Тема 1. Риторика як навчальна дисципліна та специфічна сфера практичної діяльності

1. Роль риторики усучасному світі. Функції риторики.

2. Предмет і закони риторики.

3. Основи ораторського мистецтва.

4. Види красномовства та сфери його застосування.

5. Історія розвитку риторики.

Роль риторики усучасному світі. Функції риторики

Мета освіченої людини:

1. красиво говорити і легко спілкуватись,

2. активно слухати,

3. реально й вагомо впливати мовленим словом.

Сучасні тенденції:

1. в умовах активної й масштабної інформатизації суспільства зростає кількість і популярність професій із посиленою комунікативною відповідальністю.

2. риторичну освіченість вимагають управлінська та дипломатична, юридична та політична, міжнародна та адміністративна, торговельна та медична, наукова, освітянська й інші сфери.

Завдання риторики:

1. навчитися краще і легше думати,

2. точно і правильно висловлювати думки,

3. ефективно спілкуватися, розуміти співрозмовників,

4. активно впливати на слухачів і схиляти їх на користь своєї думки,

5. впевнено виступати публічно,

6. коректно дискутувати, переконливо спростовувати.

7. впевнено почувати себе в усіх життєвих та професійних ситуаціях, коли треба або повідомити, поінформувати, проаналізувати, підбити висновки, висловити власну точку зору, пояснити, скритикувати, або ефективно спілкуватися у різних форматах (діалог, полілог, "круглий стіл"),

8. організовувати та креативно скеровувати свою мисленнєво-мовленнєву діяльність

9. доцільно використовувати методи аргументування.

10. вдосконалення комунікативного простору у професійно-діловій сфері,

11. посилення комунікативної інтуїції,

12. підвищення рівня культури вербального спілкування і культури мовлення

Риторика - гуманітарна, лінгвокультурологічна, наука про закони ефективної організації мисленнєво-мовленнєвої діяльності, норми і правила цивілізованого, якісного, переконливого мовлення за різних ситуацій навчального, життєвого і професійного спілкування.

Риторика - регулятивна і стабілізуюча сила культури в суспільстві, що прагне цивілізовано регламентувати комунікативний простір, ефективно організувати мисленнєво-мовленнєву діяльність, консолідувати норми та правила спілкування й культури переконання для різних комунікативних ситуацій

Ораторське мистецтво є прикладною дисципліною, яка являє собою комплекс знань, умінь і навичок оратора стосовно підготовки й проголошення переконуючої промови.

Ораторське мистецтво — це діяльність, спрямована на переконання аудиторії засобами живого слова. Ораторське мистецтво — це мистецтво впливу на слухачів.

Риторика — це теорія ораторського мистецтва, красномовство — вміння говорити красиво.

М.М. Сперанський визначав красномовність як «дар потрясати душі». А.Ф. Коні розрізняв поняття «красномовність» і «ораторське мистецтво». Перше він розумів як «дар слова, що хвилює й притягує слухача красотою форми, яскравістю образів і силою точних висловів», тобто як уміння говорити грамотно, переконливо».

Риторичний ідеал - гармонія трьох складників:

1. мовлення і спілкування.

2. доцільність, інформативність,

3. доброчинність.

Ціннісна парадигма риторики як навчальної дисципліни випливає з її історичної, соціальної та гуманітарної ролі і визначається гармонійною організацією мовленнєвих цілей, комунікативних форм та її ієрархізованих функцій:

1. функції техніки (мистецтва) переконання,

2. функції настанови,

3. функцій філологічної науки,

4. функцій моралі, культури.

Основними функціями ораторського мистецтва виступають:

1. конструктивна (формулювання думок),

2. комунікативна (функція передачі інформації і організації взаємодії),

3. емотивна (вираз ставлення людини до того, про що вона говорить),

4. функція впливу на інших під час спілкування, переконання аудиторії та моделювання спілкування.

Щоб виконати ці функції, юрист має знати, що саме його співбесідники (або широка аудиторія) хочуть почути, з чим вони неодмінно не погодяться; які слова найкращим чином можуть подіяти на слухачів; які конкретні засоби використовуються для найкращого впливу.