2.4 Методичні вказівки по розробці третього розділу курсової роботи

Третій розділ має включати розробку конкретних, прикладних пропозиції по поліпшенню стану об'єкту аналізу (1 розділ) на підставі проведеного аналізу в 1 розділі та розроблених теоретичних можливостей поліпшення трудових показників (2 розділ), з конкретним обґрунтуванням, розрахунками і порівнянням стану об'єкта аналізу до реалізації пропозицій і після з указівкою відхилень. Тобто аналіз (1розділ) вказує на ті можливості і проблеми, що треба вирішувати в трудовій та соціально-трудовій сфері об’єкту, що аналізується, а другий розділ (теоретичний) дає вибір серед інструментів (шляхів та можливостей поліпшення конкретних сфер), що практично застосовувались на інших підприємствах або теоретично можуть бути застосовані на даному об’єкті аналізу з метою покращення його діяльності у соціально-трудовій сфері. Таким чином тертий розділ повинен безпосередньо бути пов’язаним з першим та другим розділами на яких він має ґрунтуватися.

Важливо зауважити, що пропозиції не можуть бути по тим сферам чи напрямкам трудової та соціально-трудової сфер діяльності підприємства, що не були проаналізовані в розділі аналізу (1 розділі), тобто, ще раз необхідно підкреслити, що пропозиції повинні бути ґрунтовними (базуватися на аналізі (1 розділ) та дослідженні можливих шляхів покращання трудової та соціально-трудової сфер діяльності підприємства (2 розділ)). Наприклад, не проаналізувавши нормативи, що встановлені на підприємстві, не можуть надаватися пропозиції по їх вдосконаленню (зміні, упорядкуванню тощо).

Треба підкреслити, що пропозиції мають бути логічно та економічно обґрунтовані за допомогою логічного та послідовного опису самої пропозиції за для сприйняття її суті та розрахунків та зрівняння стану об’єкту аналізу до (тобто останній період що аналізується у першому розділі) і після пропозицій (прогноз) по основним показникам, що аналізувались у першому розділі. Всі данні, що використовуються при розрахунках повинні бути ґрунтовні та з необхідними поясненнями (бажано детально, з урахуванням здорового глузду та обсягу розділу).

Не повинно бути не підтверджених (теорією з курсу, прикладами, розрахунками) тверджень, тим паче, що слугують базою економічної ефективності пропозиції. Наприклад, продуктивність праці в результаті запровадження заходів, що пропонуються, зросте на 10% - таке твердження не є ґрунтовним, необхідно доказати що саме на 10% зросте продуктивність в результаті таких заходів, що пропонуються (тобто, як вказано вище, теорією з курсу, прикладами, розрахунками).

Повинно застосовувати принцип приросту додаткових вигід, що прогнозується отримає підприємство в результаті впровадження, заходів, що пропонуються.

Аналіз показників необхідно проводити згідно з вимогами до аналізу (дивись вимоги до розділу 1 курсової роботи) але не потрібно повторювати аналогічні елементарні розрахунки другого розділу, формули не повинні приводитись двічі (якщо формула була вже раніше наведена – необхідно тільки зробити на неї посилання згідно з її номером і потім проводити розрахунки).

Матеріал повинен бути систематично, зрозуміло викладено, показники необхідно згрупувати в таблицю або таблиці (таблиця 2.23).

Таблиця 2.23 - Форма таблиці, що пропонується, для зрівняння показників звітного періоду і прогнозного (в результаті реалізації пропозицій)

Показник	Звітний період	Прогнозний період	Відхилення
			абсолютне	відносне
Випуск товарної продукції у вартісному вираженні, тис.грн. (ВП)
Середньоспискова чисельність робочих, чол.. (Чр)
…

Прогнозний період може бути не один – на розсуд студента з урахуванням здорового глузду. Тобто показники, згідно з розрахунками, можуть бути викладені в формі таблиці 2.24 або прогноз може бути на декілька років. Таким чином, спочатку розглядається прогноз показників підприємства без урахування пропозицій (тобто як розвивалось би підприємство без впровадження заходів, що пропонуються, або (та) з урахуванням заходів, що планує реалізувати само підприємство у прогнозному періоді) та з урахуванням пропозицій (тобто як буде розвиватися підприємство, якщо реалізувати на ньому, заходи, що пропонуються).

