З літератури сша

Ернест Міллер Хемінгуей (1899-1961) ( 3 год )

„Старий і море”

Життєвий і творчий шлях письменника, вплив його особистості та доробку на сучасників. Хемінгуеївський „герой кодексу сильна самотня людина; її здатність постояти за себе, прагнення незалежності й свободи, цінування дружби й кохання. Новаторство прози Хемінгуея: лаконізм („телеграфний стиль”), відвертість сповідей від першої особи, „принцип айсберга”.

„Старий і море”. Філософсько-символічний сенс сюжету. Оспівування волі, мужності, героїзму буденного життя людини. Показ драматичних суперечностей людського буття: його осмисленості й абсурдності, його перемог і поразок, величі й слабкості, його протистояння природі та єдності з нею. Сенс фіналу повісті. Особливості хемінгуеївського стилю.

Теорія літератури. Поняття про повість-притчу. Поглиблення поняття про підтекст.

2. Проза поза межами західного світу

Огляд (1 год)

Своєрідність японської літератури: збереження в ній національної традиції. („Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабати) та її взаємодія з філософськими й художніми здобутками західної культури („Людина-Коробка” Кобо Абе). „Література відлиги” в Росії (А.Вознесенський, Є.Євтушенко, Б.Окуджава та ін.). Розквіт латиноамериканської літератури (творчий доробок Х.Л.Борхеса, Г.Гарсія Маркеса, Х.Кортасара та ін.).

З латиноамериканської літератури

Габріель Гарсіа Маркес (нар. 1928 р.) ( 3 год )

„Стариган із крилами”

Творчість Г. Гарсіа Маркеса – одна з найяскравіших ілюстрацій «магічного реалізму».

«Стариган із крилами». Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним бачення в оповіданні. Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми. Своєрідність образу янгола: його безпорадність і терпимість до людей, спорідненість з людською природою. Особливості людського ставлення до янгола. Сенс фіналу та назви оповідання. Спрощення фантастичних елементів з побутовими деталями – характерна ознака художнього світу твору.

Теорія літератури. Поняття про «магічний реалізм».

3. Оновлення західного театру 1950-1980 рр. (5 год)

Огляд (2 год)

Модерністські й неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. Драма-притча як форма відгуку на сучасні історичні події та актуальні питання духовного буття (М.Фріш, Ф.Дюрренматт). Вплив екзистенціалістських ідей на драму другої половини ХХ ст. „Театр абсурду” як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його розквіту у 50-60 рр. Абсурд – центральна категорія нової драматургічної естетики, його морально-філософський сенс. Характерні ознаки абсурдистської драми, її найяскравіші представники (Е.Йонеско, С.Беккет та ін.).

Або:

Фрідріх Дюрренматт (1921-1990) (3 год)

Художнє дослідження феномена влади – філософсько-етичне підґрунтя драматургії автора. Викриття «законів» конформістського мислення, розриву між науково-технічним прогресом та моральним страхом людства.

«Гостина старої дами». Алегорично-моральний сенс сюжету драми. Проблема ціни життя окремої людини, спокутування боргів минулого, права сили у світі духовного досвіду боргів минулого, права сили у світі духовного досвіду повоєнної Європи. Критика влади грошей у конформістському суспільстві. Художня своєрідність твору (гротеск, умовність, символіка).

Або:

З французької літератури

Найважливіші ознаки театру Ежена Йонеско (1909-1994) (3 год): руйнація звичної логіки дії, відсутність характерів, абсурдність діалогів, гра слів, широке використання гротеску. Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного суспільства – провідна тема Йонескових п’єс.

«Носороги». Символічний сенс сюжету. Сатирично-гротескне змалювання процесу «омасовлення» людей. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Система образів драми. Сенс центральної метафори.

Теорія літератури. Поняття про «театр абсурду».

Рекомендована література для додаткового читання: С. Беккет. „Чекаючи на Годо”, Е. Йонеско «Носороги», Ф. Дюрренматт «Гостина старої дами».

4. Постмодернізм (6 год)

Огляд

Постмодернізм як один з найзначніших напрямків мистецтва кінця ХХ ст., соціоісторичні, філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вияв у художній літературі. Мультикультуризм. Фемінізм. Основоположні принципи постмодерністської поетики; найяскравіші представники постмодерністської прози (У. Еко, Дж. Фаулз, Дж. Барт, Дж. Хеллер, І. Калвіно, П. Зюскінд, К. Рансмайр, М. Кундера, М. Павич, Й. Бродський та ін.).

Теорія літератури. Поняття «постмодернізм».

Рекомендована література для додаткового читання: М.Кундера. „Невимовна легкість буття”, М.Павич. „Хазарський словник”, П. Зюскінд «Запахи» або «Історія одного вбивці», У. Еко «Ім’я троянди», «Маятник Фуко», К. Рансмайр « Останній світ» (ключові епізоди одного з творів).

5. Світова література межі ХХ – ХХІ ст. (4 год)

Огляд

Загальна характеристика сучасного літературного процесу. Глобалізація як важливий чинник актуального літературного процесу. Основні тенденції в сучасній літературі. Література і мас-медіа. Література і кіно. Література і комп’ютерні технології. Пріоритети сучасного світового книжкового ринку.

Осмислення досвіду різних генерацій другої половини ХХ ст., культурної пам’яті, пошуків ідентичності, ґендерних стосунків та ін. провідні теми актуального літературного життя. Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Паоло Коельо, Італо Калвіно, Харукі Муракамі та ін.