1.3 Умови отримання зовнішнього державного кредиту

Іноземні кредити залучаються для розв'язання проблем економіки

України, її ринкового реформування: здійснення реструктуризації народного

господарства, модернізації технологічного базису підприємств (фірм), розвитку

експортного потенціалу, насичення внутрішнього ринку товарами народного

споживання тощо. Іноземні кредити, що беруться лише на погашення дефіциту

державного бюджету, найчастіше не поліпшують соціально-економічну

ситуацію.

Найбільші іноземні кредити Україні надає МВФ. Вони спрямовуються, як

правило, на поповнення валютних резервів і стабілізацію функціонування 25

грошово-кредитної системи країни. Так, МВФ, з умовою, що буде прискорено

приватизацію та економічне реформування в цілому (на цих умовах надає

кредити і Світовий банк), надав Україні системну трансформаційну позику

(STF) у 2 транші протягом 1994—1995 pp. і резервний кредит (Stand-by) у 5

траншів.

В Україну надходять позики Європейського Союзу (ЄС), які тепер

надаються в евро, в основному для покриття дефіциту державного бюджету.

Важливе місце в економіці України посідають кредити МБРР, головна

мета яких — кредитування малого та середнього бізнесу. Як правило, фінансові

умови кредитів МБРР (відсотки, строки погашення, пільговий період тощо)

жорсткіші, ніж умови Світового банку та МВФ.

Обслуговування кредитних ліній МБРР для малого та середнього бізнесу

здійснювало п'ять вітчизняних комерційних банків-учасників: Приватбанк,

Укрінбанк, Укркредитбанк, "Аваль" і "Ва-банк". Одержати позики малі та

середні підприємства можуть безпосередньо у банку-учасника. Ці комерційні

банки повинні ретельно підходити до вибору позичальників; для цього існує

ціла система критеріїв підбору.

Особливе місце, з погляду розвитку вітчизняного виробництва, посідають

кредитні лінії з іноземних фінансових ресурсів, відкриті під гарантії уряду та

НБУ за міждержавними і міжурядовими домовленостями з зарубіжними

країнами та ЄС. Найбільшу частку у відкритих кредитних лініях іноземних

держав під гарантії в Україні становлять кошти Німеччини. Ці кредити йдуть на

закупівлю товарів в іноземних виробників. Кредити за міждержавними

кредитними лініями є в основному товарними, тобто вітчизняні підприємства-

позичальники отримують позику у вигляді товарів, сировини, обладнання та

послуг.

Безумовно, найкращий варіант, щоб іноземні кредити спрямовувались на

розвиток національного виробництва, а їх кошти використовувались на купівлю

товарів у вітчизняних товаровиробників .26

Залучення зовнішніх кредитних ресурсів під гарантії Уряду України та

НБУ є вимушеним кроком. Через економічну нестабільність в нашій державі

закордонні банки, як правило, не ризикують мати справу з українськими

підприємствами на основі прямих зв'язків.

Зовнішній кредит може надаватися як окремому підприємству країни, при

цьому держава виконує роль гаранта, так і держава може бути позичальником.

Спочатку розглянемо умови надання кредитів Міжнародним банком

реконструкції та розвитку (МБРР) для підприємств країни.

Кредитування по лініях МБРР:

Українські банки, що мають відповідні угоди з МБРР, готові надати

українським підприємствам кредит в розмірі від 15 тис. доларів США до 2,25

млн. доларів США в рамках кредитних ліній Світового банку реконструкції і

розвитку (МБРР) на розвиток мікро, малого і середнього бізнесу в рамках

Державної Програми структурної перебудови вугільної галузі.

Вимоги до потенційної компанії-позичальника:

– юридична особа з чисельністю працюючих не більше 500 осіб;

– недержавна форма власності (більше 51% власності належать

приватним юридичним і фізичним особам і контролюється ними);

– сума загальних допроектних активів (на основі ринкової вартості,

без урахування будівель і земельних ділянок) - до 2,5 млн. доларів США;

– юридичні і фактичні адреси зареєстровані в регіонах шахт, що

закриваються (Луганська, Донецька, Волинська, Кіровоградська, Черкаська,

Львівська, Закарпатська, Житомирська і Дніпропетровська області);

– до початку реалізації проекту співвідношення "борг (включаючи

кредит МБРР, що запрошується компанією-позичальником)/ власний капітал"

не повинно бути більше 75/25;

– у процесі реалізації проекту компанія-позичальник повинна

підтримувати значення коефіцієнта обслуговування боргу не менше 1,3/1 і

співвідношення "борг/власний капітал" не більше 75/25.

