
- •Ветеринарна санітарія
- •Вступ до навчальної дисципліни
- •Методичні вказівки щодо користування посібником
- •1. Визначення та зміст ветеринарної санітарії, зв'язок її з біологічними та ветеринарними науками
- •2. Коротка історія розвитку ветеринарної санітарії
- •3. Роль ветеринарної санітарії в підвищенні культури виробництва і випуску продукції високої якості
- •4. Ветеринарне законодавство, санітарні норми і правила для підприємств м’ясної і молочної промисловості
- •? Питання для самоконтролю
- •Розділ і. Ветеринарна санітарія
- •Дезінфекція
- •Техніка безпеки при проведенні санітарної обробки
- •Бактеріологічний контроль санітарного стану об’єктів ветеринарного нагляду
- •8. Миття і профілактична дезінфекція на переробних потужностях та агропродовольчих ринках
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторна робота
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •Щільність розчинів їдкого натру
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Короткі відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •1.2. Дезінсекція, дератизація
- •4. Механічний, хімічний та біологічний методи дератизації
- •5. Газова дератизація
- •6. Сучасні методи боротьби з мишоподібними гризунами
- •Сучасні вимоги щодо проведення дезінсекції та дератизації на переробних підприємствах
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Рецепти найпоширеніших отруйних принад для сірих пацюків, г:
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •1.3. Ветеринарно-санітарна техніка
- •1. Аерозольний метод дезінфекції та дезінсекції. Правила та переваги аерозольного методу дезінфекції
- •2. Аерозольні апарати та їх класифікація аерозольних апаратів залежно від технічних характеристик. Влаштування, принцип дії і застосування ветеринарно–санітарних установок та апаратів
- •Інгалятори й портативні розпилювальні установки (диспергатори) індівідуального використання
- •Ручні гідропульти
- •Обладнання для обприскування тварин
- •Аерозольні генератори
- •Спеціальні дезінфекційні машини, установки
- •Дезінфекційні камери
- •? Питання для самоконтролю
- •2.1 Основи епідеміології в м’ясній промисловості
- •Шляхи мікробного обсіменіння м'яса та м'ясних продуктів.
- •? Питання для самоконтролю
- •2.2 Особиста і виробнича гігієна
- •10 Правил миття рук:
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Мікробіологічні показники санітарного стану агропродовольчи об’єктів
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •2.3 Харчові отруєння та їх профілактика
- •1. Поняття про харчові отруєння, харчові токсикоінфекції та токсикози
- •2. Харчові токсикоінфекції та їх профілактика: сальмонельоз
- •3.Токсикоінфекції, що викликаються умовно-патогенними мікроорганізмами
- •Харчові токсикоінфекції, що викликаються клострідіум перфрінгенс.
- •4. Харчові інтоксикації та їх профілактика: ботулізм, стафілококові токсикози
- •? Питання для самоконтролю
- •2.4 Гігієна питної і стічної води
- •? Питання для самоперевірки
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Послідовність виконання завдань
- •Методи очищення стічних вод
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •2 Контроль за якістю води
- •2.5 Гігієна ґрунту і повітря
- •? Питання для самоконтролю
- •2.6 Санітарно-гігієнічні вимоги на транспорті
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Послідовність виконання завдання
- •1. Провести візуальне визначення якості механічної очистки і миття транспортних засобів (автомашини).
- •2. Провести контроль якості дезінфекції автомашини після вигрузки клінічно-здорових тварин.
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •Розділ ііі Саніитарно-гігієнчі вимоги до влаштування підприємств мясної промисловості, до виробництва мяса і м’ясопродуктів, сировини тваринного походження. Ветеринарно-санітарні об’єкти
- •3.1 Ветеринарно-санітарні вимоги до проектування та влаштування підприємств м’ясної промисловості
- •? Питання для самоконтролю
- •3.2 Санітарні вимоги до передзабійної витримки тварин і підготовки їх до забою. Санітарна бійня
- •Підготовка тварин до забою.
