2. Санітарні вимоги до устаткування та інвентарю

Прилавки, столи для продажу сільськогосподарської продукції (м’ясопродуктів, молокопродуктів, меду) покривають нержавіючою сталлю, листами алюмінієвих сплавів та іншими матеріалами, допущеними для вказаних цілей Міністерством охорони здоров’я України. Торгівельний інвентар повинен бути із нержавіючих легкомийних матеріалів і утримуватися в чистоті.

Колоду для розрубки м’яса виготовляють із твердих порід дерева, встановлюють на металеву підставку-хрестовину, бокову поверхню фарбують олійною фарбою. По закінченню роботи її робочу поверхню зачищають ножем і засипають сіллю, а бокову частину миють гарячою водою. По мірі зношування, коли з’являються глибокі зарубки і ритвини, поверхню колоди спилюють.

Інвентар, який використовують при продажу м’яса (лотки, виделки, ножі тощо), необхідно щоденно мити гарячою водою та розчином кальцинованої соди з масовою концентрацією 0,5–1 % або іншими мийними засобами, дозволеними Міністерством охорони здоров’я України.

Для проведення дезінфекції, дератизації, дезінсекції дирекція ринку укладає договори з міським, районним відділеннями госпрозрахункових ветеринарно-санітарних загонів, санепідемстанціями та іншими установами чи особами, які мають ліцензії на проведення таких робіт.

Відповідальність за систематичне проведення дезінфекційних, дезінсекційних і дератизаційних заходів за графіком, погодженим з установами державної ветеринарної медицини і державної санітарно-епідеміологічної служби; за наявність і достатню кількість прибирального інвентарю, мийних та дезінфікуючих засобів, мила для працівників ринку покладається на дирекцію ринку.

Контроль за дотриманням цих вимог здійснюють установи державної ветеринарної медицини та державної санітарно-епідеміологічної служби, в підпорядкуванні яких знаходяться ринки.

3. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень

У приміщеннях лабораторії ветсанекспертизи необхідно постійно дотримуватись порядку і чистоти. Побілку і фарбування стін і стелі здійснюють по мірі їх забруднення, але не рідше 1 раз в рік. За появи плісняви стіни і стелі перед побілкою дезінфікують антисептолом, або використовують побілочну суміш з оксифенолятом натрію, або з іншим фунгіцидним засобом, дозволеним до використання Міністерством охорони здоров’я України. Прибирання приміщень лабораторії слід регулярно, але не рідше одного разу за робочу зміну.

У плані роботи лабораторії слід передбачити санітарні дні для проведення генерального прибирання і дезінфекції приміщень, столів, обладнання, інвентарю, а при необхідності в ці дні проводити біжучий ремонт приміщень, столів приладів тощо.

Біжучу дезінфекцію в оглядовому залі лабораторії ветсанекспертизи влітку проводять щоденно, взимку 3 рази в тиждень. Дезінфекцію побутових приміщень проводять не рідше 1 разу на тиждень.

Загальну профілактичну дезінфекцію і побілку, фарбування робочого приміщення лабораторії, побутових і підсобних приміщень (коридорів, сходів тощо) проводять по мірі їх забруднення, але не рідше 1 разу на 6 місяців.

Перед побілкою поверхні, що уражені пліснявою (стелі, повітряні канали тощо) промивають (зрошують) дезінфікуючим розчином. В якості дезінфікуючого розчину використовують розчин антисептолу, розведеного водою у співвідношенні 1:1, освітлений розчин хлорного вапна з умістом 0,5–1 % активного хлору чи іншого дозволеного розчину Міністерством охорони здоров’я України для цього способу застосування.

У якості засобів для побілки використовують крейду і вапно. Побілку здійснюють за допомогою щітки чи гідропульта (двічі).

Дезінфекцію проводять освітленим розчином хлорного вапна з умістом 2 % активного хлору; гарячим розчином натрію гідроксиду з масовою часткою 2 %, чи дозволеним до використання засобом.

Внутрішню поверхню віконного скла, рами протирають і промивають не рідше одного разу на місяць. Із зовнішнього боку – не рідше двох разів на рік, а в теплу пору року по мірі забруднення.

Стіни, що облицьовані плиткою, а також внутрішні двері не рідше одного разу на тиждень промивають гарячою водою з милом і дезінфікують.