91. Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

блефароспазм, болючість та підвищення місцевої температури, світлобоязнь, ін’єкція поверхневих судин, хемоз, наявність слизисто-гнійних виділень із внутрішнього кута ока, наявність некрозів слизової оболонки

блефароспазм, наявність витьоків із внутрішнього кута ока які мають домішки слизу і пластівців, набряк кон’юнктиви, ін’єкція поверхневих судин, болючість ока та підвищення місцевої температури

блефароспазм, виразки рогівки, залишки некротизованих тканин

= світлобоязнь, рясна сльозотеча, слизисто-гнійні витьоки із внутрішнього кута ока, наявність сверблячки в ділянці ока, набряк третьої повіки, кон’юнктивіт, блефарит, випадіння вій, ентропіум, кератит, внутрішня поверхня третьої повіки нагадує ягоду малини

92. Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

світлобоязнь, рясна сльозотеча, слизисто-гнійні витіки із внутрішнього кута ока, наявність сверблячки в ділянці ока, набряк третьої повіки, кон’юнктивіт, блефарит, випадіння вій, ентропіум, кератит, внутрішня поверхня третьої повіки нагадує ягоду малини

= світлобоязнь, рясна сльозотеча, чітко виражена ін’єкція поверхневих судин кон’юнктиви, набряк повік і кон’юнктиви, хемоз, наявність на кон’юнктиві плівок та некрозів буро-червоного кольору

блефароспазм, болючість та підвищення місцевої температури, світлобоязнь, ін’єкція поверхневих судин, хемоз, наявність слизово-гнійних виділень із внутрішнього кута ока, наявність некрозів слизової оболонки

блефароспазм, виразки рогівки, залишки некротизованих тканин

93. Форми поверхневого кон’юнктивіту:

фібринозний, гнійний, фолікулярний, симптоматичний

гострий, некротичний, гангренозний

дифтеритичний, крупозний, флегмонозний

= катаральний, фібринозний, гнійний

94. Масові кератокон’юнктивіти у великої рогатої худоби можуть викликати:

кишкова паличка, стрептококи, стафілококи, протей

= телязії, гіповітаміноз А, рикетсії, хламідії, мікоплазми, мораксели, ІРТ

лістерії, лептоспіри, гриби, шигели, мікрококи

мікобактерії, лістерії, кишкова паличка

95. Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:

клітинної інфільтрації, серозно-катаральна, ерозії рогівки, абсцесу рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

= серозно-катаральна, клітинної інфільтрації, ерозії рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

клітинної інфільтрації cерозно-катаральна,ерозії рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

дифтеритичний, крупозний, флегмонозний.

96. Катаракта, це:

катаральне запалення очного яблука

різке підвищення внутрішньоочного тиску

= помутніння кришталика та його капсули

помутніння рогівки і склоподібного тіла

97. Глаукома, це:

кома пов’язана з передозуванням глауберової солі

помутніння кришталика і склоподібного тіла

помутніння рогівки і склоподібного тіла

= підвищення внутрішньоочного тиску

98. Єктропіум, це:

зрощення країв повік

завертання повік

підвищення внутрішньоочного тиску

= вивертання повік

99. Блефароспазм, це:

спазм зіниці

спазм ретрактора очного яблука

підвищення внутрішньоочного тиску

=спазм повік

100. Розчини очних крапель мають pH:

10,2–12,4

5,4–6,3

3,8-4,4

=7,2–7,4

101. Засоби, що звужують зіницю, відносяться до:

мідріатиків

нейролептиків

міорелаксантів

=міотиків

102. Ентропіум, це:

зрощення країв повік

вивертання повік

підвищення внутрішньоочного тиску

= завертання повік

103.Блефарит, це:

вивертання повік

завертання повік

=запалення повік

спазм повік

104. Фімоз, це:

= неможливість виведення головки статевого члена через отвір препуція

неможливість вправлення головки статевого члена в препуціальну порожнину

запалення сечового міхура

запалення препуціального мішка

105. Крок тварини, це:

переміщення тіла тварини в просторі

= відстань між слідами однієї кінцівки

відстань між слідами суміжних кінцівок

відстань між грудною і тазовою кінцівкою

106. Прогенія, це:

= вроджене скорочення верхньої щелепи

запалення човникової бурси у ВРХ

защемлення головки статевого члена

запалення вісцеральної оболонки очеревини

107. Олігодантія, це:

зниження кількості сперматозоїдів

= зменшення нормальної кількості зубів

зниження апетиту тварини

відсутність апетиту

108. Конвергенція зубів, це:

порушення цілісності зубної емалі

запалення пульпи зуба

= ненормальне зближення корнів зубів

вовчі зуби

109. Одонтогенний остеомієліт, це:

запалення твердої мозкової оболонки

некроз остистих відростків поперекових хребців

= некроз спонгіозної субстанції кісток щелепи

запалення головки великогомілкової кістки

110. Причина захворювання на флюороз:

відсутність у раціоні фосфору

= підвищена кількість у раціоні фтору

знижена кількість у раціоні фтору

остеодистрофія

111. Альвеолярний періодонтіт, це:

запалення альвеол легенів

запалення альвеол легенів і плеври

запалення очеревини

= запалення окістя між коренем зуба і стінкою альвеоли

112. Прогнатія, це:

закупорювання стравоходу

= вкорочення нижньої щелепи

вкорочення верхньої щелепи

гіперкінез язика

113. У коня віком 9 років після травми голови спостерігаються наступні клінічні ознаки: опущене праве вухо, птоз правої повіки, западання ніздрі – діагноз:

перелом скроневої кістки

= параліч лицевого нерва

параліч трійчастого нерва

запалення внутрішнього вуха

114. У тварини відмічається незначна краплинна кровотеча з лівої ніздрі. Встановіть причину кровотечі:

розпад новоутворення в носовій порожнині

= пошкодження судин слизової оболонки

легенева кровотеча

кровотеча з придаткових порожнин

115. У тварини після травми голови спостерігаються такі клінічні ознаки: відвисання нижньої щелепи, зміщення різців вбік – діагноз:

перелом нижньощелепової кістки

параліч підочного нерва

однобічний параліч лицевого нерва

= параліч трійчастого нерва

116. Під час фурункульозу холки уражуються тканини:

потилично-остиста зв’язка

серозна бурса холки

сосочковий шар шкіри

=волосяні мішочки шкіри

117. Внутрішній пневмоторакс виникає під час:

відкритого ушкодження грудної клітини

крововиливу в плевральну порожнину

= розриву бронхів та легенів

ушкодження парієтальної плеври

118. Тварини, що мають більш сприятливий перебіг пневмотораксу:

кінь

собака

свині

= велика рогата худоба

119. Гайморит – це запалення слизової обонки:

лобної пазухи

= верхньощелепової пазухи

лобно-раковинної пазуха

виличкової та слізної пазухи

120. У собаки з носових отворів витікає кров дрібно піниста, яскраво-червоного кольору, яка супроводжується кашлем – діагноз:

кровотеча із судин слизової оболонки носової порожнини

кровотеча із шлунка

кровотеча із зубних альвеол

= кровотеча із легень

121. У свині язик твердий, збільшений у розмірах і випадає із ротової порожнини. Під час дослідження на поверхні язика відмічаються дрібні абсцеси, нориці – діагноз:

= актиномікоз язика

ботріомікоз язика

флегмона язика

гіперкінез язика

122. У корови у ділянці привушної слинної залози з лівого боку виявлена нориця, через яку під час жуйки виділяється гнійний ексудат з домішками корму. Подібні ознаки виявляли ще у декількох тварин в господарстві. З анамнезу відомо, що в раціон корів входить ячмінна полова – діагноз:

актиномікоз

= ботріомікоз

злакова хвороба

актинобактеріоз

123. Оперативне лікування гематоми вушної раковини виконують:

= на 3–5 день після виникнення

на 2-й день після виникнення

відразу

чекають до самостійного розсмоктування кров’яного згустку

124. Отит, це:

рана вушної раковини

= запалення вуха

перфорація барабанної перетинки

запалення привушної залози.

