„Злочин і кара”

Життєвий і творчий шлях письменника. Філософські, етичні й естетичні засади та гуманістичний пафос його творів.

„Злочин і кара”. Зображення краху індивідуалістичного свавілля, руйнівних наслідків моральної вседозволеності. Суперечливість „теорії” Раскольникова. Соціальний, моральний і філософський сенс бунту героя. Проблеми пошуків духовних орієнтирів та морального вибору; осмислення шляхів „сильної особистості” та „маленької людини”. Ствердження християнських цінностей у творі. Система образів роману, значення і символіка його назви. Поліфонізм роману.

Теорія літератури. Визначення поняття «роман» і його різновидів; поняття про філософський, морально-психологічний роман, поліфонізм.

Лев Толстой (1828-1910) (5 год)

„Анна Кареніна”

Життєвий і творчий шлях. Філософсько-етичні й творчі пошуки письменника, його громадська діяльність.

Роман „Анна Кареніна” – художнє дослідження сімейних стосунків. Образи-характери роману, пластичність змалювання і психологічна глибина. Суперечливий образ Анни Кареніної. Автобіографічна складова образу Левіна. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю. «Діалектика душі» толстовських героїв.

Теорія літератури. Поняття про внутрішній монолог, паралелізм.

І.Тургенєв (1818 - 1883) ( 4 год )

„Батьки і діти” – роман про представника молодого покоління 60-х років ХІХ ст. „Філософські диспути” Базарова і Кірсанових. Новий тип „героя часу” в романі, широта його інтересів і усвідомлення життєвої мети. Складність образу головного героя, студента-медика, майбутнього вченого-природознавця. Причини самотності героя. Оцінка Базарова в літературній критиці.

Місце Тургенєва в світовій літературі.

Теорія літератури. Поняття про стиль письменника.

Антон Чехов (1860-1904) ( 4 год )

„Іонич”, „Ротшильдова скрипка”

Життєвий і творчий шлях письменника. Зображення трагізму „дрібниць життя” в оповіданнях А.Чехова. Викриття штучності людських почуттів, проявів бездуховності й вульгарності. Змалювання психологічно складних прагнень героїв до духовного самовиявлення. Образ лікаря у творах А. Чехова. Художні особливості оповідань: роль символічної деталі, психологічного підтексту, відкритого фіналу. Лаконізм чеховської прози.

Теорія літератури. Поняття про символічну деталь, підтекст, відкритий фінал.

2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини – другої половини хіх ст. (1 год)

Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії сер. ХІХ ст.

Нові грані романтичного поетичного світу в творчості «пізніх» романтиків (Ш. Бодлера, В. Вітмена, Ф. Тютчева). Принципи «чистого мистецтва» у поезії (групи «Парнас», А. Фета).

Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Поняття про декаданс.

З російської літератури

Федір Тютчев (1803-1873) (2 год)

„Silenium”. „Іще горить в душі бажання…”.

Ф.Тютчев – пізній романтик. Змалювання трагізму людського існування на тлі універсального природного життя. Космізм образів природи. Трагічна забарвленість теми кохання.

Афанасій Фет (Шеншин) (1820-1892) (2 год)

„Я прийшов до тебе, мила…”. „Шепіт…ніжний звук,

зітхання…”.

А.Фет – представник „чистого мистецтва” в російській поезії. Естетично натхненне переживання злиття людини зі світом природи; замріяність і схвильованість – характерні риси ліричного героя. Музичність вірша, детальність і витонченість пейзажних картин у творах А. Фета.

Рекомендована література для додаткового читання: М.Некрасов. М.Емінеску. Н.Бараташвілі. А.Церетелі. З віршів на вибір.

З літератури США

Волт Вітмен (1819-1992) (2 год)

Зі збірки „Листя трави” (на вибір)

Особливості творчого розвитку В.Вітмена. Характер зв’язків його лірики з контекстом американської літератури та філософії середини ХІХ ст. Історія створення збірки „Листя трави”.

„Листя трави”. Національний характер поезії В.Вітмена, втілений у ній пафос формування молодої американської нації. Розкриття теми єдиного людства, соціальної і природної рівності усіх форм буття. Космічна масштабність подій природного, соціального, духовного життя. Нові засади бачення й зображення людини.

Теорія літератури. Поняття про верлібр.

З французької літератури

Шарль Бодлер (1821-1867) (2 год)

Зі збірки „Квіти зла”(на вибір)

Ш.Бодлер – пізній романтик і предтеча символізму. Пристрасні пошуки краси в оточені вульгарного буржуазного існування - стрижень збірки „Квіти зла”. Роль „діалогу з Данте” у викритті вад бездуховного суспільства та „внутрішнього пекла” ліричного героя. Проблема взаємин краси й зла. Трактування предметних образів як „видимих проявів” душевних рухів. Філігранність поетичної техніки.

ІІ. Література на межі ХІХ-ХХ ст.

Доба „кризи гуманістичної культури”. Декадентські настрої та їх відбиток у мистецтві. Формування нових художніх напрямів і течій. Натуралізм. Імпресіонізм. Неоромантизм. Символізм – один з найзначніших напрямків у літературі останньої третини ХІХ-ХХ ст. Філософсько-естетичні засади європейського символізму, його видатні представники (П.Верлен, А.Рембо, С.Малларме, Лотреамон, М. Метерлінк).

Поезія

З французької літератури

Поль Верлен (1844-1896) ( 1 год )

„Поетичне мистецтво”, „Осіння пісня”, „Сентиментальна прогулянка”, „Так тихо серце плаче”.

