
- •Ветеринарна санітарія
- •Вступ до навчальної дисципліни
- •Методичні вказівки щодо користування посібником
- •1. Визначення та зміст ветеринарної санітарії, зв'язок її з біологічними та ветеринарними науками
- •2. Коротка історія розвитку ветеринарної санітарії
- •3. Роль ветеринарної санітарії в підвищенні культури виробництва і випуску продукції високої якості
- •4. Ветеринарне законодавство, санітарні норми і правила для підприємств м’ясної і молочної промисловості
- •? Питання для самоконтролю
- •Розділ і. Ветеринарна санітарія
- •Дезінфекція
- •Техніка безпеки при проведенні санітарної обробки
- •Бактеріологічний контроль санітарного стану об’єктів ветеринарного нагляду
- •8. Миття і профілактична дезінфекція на переробних потужностях та агропродовольчих ринках
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторна робота
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •Щільність розчинів їдкого натру
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Короткі відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •1.2. Дезінсекція, дератизація
- •4. Механічний, хімічний та біологічний методи дератизації
- •5. Газова дератизація
- •6. Сучасні методи боротьби з мишоподібними гризунами
- •Сучасні вимоги щодо проведення дезінсекції та дератизації на переробних підприємствах
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Рецепти найпоширеніших отруйних принад для сірих пацюків, г:
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •1.3. Ветеринарно-санітарна техніка
- •1. Аерозольний метод дезінфекції та дезінсекції. Правила та переваги аерозольного методу дезінфекції
- •2. Аерозольні апарати та їх класифікація аерозольних апаратів залежно від технічних характеристик. Влаштування, принцип дії і застосування ветеринарно–санітарних установок та апаратів
- •Інгалятори й портативні розпилювальні установки (диспергатори) індівідуального використання
- •Ручні гідропульти
- •Обладнання для обприскування тварин
- •Аерозольні генератори
- •Спеціальні дезінфекційні машини, установки
- •Дезінфекційні камери
- •? Питання для самоконтролю
- •2.1 Основи епідеміології в м’ясній промисловості
- •Шляхи мікробного обсіменіння м'яса та м'ясних продуктів.
- •? Питання для самоконтролю
- •2.2 Особиста і виробнича гігієна
- •10 Правил миття рук:
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Мікробіологічні показники санітарного стану агропродовольчи об’єктів
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •2.3 Харчові отруєння та їх профілактика
- •1. Поняття про харчові отруєння, харчові токсикоінфекції та токсикози
- •2. Харчові токсикоінфекції та їх профілактика: сальмонельоз
- •3.Токсикоінфекції, що викликаються умовно-патогенними мікроорганізмами
- •Харчові токсикоінфекції, що викликаються клострідіум перфрінгенс.
- •4. Харчові інтоксикації та їх профілактика: ботулізм, стафілококові токсикози
- •? Питання для самоконтролю
- •2.4 Гігієна питної і стічної води
- •? Питання для самоперевірки
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Послідовність виконання завдань
- •Методи очищення стічних вод
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •2 Контроль за якістю води
- •2.5 Гігієна ґрунту і повітря
- •? Питання для самоконтролю
- •2.6 Санітарно-гігієнічні вимоги на транспорті
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Послідовність виконання завдання
- •1. Провести візуальне визначення якості механічної очистки і миття транспортних засобів (автомашини).
- •2. Провести контроль якості дезінфекції автомашини після вигрузки клінічно-здорових тварин.
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •Розділ ііі Саніитарно-гігієнчі вимоги до влаштування підприємств мясної промисловості, до виробництва мяса і м’ясопродуктів, сировини тваринного походження. Ветеринарно-санітарні об’єкти
- •3.1 Ветеринарно-санітарні вимоги до проектування та влаштування підприємств м’ясної промисловості
- •? Питання для самоконтролю
- •3.2 Санітарні вимоги до передзабійної витримки тварин і підготовки їх до забою. Санітарна бійня
- •Підготовка тварин до забою.
