85.Особливості будови шкіри та її похідних

На відміну від ссавців, у шкірі птахів немає потових і сальних залоз, а також мало кровоносних судин. Однак у всіх видів птахів у шкірі є тільки куприкова (надхвостова) залоза, розміщена над останніми крижовими хребцями Жировим секретом цієї залози птахи змащують пір’я. Вона складна, трубчаста, овальна, верхівкою спрямована каудально. Куприкова залоза добре розвинена у водоплавних птахів, досягаючи 10 – 12 мм у довжину. Крім куприкової залози до складу похідних шкіри птахів відносять пір’я, луску, дзьоб, кігті, шпори та шкірні складки (гребінь, борідки, сережки, корали).

Перо має стрижень і віяло. Стрижень складається з очина і стебла. Очин є початковою, вільною від віяла частиною. Віяло утворене гілками, що відходять від стебла у протилежні боки. Від гілок відгалужуються промені, які з’єднуються гачечками і формують пластинку. Пір’я поділяють на контурне і пухове. Контурне пір’я найчисленніше, воно вкриває майже все тіло птахів. Його поділяють на покривне, махове і рульове. Махове пір’я розміщене в ділянці крил, рульове — в ділянці хвоста. Пухове пір’я дрібніше, розміщене під контурним, забезпечує збереження сталої температури тіла. Забарвлення пір’я птахів різноманітне, що зумовлено наявністю в ньому пігментних клітин. Періодичну зміну пір’я називають линянням

Складки шкіри, багаті на кровоносні судини,утворюють на голові та шиї: гребінь, сережки (кури) і корали (індики). Гребінь — активний орган терморегуляції, є також тестовим показником морфо функціонального статусу курей.

Рогові утвори шкіри формують луску, яка вкриває тазові кінцівки від заплеснового суглоба до кігтя пальця і особливо добре розвинена в курячих. Остання фаланга кожного пальця вкрита кігтями, що також добре розвинені у птахів ряду курячих.

Шпора — роговий утвір, що виростає у самців родини курячих на плантарній кістковій основі заплесно-плеснової кістки (цівки).

Дзьоб — роговий утвір наддзьобка й піддзьобка. Форма дзьоба видоспецифічна. Серед свійської птиці дзьоб найбільш розвинений у курячих. Дзьоб — найчутливіше місце на поверхні тіла птахів завдяки наявності великої кількості рецепторних закінчень. У птахів у період вилуплення з яйця біля верхівки дзьоба знаходиться роговий вапняний конусоподібний наріст із гострою верхівкою — яйцевий зуб, яким плід руйнує шкаралупу під час вилуплення і який потім дуже швидко зникає.

86. Особливості будови скелету птахів

Відносна маса скелета новонароджених птахів становить 19 – 20 %, дорослих — 8 – 10 %. Особливістю кісток птахів є їх значна мінералізація (у зневодненій кістці міститься до 80 % мінеральних речовин) і пневматизація, яка починається з 15-добового віку . У самок у період яйцевідкладання в кістках, особливо трубчастих кінцівок, формується медулярна кістка, що бере участь у формуванні шкаралупи. Скелет птахів, як і ссавців, поділяють на осьовий і скелет кінцівок

Скелет голови (череп). Окремі кістки черепа ще в ранній період розвитку птахів зростаються так, що у дорослих особин їх межі розпізнати практично неможливо .Мозковий відділ черепа птахів побудований із потиличної, клиноподібної, скроневих, тім’яних, лобових і решітчастої кісток. Потилична кістка замість двох має один виросток кулястої форми, що забезпечує значну рухливість голови. Лицевий відділ черепа побудований із носових, різцевих, верхньощелепних, під’язикової кісток та лемеша. Перші три кісткизростаються між собою і рухомо з’єднуються з мозковим відділом черепа. Задні частини носових і відростки різцевих кісток мають вигляд тонких і гнучких пластинок. Верхньощелепні кістки з’єднуються з нижньощелепними через піднебінні, крилоподібні та квадратні кістки, утворюючи між собою суг. Шийний відділ скелета птахів має різну кількість хребців. У курей їх 13 – 14, у качок 14 – 15, у гусей 17 – 18. Остисті відростки шийних хребців птахів розвинені слабко, поперечно-реберні— навпаки, добре. Суглобові поверхні тіл хребців мають сідлоподібну форму, забезпечуючи добру рухливість шиї в двох площинах: сагітальній (розгинання — згинання) і фронтальній (бічні рухи). Обертальні рухи можливі у першому (потилично-атлантовому) і другому (атланто-осьовому) шийних суглобах. Шия птахів за такої будови тіл хребців і за наявності кулястого виростка потиличної кістки дуже рухлива в усіх напрямках. Більше того, довга шия у водоплавних птахів дає їм можливість добувати корм на глибоких ділянках водойм. Грудний відділ скелета складається з грудних хребців, ребер і груднини, що разом утворюють грудну клітку. Грудна клітка більшості птахів має конусоподібну форму, у хижих — циліндричну, а у качок і гусей її форма проміжна

Скелет кінцівок птахів складається зі скелета поясів та вільних кінцівок, як і у ссавців. Пояс грудної кінцівки (крила) утворений трьома кістками: лопаткою, ключицею і коракоїдною кісткою, що найбільш розвинена порівняно з першими. Коракоїдна кістка дистальним кінцем з’єднується з краніальним кінцем груднини, а протилежним — з лопаткою, ключицею і плечовою кісткою. Ключиця одним кінцем з’єднується з лопаткою біля плечового суглоба, а протилежним — зростається з таким самим кінцем другої ключиці, утворюючи вилку, на кінці якої у курей знаходиться плоский відросток. Цей кінець ключиці у деяких птахів зростається з грудниною, а у курей з’єднується з нею зв’язкою. Лопатка має вигляд вузької слаборозвиненої пластинки. Вона з’єднується суглобом із ключицею, коракоїдною та плечовою кістками. Скелет вільної кінцівки поділяють на плечову кістку, кістки передпліччя і кисть. На медіальній поверхні плечової кістки розміщений отвір, який сполучає її повітроносну порожнину з повітроносним мішком. Повітроносна порожнина займає до 2/3 довжини плечової кістки. У курей у період яйцевідкладання вона зменшується.Скелет поясу тазової кінцівки складається з клубової, лобкової та сідничої кісток, що зростаються між собою. Клубові кістки, крім того, зростаються із попереково-крижовою кісткою. Лобкова і сіднича кістки кожного боку не з’єднуються між собою, тому замість вентральної кісткової стінки таз птахів має м’яку м’язову стінку. Між клубовою й сідничою кістками розміщений сідничий, а між сідничою і лобковою — затульний отвір. На внутрішній поверхні зрощених клубової та попереково-крижової кісток є дві поздовжні ямки, в яких розміщені нирки. На місці зрощення всіх трьох кісток знаходиться тазова западина для з’єднання зі стегновою кісткою. Скелет вільної тазової кінцівки складається зі стегнової кістки, кісток гомілки й кісток стопи