3. Роль ветеринарної санітарії в підвищенні культури виробництва і випуску продукції високої якості

Ветеринарна санітарія має важливе значення для підвищення санітарної культури виробництва і створення оптимальних гігієнічних умов технології переробки тварин з метою виробництва м'яса, молока, м'ясних і молочних продуктів і тваринної сировини, благополучних у санітарному відношенні.

Патогенні і умовно-патогенні мікроорганізми можуть паразитувати в організмі людини і тварини, тривалий час виживають на різних об'єктах зовнішнього середовища, викликають псування м'яса, м'ясопродуктів, сировини тваринного походження. Вони можуть переноситися комахами, гризунами через брудні руки і спецодяг робітників, обладнання та інструменти, тару, повітря, воду.

Тому перед санітарією в м'ясній промисловості ставляться такі основні завдання:

• забезпечення населення м'ясом і м'ясними продуктами високої санітарної якості при високій санітарній культурі виробництва;

• профілактика інфекційних та інвазійних хвороб серед людей і тварин;

• проведення заходів щодо профілактики цих захворювань за межами підприємств м'ясної промисловості;

• розробка заходів з охорони природи від накопичення в ній патогенної і умовно патогенної мікрофлори і хімічних засобів.

Контроль санітарного стану виробництва здійснює відділ виробничо-ветеринарного контролю (ВВВК) підприємства. В обов’язки працівників цього відділу входить:

• визначення стану здоров'я забійних тварин під час приймання та утримання на м'ясокомбінаті;

• ветеринарно-санітарна експертиза в ході технології переробки тварин і виробництва м'ясопродуктів;

• контроль відповідності продукції стандартам і технічним умовам;

• контроль виконання санітарних і ветеринарних вимог до території, будівель, споруд, технологічного обладнання і технологічного процесу переробки худоби і виробництва продукції, правил особистої гігієни;

• контроль виконання інструкції по миттю і профілактичній дезінфекції і Ветеринарного законодавства на підприємствах м’ясної і птахопереробної промисловості;

• охорона оточуючого середовища (водоймищ, ґрунті, повітря та інших об'єктів) від забруднень рідкими і твердими викидами виробництва і збудниками заразних хвороб.

На основі санітарних правил, вимог та інструкцій на підприємствах розробляють графік проведення санітарно-гігієнічних заходів контролю якості миття і дезінфекції технологічного обладнання, інвентарю, інструментів з вказанням дати і конкретних виконуючих.

Ці графіки узгоджують з начальником ВВВК і їх затверджує директор підприємства.

Відповідальність за організацію виконання санітарно-гігієнічних заходів, миття і дезінфекцію об'єктів несе адміністрація (майстер, начальник цеху і т. д.), а працівники ВВВК контролюють правильність проведення цих заходів і проводять ветеринарно-санітарну експертизу м’яса і м’ясопродуктів.

4. Ветеринарне законодавство, санітарні норми і правила для підприємств м’ясної і молочної промисловості

Всі ветеринарно-санітарні заходи необхідно проводити у відповідності з інструкціями і правилами Ветеринарного законодавства і Ветеринарного статуту, діючими санітарними правилами на підприємствах м’ясної промисловості, Інструкцією по миттю і профілактичній дезінфекції на підприємствах м'ясної промисловості; правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів.

Виконання цих нормативних документів дозволяє:

• попередити розповсюдження збудників заразних хвороб за межі м'ясокомбінатів з транспортом, стічними водами, гноєм, з одягом провідників худоби і працівників м'ясокомбінатів;

• утримувати в хорошому санітарно-гігієнічному стані виробничі приміщення, технологічне обладнання, інвентар, інструмент, санітарний і спеціальний одяг працівників м'ясокомбінатів;

• виконувати правила особистої гігієни та здійснювати профілактику захворювань працівників м'ясопереробних підприємств зооантропонозами - хворобами, які передаються від тварин до людини;

• випускати продукцію гарантованої санітарної якості.