- •4. Санітарна обробка скотобази
- •5. Миття і профілактична дезінфекція приміщень, технологічного обладнання та інвентарю санітарної бойні
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •3.3 Санітарні вимоги до забою худоби і обробки туш. Санітарні вимоги до обробки субпродуктів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.4 Порядок переробки м’яса, що підлягає знезараженню
- •? Питання для самоконтролю
- •3.5 Санітарні вимоги до виробництва кишкових фабрикатів, харчових жирів
- •Санітарні вимоги до кишкового цеху
- •Причини псування кишкових фабрикатів
- •Санітарні вимоги до цеху по виробництву харчових жирів
- •Санітарна обробка інвентарю, тари. Особливості гігієни робітників з виробництва харчових жирів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.6. Виробництво медпрепаратів. Переробка крові
- •? Питання для самоконтролю
- •3.7 Санітарні заходи на холодильниках
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.8 Виробництво консервів, ковбас, напівфабрикатів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.9. Санітарні вимоги до обробки нехарчової тваринної сировини та виробництво кормової і технічної продукції
- •6. Санітарна обробка приміщень, технологічного обладнання, інвентарю, інструментів, тари
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.10 Санітарні вимоги при переробці птиці, виробництві яйцепродуктів
- •? Питання для самоконтролю
- •3.11. Санітарні вимоги на агропродовольчих ринках
- •1. Санітарні вимоги до території ринку
- •2. Санітарні вимоги до устаткування та інвентарю
- •3. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •4. Миття і дезінфекція на агропродовольчих ринках
- •? Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 Гігієна і санітарія виробництва молока і молочних продуктів
- •Гігієна і санітарія молочних ферм і устаткування для транспортування молока
- •4. Ознайомлення із первинною обробкою молока та роботою прифермерських лабораторій
- •5. Санітарні вимоги до транспортування молока
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •4.2 Санітарні норми і правила для підприємств молочної промисловості
- •2. Вимоги до водозабезпечення.
- •3. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих, допоміжних і побутових приміщень
- •? Питання для самоконтролю
- •Перелік миючих, миюче-дезінфікуючих та дезінфікуючих засобів, зареєстрованих в Україні для застосування на підприємствах харчової промисловості
- •Концентрати для чистки та дезінфекції поверхонь
- •Опис деяких миючих та дезінфікуючих препаратів для підприємств харчової промисловості (тов «Хімпроект»)
- •Форма журналу обліку дезінфекції, дезінсекції, дератизації
- •На проведення дезінфекції (дезінсекції, дератизації)
- •Форми журналів для потужностей з переробки м’яса
- •Журнал реєстрації приготування миючих розчинів
- •Журнал реєстрації результатів медичного огляду працівників
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуду, апаратури та обладнання
- •Журнал дослідження змивів із поверхонь, інвентаря, обладнання, рук
- •Форма журналу реєстрації проведення санітарних днів
- •Форми журналів для потужностей з переробки молока Журнал реєстрації приготування дезінфікуючих розчинів
- •Журнал реєстрації приготування миючих розчинів
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуди, апаратури та обладнання
- •Журнал якості миття танків
- •Журнал якості миття цистерн (фляг) для перевезення молока
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуду, апаратури та обладнання
- •Журнал дослідження змивів з поверхонь інвентаря, обладнання, рук
- •Форма журналу реєстрації проведення санітарних днів
- •Перелік дезінфікуючих та миюче-дезінфікуючих засобів допущених для санітарної обробки технологічного обладнання, інвентарю та тари молокопереробних підприємств
- •Перелік миючих засобів для санітарної обробки обладнання, інвентарю, тари, транспорту на потужності з переробки риби
- •Перелік дезінфікуючих та миюче-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки обладнання, інвентарю, тари, транспорту на потужності з переробки риби
- •Журнал огляду рук і відкритих частин тіла на наявність гнійничкових захворювань та інших порушень цілості шкіряного покриву
- •Журнал лабораторно-виробничого контролю водопостачання
- •Журнал обліку виявлення і ліквідації аварій та ремонтних робіт на водопроводі та каналізації
- •Вимоги до води
- •Вимоги до санітарної обробки консервних та пресервних банок на потужності з переробки риби
- •Використані джерела
Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
знати
ветеринарно – санітарні вимоги до приміщень і устаткування жирового цеху;
засоби і методи санітарної обробки приміщень і устаткування жирового цеху;
вміти
визначати санітарно – гігієнічний стан технологічного обладнання жирового цеху;
готувати дезинфікуючі і миючі розчини для санітарної обробки технологічного обладнання жирового цеху.
Завдання додому: тема «Виробництво медпрепаратів. Переробка крові»; конспект лекцій.
3.6. Виробництво медпрепаратів. Переробка крові
Ветеринарно-санітарні вимоги до сировини для виробництва медичних препаратів.
Санітарні вимоги до приміщення, технологічного обладнання для виробництва медичних препаратів.