- •4. Санітарна обробка скотобази
- •5. Миття і профілактична дезінфекція приміщень, технологічного обладнання та інвентарю санітарної бойні
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •3.3 Санітарні вимоги до забою худоби і обробки туш. Санітарні вимоги до обробки субпродуктів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.4 Порядок переробки м’яса, що підлягає знезараженню
- •? Питання для самоконтролю
- •3.5 Санітарні вимоги до виробництва кишкових фабрикатів, харчових жирів
- •Санітарні вимоги до кишкового цеху
- •Причини псування кишкових фабрикатів
- •Санітарні вимоги до цеху по виробництву харчових жирів
- •Санітарна обробка інвентарю, тари. Особливості гігієни робітників з виробництва харчових жирів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.6. Виробництво медпрепаратів. Переробка крові
- •? Питання для самоконтролю
- •3.7 Санітарні заходи на холодильниках
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.8 Виробництво консервів, ковбас, напівфабрикатів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.9. Санітарні вимоги до обробки нехарчової тваринної сировини та виробництво кормової і технічної продукції
- •6. Санітарна обробка приміщень, технологічного обладнання, інвентарю, інструментів, тари
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.10 Санітарні вимоги при переробці птиці, виробництві яйцепродуктів
- •? Питання для самоконтролю
- •3.11. Санітарні вимоги на агропродовольчих ринках
- •1. Санітарні вимоги до території ринку
- •2. Санітарні вимоги до устаткування та інвентарю
- •3. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •4. Миття і дезінфекція на агропродовольчих ринках
- •? Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 Гігієна і санітарія виробництва молока і молочних продуктів
- •Гігієна і санітарія молочних ферм і устаткування для транспортування молока
- •4. Ознайомлення із первинною обробкою молока та роботою прифермерських лабораторій
- •5. Санітарні вимоги до транспортування молока
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •4.2 Санітарні норми і правила для підприємств молочної промисловості
- •2. Вимоги до водозабезпечення.
- •3. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих, допоміжних і побутових приміщень
- •? Питання для самоконтролю
- •Перелік миючих, миюче-дезінфікуючих та дезінфікуючих засобів, зареєстрованих в Україні для застосування на підприємствах харчової промисловості
- •Концентрати для чистки та дезінфекції поверхонь
- •Опис деяких миючих та дезінфікуючих препаратів для підприємств харчової промисловості (тов «Хімпроект»)
- •Форма журналу обліку дезінфекції, дезінсекції, дератизації
- •На проведення дезінфекції (дезінсекції, дератизації)
- •Форми журналів для потужностей з переробки м’яса
- •Журнал реєстрації приготування миючих розчинів
- •Журнал реєстрації результатів медичного огляду працівників
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуду, апаратури та обладнання
- •Журнал дослідження змивів із поверхонь, інвентаря, обладнання, рук
- •Форма журналу реєстрації проведення санітарних днів
- •Форми журналів для потужностей з переробки молока Журнал реєстрації приготування дезінфікуючих розчинів
- •Журнал реєстрації приготування миючих розчинів
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуди, апаратури та обладнання
- •Журнал якості миття танків
- •Журнал якості миття цистерн (фляг) для перевезення молока
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуду, апаратури та обладнання
- •Журнал дослідження змивів з поверхонь інвентаря, обладнання, рук
- •Форма журналу реєстрації проведення санітарних днів
- •Перелік дезінфікуючих та миюче-дезінфікуючих засобів допущених для санітарної обробки технологічного обладнання, інвентарю та тари молокопереробних підприємств
- •Перелік миючих засобів для санітарної обробки обладнання, інвентарю, тари, транспорту на потужності з переробки риби
- •Перелік дезінфікуючих та миюче-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки обладнання, інвентарю, тари, транспорту на потужності з переробки риби
- •Журнал огляду рук і відкритих частин тіла на наявність гнійничкових захворювань та інших порушень цілості шкіряного покриву
- •Журнал лабораторно-виробничого контролю водопостачання
- •Журнал обліку виявлення і ліквідації аварій та ремонтних робіт на водопроводі та каналізації
- •Вимоги до води
- •Вимоги до санітарної обробки консервних та пресервних банок на потужності з переробки риби
- •Використані джерела
4. Ознайомлення із первинною обробкою молока та роботою прифермерських лабораторій
Первинну обробку молока на фермах проводять згідно з ГОСТУ 46.069-2003 «Молоко коров’яче незбиране. Первинне оброблення, зберігання і транспортування. Основні вимоги».
Первинна переробка і зберігання молока у молочарнях залежно від прийнятої технології здійснюють за такими схемами:
схема 1 – очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в молочних флягах у басейнах з проточною водою або льодово-сольовою сумішшю;
схема 2 – очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в резервуарах-охолоджувачах;
схема 3 – очищення молока фільтруванням у потоці, попереднє охолодження у молокопроводі доїльної установки або пластинчастому охолоджувачі проточною водою до (16±1) °С, остаточне доохолодження і зберігання молока здійснюється у резервуарах-охолоджувачах;
схема 4 – очищення молока фільтруванням, охолодження у пластинчастому охолоджувачі, зберігання в резервуарах-охолоджувачах;
схема 5 – очищення молока відцентровим молокоочищувачем, охолодження у пластинчастому охолоджувачі, зберігання в резервуарах-охолоджувачах.
