51,2 Млрд. Доларів (50% валового зовнішнього боргу), то на 1 квітня 2010 року

ця сума зменшилася до 38 , 6 млрд. доларів (37,5% валового зовнішнього

боргу).

З початку фінансової кризи, як відзначає НБУ, показник

короткострокового зовнішнього боргу України був індикатором значною

вразливості економіки країни до змін зовнішніх фінансових умов. 39

Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном

погашення протягом року збільшився на 8.5 млрд.дол.США та на кінець 2010

року становив 47.3 млрд. дол. США.

Рисунок 2.3.- Короткостроковий зовнішній борг за залишковим терміном

погашення [27]

Приріст короткострокового боргу сформувався в інших секторах

економіки (62.5% приросту, або 3.3 млрд. дол. США) та в секторі державного

управління (43.9% приросту, або 2.3 млрд.дол. США). Натомість банківський

сектор скоротив короткострокові зобов’язання на 0.3 млрд. дол.США за

рахунок короткострокових кредитів.

Довгостроковий зовнішній борг збільшився з початку року на 2.9 млрд.

дол. США (на 3.5%) і становив 87.2 млрд. дол. США. Частка секторів

державного управління та ОГКР у загальних обсягах довгострокового боргу

зросла з 28.4 до 32.4%, тоді як частка банків навпаки зменшилась з 31 до 27%.

Частка інших секторів економіки включно з міжфірмовим боргом не змінилась

і становила 40.6% [27].40

Основними фінансовими інструментами у складі довгострокової

заборгованості залишаються:

 кредити (включаючи міжфірмовий борг), обсяги заборгованості за

якими зросли на 1.6 млрд. дол. США і сягнули 67 млрд. дол. США

(76.8% від загального обсягу довгострокового боргу);

 боргові цінні папери, зобов’язання за якими збільшились на 2.6

млрд. дол. США і становили 15.7 млрд. дол. США (18.1%), з яких 14.4

млрд. дол. США (16.6%) – заборгованість за єврооблігаціями.

Частка зобов’язань за валютою та депозитами у загальних обсягах

довгострокового боргу скоротилася з 4.3 до 2.5% відповідно до скорочення їх

абсолютних обсягів з 3.6 млрд. дол. США – до 2.2 млрд. дол. США.

Борг банківського сектору України становив 27.9 млрд. дол. США (25%

від валового обсягу зовнішнього боргу), зменшившись із початку року на 2.9

млрд. дол. США, або на 9.5% [28].

Основними чинниками скорочення зовнішнього боргу банків протягом 9

місяців 2010 року стало зменшення обсягів зобов’язань за:

 валютою та депозитами – на 1.3 млрд. дол. США (25.3 %);

 довгостроковими кредитами – на 0.9 млрд. дол. США (4,9 %);

 довгостроковими борговими цінними паперами – на 0.4 млрд. дол.

США (7.6%);

 короткостроковими кредитами – на 0,4 млрд. дол. США (15%)

Борг банків, які мають державну частку власності (не менш ніж 50%), за 9

місяців 2010 року внаслідок розміщення цими банками єврооблігацій

збільшився на 0.3 млрд. дол. США та становив 2.5 млрд. дол. США (9% від

загальних обсягів боргу банківського сектору).

Короткостроковий борг банків у цілому становив 4,7 млрд дол і в

порівнянні з початком року не змінився, оскільки зростання зобов'язань за

короткостроковими кредитами (на 0,3 млрд дол) повністю знівелювало

зменшенням в результаті реструктуризації накопиченої в попередні періоди 41

простроченої заборгованості. Частка короткострокових зобов'язань банків в

загальному обсязі боргу банків зросла за січень-березень з 15,4% до 16,1%.

Рисунок 2.4 - Динаміка заборгованості банківського сектору економіки України

[27]

Частка боргу секторів державного

управління та органів грошово-

кредитного регулювання протягом

року зросла з 23.2% до 27.7%, натомість

частка боргу банківського сектору у

валовому обсязі зовнішнього боргу

скоротилась з 29.8% до 24%

У структурі валового зовнішнього боргу

за початковим строком погашення 42

переважають довгострокові

зобов’язання (78.2% від обсягу боргу),

водночас частка короткострокового

боргу протягом року зросла з 18.4% до

21.8.%.

Основною валютою зовнішніх запозичень на кінець 2010 року

залишається долар США (70.4%), зобов’язання в євро становлять 10.7%.

Питома вага зобов’язань у СПЗ за 2010 рік зросла з 12.6 до 13.9%. Частка

зовнішньої заборгованості в національній валюті залишається незначною –

2.3%, хоча вона й збільшилась порівняно з початком року [27].