125. Під час розриву носової перетинки та носо-губного дзеркала у бика-плідника показано:

вибракування

внутрішньовенне введення 0,5% розчину новокаїну

= ринопластику

введення носового кільця в непошкоджену частину носової перетинки

126. У коня в ділянці потилиці виявлено гарячу, дифузну,болючу, флуктуючу припухлість – діагноз:

= флегмона

бурсит

абсцес

гематома

127. У коня в ділянці потилиці виявлено обмежену, холодну, малоболючу, флуктуючу припухлість, яка поступово збільшуються – діагноз:

флегмона

= серозний бурсит

абсцес

гематома

128. Орхіт, це :

пухлина сім’яника

= запалення сім’яника

атрофія сім’яника

запалення загальної піхвової оболонки

129. У коня в ділянці холки діагностовано негарячу, щільну, неболючу припухлість, у разі натискання утворюється ямка, що повільно виповнюється – діагноз:

флегмона

= набряк

лімфоекстравазат

абсцес

130. Причинами травматичного набряку холки є:

= стискання тканин холки хомутом чи сідлом

ускладнення рана в ділянці холки

ускладненна бурситу холки

гостро гнійне запалення шкіри.

131. Для лікування травматичного набряку холки застосовують:

розтин для зменшення тиску набряку

= зігрівальні компреси

холод

автогемотерапію

132. Пневмоторакс, це:

= накопичення повітря в грудній порожнині

накопичення ексудату в грудній порожнині

накопичення крові в грудній порожнині

травматичний дифузний набряк

133. Відкритий пневмоторакс. Повітря:

потрапляє в грудну порожнину під час поранення

= потрапляє підчас вдиху і видаляється під час видиху

потрапляє тільки під час вдиху

потрапляє під час видиху

134. Клапанний пневмоторакс. Повітря:

потрапляє в грудну порожнину під час поранення

потрапляє під час вдиху і видаляється під час видиху

= потрапляє тільки під час вдиху

потрапляє під час видиху

135. Гемоторакс, це:

накопичення повітря в грудній порожнині

накопичення ексудату в грудній порожнині

накопичення в грудній порожнині повітря та запального ексудату

= накопичення крові в грудній порожнині

136. Непроникна рана черевної стінки під час збереження цілісності:

жовтої фасції

поперечної фасції

поверхневої фасції

= очеревини

137. Проникна рана черевної стінки під час пошкодження:

поперечної фасції

жовтої фасції

= парієнтального листка очеревини

вісцерального листка очеревини

138. Перитоніт, це запалення:

внутрішніх органів черевної порожнини

черевної стінки

запалення плеври

=серозних оболонок черевної порожнини

139. Постит, це:

= запалення препуція

звуження препуціального отвору

новоутворення на припуцію

запалення головки статевого члена

140. У биків акропостит перебігає в формі:

фолікулярно-виразковій

= екзематозно-виразковій

серозно-фібринозній

виразковій формі

141. Неспроможність втягування статевого члена у припуціальний мішок називається:

фімоз

= парафімоз

акропостит

баланопостит

142. Адгезивний баланопостит за клінічними ознаками нагадує:

фімоз

парафімоз

акропостит

= сечокам’яну хворобу

143. Тварина відчуває біль під час опирання на кінцівку:

= кульгавість опірної кінцівки

кульгавість висячої кінцівки

змішана кульгавість

шпатова кульгавість.

144. Тварина відчуває біль під час виносу кінцівки:

кульгавість опірної кінцівки

= кульгавість висячої кінцівки

змішана кульгавість

перемінна кульгавість

145. Тварина відчуває біль під час виносу та опирання на кінцівку:

кульгавість опірної кінцівки

кульгавість висячої кінцівки

шпатова кульгавість

= змішана кульгавість

146. Під час паралічу променевого нерва випадає функція:

= триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців

м’язи-згиначі зап’ястя та пальців

двоголовий м’яз плеча

згиначів пястя

147. Під час паралічу ліктьового нерва випадає функція:

триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців

= м’язи-згиначі зап’ястя та пальців

двоголовий м’яз плеча

згиначів пястя

148. Під час запалення бурси двоголового м’яза плеча у коня спостерігається кульгавість:

опірного кінцівки

= висячої кінцівки

змішана кульгавість

шпатова кульгавість

149. Запалення бурси ліктьового горба здебільшого зустрічається у:

= собак і коней

дрібної рогатої худоби та свиней

котів

великої рогатої худоби

150. Прекарпальний бурсит здебільшого зустрічається у:

собак і коней

=великої рогатої худоби

дрібної рогатої худоби та свиней

котів та собак

151. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні відмічається овальне обмежене, з добре вираженою рухливістю, болюче, флюктуюче припухання. Порушення функції кінцівки мало виражене – діагноз:

= прекарпальний бурсит

тендовагініт променевого розгинача зап’ястка

артрит зап’ясткового суглоба

остеосаркома кісток зап’ясткового суглоба

152. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні і в нижній ділянці передпліччя відмічається напружена, гаряча і болюча овально-довгаста припухлість. Під час руху проявляється кульгавість висячої кінцівки – діагноз:

прекарпальний бурсит

= тендовагініт променевого розгинача зап’ястка

артрит зап’ясткового суглоба

глибокий гнійний пододерматит

153. Періостит − це запалення:

кісткового мозку

губчастої речовини кістки

= окістя

усіх морфологічних складових кістки

154. Остеомієліт – це запалення:

окістя

усіх морфологічних структур кістки

періосту

= кісткового мозку

155. Патогномонічною ознакою перелому кістки є:

гіперемія шкіри в ділянці патологічного осередку

набряк ділянки патологічного осередку

підшкірна гематома в ділянці патологічного осередку

= кісткова крепітація

156. Собака потрапила під автомобіль. Під час обстеження в ділянці стегна спостерігаються обширні садна, травмовані тканини просочені кров'ю, сильна больова реакція, функція кінцівки випадає. Виявлено рухомість стегнової кістки за межами суглобів. При цьому цілість шкіри збережена. Діагноз – ушиб ІІІ ступеня. Необхідно провести додаткове дослідження:

перкуторне дослідження місця пошкодження

= рентгенографію

дослідження пульсаціі артерій

біохімічне дослідження крові

157. Правильний метод лікування тварин у разі перелому лопатки:

екстракортикальний остеосинтез

= інтрамедулярний остеосинтез

накладання гіпсової пов’язки

накладання шинної пов’язки

158. Причина затримки зрощення кісток та відсутності репаративної консолідації:

гіперергічний тип запалення

= інфекція

невчасно проведений остеосинтез

поступове навантаження

159. Зрощення кісток у парнокопитних тварин відбувається за:

= 25−35 днів

35-45 днів

45-50 днів

50-55 днів

160. Артоз, це:

гнійне запалення суглобів

асептичне запалення суглобів

= хронічне захворювання суглобів незапального характеру

хронічне проліферативне запалення суглобів

161. Гіаліновий хрящ суглоба живиться:

дифузією з мікросудин власного мікроциркуляторного лоджа

дифузією з лімфатичного русла

дифузією з міжклітинної рідини

= дифузією із синовіальної рідини

162. Не спостерігають під час вивиху суглоба ознаку:

обмежена рухливість суглоба

= надмірна рухливість суглоба

порушення конфігурації суглоба

порушення функції кінцівки

163. У випадку, якщо після вправлення суглоба неможливо накласти імобілізуючу пов’язку, у тканини навколо суглоба рекомендують вводити:

протизапальні засоби

= подразнювальні засоби

міорелаксанти

місцеві анестетики

164. Симптом, який не спостерігають у разі гнійного артриту:

припухання суглоба

= почервоніння

підвищення загальної температури тіла

кульгавість

165 Переважають у разі розвитку грануломатозного артриту процеси:

гнійні

гострі асептичні

дегенеративні

= хронічні проліферативні

166. Ревматичний артрит – це запалення походження:

гнійного

асептичного

= автоімунного

алергічного

167. Найшвидше розвивається контрактур суглоба:

= нейрогенна

тендогенна

міогенна

артрогенна

167. Дисплазія суглобів, це:

= порушення розвитку кістково-зв’язкового компонентів суглоба

дегенеративні зміни зв’язкового компоненту суглобів

дегенеративні зміни гіалінового шару суглоба

дегенеративні зміни капсули суглобів

168. Міозит – це захворювання м’язів природи:

дистрофічної

= запальної

деонкологічної

некротичної.

