59 Будова носової порожнини гортані і трахеї

Носова порожнина — cávum nási — початок провідних повітряних шляхів. У носовій порожнині знаходиться орган нюху, завдяки якому повітряобстежується на запах. Тут же повітря зігрівається або охолоджується, очищається від механічних частинок, зволожується. Входом у носову порожнинує ніздрі, а виходом Носова порожнина знаходиться в лицевому відділі черепа і зовні формуєділянку голови тварини, яка називається носом. На носі розрізняють спинку, бічні стінки, корінь та верхівку.Спинка носа верхня частина носової порожнини, обмежена переднімивідділами лобових кісток, носовими кістками та хрящаминоса. Спинка носа латерально переходить у бічні стінки, які сформованівідростками верхньощелепних і різцевих кісток та хрящами носа. Каудально спинка й бічні стінки носа продовжуються в корінь носаякий обмежений решітчастою пластинкою. Верхівка носа розміщена над верхньою губою, на ній є два отвори — ніздрі, які

ведуть у носову порожнину. Ніздрі обмежені рухливими парними криламиноса, в основі яких знаходяться крилові хрящі носа Хрящі захищають ніздрі від спадання під час дихання, особ-

ливо посиленого, хоча рухливість крил при цьому зменшується.

Форма ніздрів різна): округла (свиня), округла з вирізкоюзбоку (собака), неправильноовальна (велика рогата худоба), щілиноподібнау вигляді перевернутої коми (кінь, верблюд).

Шкірний покрив між ніздрями і навколо них формує носове дзеркало. У деяких тварин дзеркало під час нюхальних рухів дуже рух-ливе (кролик). Носове дзеркало зливається з дзеркалом верхньої губи і утворює носогубне дзеркало (велика рогата худоба).

Носовою перегородкою носова порожнина поділена направу і ліву порожнини. В основі носової перегородки закладений гіаліно-вий хрящ, який дорсально прикріплюється до носових ічастково до лобових кісток, а вентрально знаходиться в борозні лемеша. Рострально носова перегородка виходить за межі носових кістки носа:.

Власне носова порожнина вкрита слизовою оболонкою, що вкриває носовіраковини йлабіринтрешітчастої кістки. Завдяки цьому загальна поверхняслизової оболонки значно збільшується, що дуже важливо для проходженняповітря, яке зігрівається (охолоджується) і зволожується. Ця частина слизо-вої оболонки вистелена миготливим епітелієм і утворює дихальну ділянку —носової порожнини. Середній носовий хід знаходиться між дор-сальною і вентральною 5раковинами. Він веде до нюхового лабіринту іхоан. У середній хід відкриваються вивідні протоки бічних носових залоз —, які лежать або навколо входу до верхньощелепної пазухи

(кінь, свиня, дрібні жуйні), або в стінці самої пазухи (собака). У великої ро-

гатої худоби носових залоз немає.

􀂔 ГОРТАНЬ

Гортань розміщена між глоткою і трахеєю , проводить повітря з носової порожнини і глотки в трахею. Це орган, що не лишепроводить повітря, а й утворює звук. Крім того, гортань захищає органи дихання від потрапляння в них корму під час ковтання. Гортань рухливоз’єднується з під’язиковим скелетом і глоткою, бере активну участь в актіковтання.Основу гортані становлять п’ять хрящів: щитоподібний, кільцеподібний(перснеподібний), надгортанний і два черпакуватих (. Хрящі рухливо з’єднані між собою, на них прикріплюються м’язи гортані, глотки та

під’язикового скелета. Порожнина гортані вкрита слизовою оболонкою, яка

утворює складки.Хрящі гортані. Найбільший і наймасивніший щитоподібний хрящ який має форму жолобоподібної пластинки. На хрящірозрізняють пластинки і тіло

5 Пластинки є основою бічних стінок гортані. Верхній край пластинок

видовжений у вигляді ростральних і каудальних ріжків , якими хрящ спереду з’єднується з тиреогіоїдом під’язикового скелета (суглобом, зв’язкою або хрящем), а ззаду — з кільцеподібним хрящем.

