4. Миття і дезінфекція на агропродовольчих ринках

По закінченню робочого дня приміщення лабораторії очищають, миють гарячою водою чи миючими засобами: розчином кальцинованої соди з масовою концентрацією 1–2 % або розчином каустичної соди з масовою концентрацією 0,1–0,25 %.

Дезінфекцію проводять щоденно одним із розчинів: освітленим розчином хлорного вапна з умістом 0,5–1 % активного хлору.

Для знезараження робочих поверхонь столів, металевого, дерев’яного інвентарю застосовують наступні гарячі лужні розчини: кальцинованої соди з масовою концентрацією – 0,5–2 %; каустикової соди з масовою концентрацією 0,1–0,2 %; хлораміну з масовою концентрацією 0,8–1 %.

Кожен робочий день необхідно ретельно протирати ручки дверей, поверхню під ними і нижню частину дверей, водопровідні крани гарячою водою з милом і дезінфікувати.

Перед дезінфекцією необхідно провести механічну очистку лабораторних столів, приміщення (полів, стін, інвентарю). Після механічної очистки проводять миття і знезаражування. Після експозиції 30–40 хв усі поверхні, що оброблені дезінфікуючим розчином, промивають теплою водою.

Після миття і дезінфекції лабораторні столи, інструменти ретельно промивають водою до повного видалення миючих і дезінфікуючих засобів (контроль за фенолфталеїном або лакмусовим папером). Після кожної туші столи промивають теплою водою.

Для миття і знежирювання слід використовувати наступні лужні розчини: мильно-содовий; кальцинованої соди з масовою концентрацією 1 – 2 %; каустикової соди з масовою концентрацією 0,1 – 0,2 %.

Профілактичну дезінфекцію здійснюють після миття, знежирювання і ополіскування гарячою водою одним із наступних дезінфікуючих розчинів:

• освітленим розчином хлорного вапна із умістом 0,5 – 1 % активного хлору – за щоденної дезінфекції;

• розчином хлораміну з масовою концентрацією 0,8 – 1 % за дезінфекції металевого обладнання і з масовою концентрацією 1,2 – 1,5 % за дезінфекції дерев’яних об’єктів;

• розчином натрію (калію) гідроксиду з масовою концентрацією 2 – 4 %.

Профілактичну дезінфекцію проводять за двохзмінної роботи лабораторії по закінченню роботи кожної зміни; за однозмінної роботи – по закінченню роботи.

Серветки і рушники для миття і витирання столів, приладів, інвентарю після використання знезаражують кип’ятінням упродовж 15 – 20 хв або дезінфікують в слабих розчинах хлормістких препаратів.

Прибиральний інвентар по закінченню прибирання миють гарячою водою і дезінфікують шляхом занурювання на 3 – 5 хв у дезінфікуючий розчин, після чого споліскують водою.

Профілактичну дезінфекцію здійснюють дезінфікуючими розчинами із розрахунку 0,5 дм³ робочого розчину на 1 м² поверхні.

За використання для проведення санітарної обробки миюче-дезінфікуючих розчинів миття і дезінфекція об’єднується в одну операцію.

У цьому випадку санітарну обробку проводять по схемі:

• механічна очистка;

• обробка миюче-дезінфікуючим розчином;

• промивання водою.

Витрати миюче-дезінфікуючого розчину – 1дм³ на 1 м² поверхні.

Примітка: гарячим вважати воду і розчини за температури 60–80 ºС; теплими – за температури 40–50 ºС.

Для дезінфекції повітря у лабораторії слід застосовувати бактерицидні лампи.

За дезінфекції приміщень спочатку дезінфікуючим розчином зрошують підлогу, потім стіни, столи, інвентар і в завершення повторно зрошують підлогу.

Через 30–40 хв всі поверхні, зрошені дезрозчином, промивають водою.

Для проведення миття і дезінфекції роблять запис в журналі.

Ефективність дезінфекції періодично контролюється державними лабораторіями ветеринарної медицини чи санепідемслужби.

Санітарну обробку ножів, мусатів тощо проводять після обстеження кожної туші. Для цього або після обстеження патологічного процесу на туші чи органах інструменти знежирюють шляхом занурювання на 10 хв у гарячий (60–65ºС) розчин кальцинованої соди з масовою концентрацією 15 %, ополіскують і дезінфікують в дезінфікуючому розчині.

За проведення ветеринарно-санітарної експертизи туш і органів забійних тварин у лікаря-ветсанексперта повинно бути як мінімум 2 набори інструментів (ножі, мусати, розширювачі тощо). Одним він користується, а іншій використовує у разі необхідності заміни під час експертизи туші, або для проведення обстеження наступної туші.