169. Осифікувальний міозит розвивається внаслідок:

заміщення дефекту м’язової тканини сполучно-тканинними елементами

= петрифікації сполучної тканини, яка заповнює дефект

інфікування вогнища ураження

лізисом новоутвореної сполучної тканини у мязах

170. М’язовий ревматизм характеризується:

= раптовим виникненням та гострим початком хвороби

асиметричним ураженням окремих груп м’язів

стабільною больовою реакцією

повною втратою сфункції скорочення уражених мязів

171. Міопатоз – це захворювання м’язів, яке зумовлене порушенням скорочувальної їх функції внаслідок:

запалення

дистрофії

= перевтоми

травматичного пошкодження

172. Для лікування фасцикулярного міопатозу рекомендують введення в пошкоджені м’язи:

= 0,25% новокаїну

місцево подразнювальні засоби

міорелаксанти

антибіотики

173. Правильна послідовність процесу онкогенезу:

цитогенез→мутагенез→морфогенез

морфогенез→цитогенез→мутагенез

= мутагенез→цитогенез→морфогенез

морфогенез→мутагенез→ цитогенез

174. Доброякісну пухлину характеризує ознака:

клітинний атипізм

= експансивний тип росту

метастазування

інфільтративний тип росту

175. Злоякісна пухлина:

міксома

фіброма

= остеосаркома

ліпома

176. Доброякісна пухлина:

міосаркома

=остеома

фібросаркома

- карцинома

177. Пухлина, що має епітеліальне походження:

= карцинома

саркома

фіброма

міома

178. Пухлина, що має нейрогенне походження:

гібернома

ангіосаркома

= астроцитома

фіброма

179. Eкзема супроводжується ураженням:

епідермісу

дерми

підшкірної клітковини

= усіх шарів шкіри

180. Живлення епідермісу здійснюється за рахунок:

власних кровоносних судин

= тканинної рідини міжклітинного простору

лімфатичних судин

кровоносних та лімфатичних судин

181. Анатомічна структура, яка не є похідною шкіри:

рогові відростки

сальна залоза

= слізна залоза

копитний роговий башмак.

182. Термін, який не характеризує крововилив:

= еритема

петехія

екхімоз

суфузія

183. Шкірний висип, який не належить до вторинних:

ерозія

себорея

= кропивниця

гіперкератоз

184. Фолікуліт, це:

= гнійне запалення волосяного мішка

гнійне запалення сальної залози

гнійне запалення шкіри навколозовнішнього кінця волосяного мішка

гнійне запалення потової залози

185. Фурункул, це:

гнійне запалення волосяного мішка

= гнійне запалення волосяного мішка, сальної залози і навколишньої тканини

гнійне запалення сальної залози і навколишньої тканини

гнійне запалення навколишньої тканини

186. Під час деформації копитець у структурі пальців виникають деструктивні зміни:

= склеротичні процеси у періостальному шарі, в сосочковому шарі кайми та викривлення сосочків основи шкіри вінчика

розвивається гіпокератоз

розвивається паракеретоз

гіпоплазія епітеліальних клітин продукуючого шару епідермісу

187. Види деформацій копитець у великої рогатої худоби:

плоскі копитця

= гострокуті, криві, тупокуті, торцеві

готроплазовані та тупоплазовані

їжакове копито

188. Деформація копитець у великої рогатої худоби розвивається внаслідок захворювань:

= ламініту та остеотендиніту

гнійного пододерматиту

виразки Рустергольця

виразкових процесів міжпальцевого склепіння

189. Ускладненням асептичного дифузного запалення основи шкіри стінки копитець є:

= гострокуті копитця та криві копитця

торцеві копитця

торцеві та гострокуті копитця

гострокуті копитця

190. Деформація копитець – це є:

= порушення форми копитець

гіпертрофія копитець

гіпотрофія копитець

порушення структури копитець

191. Особливістю розчищення копитець у великої рогатої худоби є:

видалення рогу абаксіальної ділянки рогу

видалення аксіальної ділянки рогу

максимальне видалення м’якуша

= максимальне видалення зачепної ділянки та мінімальне видалення рогу мякуша та нашарованого рогу м’якуша на підошву

192. Особливістю розчищення кривих копитець є:

видалення підошовного рогу та видалення рогу м’якуша

видалення рогу м’якуша

= видалення рогу аксіальної ділянки рогу

= видалення рогу абаксіальної ділянки рогу

193. Виразка Рустергольца, це:

гнійний дифузний пододерматит

= специфічний осередковий пододерматит

гнійний абоксиальний ламініт

запалення облямівки та вінчика

194. Поверхневий гнійний пододерматит розвивається:

у листочковому шарі рогу стінки

у продукуючому шарі епідермісу кайми

у усіх шарах основи шкіри

= у сосочковому шарі основи шкіри підошви

195. Причини виникнення глибокого гнійного пододерматиту:

порушення годівлі

надмірна зволоженість у приміщенні

розшарування листочків у дорсальній стінці

= ускладнення обмеженого асептичного пододерматиту

196. Мікрофлора під час гнійного пододерматиту може розвиватись:

= безпосередньо після поранення, гематогенним шляхом, у разі ускладнення асептичного пододерматиту

у разі надмірного зволоження в місцях утримання

у разі утримання тварин на жорсткій підлозі

з кормами

197. За глибокого гнійного пододерматиту запалення розвивається в першу чергу:

=у судинному шарі основи шкіри

у судинному та сосочковому шарі основи шкіри

у сосочковому шарі основи шкіри

у синовіальній мембрані та суглобовій капсулі

198. За розвитку поверхневого гнійного пододерматиту ексудат поширюється:

= під роговим чохлом, формуючи порожнину та утворюючи подвійну підошву

переходить у п’яткову частину копитця

просочує всі шари підошви, переходить у бік білої лінії

переходить у ділянку вінчика

199. Під час глибокого гнійного пододерматиту запальна реакція захоплює в першу чергу

= судинний шар дерми

судинний та сосочковий шари дерми

листочковий та судинний шари дерми

листочковий та сосочковий шар дерми

200. У разі глибокого гнійного пододерматиту може бути ускладнення:

= періостит копитцевої кістки

флегмона підошви

параартикулярна флегмона карпального суглоба

артроз путового та вінцевого суглоба

201. Операція, за якої виконується енергійне втручання з метою ліквідувати захворювання, повністю усунути причини і попередити його рецидиви, є:

паліативною

=радикальною

консервативною

плановою

202. Термін „резекція” означає:

=вирізування частини органа, який не має периферичного закінчення

вилущування

видалення периферичної частини органа

прокол

203. Для розтину м’язової тканини застосовують:

дугову пилку

=скальпель для черева

перфоративний ніж

распатор

204. Тенотом використовують для розтину:

абсцесів

=сухожилків

кровоносних судин

кісток

205. Для попередження росту рогів у телят потрібен:

=перфоративний ніж

резекційний ніж

амутаційний ніж

ножиці Ріхтера

206. Для видалення волосяного покриву під час підготовки операційного поля необхідні:

ножиці прямі

ножиці Ріхтера

=ножиці Купера

ножиці Стіля

207. Для підготовки операційного поля послідовно виконують наступні етапи:

механічна підготовка, дублення, знезараження

механічна підготовка, депіляція, дублення, знезараження

=депіляція, механічна підготовка, знезараження, дублення

механічна підготовка, знезараження, дублення

208. Для знезараження рук використовують:

=1%-ний розчин дегміну

2%-й розчин калію марганцевокислого

5%-й розчин формаліну

3%-й розчин борної кислоти

209. Для знезараження операційного поля (шкіри) використовують:

=10%-й розчин калію перманганату

ефір

0,5%-й розчин аміаку

3%-й розчин борної кислоти

210. Вода, у якій можна стерилізувати інструмент кип’ятінням:

водопровідна

=двічі кип’ячена

кип’яченій

колодязній

211. Використовують для стерилізації інструменту хімічним способом розчини антисептиків:

=2,5%-й спиртовий розчин гибітану

0,5%-й розчин калію марганцевокислого

5%-й спиртовий розчин йоду

2%-й розчин хлораміну Б

212. Шовний матеріал, який не можна стерилізувати кип’ятінням:

синтетичні нитки

=шовк

бавовняні нитки

металевий дріт

213. Накладають на шкіру шви:

матрацний

швацький

=вузловий

Шмідена

214. Ситуаційні шви накладають у разі:

сильної кровотечі

загрози випадання кишечнику

=клаптевих ран, які мають неправильну форму

завертання країв рани всередину

215. Знімають шви у разі загоєння рани за первинним натягом через днів:

=не раніше 7-го

не пізніше 7-го

5

3

216. Спеціальні шви, які накладають на кишки:

Аммана

=Плахотіна-Садовського

Тихоніна

Вітцеля

217. Глухі шви накладають на рани:

