Риторика / Копия тести

розквіт риторики, названою згодом неориторикою, починається з:

1. з 80- х років XX ст

2. з 60-х років XX ст.

3. з початку XXI ст.

4. з кінця XIX ст..

комплексність, інтегративність, системність, прикладна спрямованість, моральна зумовленість, універсальність – це ознаки:

1. риторики

2. красномовства

3. стилістики

4. граматики

закони організації та управління мисленнєво-мовленнєвої діяльності – викреслити зайве:

1. концептуальний,

2. моделювання слухацької аудиторії,

3. стратегічний,

4. тактичний,

5. оперативний

6. мовленнєвий

закон риторики, який формує і вдосконалює вміння всебічно аналізувати предмет дослідження і вибудовувати систему знань про нього:

1. концептуальний закон,

2. закон моделювання слухацької аудиторії,

3. стратегічний закон,

4. тактичний закон,

5. мовленнєвий закон.

сучасна риторика як наука і навчальна дисципліна поділяється на такі основні розділи – викреслити зайве:

1. риторичний канон,

2. ораторія,

3. еристика,

4. етнориторика,

5. все перелічене є розділами риторики.

основні категорії риторики:

1. риторичний логос,

2. ораторія,

3. еристика,

4. риторичний пафос,

5. риторичний канон,

6. риторичний етос.

за все життя «пересічний українець» говорить:

1. п’ять років,

2. два з половиною роки,

3. дев’ять місяців.

найпростішою мовою за своїм складом є:

1. ескімоська мова

2. гавайська мова

3. мова чиппева (північноамериканських індійців)

найскладнішою мовою за своїм складом є:

1. ескімоська мова,

2. гавайська мова,

3. мова чиппева (північноамериканських індійців.

найбільш розповсюдженою на Землі є:

1. китайська мова,

2. англійська мова,

3. індійська мова (хінді та урду).

автор промов для офіційних осіб:

1. коучер

2. копірайтер

3. спичрайтер

риторика як теорія ораторського мистецтва, "цариця всіх наук" зародилася у:

1. Стародавньому Римі,

2. Середньовічній Італії,

3. США 18 століття,

4. Давній Греції.

зумів перетворити риторику на мистецтво, зрівнявши її за силою та красою з поезією:

1. Коракс,

2. Лісій,

3. Горгій,

4. Протагор,

5. Сократ.

єдиний давньогрецький твір, який дійшов до нашого часу в достатньо цілісному вигляді і в якому розглядаються судові промови, особистісні якості оратора, технічні сторони риторики:

1. «Риторичні настанови» Квінті ліана,

2. «Риторика» Арістотеля,

3. «Риторика» Демосфена.

автором сентенції "Заговори, щоб я тебе розпізнав (упізнав, побачив)" є:

1. Сократ,

2. Платон,

3. Аристотель,

4. Цицерон.

перші слов'янські керівництва з красномовства з'явилися у:

1. XVI ст

2. XVII ст

3. XVIII ст.

найдавнішою з вітчизняних риторик, що дійшли до нашого часу, є:

1. "Риторика", яка була перекладом з латини давньоруською мовою підручника німецького гуманіста П.Меланхтона,

2. "Слово о Законе и Благодати" митрополита Іларіона,

3. "Золоте слово Святослава",

4. "Поучение" Володимира Мономаха.

автором першого українського друкованого підручника з риторики є:

1. Володимир Маномах,

2. Иоаникій Галятовський,

3. Феофан Прокопович,

4. Михайло Сперанський.

риторичний логос – це:

1. об'єктивна аргументованість,

2. доцільна емоційність,

3. доброчинність.

риторичний пафос – це:

1. об'єктивна аргументованість,

2. доцільна емоційність,

3. доброчинність.

риторичний етос – це:

1. об'єктивна аргументованість,

2. доцільна емоційність,

3. доброчинність.

діатричний тип мовлення – це мовлення:

1. інформувальне,

2. аргументувальне,

3. епідейктичне,

4. гедоністичне,

5. поетичне,

6. художнє.

іронія, градація, інверсія, антитеза, метафора, порівняння, перифраза – це:

1. риторичний логос,

2. засоби мовної виразності,

3. ораторія,

4. еристика.

вміння правильно, точно й виразно передавати свої думки вербальними (словесними) засобами – це:

1. аргументація,

2. культура мовлення,

3. ораторія.

метафори, порівняння, епітети, персоніфікація – це:

1. торопи,

2. елементи промови,

3. засоби мовної виразності.