- •Кримінально-виконавче законодавство україни
- •1. До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство
- •2. Порядок і умови виконання та відбування покарань визна чаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
- •Глава 2 правовий статус засуджених
- •Глава 2 правовий статус засуджених
- •1. Засуджені мають право:
- •1. Засуджені зобов'язані:
- •2. Невиконання засудженими своїх обов'язків і законних ви мог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
- •5. Зміна умов тримання осіб, щодо яких застосовані заходи безпеки, здійснюється з додержанням вимог, передбачених цим Кодексом і законодавством України.
- •1. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення
- •2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях:
- •Глава 4
- •Нагляд і контроль за виконанням
- •Кримінальних покарань. Участь громадськості
- •У виправленні іресоціалізації засуджених
- •1. Без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю мають право:
- •Розділ II
- •Глава 6
- •Виконання покарання у виді позбавлення
- •Військового, спеціального звання, рангу,
- •Чину або кваліфікаційного класу
- •4. Орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання копії вироку сповіщає суд, який постановив вирок, про його виконання.
- •Глава 7
- •Виконання покарання у виді позбавлення
- •Права обіймати певні посади або займатися
- •Певною діяльністю
- •2. Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
- •Глава 8 виконання покарання у виді громадських робіт
- •Глава 8 виконання покарання у виді громадських робіт
- •4. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.
- •1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт покладається:
- •3. У разі ушкодження здоров'я під час виконання громадських робіт відшкодування шкоди засудженому здійснюється відповідно до законодавства про страхування від нещасного випадку.
- •Глава 9 виконання покарання у виді виправних робіт
- •1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покаранняу виді виправних робіт покладається:
- •1. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт і перерахуванням відрахованих сум у доход держави.
- •Глава 10 виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
- •Глава 10 виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
- •Глава 11 виконання покарання у виді конфіскації майна
- •Глава 11 виконання покарання у виді конфіскації майна
- •Глава 12 виконання покарання у виді арешту
- •Глава 13 виконання покарання у виді обмеження волі
- •1. Засуджені до обмеження волі мають право:
- •3. Особи, засуджені до обмеження волі, зобов'язані: виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру,
- •2. Порядок здійснення зазначених повноважень визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
- •5. Із засуджених, які тримаються в дисциплінарних ізоляторах, стягується повна вартість харчування, наданого їм за встановленими нормами.
- •1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці до засуджених можуть застосовуватися такі заходи заохочення:
- •1. До засуджених, які порушують трудову дисципліну і вста новлений порядок відбування покарання, адміністрація виправ ного центру може застосовувати такі заходи стягнення:
- •1. Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово і усно та відображаються в особовій справі засудженого.
- •Глава 14
- •Виконання покарання у виді тримання
- •В дисциплінарному батальйоні
- •Військовослужбовців
- •1. Засуджені військовослужбовці мають право на одержання посилок (передач) і бандеролей без обмеження їх кількості.
- •1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці та військової служби до засуджених військовослужбовців можуть бути застосовані такі заходи заохочення:
- •1. За порушення встановленого порядку відбування покарання До засуджених військовослужбовців можуть бути застосовані такі Дисциплінарні стягнення:
- •1. Створення житлово-побутових умов для засуджених вій ськовослужбовців та їхнє медичне забезпечення здійснюються відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
- •2. Засуджені військовослужбовці забезпечуються речовим майном та продовольством за нормами, встановленими для військовослужбовців строкової служби.
- •Розділ III
- •1. У виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.
- •2. У дільниці соціальної реабілітації засуджені: тримаються під наглядом, а на території житлової зони — під
- •1. Засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені:
- •2. Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілі тації:
- •Глава 16 режим у колоніях та засоби його забезпечення
- •1. Відповідно до закону в колоніях здійснюється оперативно-розшукова діяльність, основним завданням якої є пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп з метою:
- •2. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань.
- •Глава 17 умови відбування покарання в колоніях
- •2. Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.
- •3. Засуджені зобов'язані:
- •4. Засудженим забороняється:
- •2. Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з винятковими обставинами має бути розглянута протягом доби.
- •1. Число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені, які тримаються в колоніях, встановлюється цим Кодексом.
- •Глава 18 праця засуджених до позбавлення волі
- •Глава 18 праця засуджених до позбавлення волі
- •Глава 19 виховний вплив на засуджених до позбавлення волі
- •2. Соціально-виховна робота із засудженими організовується в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних принципів і методів.
- •1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці, навчання, актив ну участь у роботі самодіяльних організацій до засуджених мо жуть застосовуватися такі заходи заохочення:
- •1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення:
- •2. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення.
- •9. Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
- •6. Неправильно відраховані суми за заподіяні матеріальні збитки підлягають поверненню засудженому і зараховуються на його особовий рахунок.
- •7. Після звільнення засудженого від покарання збитки, не відшкодовані ним під час відбування покарання, можуть бути стягнені за рішенням суду у встановленому законом порядку.
- •Глава 20
- •1. У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право:
- •1. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу.
- •2. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засу джені мають право:
- •Глава 21
- •Особливості відбування покарання у
- •Виді позбавлення волі засудженими
- •Жінками і неповнолітніми
- •2. Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії:
- •1. У виховних колоніях засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і
- •2. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин.
- •3. Вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення:
- •1. Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, перево дяться із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
- •Розділ IV
- •1. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою
- •5. Засуджені до довічного позбавлення волі мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і
- •Розділ V
- •1. Амністія застосовується законом до громадян, засуджених судами України, незалежно від місця відбування ними покаран ня.
- •Глава 24 допомога особам, які звільнені від відбування покарання
- •Глава 25 нагляд за особами, звільненими від відбування покарання
- •Глава 26 здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання
- •1. Кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з органами вну-
- •Прикінцеві положення
- •Глава 1.
2. Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
Засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю виконують обов'язки та користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду.
Особа, засуджена до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, зобов'язана: виконувати вимоги вироку суду; надавати на вимогу інспекції документи, що пов'язані з виконанням даного покарання; повідомляти інспекцію про місце роботи і проживання чи їх зміну; з'являтися за викликом до інспекції.
Виклик до інспекції працівник кримінально-виконавчої інспекції може: 1) направляти поштою; 2) передавати особисто чи за телефоном засудженій особі; 3) передавати через родичів, знайомих засудженого, керівників за місцем його роботи, через органи місцевого самоврядування за місцем проживання засудженої особи та інших осіб. Про передачі виклику (повістки) вноситься запис
13 1
115
на її корінці, а в разі передачі телефоном - працівником інспекції складається довідка.
4. Ч. 2 ст. 34 КВК України передбачає заборону засудженим на виїзд за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Інспекція може давати такий дозвіл тільки у випадках направлення засудженої особи у відрядження з місця роботи, у разі потреби проходження курсу лікування та з разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов'язково повинно бути підтверджено документально. У таких випадках ксерокопії відповідних документів долучаються до особової справи засудженої особи.
У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України (відмови в наданні дозволу на виїзд) працівник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.
У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ. Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також порушення громадського порядку, за яке засуджену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженої особи застосовується застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
Стаття 35. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
1. У разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю він притягується до кримінальної відпові дальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України (2341-14).
2. Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.
За інструкцією про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, ухиленням від відбування покарання вважаються: 1) порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були учинені після письмового попередження; 2) невиконання вимог вироку суду; 3) неповідомлення інспекції про місце роботи і проживання чи їх зміну.
Порушником визнається також засуджена особа, яка не з'явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання. За кожним фактом допущеного порушення засуджена особа дає письмовемовепояснення, яке долучається до її особової справи.
Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання у виді позбав лення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, працівник інспекції направляє прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 389 КК України (доставка такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ). Копії цих матеріалів підшиваються до особової справи засудженої особи.
Прокуророві направляються такі матеріали: подання; копія вироку суду; довідка про вчинені ним порушення та вжиті інспекцією заходи впливу; пояснення засудженої особи; інші матеріали, що свідчать про ухилення або порушення. У поданні вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування покарання: а) вимоги вироку суду, які не виконані; б) неявки в інспекцію за викликом без поважних причин; в) порушення порядку й умов відбування покарання, які допущено; г) проступки, учинені засудженою собою, та види адміністративного реагування на них.
Якщо місцезнаходження осіб, засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, невідоме, а також у разі неприбуття їх після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання, працівник підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку (на територію обслуговування якого мала прибути), здійснює такі початкові розшукові дії: 1) опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює його можливе місцеперебування; 2) через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи; 3) направляє запити: за місцем проживання родичів та знайомих засудженої особи; до адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради, інших закладів, які можуть мати інформацію про місцеперебування засудженої особи; 4) перевіряє: медичні установи за місцем прожи-
116
117
вання, морги (чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину); за обліками органів внутрішніх справ (чи немає засудженої особи серед затриманих, заарештованих, у спецустановах органів внутрішніх справ).
Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли працівнику інспекції стало відомо про залишення засудженою особою місця постійного проживання або неприбуття особи, звільненої з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання.
6. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засу дженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає по дання, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засудженої особи.
Правову основу здійснення розшуку складають КВК, КПК України, закони України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», а повноваження окремих служб органів внутрішніх справ — Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України та наказ про порядок здійснення розшуку Міністерства внутрішніх справ України від 29.07.2002 р. № 765.
Одночасно з направленням матеріалів щодо розшуку стосовно засудженої особи прокуророві направляються матеріали для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання.
Зниклою з місця проживання визнається засуджена особа, місцезнаходження якої не встановлено протягом ЗО днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.
Копії матеріалів початкових розшукових заходів долучаються до особової справи засудженої особи, як і всі інші матеріали, що надходять після цього (зокрема, в особовій справі особи, яка перебуває у розшуку, мають бути: копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи; довідки про стан розшуку особи через кожні шість місяців).
У разі потреби працівнику органів внутрішніх справ надаються копії інших документів, що містяться в особовій справі засудженої особи, яка розшукується.
9. Після затримання засудженої особи (установлення місцезна ходження) працівник інспекції з'ясовує всі обставини і причини залишення нею постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, упевнившись, що мало місце ухи лення від відбування покарання, надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування призначеного судом покарання. Копії ма теріалів долучаються до особової справи засудженої особи.
10. У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка розшукувалась і проживає в іншому регіоні (за відсутності ухилення від відбування покарання), працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за новим місцем про живання засудженої особи з вимогою негайно провести перевірку за місцем проживання засудженої особи і при потребі зробити за пит для направлення особової справи засудженої особи.
Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і за позитивного результату робить запит про направлення на його адресу особової справи засудженої особи.
11. В особовій справі особи, яка перебуває в розшуку, мають бути: копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням но мера розшукової справи, довідки про стан розшуку засудженої особи через кожні шість місяців. Особа, засуджена до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якої оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, за тримується і конвоюється органом внутрішніх справу порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, зо крема, ст. 106, 106-1, 138, 139, 148, 158 КПК України (оскільки ухилення від відбування покарання складає окремий склад злочи ну, передбаченого КК України, то до особи, що підозрюється у його вчиненні, можуть бути застосовані загальні правила, визначені КПК України щодо затримання підозрюваного та подальшого ви рішення питання обрання щодо нього запобіжного заходу).