Рисунок 2.5 - Валовий зовнішній борг України за початковими строками

погашення [28]43

Найбільш резонансною подією в державі, котра постійно обговорювалася

ЗМІ, політикумом, громадськістю, був договір з МВФ про надання позики

Україні.

5 листопада 2008 року МВФ ухвалив рішення щодо виділення Україні

кредиту stand by на суму близько 16,4 млрд. доларів для подолання проблем в

економіці.

Перший транш Україна отримала розмірі в розмірі 4,5 млрд. дол. США.

12 травня 2009 року до України надійшли 2,8 млрд. доларів другого траншу

кредиту МВФ. Частина другого траншу в розмірі 1,5 млрд. доларів направлена

безпосередньо до держбюджету для фінансування зовнішніх боргових

зобов’язань уряду. Кошти третього траншу кредиту надійшли до України 31

липня. 28 липня рада директорів МВФ схвалила надання Україні третього

траншу кредиту у розмірі 3,3 млрд. доларів.

Варто сказати, що одним із постулатів економічної теорії є постулат, про

граничну корисність товару чи послуги має незворотну тенденцію до

зменшення. Скажімо, для людини, яка страждає від спраги, значимість і

цінність першої склянки води значно вища за наступні. Схоже, цей закон

повною мірою можна застосувати до кредитних взаємин України та МВФ.

Такою склянкою води було до України перше рішення Ради Директорів МВФ

про початок програми у режимі стенд-бай. Хоча українська влада і

заперечувала тоді прихід кризи для України, для інвесторів формалізація

стосунків між Києвом та МВФ принаймні сигналізувала, що макроекономічна

ситуація в Україні буде піддана незалежному моніторингу, а золотовалютні

резерви НБУ, підтримані ін`єкцією МВФ, не вичерпаються – а з ними інвестиції

та українські цінні папери в руках нерезидентів. Навіть програма України з

МВФ на той час не утримала нерезидентів (і резидентів теж) від масового

виводу капіталу. Відбувся обвал фондового ринку, і без того неефективно

діючого, зниження індексу ПФТС.

Забезпечення фіскальної прозорості та підзвітності країн-членів МВФ –

одне із визначальних завдань Фонду. Проте в період 2009 року в Україні, 44

скажімо, з відкритих джерел не можна було ознайомитися з казначейськими

звітами про виконання бюджету, балансом єдиного казначейського рахунку,

звітами про виконання кошторисів Пенсійного та інших соціальних фондів,

реєстрами урядових гарантій, виданих під кредити юридичних осіб. Тобто,

загалом отримані в період кризи позики МВФ, обсяг їх сягає 10,6 млрд. дол.

США (планується 4-ий транш 3,8 млрд. дол.) не вплинули позитивно на стан

економіки, оскільки по суті були спрямовані на поточне використання, не

забезпечили реалізацію капітального інвестування, підтримки виробника і

стабілізації внутрішнього ринку [29].

2.2.Аналіз показників внутрішнього державного кредиту України 2009-

2011 роки

Вагоме місце у структурі державного боргу України займають

зобов’язання за розміщеними облігаціями внутрішньої державної позики.

Перед юридичними особами 29,43% від загального обсягу боргу, перед

банківськими установами 1,14% станом на 31.01.10 та ОЗДП 13,34% і

заборгованість за позиками МВФ 12,89% та Світового банку 8,27%. Щодо

гарантованого державою боргу, то основну частку займає заборгованість перед

МВФ 15,98%.

Здійснення внутрішніх державних запозичень постійно наштовхувалося

на складнощі низького рівня розвитку внутрішнього ринку державних цінних

паперів. Уряд здійснював ряд заходів з розвитку внутрішнього ринку

державних цінних паперів. Зокрема, Кабінет Міністрів України схвалив

Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів в Україні

на 2009-2013 роки. Концепція передбачає здійснення наступних заходів:

 запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх

державних облігацій;

 розширення спектру інструментів державної позики;45

 створення системи первинних дилерів державних цінних паперів;

 підвищення прозорості здійснення державних запозичень;

 розміщення коштів єдиного казначейського рахунку;

 управління ризиками, які пов’язані з державним боргом.

Починаючи з 14 травня 2009 року, запроваджено ринкове

ціноутворення при первинному розміщенні внутрішніх державних облігацій:

аукціони проводяться в один етап при попередньому оголошенні обсягу коштів,

який обов’язково залучається на ринку незалежно від рівня відсоткових ставок,

запропонованих учасниками аукціонів [30].