедбаність;

В· Гіпероперка;

В· Бідність предметного середовища, що оточує дитину;

В· Недостатнє вправу психічних функцій на етапі дошкільного розвитку;

В· Незнання і нерозуміння індивідуальних особливостей структури та динаміки психічного розвитку дитини;

Вважалося, що педагогічно запущені діти - це ті діти, які, не отримують належної уваги педагогів і батьків. Зараз таке традиційне розуміння педагогічної занедбаності воно збереглося, але разом з тим додалися нові нюанси. Часто, наприклад, увагу педагогів і батьків, адресований дитині, у якої труднощі в навчанні, цілком достатньо. З дитин...ою інтенсивно займаються, влаштовують додаткові заняття. Проте, часто це не дає результату, а іноді і посилює проблему. Це відбувається через те, що педагог не враховує індивідуальних особливостей школяра. Припустимо і батьки, і вчителі мало собі уявляють труднощі дитини-шульги. У дитячому віці психологи бачать, що у лівшів досить погано упрочиваются різні навички, більше того, навички прі не вправі можуть просто вмирати. Дитині-лівші треба періодично повторювати, відновлювати в пам'яті, перевіряти, не згасає чи цей навик. Ще один відомий факт, що у них в силу особливостей організації мозку з великими труднощами, досить повільно в ряді випадків складаються просторові уявлення. Тобто, як зав'язати шнурок черевика, як писати літери (дзеркальне написання). Всі ці операції потребують вправі. Взагалі, існує таке уявлення, що ліворукі діти живуть у некомфортному для них світі: всі пристосування, предмети, які нас оточують, створені для правшів. У силу того, що лівша живе в не дуже комфортному для нього світі, ми повинні враховувати емоційну крихкість таких дітей, схильність до невротизації, афектних реакцій. p align="justify"> Сучасна культура підносить нам багато каверзних подарунків: деякі предмети, заміна старих на нові. Наприклад, годинник зі стрілками замінюються годинником-табло, декоративними годинами або заміна черевик на шнурівці черевиками на липучках. Глобальна зміна в нашому світі-заміна чорнильних ручок на кулькові. Всі ці нововведення безсумнівно відбилися і в навчальному процесі: загальмованість розумових процесів, нерозвиненість дрібної моторики рук, Нека ліграфіческій почерк.