Санітарно-гігієнічні вимоги при переробці крові.
Основні терміни і поняття: кров, шланги для збирання крові, дефібрінатори, установка В2-ФСК для збирання крові.
Ветеринарно-санітарні вимоги до сировини для виробництва медичних препаратів
Для виробництва медичних препаратів тваринного походження використовують ендокринну, ферментну і спеціальну сировину, від якості якої залежить біологічна активність органопрепаратів. Тому до сировини для лікувальних препаратів ставлять високі ветеринарно-санітарні вимоги:
с
ировину збирають лише від клінічно-здорових тварин, що пройшли ветеринарно-санітарну експертизу;
не використовують сировину з патологічними змінами, прирізами інших тканин, забруднену;
кожен вид сировини збирають в окремий посуд і обробляють окремо для попередження зниження біологічної активності;
тривалість первинної обробки сировини (до консервування) не повинна перебільшувати 1 год., а для деяких залоз (підшлункової, щитовидної та ін.) - не більше 15-30 хв.;
для первинної обробки використовують інструмент і обладнання, виготовлені з матеріалів, що не впливають на біологічну активність сировини;
первинну обробку проводять при низькій температурі (не вище 15°С);
зберігають ендокринну сировину при температурі не вище 15°С і відносній вологості 35% не більше 6 місяців;
виготовляють лікувальні препарати лише при суворому дотриманні санітарно-гігієнічного режиму виробництва.
Санітарні вимоги до приміщення, технологічного обладнання для виробництва медичних препаратів
Для виготовлення медичних препаратів виділяють окреме виробниче приміщення: з добрим освітленням і вентиляцією, з холодним і гарячим водопостачанням.
Щоденно проводять вологе прибирання приміщень і профілактичну дезінфекцію хлорактивними препаратами.
Столи, кювети, відра та ін. миють по мірі забруднення і дезінфікують хлорактивними препаратами; інвентар та інструмент після промивання можна дезінфікувати насиченою парою або кип'ятінням у воді.
Профілактичну дезінфекцію посуду, технологічного обладнання проводять щоденно 0,2%-им розчином хлораміну, 0,5%-им розчином перекису водню та іншими дозволеними розчинами.
Для механічного очищення, миття і дезінфекції використовують різні засоби і методи в залежності від виду сировини і готової продукції, а також від конструкції обладнання.
Для санітарної обробки реактора, трубопроводів і дозувально-розливочного автомата використовують 0,3% розчин, що містить 0,15% кальцинованої соди, 0,75% їдкого натру.
Після кожної термічної обробки і вивантаження сировини реактор промивають теплою водою за допомогою капронової щітки з довгою ручкою і ополіскують холодною водою; трубопроводи промивають теплою водою. Потім реактор через трубопроводи заповнюють мийно-дезінфікуючим розчином.
Час витримки розчину в реакторі, трубопроводах і дозувально-розливочних автоматах не менше 3-х годин. Потім його зливають, а систему промивають теплою водою протягом 10-15 хв., доки змивна вода не стане нейтральною (по фенолфталеїну). Закінчують санітарну обробку дезінфекцією гострою парою.
Дозувально-розливочні автомати після роботи розбирають, промивають теплою водою з милом йоршами, потім - проточною теплою водою і дезінфікують гострою парою 10-20 хв. Один раз в місяць всі частини автомата додатково миють гарячою водою з харчовою содою. Бункер автоматів протирають марлевою серветкою, змоченою в 96° етиловому спирті.
Суперцентрифугу після роботи розбирають, очищують і промивають теплою водою з капроновою щіткою. Один раз в тиждень частини центрифуги дезінфікують.
З'єднувальні шланги щоденно по закінченню роботи знімають, промивають водою і пропарюють гострою парою.
Тару для медичних препаратів миють і стерилізують в спеціальній мийній машині. Флакони замочують на 1-2 год. в теплій воді, промивають на пляшкомийній машині, ополіскують холодною водою, вкладають в корзини (горлом вниз), стерилізують 30 хв. в автоклаві при 120°С і охолоджують.
Коркові пробки 10-12 хв. миють в теплій воді, обробляють гострою парою 10-15 хв. і охолоджують.
Фляги миють теплою водою з капроновими щітками, пропарюють гострою парою 3-5 хв., закривають щільно кришки і витримують до охолодження.
Приміщення дезінфікують розчинами хлораміну, дихлорізоцианурату натрію, перекису водню.