„Поетичне мистецтво” П.Верлена – віршований маніфест символізму. Заперечення у творі раціонально-реалістичного художнього мислення; ствердження принципу музичності поезії, настанови на „вираження невимовного”, передачу спонтанної уяви. Картини сутінок буття, настрій задумливого суму - провідні мотиви верленівських поезій. Система „відповідностей” між світом природи й внутрішнім світом ліричного героя у верленівських „пейзажах душі”, їх насиченість символами. Верленівський кольоропис. Імпресіоністичні елементи.

Теорія літератури. Поняття про символізм як художній напрям. Поглиблення поняття про символ, сугестія.

Артюр Рембо (1854-1891) ( 1 год )

„Моя циганерія”. „Голосівки”. „П’яний корабель”.

Своєрідність творчого розвитку поета. Настрій захопленості вільною волею, сп’янілої насолоди життям, анархічного бунту проти усталеності буржуазної діяльності – емоційне підгрунтя поезій Рембо. Змалювання духовних поривань ліричного героя-відщепенця й мандрівника; прагнення осягнути універсальне буття світу. Особливості зображення матеріальних речей та динамізму природного життя в поезіях. „Голосівки” – яскравий зразок символістського пошуку “відповідностей” між різними началами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту.

Роман ранньомодерністської доби

Огляд (1 год)

Оновлення європейського роману. Зображення зовнішнього світу крізь призму свідомості з її потрясіннями, імпульсивними реакціями на події та “пригодами” в романі “Голод” К.Гамсуна. Новаторське висвітлення теми кохання, перебування „природної людини” в лоні природи; неоромантичні та імпресіоністичні тенденції в романі „Пан” К.Гамсуна (оглядово).

З англійської літератури

Оскар Вайльд (1854-1900) ( 4 год )

„Портрет Доріана Грея”

Віддзеркалення декадентської доби в особистості й долі О.Вайльда. Естетизм як провідний принцип світогляду й художньої творчості письменника.

„Портрет Доріана Грея” – пам’ятка декадентської доби. Втілення різних аспектів естетизму в образах Доріана Грея, лорда Генрі та Безіла. Етико-філософський сенс центрального конфлікту краси й моралі. Своєрідність тема кохання у творі. Символічні значення портрета. Елементи імпресіоністської техніки. Вайльдівські парадокси.

Теорія літератури. Поняття про естетизм, інтелектуальна проза, парадокс.

Роберт Льюїс Стівенсон (1850 – 1894) ( 2 год ) – видатний англійський письменник, засновник і теоретик неоромантизму, літературний критик, поет. Проблеми добра і зла у творах Стівенсона. Образ Генрі Джекіла, доктора медицини, в оповіданні „Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда”. Захоплюючий сюжет, майстерність показу подій. Застереження від необачних вчинків.

Теорія літератури. Поняття про неоромантизм.

Артур Ігнатіус Конан Дойл (1850 – 1930) ( 2 год ) – англійський письменник, автор популярних детективних і науково-фантастичних творів, публіцист, лікар. Талант захоплюючого оповідача, життєлюбство і віра в людину та його розум. Сила фантазії, майстерність у зображенні героїв та ситуацій.

Оповідання про лікарів („Його операція”; „Невдалий початок”, „Любляче серце” та ін.). Проблеми честі, достоїнства, вірності обраній справі.

Теорія літератури. Поглиблення понять про неоромантизм, композицію і сюжет художнього твору.

Оновлення драматургії

Огляд (1 год)

Культурні, історико-літературні передумови та головні шляхи оновлення європейського театру: „драма ідей” Г.Ібсена, „драма-дискусія” Б.Шоу, ліро-психологічна драма А.Чехова, символістська драма М.Метерлінка. (Творчість одного з драматургів – за вибором).

Або:

З російської літератури

Антон Чехов (1860-1904) ( 2 год )

Сутність чеховського перевороту в драматургії; відкриття нових можливостей у зображенні на сцені психології людини та плину буденного життя. Розробки нової структури дії: відмова від зовнішньої дії та її єдності, побудова сюжету на основі синхронного розвитку кількох ключових тем, лейтмотивів, настроїв. Новий тип драматичного конфлікту. Переплетіння ліризму та іронії, специфіка підтексту в чеховських п’єсах. Чехов і система Станіславського.

„Чайка” – перша п’єса російської нової драматургії. Проблема життєвої мети та творчого успіху – головна тема твору. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі. Новаторство Чехова - драматурга. Місце Чехова у світовій літературі.

Теорія літератури. Поняття про психологічний драматичний конфлікт. Поглиблення поняття про зовнішню та внутрішню дію.

Або:

З англійської літератури

Джордж Бернард Шоу (1856-1950) ( 2 год )

Творець соціально - аналітичної „драми-дискусії”. Зображення героя як „носія ідей”. Широке використання парадоксу – засобу дотепного викриття стереотипів мислення й соціального життя, застарілих норм моралі; „провокаційного” залучення глядача до полеміки.

„Пігмаліон” – зразок „драми-дискусії”. „Осучаснення” античного міфу в п’єсі Дж. Б. Шоу. Демократична спрямованість критики суспільних уявлень про залежність духовного потенціалу людини від умов її народження та виховання. Конфлікт між науковими інтересами Хіггінса та його моральною відповідальністю за долю Ельзи – основа полеміки навколо „експерименту над людиною”. Своєрідність ремарок. Сутність „відкритого фіналу”.

Рекомендована література для додаткового читання: Г.Ібсен „Ляльковий дім”, М.Метерлінк „Синій птах”.