2012 Року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів;

– за зобов'язаннями Державної іпотечної установи на суму 1.000.000 тис.

гривень;

– для фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та

інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація

яких сприятиме розвитку економіки України, в тому числі

імпортозамінних і експортоорієнтованих галузей;

– для фінансування розвитку житлово-комунального господарства.

Порядок та умови надання державних гарантій встановлюються

Кабінетом Міністрів України [8].

В Україні прийнято ряд законодавчих актів, які визначають боргові

зобов'язання уряду у грошовій формі, що гарантуються всім майном, яке

перебуває у загально державній власності. Йдеться, зокрема, про Закон України

«Про державний внутрішній борг України», який передбачає, що для

фінансування витрат по розміщенню, рефінансуванню, виплаті доходу та

погашенню боргових зобов'язань уряду України у складі державного бюджету

України створюється фонд обслуговування державного внутрішнього боргу

України. До цього фонду зараховуються кошти у розмірі 50% одержаних від

приватизації майна державних підприємств. Згідно з цим законом, до боргових

зобов'язань уряду України належать випущені ним цінні папери, інші

зобов'язання, у грошовій формі гарантовані урядом, а також одержані ним

кредити. Боргові зобов'язання уряду України виступають у вигляді облігацій

внутрішніх державних позик і казначейських зобов'язань України, які можуть

бути короткостроковими -- до 1 року, середньостроковими (від 1 до 5 років) і

довгостроковими (5 і більше років) [11].

Рішення про надання юридичним особам - резидентам права

використання іноземних кредитів приймаються на засіданні Кабінету Міністрів

України і оформляються відповідною постановою. Чинний порядок передбачає

оформлення рішення про надання іноземного кредиту за умов валютної 22

самоокупності; умови укладення юридичною особою та уповноваженим банком

кредитних та інших угод, а також договорів застави, поруки або укладення

договору страхування. Вважається, що ці умови мають бути загальними і

єдиними абсолютно для всіх позичальників без винятку. Спосіб забезпечення

кредиту повинен покривати: суму основного боргу, проценти за користування

кредитом, витрати на його обслуговування тощо. Оформлення індивідуальних

гарантій Кабінету Міністрів України здійснюється Мінфіном України та

відповідними державними органами за поданням банку-агента після укладення

індивідуальної угоди між Мінфіном та юридичною особою, де визначається

механізм бюджетних витрат. Після одержання оригіналів гарантій банк-агент

укладає з іноземним кредитором індивідуальну кредитну угоду і надсилає

необхідні документи [12].

Кабінет Міністрів України своєю постановою № 787 "Про заходи щодо

залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання

державних гарантій" ліквідував Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів

України. Було встановлено, що центральним органом виконавчої влади, який

координує роботу з Підготовки та впровадження проектів, що передбачають

залучення іноземних кредитів під державні гарантії, є Міністерство економіки.

Проекти рішень Кабінету Міністрів України щодо надання кредитів за рахунок

коштів, залучених державою або під державні гарантії на виконання зобов'язань

юридичних осіб-резидентів, розглядаються Урядовим комітетом економічного

розвитку.

Агентські функції стосовно окремого кредитора щодо залучення,

погашення та обслуговування іноземних кредитів, повернення яких

гарантується Кабінетом Міністрів України, та надання юридичним особам-

резидентам кредитів за рахунок залучених коштів виконують банки-агенти,

визначені Кабінетом Міністрів України за результатами конкурсу, порядок

проведення якого встановлює Мінфін. Із зазначеними банками-агентами

Міністерство фінансів від імені Кабінету Міністрів України укладає агентські 23

угоди, в яких визначається порядок виплати комісійної винагороди банку-

агенту за виконання агентських функцій.

У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання

відповідно до законів України державних гарантій виконання зобов'язань

юридичних осіб-резидентів перед іноземними замовниками за

зовнішньоекономічними договорами (контрактами) ці юридичні особи вносять

до державного бюджету в порядку, визначеному угодою про порядок

відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок

виконання гарантійних зобов'язань Кабінетом Міністрів України, укладеною

між юридичною особою-резидентом і Мінфіном, плату за надання державної

гарантії у розмірі 1 % річних суми наданої гарантії [13].

Розмір плати встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі

розрахунків, що здійснюються Мінфіном у визначеному ним порядку з

урахуванням пропозицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі та/або

органу державної влади, до сфери управління якого належить позичальник,

із застосуванням таких методів, як:

1) рейтинговий, що передбачає встановлення розміру плати виходячи з

рейтингу, присвоєного позичальникові міжнародним рейтинговим агентством

за міжнародною рейтинговою шкалою, а у разі його відсутності - рейтингової

оцінки за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою

Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. N 665 ( 665-2007-п )

(Офіційний вісник України, 2007 р., N 32, ст. 1294);

2) ринковий, що передбачає встановлення розміру плати виходячи з

різниці між рівнем відсоткової ставки, за якою кредитор готовий надати кредит

(позику) позичальникові без забезпечення державною гарантією (у разі

відсутності документального підтвердження такої інформації – поточним

рівнем ринкових ставок на момент прийняття рішення про надання

державної гарантії за борговими зобов'язаннями позичальника) та відсоткової

ставки за кредитом (позикою), що надається позичальникові під державну

гарантію; 24

3) актуарний, що передбачає встановлення розміру плати за

результатами оцінки ризиків, пов'язаних з наданням позичальникові кредиту

(позики), залученого державою, або державних гарантій, та обсягу можливих

витрат державного бюджету.

Перевага надається методу, за яким розрахунковий розмір плати є

найменшим [14].

У разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо

погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів,

залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих Державою

зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з

наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету,

позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні

гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення

застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому

законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів,

включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників [15].