Первинна обробка і зберігання молока, отриманого від корів з особистих селянських та фермерських господарств, яке закуповують на приймальних пунктах, здійснюють за однією з наведених перших двох схем та зберігають відповідно до вимог ДСТУ 3662.
Надоєне молоко надходить у молочну. Тут спочатку визначають його кількість, а потім проціджують через ватяні фільтри чи фільтри з нетканої полотнини. Для фільтрації використовують вафельну, лавсанову чи фланелеву тканини. У молоці можуть бути механічні домішки (шматочки шерсті, гною, корму, пилу, бруду тощо) і мікрофлора. Тому фільтр можна використовувати для проціджування тільки однієї фляги молока. Тканинні фільтри після використання прополіскують у проточній воді, потім їх, у тому числі і лавсанові, складають у два шари, марлю – в 4 – 6 шарів.
Після закінчення проціджування молока бавовняні тканини перуть у 0,5 %- му теплому розчині дезмолу чи іншого миючого порошку, прополіскують у проточній воді, пропрасовують чи кип'ятять протягом 12 – 15 хв. і висушують. Фільтри з лавсанової тканини після прання занурюють у 1 %-й розчин гіпохлориту натрію чи просвітленого хлорного вапна на 20 хв. Найбільш досконале очищення молока на відцентрових молокоочисниках, які широко застосовують у молочній промисловості. Нормативи витрати фільтруючих тканин розраховані на 100 т молока: ватяні фільтри – 16 кг, марля – 130 м, вафельна тканина – 9, лавсан – 2,5, біла фланель – 9 м.
Профільтроване молоко охолоджують до температури 4 – 6 °С і направляють у резервуари для зберігання. Негайне охолодження молока – основна гігієнічна і протиепідемічна умова підвищення його якості. У неохолодженому молоці відбувається швидкий ріст як молочнокислої, так і шкідливої мікрофлори, у тому числі стафілококів, що виробляють ентеротоксини, які не руйнуються пастеризацією. Тому охолодження молока запобігає швидкому розмноженню в ньому мікроорганізмів. Проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не повинен перевищувати 16 – 20 хв.
Свіжовидоєне молоко після очищення від механічних домішок охолоджують до температури не вище 6 °С не пізніше як через 2 год. після закінчення процесу доїння корів.
За умов доїння корів у переносні доїльні відра проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не повинен перевищувати 20 хв.
Для охолодження молока суб'єкти господарювання використовують близько 25 неуніфікованих систем, що відрізняються застосовуваними холодоагентами і холодоносіями (аміак, R12 і R22 крижана вода, розсіл), способами охолодження (в ємностях, потоці, з акумуляцією холоду і без неї), конструкцією компресорів і їх продуктивністю. Раціональних систем охолодження молока при табірному (пасовищному) утриманні корів не існує. Найбільш простий спосіб – охолодження молока в ємностях: басейнах з льодом і холодною водою (краще проточною). Лід заготовлюють з чистих водойм із розрахунку 1 м3 льоду на 1 т одержуваного молока.
Зберігати молоко при низьких температурах слід в тих ємностях, де воно охолоджувалося. Так, якщо молоко охолоджували у флягах у басейнах, то і зберігати його до відправлення необхідно в цих басейнах. Найкращий спосіб зберігання молока – у спеціальних резервуарах великої місткості (від 1000 до 10000 л) чи охолоджуваних ваннах.
Більшість
патогенних мікроорганізмів добре
розвивається при температурі 18 – 20 °С,
особливо при 35 – 37 °С (температура
людського тіла). Чим нижче температура,
тим повільніше розмножуються
мікроорганізми. При температурі 4 – 6
°С розмноження припиняється. Однак
внаслідок підвищення температури надалі
мікроорганізми знову продовжують
розвиватися. Тому під час короткочасного
зберігання молока на фермах і в процесі
транспортування його обов'язково
потрібно охолодити і зберігати при
температурі не вище 6 °С. Але і при цій
температурі висока якість молока
зберігається лише протягом 18- 20год. У
разі затримки відправлення молока на
завод чи його тривалого транспортування
молоко бажано охолоджувати до 2 – 4°С.
Якість молока в даному випадку зберігається
набагато довше, тому що ріст мікроорганізмів
повністю припиняється. Однак і при цій
температурі період між отриманням
молока і його переробкою не повинен
перевищувати 72 год.
Тривалість зберігання молока у виробників до надходження його для реалізації:
не вище 4° С – 24 год.,
не вище 6° С – 18 год.,
не вище 8° С – 12 год.