Вимоги до проекту, що фінансується:27

– проект повинен бути представлений у вигляді професійно

складеного бізнес-плану;

– мінімальна загальна вартість проекту - 20 тис. доларів США,

максимальна вартість - 3 млн. доларів США;

– проектом повинно бути передбачено створення робочих місць для

працевлаштування колишніх шахтарів;

– проект повинен бути обґрунтований з технічної і комерційної точок

зору, а також, в найгіршому випадку, мати позитивну чисту теперішню вартість

при коефіцієнті дисконтування, який рівний загальній вартості кредиту,

вираженій у відсотках за рік, включаючи відсотки, комісії і інші виплати;

– проект повинен бути підготовлений відповідно до стандартів з

охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я і техніки безпеки на

підставі законів і нормативних актів України і вимог МБРР.

Умови фінансування проектів:

1. Сума кредиту - до 75 % від вартості проекту:

мінімальна - 15 000 дол. США;

максимальна - 2 250 000 дол. США.

2. Загальна основна сума кредиту, видана компанії-позичальнику (або

групі взаємозв'язаних компаній) не повинна перевищувати 5 млн. дол. США.

3. Власний внесок в проект компанії-позичальника - не менше 25 %

від вартості проекту.

4. Позичальник повинен мати заплановане накопичення коштів або

збільшення акціонерного капіталу, достатнє для здійснення необхідних витрат

за проектом.

5. Для мікропідприємств, які відповідають всім вищезгаданим

вимогам і загальна сума активів не перевищує 100 000 дол. США - 100%

вартості проекту може фінансуватися за рахунок коштів кредиту.

6. Кредит надається в доларах США тільки для фінансування витрат

на товари і/або послуги зарубіжного або вітчизняного походження виключно

для:28

– довгострокового (до 5 років) фінансування засобів виробництва;

– фінансування постійного оборотного капіталу (до 1 року);

– короткострокового фінансування матеріально-технічних витрат на

виробництво;

– фінансування лізингу [16].

7. Кредит МБРР не надається для:

– рефінансування існуючих зобов'язань компанії-позичальника по

відношенню до уповноваженого банку;

– фінансування внесків до статутних фондів;

– фінансування проектів, пов'язаних з гральним бізнесом,

виробництвом і реалізацією зброї, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв

(більше 15% алкоголю), радіоактивних продуктів, ювелірних виробів,

коштовних і напівкоштовних каменів;

– будівництва житлових споруд;

– фінансування витрат, які створюють загрозу для оточуючих, тобто

виробництво, використання і імпорт яких заборонене згідно законів України

або міжнародних угод, до яких приєдналася Україна.

8. Забезпечення кредиту:

застава (не менше 200 % від суми кредиту) ліквідного майна або майна

третіх осіб. Застава підлягає обов'язковому страхуванню;

гарантії прийнятних банків.

Умови обслуговування кредиту:

1. Вартість кредиту включає річну процентну ставку, яка складає:

– для мікропідприємств, що відповідають вищезгаданим вимогам і

загальна сума активів яких не перевищує 100 000 доларів США, - ставка МБРР

плюс 10,25-13,25% (залежно від виду забезпечення і терміну кредитування);

– для малих підприємств, що відповідають вищезгаданим вимогам і

загальна сума активів яких не перевищує 500 000 доларів США, - ставка МБРР

плюс 7,25-10,25% (залежно від виду забезпечення, терміну кредитування і

фінансового стану підприємства);29

– для всіх інших підприємств, які відповідають вищезгаданим

вимогам, - ставка МБРР плюс 7,25%. Ставка МБРР базується на ставці LIBOR і

спред LIBOR. Процентна ставка залежить від ставки МБРР, тому може

змінюватися протягом дії кредитного договору. Вартість кредиту також

включає єдиноразові комісійні НБУ та банку-кредитора у розмірі 1,125% від

основної суми кредиту.

Також умовами кредитної лінії МБРР передбачена плата за зобов'язання

(резервування) у розмірі 0,75% річних від суми будь-якої невибраної частини

кредиту, починаючи з дати затвердження кредиту НБУ, на основі кількості

днів, коли будь-яка частина кредиту залишається невибраною, і з розрахунку

року в 360 днів.