Загальні вимоги до проекту
Для виконання курсового проекту студент отримує від керівника індивідуальне завдання. Проект складається з трьох розділів. Приклад оформлення титульного аркушу наведено в додатку А, зміст проекту – в додатку Б.
Вимоги до оформлення тексту: шрифт – 14 пт, інтервал – 1,5; в таблицях – шрифт –12 пт, інтервал – 1. Загальний обсяг проекту – 30-50 сторінок формату А4.
Розділ і. Теоретичні аспекти проблеми дослідження.
Перший розділ курсового проекту складається з 3 підрозділів теоретичного характеру та містить загальну інформацію зібрану із літературних джерел про досліджувану проблему. В цьому розділі слід викласти суть досліджуваної проблеми та ступінь її сучасної розробки, узагальнення існуючих концепцій, визначити дискусійні аспекти, невирішені питання і проблеми теоретичного, методичного та прикладного характеру, розглянути еволюцію підходів до їх вирішення, обґрунтувати теоретичні основи обраної теми. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.
Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти в подальших розділах дипломної роботи.
Розділ іі. Оцінка та математичне моделювання екологічного стану об’єкту дослідження
Другий розділ курсового проекту складається із двох підрозділів. Для проведення аналізу екологічного стану об'єкту дослідження (пункт 2.1 курсового проекту), керівник видасть індивідуальне завдання, на основі якого проводитимуться всі подальші розрахунки.
У таблиці 2.1 наводяться динаміка забруднення об'єкту дослідження за три роки. Перші три стовпчики (цифрові дані викидів та скидався забруднюючих речовин по роках) наводяться відповідно до отриманого індивідуального завдання. Останні два стовпчики розраховуються за допомогою електронних таблиць MS Excel:
безпосередньо динаміка забруднення у відсотках розраховується за формулою Д= Вк*100/Вп,
де Вк – забруднення об'єкту дослідження на кінець періоду (у 2013 р.);
Вп – забруднення об'єкту на початку періоду дослідження (у 2011 р.).
в середньому за три роки розраховується за допомогою функції середнє значення (СРЗНАЧ);
значення ‘Всього по області’ розраховується шляхом використання функціі СУММ.
Таблиця 2.1.
Динаміка забруднення об’єкту дослідження
Житомирської області за 2011-2013 рр.
|
Райони |
2011 р. |
2012 р. |
2013 р. |
2013 р до 2011 р., % |
В середньому за три роки |
|
Андрушівський |
|
|
|
|
|
|
Баранівський |
|
|
|
|
|
|
Бердичівський |
|
|
|
|
|
|
Брусилівський |
|
|
|
|
|
|
Вол.-Волинський |
|
|
|
|
|
|
Ємільчинський |
|
|
|
|
|
|
Житомирський |
|
|
|
|
|
|
Коростенський |
|
|
|
|
|
|
Коростишівський |
|
|
|
|
|
|
Лугинський |
|
|
|
|
|
|
Любарський |
|
|
|
|
|
|
Малинський |
|
|
|
|
|
|
Народицький |
|
|
|
|
|
|
Нов.-Волинський |
|
|
|
|
|
|
Овруцький |
|
|
|
|
|
|
Олевський |
|
|
|
|
|
|
Попільнянський |
|
|
|
|
|
|
Радомишльський |
|
|
|
|
|
|
Романівський |
|
|
|
|
|
|
Ружинський |
|
|
|
|
|
|
Червоноармійський |
|
|
|
|
|
|
Черняхівський |
|
|
|
|
|
|
Чуднівський |
|
|
|
|
|
|
Всього по області |
|
|
|
- |
- |
|
В середньому по області |
|
|
|
- |
- |
Примітка. Всі розрахункові дані (динаміку, суми та середні по районам і по області в цілому) необхідно зображувати заокруглюючи до сотих. (Формат ячеек>Число>Числовой> Число десятичных знаков – 2)
Після таблички слід навести аналіз отриманих даних: у яких районах Житомирської області обсяги забруднення мали найбільші зміни (збільшення або зменшення); як змінилися обсяги забруднення в середньому по області за останні три роки; які райони є найменш забрудненими, та чи мають перспективи запровадження органічного сільського господарства; у яких районах спостерігається найвищий рівень забруднення об'єкту природи.
Після таблички наводяться гістограма: “Рис. 2.1 динаміка забруднення об'єкту дослідження за три роки”. Гістограма (стовпцепа діаграма) призначена для графічного відображення висловив даних. Діаграми будують за допомогою команди, Яків називається Майстер діаграм. Дану команду можна запустити двома способами:
командами з меню Вставка > Диаграмма;
Натиснувши кнопку Мастер Диаграмм на панелі Стандартная.
Діаграма будується у декілька кроків:
Оберіть тип і вигляд діаграми (Гістограма);
Задайте діапазон з даними (обсяги забруднення об'єкта дослідження за три роки, індивідуальне завдання студента);
Задайте параметри (підписи, легенду) діаграми.
Рис. 2.1. Динаміка забруднення об’єкту дослідження