Середня частина гортані різко звужується у вентральному напрямі, утво-рюючи голосову щілину. Її верхня частина дещо розширенаі лежить між черпакуватими хрящами, утворюючи дихальну щілину, абоміжхрящову частину — pars іntercartilagínea. Нижня частина щілини вузь-ка, розміщена між голосовими складками і утворює голосову щілину, абоміжперетинчасту частину — pars intermembranácea, де, власне, і виникаютьзвуки. Висота звуку залежить від напруження еластичної голосової зв’язки —lig. vocále — і голосового м’яза — m. vocális, які розміщені в товщі голосовоїскладки. Позаду голосових складок знаходиться власне порожнина гортані —cávum lаrýngis, слизова оболонка якої вкрита миготливим епітелієм.У гортані розрізняють парні м’язи, що діють на окремі хрящі гортані (роз-ширювачі й стискачі) і зміщують гортань у цілому — довгі м’язи Розширювачі гортані. Кільцечерпакуватий дорсальний м’яз бере початок від м’язового гребеня кільцеподіб-ного хряща і закінчується на м’язовому гребені черпакуватого хряща. Вінпідіймає черпакуваті хрящі, розширюючи вхід у гортань, і напружує голосові складки.

Кільцещитоподібний м’яз лежить на зовнішніх поверхнях дужки кільцеподібного хряща та пластинки щитоподібногохряща. Хід м’язових волокон косий — дорсоростральний. М’яз опускає щитоподібний хрящ і натягує голосові складки.Під’язиково-надгортанний м’яз починається дво-

ма голівками на кератогіоїдах та базигіоїді і закінчується в основі надгортанного хряща. Відтягує надгортанний хрящ уперед.

Трахея — tráchea — маєвиглядтрубки, щоскладаєтьсязрухливихтрахейниххрящів. Утваринзкороткоюшиєютрахеякоротка, широкаіміститьневеликукількістьхрящів (усвині),аутваринздовгоюшиєюїхкількістьможестановити 100 (ужирафи).Трахеярозміщенавнижнійчастинішиїразомзістравоходом, утворюючитрахейно-стравохіднуборозну, вякійлежатьсудинитанерви. У грудній по-рожнині під 5–6-м грудними хребцями (над серцем) трахея поділяється на

два головних бронхи . Місце поділу трахеї називають роз-двоєнням (біфуркацією) . Роздвоєння трахеї спостерігається у тварин на різному рівні, правий бронх може бути дещо ширшим

від лівого (у людини).У ділянці шиї трахея вкрита адвентицією, в грудній порожнині — сероз-

ною оболонкою. Слизова оболонка трахеї вкрита миготливим епітелієм і містить трахейні залози.

Роботу миготливого епітелію можна спостерігати на щойно забитій тварині, якщо на слизову оболонку насипати порошку.Основу трахеї становлять трахейні хрящі , що маютьформу незамкнених кіле. Хрящі здебільшого незамкнені з дорсальної поверхні, однак бувають повними (у бобра, вовка, ведмедя) або незамкненими з вентральної поверхні (у кита). Трахейні кільця з’єднуютьсяміж собою кільцеподібними зв’язками. Якщо форма трахейних хрящів, незамкнених з дорсальної поверхні, звичайна, їх вільні кінціабо дотикаються один до одного (у великої рогатої худоби), або заходять одинза одного (у коня, свині), або не доходять один до одного (у собаки). Кінціхрящів входять у дорсальну перетинчасту поверхню .До складу останньої входять трахейний м’яз , зв’язка та пухка сполучна тканина . Трахейні хрящі побудовані з гіалінового хряща,проте у деяких тварин хрящова тканина заміщена волокнистою сполучноютканиною (у ведмедя).

У великої рогатої худоби трахейних хрящів 46–50. Вони стиснені з боків,кінці спрямовані дорсально, утворюючи високий гребінь ,дещо загнутий убік. Біфуркація трахеї знаходиться на рівні 5-го ребра. Перед біфуркацією відгалужується трахейний бронх докраніальної частки правої легені.У коня трахейних хрящів 48–60, вони мають поперечно-овальну форму,вільні кінці їх дещо заходять один за другий . Біфуркаціятрахеї знаходиться на рівні 5–6-го ребра.У свині трахея складається з 32–36 хрящів кільцеподібної форми . Біфуркація трахеї знаходиться на рівні 4–5-го ребра. Перед бі-фуркацією відділяється трахейний бронх.У собаки трахея складається з 36–46 трахейних хрящів кільцеподібноїформи .