Таблиця 2.24 - Форма таблиці, що пропонується, для зрівняння показників звітного періоду і двох прогнозних (без урахування і з урахуванням пропозицій)

Показник	Звітний період	Прогнозний період		Відхилення прогнозного періоду з урахуванням пропозицій від звітного		Відхилення прогнозних періодів
		без урахування пропозицій	з урахуванням пропозицій	абсолютне	відносне	абсолютне	відносне
1	2	3	4	5=4-2	6=5/2	7=4-3	8=7/3
Випуск товарної продукції у вартісному вираженні, тис.грн. (ВП)
Середньоспискова чисельність робочих, чол.. (Чр)
…

Використання двох прогнозних періодів (таблиця 2.24) є кращім варіантом виконання роботи.

В роботі необхідно визначити показники економічної ефективності.

Сенс ефективного здійснення господарських процесів полягає в одержанні максимальної віддачі від вкладених у ту чи іншу сферу діяльності засобів, тобто отримання максимум доходу при мінімумі витрат.

Економічний ефект є абсолютним показником. Сутність полягає у визначенні суми коштів, що підприємство додатково отримає в результаті реалізації пропозицій, тобто перевищення додаткових прибутків від запропонованих заходів над додатковими витратами на реалізацію запропонованих заходів.

Економічний ефект може бути розрахований за формулами 2.94, 2.95:

Е_е =ЧП-І, (2.94)

де, ЧП – чистий прибуток, що отримає підприємство в результаті впровадження заходів, що пропонуються;

І – витрати (інвестиції, додаткові вкладення коштів) на реалізацію на підприємстві заходів, що пропонуються (які принесли вище вказаний ЧП).

За умови виникнення економії по собівартості продукції і включення в собівартість продукції прогнозного періоду витрат на впровадження заходів, що пропонуються (економічним ефектом є економія витрат):

Е_е =С_з-С_п, (2.95)

де, С_з – собівартість продукції у звітному періоді (до впровадження заходів);

С_п – собівартість продукції у прогнозному періоді (після (в результаті) впровадження заходів, що пропонуються, що вплинули на собівартість), тобто витрати на реалізацію заходів, що пропонуються, входять до собівартості продукції (таким чином немає потреби їх додатково вичитати з отриманої економії), наприклад, витрати на підвищення заробітної платні, якщо вони є заходом, що пропонується (або безпосередньо пов’язані з заходами, що пропонуються).

Економічна ефективність визначається як співвідношення результатів і витрат (формула 2.96):

, (2.96)

де, Р – результати, тобто додаткові вигоди, що отримує підприємство в результаті реалізації пропозицій;

І – витрати (інвестиції, додаткові вкладення коштів) на реалізацію на підприємстві заходів, що пропонуються (які принесли вище вказані результати).

Найбільш узагальнюючим результатом (Р) є економічний ефект, що отримує підприємство в результаті реалізації заходів, що пропонуються але при зіставленні з Е_н (нормативним коефіцієнтом річної економічної ефективності) як результат (Р) приймається чистий прибуток (ЧП), тобто не потрібно вичитати витрати (І), що пов’язано з економічною сутністю Е_н. Як результат (Р) може бути прийнята зміна показника, на зміну на краще якого і було спрямовано заходи по підвищенню ефективності, наприклад, підвищення продуктивності праці за рахунок підвищення кваліфікацій працівників (тобто підвищення продуктивності – це результат (Р), а витрати на підвищення кваліфікації – це витрати на реалізацію заходу (І)). Але, все ж таки, найбільш прийнятною та в найбільшій степені демонстративною є економічна ефективність розрахована з використанням в якості результату (Р) приросту прибутку (ЧП).