Порожнинний ніж перед миттям розбирають, миють теплою водою, далі гарячим лужним розчином за допомогою капронових йоршів і стерилізують 15-20 хв. гарячою водою або парою (1000С).
Шланги для збирання крові миють, очищають від крові за допомогою йоршів з довгими ручками і дезінфікують в розчині хлорактивних препаратів (0,1-0,2% р-ну хлораміну, хлорного вапна з 0,3-0,5% активного хлору).
Інвентар для збирання крові і дефібрінатори миють холодною водою за допомогою щіток і дезінфікують гострою парою 3-5 хв. або розчинами хлорактивних препаратів.
Трубопроводи, по яких проходить кров, не рідше 2-х раз в зміну промивають холодною, а потім гарячою водою. По закінченні роботи їх дезінфікують. Один раз в тиждень трубопроводи стерилізують гострою парою, 20-30 хв.
Установку для виробництва харчового альбуміну після миття дезінфікують розчином хлораміну або освітленим і профільтрованим розчином хлорного вапна; що містить 0,3% активного хлору і потім промивають водою до повного видалення залишків хлору.
Установка В2-ФСК для збирання крові. Перед початком роботи систему і баки для збирання крові промивають гарячою водою, дезінфікують і ополіскують. Безрозбірну обробку здійснюють автоматично після звільнення кожного бака.
Дезінфекцію проводять:
освітленим і профільтрованим розчином хлорного вапна, що містить 0,2-0,3% активного хлору;
1% розчином хлораміну;
мийно-дезінфікуючим розчином, що містить 0,3-0,4% їдкого натру.
Якщо в одному з баків виявиться кров від тварини, що має інфекційне захворювання, то після її зливання і направлення на технічну переробку всю систему і бак дезінфікують згідно інструкції щодо даного захворювання.
По закінченню роботи, після звільнення системи і баків, їх промивають водою до видалення залишків крові і дезінфікують не менше 15 хв. шляхом циркуляції перелічених розчинів. Потім всю систему промивають водою і прибирають робоче місце.
Санітарно-гігієнічні вимоги при переробці крові
Кров клінічно-здорових тварин стерильна. Але під час збирання і обробки кров обсіменяється мікроорганізмами.
Джерела обсіменіння крові:
інструменти для знекровлення;
тара для збирання крові;
кровопроводи;
дефрібринатори.
Для зменшення мікробного обсіменіння крові при знекровленні і переробці крові дотримуються таких санітарних вимог:
на стравохід накладають лігатуру для попередження забруднення крові вмістом передшлунків;
збір крові на харчові і медичні цілі проводять за допомогою порожнинного ножа;
після знекровлення п'яти тварин порожнинний ніж змінюють на стерильний;
тара для збирання крові повинна бути продезінфікована;
в одну ємкість збирають кров не більше ніж від 5-10 голів великої рогатої худоби або 10-20 голів свиней;
зібрану кров не передають на переробку до одержання ветеринарного висновку;
заборонено передавати на переробку для харчових і медичних потреб кров від хворих тварин, кров з невластивим запахом і кольором;
харчову кров передають до місць переробки в умовах, що виключають її забруднення;
процес переробки крові проводять як можна швидше, так як кров є добрим поживним середовищем для розвитку мікроорганізмів;
при переробці крові дотримуються встановлених режимів;
при зберіганні готової продукції створюють умови, що попереджають мікробне забруднення і знижують розвиток мікроорганізмів;
на всіх ділянках збирання і переробки крові підтримують належні санітарно-гігієнічні умови;
робочі дотримуються правил особистої гігієни.
Ділянка збирання харчової крові повинна бути оснащена пристроями для миття і дезінфекції порожнинних ножів з шлангами, фляг та іншого інвентарю і обладнання для збирання і первинної обробки крові. Приміщення по переробці крові повинні відповідати встановленим санітарним нормам. Сушарка харчового альбуміну забезпечується власними вентиляційними пристроями. Притічне повітря, що подається в сушарку, попередньо очищають на фільтрі.
Не допускають зустрічних потоків сировини і готової продукції, а також сполучення цих приміщень з цехом по виробництву технічної і кормової продукції.
Доступ сторонніх осіб в приміщення цеху заборонений.
Робочі місця, інвентар, інструменти, руки робітників систематично миють і видаляють забруднення.
По закінченні зміни проводять санітарну обробку приміщення, обладнання, інвентарю, тари.