1. Загальні вимоги

1.1 Вимоги до структури курсової роботи

Дослідження за темою курсової роботи розпочинаються зі складання плану. При його розробці необхідно виходити з того, що виконання окремих розділів і підрозділів слід розглядати з позиції розкриття теми в цілому. Тому структура плану має бути логічною, а питання - взаємопов’язані.

У загальному вигляді курсова робота повинна мати таку структуру:

- реферат;

- зміст;

- вступ;

- основна частина, яка складається з 3 обов’язкових розділів:

- перший розділ: Теоретико-методологічні засади фінансового обліку …. (об’єкт, актуальність обраної теми);

- другий розділ: Фінансовий облік господарських операцій на підприємстві (практична частина);

- третій розділ: Пропозиції щодо: 1) проблемних питань обліку об’єкта, розглянутого в теоретичній частині; 2) доречності господарських операцій з практичної частини та їх вплив на результати діяльності підприємства; 3) провести порівняльний аналіз Балансу.

- висновок;

- список використаної літератури;

- додатки (за необхідності).

1.2 Вимоги до змісту курсової роботи

Титульна сторінка оформлюється за формою НК-04-11 (Додаток А).

Тема курсової роботи, зазначена у виданому завданні.

Реферат повинен відображати інформацію у такій послідовності (Додаток Б):

- обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків;

- кількість використаних джерел;

- об’єкт дослідження;

- актуальність теми;

- мета роботи;

- завдання, які треба вирішити для досягнення мети;

- методи дослідження;

- основні результати;

- прогнозні пропозиції щодо можливих напрямів розвитку.

Далі наводиться перелік ключових слів (5 – 15) написаних прописними літерами у називному відмінку в рядок через кому (назва “Перелік ключових слів” не пишеться).

Зміст подається на наступному після реферату аркуші. Він містить назви всіх розділів і підрозділів з прийнятою в роботі нумерацією (Додаток В).

Вступ – обґрунтування актуальності вибраної теми, її сутність і значення, визначається мета роботи, завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети. Вказується об’єкт, предмет дослідження (Додаток Г).

Основна частина курсової роботи складається із трьох розділів.

Перший розділ – Теоретико-методологічні засади фінансового обліку:

• перелік та аналіз законодавчо-нормативної бази;

• огляд сучасного стану обліку на підставі літературних та наукових джерел;

• теоретичні та практичні основи обліку (основні вимоги П(С)БО, характеристика рахунка, типові проводки, практичні приклади необхідних розрахунків, синтетичний та аналітичний облік, відображення в фінансовій звітності);

Другий розділ - Фінансовий облік господарських операцій на підприємстві (практична частина).Можливий план другого розділу:

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Баланс підприємства на початок звітного періоду

2.3 Журнал господарських операцій за звітний період

2.4 Облікові регістри (розрахункові відомості, Журнали та Відомості)

2.5 Головна книга

2.6 Фінансова звітність

Третій розділ- Пропозиції щодо: 1) проблемних питань обліку об’єкта, розглянутого в теоретичній частині; 2) доречності господарських операцій з практичної частини та їх вплив на результати діяльності підприємства; 3) провести порівняльний аналіз Балансу (як окремі господарські операції вплинули на залишки статтей балансу (позитивні або негативні зміни)), чи варто було здійснювати окремі операції. При аналізі коефіцієнти розраховувати не треба.

Повинен відображати ставлення студента до досліджуваного питання на даному підприємстві, критично оцінити дану проблему в системі бухгалтерського обліку, в розрізі нормативних документів, проявити схильність до розробки конкретних пропозицій, уміння обґрунтувати ці пропозиції.

Висновкиє заключним етапом курсової роботи, в якому студент коротко викладає результати проведених досліджень.Висновки містять найбільш важливі узагальнення та практичні рекомендації, одержані в роботі, які висвітлюють рівень вирішення проблеми, що досліджується, та її значення для використання на практиці. Висновки розміщуються на окремому аркуші у вигляді пронумерованих абзаців. Висновки повинні мати об'єктивний, лаконічний, конкретний характер, відображати встановлені закономірності, режими, умови, практичні рекомендації. Бажано, щоб висновки не нагадували анотацію або реферат з перерахуванням обсягів виконаної роботи та її досягнень, не слід також вживати умовну форм утверджень (додаток Д).

При написанні висновків необхідно стежити за тим, щоб вони давали відповідь на завдання, які визначені у Вступі. Висновки краще нумерувати арабськими цифрами. Таке викладення дає змогу не узгоджувати окремі висновки між собою.

Логічно викласти основні результати досліджень і ефективність розроблених пропозицій, узгоджуючи наступний абзац з попереднім.

Список використаних літературних джерелповинен складатися з літератури, безпосередньо використаної при виконанні курсової роботи (кількість джерел 30). Літературні джерела слід розміщувати таким чином: спочатку законодавчі акти (закони, укази, постанови, державні та галузеві стандарти тощо), а потім інші джерела в алфавітному порядку за прізвищем автора, а якщо автор відсутній – то за першою буквою назви літературного джерела. Приклад посилань на літературні джерела та складання списку літератури наведені в додатку Е.

Додатки до роботи включають (за необхідністю) подання допоміжного матеріалу, для більшої повноти сприймання роботи в цілому. До додатків включають:

• першоджерела інформації (оперативна бухгалтерська та фінансова звітність);

• додаткові ілюстрації або таблиці;

• ілюстрації та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ та ін.

Додатки оформляються як продовження роботи на її наступних сторінках, або окрема частина, розташовуються додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи.

Кожен додаток починається з нової сторінки й повинен мати заголовок, надрукований вгорі великими літерами симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовками великими літерами друкується слово “Додаток___”.

Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. ін. Додатки мають спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо додаток складається з двох і більше сторінок, то на другій, третій і т.д. сторінках роблять таку позначку “Продовження додатку А” (В, Г і т.д.). Позначку “Продовження додатку…“ (вказують букву додатку, який необхідно продовжити) розміщують по правому краю сторінки (Додаток Д).