- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Лабораторна робота № 1. Моделювання явища
- •1. Лабораторна робота № 1
- •1.1 Короткі теоретичні відомості
- •1.2 Опис лабораторної установки
- •3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •5. Контрольні запитання
- •2. Лабораторна робота № 2
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.2 Опис лабораторної установки
- •2.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •2.5 Контрольні запитання
- •3. Лабораторна робота № 3
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1 Існуючі методи визначення вологості газового потоку
- •3.1.2 Визначення показників вологого газу за допомогою I – d (х) –діаграми
- •3.2 Опис лабораторної установки
- •3.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •3.5 Контрольні запитання
- •4. Лабораторна робота № 4
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4.1.1 Визначення запиленості газів прямим методом
- •4.2 Опис лабораторної установки
- •4.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •4.5 Контрольні запитання
- •5. Лабораторна робота № 5
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.2 Порядок виконання лабораторної роботи
- •5.2.1 Методика розрахунку висоти підйому димової хмари
- •5.2.2 Приклад розрахунку висоти підйому димової хмари
- •5.2.3 Завдання для розрахунку підйому димової хмари
- •5.4 Контрольні запитання
- •Рекомендована література
4.2 Опис лабораторної установки
Для виміру запиленості газового потоку в лабораторній роботі використають наступні прилади:
- пилезабірну трубку;
- пилевловлюючий пристрій ( алонж, АФА фільтр);
- прилад для визначення витрати газу (реометр, ротаметр);
- повітродувка, компресор;
- шланги гумові вакуумні;
- засоби виміру температури (термометр);
- секундомір;
- аналітичні ваги;
- пневмометрична трубка;
- мікромонометр;
- U-образний рідинний манометр;
- барометр.
Для виконання необхідних замірів необхідно за вказівками викладача зібрати установку для відбору пилу методом зовнішньої фільтрації як показано на мал. 4.3, не вводячи трубку в газохід.
Зібрану систему перед початком відбору проб необхідно перевірити на герметичність: при роботі аспіруючого пристрою надійно герметизувати вхідний отвір зонда. При герметичності системи відбору проб через 10 - 30с поплавок ротаметра повинен вказувати на нуль витрати газу.
З'єднання зонду для відбору проб з фільтроутримувачем необхідно виконувати встик за допомогою коротких відрізків з'єднувальних трубок. Надходження аспірованого газу до фільтроутримувача через гумові трубки не допускається.

1 – газохід; 2 – кінцевик пилезабірної трубки; 3 – з’єднувальна трубка;
4 – рукоятка для утримання зонда; 5 – фільтроутримувач.
Мал. 4.3 - Схема лабораторної установки
До проведення вимірів запиленості пилегазового потоку необхідно виконати розрахунок діаметра вхідного отвору пилезаборної трубки, тобто діаметр кінцевика:
,
(4.1)
де d - діаметр вхідного перетину трубки, мм;
w - швидкість потоку газу в газоході, м/с;
, (4.2)
де QГ - об'ємна витрата газу, що надходить у пилезабірну трубку, дм3/хв.;
,
(4.3)
де QР - об'ємна витрата газу, що проходить через ротаметр, дм3/хв.;
Ра - барометричний тиск, мм.рт.ст.;
Рст - статичний тиск газу в газоході, мм.рт.ст.;
tр - температура газів перед ротаметром, °С;
Рр - розрідження газу в ротаметрі, мм.рт.ст.;
tГ - температура газу в газоході, °С;
р - щільність газу, що відбирається, за показниками ротаметра;
т - щільність газу, при якій тарувався ротаметр, звичайно т = 1,2кг/м3.
4.3 Порядок виконання лабораторної роботи
Перш ніж приступити до виміру запиленості газів необхідно заміряти або розрахувати і отримані результати замірів занести до табл. 4.2.:
1) Температуру газу. Температуру газового потоку вимірюють термометром у безпосередній близькості від місця, де вимірюють інші параметри, але не далі одного еквівалентного діаметра газоходу від місця, де виконується вимірювання швидкості газопилового потоку.
2) Статичний тиск газу в робочій точці й витратомірі. Вимірюють за допомогою мікроманометра та U-образного рідинного манометра.
3) Швидкість газопилового потоку.
4) Діаметр газоходу.
5) Температуру навколишнього повітря.
6) Атмосферний тиск.
Попередньо зважений на аналітичних вагах з точністю до 1·10-4 паперовий фільтр установлюють у фільтротримачі. Включають живильник.
На пилезабірну трубку нагвинчують кінцевик з діаметром, що відповідає розрахунковому (формула 4.1), і трубку поміщають у газохід, орієнтуючи носик суворого проти руху газового потоку, як показано на мал. 4.3.
Таблиця 4.2 - Параметри, що визначаються при відборі проб
|
Назва параметра |
Позначення |
Одиниця вимірювання |
Величина |
|
1. |
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
n. |
|
|
|
Після установки пилезабірної трубки вмикають вентилятор, кранами грубого й тонкого регулювання встановлюють по витратомірі задану витрату газу і одночасно включають секундомір. Відразу ж після початку відбору газу варто занести в табл. 4.3 назву й місце відбору проби, номер проби, об'ємну витрату газу, тривалість відбору, температуру, атмосферний тиск.
Розрахунок запиленості газу виконується за формулою, г/м3
,
(4.4)
де G - приріст ваги фільтра після відбору проби газу, мг;
q0 – об’єм газу , що відбирається за нормальних умов, л/хв;
-
тривалість виміру, хв.
Таблиця 4.3 - Результати вимірів запиленості пилегазового потоку
|
Місце відбору проби |
Номер проби |
Витрата газу |
Час відбору |
Температура газу |
Рат |
Маса ,г | |
|
Чистого фільтру |
Запиленого фільтру | ||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.4 Зміст звіту
У звіті повинно бути:
Мета роботи.
Короткі теоретичні відомості.
Схема лабораторної установки та її опис.
Таблиці 4.2 - параметрів, що визначаються при відборі проб, та 4.3 - результатів вимірів та розрахунків.
Висновок.