Таким чином, в залежності від методики розрахунку (тобто що приймається за результат) можливо виділити такі види ефективності:

1. ефективність, що показує скільки отримано чистого прибутку (ЧП) на кожну грошову одиницю витрат на впровадження заходів (І);

2. ефективність, що показує скільки отримано додатково чистого прибутку після покриття витрат на впровадження заходів на кожну грошову одиницю витрат впровадження заходів (тобто скільки становить ефект з кожної гривні витрат на впровадження заходів);

3. ефективність, що показує який приріст показника, на зміну на краще якого було спрямовано заходи по підвищенню ефективності приходиться на кожну гривню витрат.

Таким чином, переважно повинні використовуватись у розрахунках економічної ефективності перший і другий види ефективності, що вище вказані. При застосуванні того чи іншого виду ефективності повинно бути вказано яку саме ефективність визначено і що собою означає отримане значення ефективності.

Термін окупності розраховується для визначення тривалості періоду повернення коштів, що витрачені на реалізацію заходу, тобто коли (через скільки періодів) сума чистих грошових надходжень (чистого прибутку) від реалізації запропонованих заходів стане рівною витратам, що витрачено на реалізацію даних заходів. Він розраховується за формулою 2.97, що дає приблизне значення терміну окупності:

, (2.97)

де, І – це витрати на реалізацію запропонованих заходів по підвищенню ефективності діяльності;

ЧП_ср – середньорічний чистий прибуток, що отримає підприємство в результаті впровадження заходів, що пропонуються.

Більш точно термін окупності визначається співставленням наколеної величини чистих грошових надходжень (чистого прибутку) від реалізації запропонованих заходів з витратами, що витрачено на реалізацію даних заходів, тобто коли (через скільки періодів) сума чистих грошових надходжень (чистого прибутку) від реалізації запропонованих заходів стане рівною витратам, що витрачено на реалізацію даних заходів.

Розраховане значення економічної ефективності заходів, що пропонуються, порівнюється з нормативним коефіцієнтом річної економічної ефективності Е_н. Для різних сфер та економічних умов господарювання, різних підприємств (що визначають власні критерії ефективності) Е_н може мати різне значення, але одне з найбільш розповсюджених та таких що застосовуються є значення Е_н=0,15. Тобто це означає, що кожна гривня витрат на реалізацію заходів, що запропоновані, повинна приносить не менш ніж 15 копійок чистого прибутку у рік або з іншого боку термін окупності не повинен перевищувати 1/0,15, що дорівнює 6,67 років.

З використанням Е_н може розраховуватись річний економічний ефект (Е_ер), середньорічний економічний ефект (Е_еср) за формулами 2.98, 2.99:

Е_ер=ЧП_р-І*Е_н, (2.98)

де, Е_р – річний економічний ефект від впровадження заходів, що запропоновані;

ЧП_р – річний чистий прибуток від реалізації заходів, що запропоновані;

І – це витрати на реалізацію запропонованих заходів по підвищенню ефективності діяльності;

Е_н – нормативний коефіцієнт річної економічної ефективності;

Е_еср=ЧП_ср-І*Е_н, (2.99)

де, ЧПср – середньорічний чистий прибуток, що отримає підприємство в результаті впровадження заходів, що пропонуються.

Якщо ми маємо дані про термін експлуатації запропонованих заходів (проектів) та середньорічний чистий прибуток від заходів (проектів), тобто можемо визначити накопичену суму чистого прибутку за весь термін експлуатації проекту, то може бути розраховано економічний ефект та ефективність запропонованих заходів (проектів) в цілому, тобто за весь термін експлуатації таких заходів (проектів).

Результати розрахунків економічної ефективності зводяться в таблицю по формі, що пропонується (таблиця 2.25).

Таблиця 2.25 - Форма таблиці, що пропонується для зведення результатів розрахунку показників економічної ефективності

Показник	Од.виміру	Значення
Витрати на реалізацію запропонованих заходів по підвищенню ефективності діяльності, І
“Результати, тобто додаткові вигоди, що отримує підприємство в результаті реалізації пропозицій” – тут повинно бути чітко визначено, що за результати отримує підприємство (наприклад, приріст чистого прибутку в результаті реалізації пропозицій), Р
Економічний ефект (може річний або обидва (тобто річний та загальний)), Ее, Еер, Ееср
Економічна ефективність (може річна або обидві (тобто річна та загальна)), Е
Термін окупності, То
Термін експлуатації заходів (проектів)