Суфікси з лексико-семантичним значенням:

- надають словам виразно-книжного характеру, відносячи їх до наукового, офіційно-ділового та публіцистичного стилів:

суфікси віддієслівних іменників: -анн-, -енн-, -інн- : абстрагування, інформування, моделювання, вкладення, зіставлення.

Пор.: вигадування – вигадка

книж. хар-р згадування – згадка розм. хар-р

переписування – переписка

поливання – поливка

прополювання – прополка

рубання – рубка

Надмірне використання іменників книжного характеру у науковому стилі утруднює розуміння тексту.

( збігаються форми Н. в., Р. в. одн. питання

Н. в., З. в. мн. питання

Пр.: назва статті «Питання поліпшення постачання населення».

книжний характер мають слова з -изм- / -ізм- , що використовуються у словах наукового стилю:практицизм, центризм, українізм;

-изаці(я), ізаці(я): машинізація, індустріалізація;

дещо меншого відтінку книжності набули в українській мові суфікси старослов’янського походження -ств- / -зтв-, -цтв-), -ість: господарство, людство, суспільство, громадськість, вологість, зацікавленість.

Пор.: недбальство – недбалість більш книжний характер, бо -ість надає

хижацтво – хижість основам більшого ступеня абстракції

гордощі – гордість

хитрощі – хитрість

веселощі – веселість

пишнота – пишність;

Пор.: глибина – глибінь поетич. знач.

нейтр . широта – широчінь

знач. висота – височінь.

Розмовний відтінок з негативним забарвленням:

Пр.: собачня, комашня, комарня

Пор.: офіцерство – офіцерня

куркульство – куркульня;

Негативний відтінок згрубілості має -н- в іменниках жіночого роду на означення інтенсивності дії:

Пор.: гризня, гульня, метушня;

Негативне забарвлення з -анин- : біганина,стрілянина, тяганина;

книжний відтінок з -ищ- :

Пр.: становище, середовище, явище, однак в словах днище, селище, вогнище – цей суфікс стилістично нейтральний;

відтінок зневаги, фамільярності, іронії у збірних назвах з -в-, -от- : братва, жінота, біднота, голота.

Але -от- може утворювати і книжні слова: гіркота, марнота, німота;

Яскраво розмовний характер має -ш- , що утворює назви жінок від назв чоловіків: директорша, генеральша, професорша;

Розмовний характер мають: сторожиха, купчиха, кравчиха; Ковалиха, Шевченчиха; Пінчук→Пінчучка;

Розмовний характер з відтінком осуду або фамільярності -ух-, -ун-: брехуха, балакуха, реготуха; брехун, балакун, реготун.

Стилістично нейтральний -к- у словах: артист – артистка; вчитель – вчителька; секретар – секретарка.

Але розмовний характер: засідателька, редакторка.

Надають словам відтінку зневаги, іронії: бурмило, дурило, громило, мурло, міняйло;

розмовно-іронічний відтінок: крутько, забудько, незнайко; бабій, крутій, плаксій;

Народно-розмовний характер у назвах підмайстрів; назви сина і дочки за професіями батька: бондарчук, бондаренко, бондарівна;

Просторічне забарвлення:

Пор.: читалка – читальня;

курилка – курильня;

роздягалка – роздягальня