гнійні

=асептичні (неінфіковані)

сильно кровоточиві

випадкові, після нанесення яких минуло дві доби

218. Шов, що з’єднує краї рани не за всією її довжиною, називається:

=частковим

глухим

зближувальним

малим

219. Первинні шви накладають на:

=асептичну операційну рану

свіжу випадкову рану, не пізніше 20 год після поранення

гранулюючу рану

гнійну рану

220. Шовний матеріал, який розсмоктується у тканинах:

=вікрил

шовк

капрон

нейлон

221. З’єднувати краї рани кишечнику так:

щоб рівномірно стикалися між собою протилежні серозна, м’язова і слизова оболонки

щоб стикалися лише слизові оболонки

=щоб стикалися лише серозні оболонки

щоб серозні оболонки стикалися зі слизовими

222. Для фіксації голови коня застосовують:

щипці Гармса

=закрутку на верхню губу

закрутку на нижню губу

пружинні носові щипці

223. Cпособи повалу коней:

італійський

=російський

за Гессом

кавказький

224. Які способи повалу застосовують для великої рогатої худоби:

англійський

російський

=за Гессом

кавказький

225. Як зафіксувати щелепи собаці, щоб він вас не покусав:

захопити їх рукою і утримувати

=петлю з тасьми зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці

петлю з тасьми спочатку зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом над верхньою

підвести під нижню щелепу тасьму, спочатку зав’язати її кінці одним вузлом над верхньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці

226. Ін’єкція великої кількості рідини самопливом або під тиском – це:

подвійна ін’єкція

=інфузія

клізма

гемотрансфузія

227. Внутрішньовенно вводять:

суспензії

олійні розчини

=водні розчини

емульсії

228. Перед виконанням гемотрансфузії кров слід перевірити на:

вміст еритроцитів

=сумісність

вміст імуноглобулінів

вміст лейкоцитів

229. Артеріальна кровотеча характеризується витіканням:

=яскраво-червоного пульсуючого струменя крові

темно-червоного струменя крові

слабкого струменя крові

краплинами крові рівномірно на всій поверхні рани

230. У разі накладання кровоспинного джгута сила його тиснення вважається достатньою після:

послаблення пульсу нижче місця його накладання

=зникнення пульсу нижче місця його накладання

послаблення кровотечі

зникнення больової чутливості нижче місця його накладання

231. До механічних способів остаточної зупинки кровотечі належать:

припікання кровоточивої поверхні розпеченим залізом

= торзування кровоточивої судини

прикладання льоду безпосередньо до поверхні рани

місцеве застосування тромбіну

232. Тварині вводять одночасно одним і тим же шляхом суміші двох або кількох наркотичних речовин, то такий наркоз називають:

= змішаним

комбінованим

однокомпонентним

потенційованим

233. Тварині вводять кілька наркотичних речовин різними шляхами,

то такий наркоз називають:

однокомпонентним

змішаним

= комбінованим

потенційованим

234. Дія наркотичної речовини на організм проходить:

у двох стадіях

у трьох стадіях

= у чотирьох стадіях

у п’яти стадія

235. Який із вказаних препаратів є наркотичним засобом:

= натрію тіопентал

аміназин

рометар

лідокаїн

236. Аналгезія, це:

втрата всіх видів чутливості

=втрата лише больової чутливості

втрата лише температурної й тактильної чутливості

втрата лише тактильної чутливості

237. Препарат, що є засобом для премедикації:

натрію тіопентал

ефір

=атропіну сульфат

кетамін

238. Препарат, що є засобом для нейролептаналгезії:

натрію тіопентал

=рометар

дитилін

лідокаїн

239. Застосовують новокаїн для провідникової анестезії в концентрації (%):

0,25

0,5

=0,1+3,0

240. Застосовують новокаїн для виконання блокади в концентрації (%):

=0,5

3,0

5,0

10

241. Під час виконання блокади грудних нутряних нервів та симпатичних пограничних стовбурів (за М.Ш. Шакуровим) у теляти голку вколюють:

у першому міжреберному проміжку, позаду і на 1 см нижче м’язового горба 1-го ребра до упору в тіло хребця

=за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра, до упору в тіло хребця

за відведеної назад грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра, до упору в тіло хребця

за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 3-го ребра, до упору в тіло хребця