3 Радіальні фасонні різці
3.1 Задачі проектування
Існують різні типи фасонних різців: круглі і призматичні; радіальні і тангенціальні; з паралельним розміщенням осі отвору і з похилим розміщенням осі отвору; з позитивним (або таким, що дорівнює нулю) переднім кутом γ або з позитивним переднім кутом γ і кутом нахилу різальної кромки λ≠0; з кільцевими або з гвинтовими твірними задньої поверхні. Проте найпоширенішими є круглі та призматичні різці з λ=0 та з λ≠0 [12, 13].
Кути призначають для зовнішньої точки різця у перетині, перпендикулярному до осі деталі. В інших точках передній кут γ буде мати інші значення. З наближенням точок до центру або бази кріплення різця передній кут зменшується, а задній збільшується. Через наявність заднього α і переднього γ кутів профіль круглого різця у діаметральному перетині і профіль призматичного різця у перетині, перпендикулярному до бази кріплення, не збігаються із заданим профілем деталі в її діаметральному перетині.
У зв'язку з цим необхідно коригувати профіль різця в усіх точках різальної кромки. Спотворення його профілю (щодо профілю деталі) повинно бути таким, щоб оброблена ним деталь відповідала вимогам креслення. Корекції підлягають радіальні (висотні) розміри усіх фасонних різців. Ця процедура називається коригувальним розрахунком. Осьові розміри залишаються незмінними за винятком для різців з похилим розміщенням осі отвору або бази кріплення, а також для різців з профілем, розміщеним по гвинтовій лінії. Проте останнім часом створені аналітичні методи, які дозволяють визначити координати усіх точок профілю будь-якого різця одразу без урахування того, наскільки він відрізняється від профілю деталі. Це і є профілюванням. Точність профілювання залежить від точності тих поверхонь, які обробляються. Якщо допуски призначаються у мікрометрах, то і остаточні результати повинні округлятися до 0,001 мм.
3.2 Вихідні дані для проектування
По перше, це креслення деталі (рис. 3.1) із зазначенням розмірів і допусків на них, а ще матеріал заготовки.
Значення діаметрів усіх вузлових точок та відхилень їх від номіналу необхідно записати у таблицю (табл. 3.1). Крім того, необхідно призначити базою один із торців деталі і визначити відстань від нього до усіх вузлових точок профілю Li.
Таблиця 3.1 – Діаметри деталі з допустимими відхиленнями
Параметр |
Номери вузлових точок на поверхні деталі |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
… |
|
di |
|
|
|
|
|
|
|
Поле допуску |
|
|
|
|
|
|
|
es |
|
|
|
|
|
|
|
ei |
|
|
|
|
|
|
|
Li |
|
|
|
|
|
|
|